?

Log in

No account? Create an account

m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Одеса. Лоцманський будинок./Наследие. Одесса. Лоцманский дом.

Ріг вулиць Ю. Олеші-Грецької, будинок 3. Лоцманский будинок, як свідчить меморіальна дошка. Побудований в першій половині позаминулого століття.
---------
Угол улиц Ю. Олеши-Греческой, дом 3. Лоцманский дом, как гласит мемориальная доска. Построен в первой половине позапрошлого века.


В середині позаминулого століття перероблений за проектом архітектора Г.І. Торрічеллі під магазин, власником якого був Ф. Родоконакі. У 1887 році перероблений під житловий будинок за проектом архітектора Д.Я. Климова для Новикова.
-----------
В середине позапрошлого века переделан по проекту архитектора Г.И. Торричелли под магазин, владельцем которого был Ф. Родоконаки. В 1887 году переделан под жилой дом по проекту архитектора Д.Я. Климова для Новикова.



Погляд на будинок з боку Строгоновского мостаВид на дом со стороны Строгоновского моста



В середині 10-х років минулого століття будинком володіє Олена Іполитівна Новикова.
У будинку проживав Ананій Васильович Максимович (1855-1929 рік), в 1876-1901 році служив в 59 Люблінському полку, в 1901-1907 році командував Одеською ротою Карантинної варти. З 1905 року полковник (про це написав його нащадок В. Бондаренко).
---------
В середине 10-х годов прошлого века домом владеет Елена Ипполитовна Новикова.
В доме проживал Ананий Васильевич Максимович (1855-1929 год), в 1876-1901 году служивший в 59 Люблинском полку, в 1901-1907 году командовал Одесской ротой Карантинной стражи. С 1905 года полковник (об этом написал его потомок В. Бондаренко).



У будинку розміщувалося приватне жіноче єврейське професійне 2 розряду училище Б.М. Гольдштейна і М.Б. Шпіглер. Вони ж створили «Товариство для доставляння коштів жіночому професійному училищу для найбідніших дітей міста». На початку 10-х років минулого століття щорічний внесок для членів товариства становив 3 рубля. Правління товариства спільно з членами налічувало 18 осіб.
Крім того, в будинку розміщувався тютюновий магазин А.Н. Ривкіна.
-----------
В доме размещалось частное женское еврейское профессиональное 2 разряда училище Б.М. Гольдштейна и М.Б. Шпиглера. Они же создали «Общество для доставления средств женскому профессиональному училищу для беднейших детей города». В начале 10-х годов прошлого века ежегодный взнос для членов общества составлял 3 рубля. Правление общества совместно с членами насчитывало 18 человек.
Кроме того, в доме размещался табачный магазин А.Н. Рывкина.



У 30-ті роки минулого століття в будинку розміщується кооператив «Емброс», що займається виробництвом хімрекатівов, а в середині минулого століття - магазин «Мисливство та рибальство».
Як свідчить та ж меморіальна дошка, в цьому будинку з 1927 по 1949 рік жив співак, режисер, професор Семен Іванович Ільїн.
---------
В 30-е годы прошлого века в доме размещается кооператив «Эмброс», занимающийся производством химрекативов, а в середине прошлого века - магазин «Охота и рыболовство».
Как гласит та же мемориальная доска, в этом доме с 1927 по 1949 год жил певец, режиссер, профессор Семен Иванович Ильин.



Семен Іванович Ільїн народився в 1886 році (за деякими даними в 1888 році і навіть 1890 рік) в місті Симбірську, нині Ульяновськ. Помер в квітні 1972 року в Одесі. Артист опери (бас), концертний співак, режисер і вокальний педагог. Заслужений артист УРСР (1932 рік).
З 1906 року співав у церковному хорі, з 1907 в хорі Симбірського музично-драматичного товариства любителів. Закінчивши Симбірську духовну семінарію, вступив до Казанського ветеринарного інституту і одночасно брав участь в концертах Товариства любителів російської музики. У 1910 - 1915 році навчався співу у Петербурзькій консерваторії. У 1912 році дебютував в партії Мефістофеля ( «Фауст» Ш. Гуно) на сцені Петербурзького Народного дому. У роки першої світової та громадянської війни бував в Одесі, виступаючи в оперних спектаклях в робочих районах Одеси під акомпанемент рояля. З 1927 року остаточно переселився у Одесі. Соліст Одеської опери (в роки війни виступав з театром в Алма-Аті і Красноярську). Співав також і в інших містах.
Нині житловий будинок з адміністративними приміщеннями.
----------
Семен Иванович Ильин родился в 1886 году (по некоторым данным в 1888 году и даже 1890 году) в городе Симбирске, ныне Ульяновск. Скончался в апреле 1972 года в Одессе. Артист оперы (бас), концертный певец, режиссёр и вокальный педагог. Заслуженный артист УССР (1932 год).
С 1906 года пел в церковном хоре, с 1907 в хоре Симбирского музыкально-драматического общества любителей. Окончив Симбирскую духовную семинарию, поступил в Казанский ветеринарный институт и одновременно участвовал в концертах Общества любителей русской музыки. В 1910 – 1915 году обучался пению в Петербургской консерватории. В 1912 году дебютировал в партии Мефистофеля («Фауст» Ш. Гуно) на сцене Петербургского Народного дома. В годы первой мировой и гражданской войны бывал в Одессе, выступая в оперных спектаклях в рабочих районах Одессы под аккомпанемент рояля. С 1927 года окончательно переселился в Одессу. Солист Одесской оперы (в годы войны выступал с театром в Алма-Ате и Красноярске). Пел также и в других городах.
Ныне жилой дом с административными помещениями.

Джерело:
http://obodesse.at.ua/publ/grecheskaja_ulica/1-1-0-113

ну как то так =))