m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Локіть. Церква Введення Пресвятої Богородиці. 1734.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Ло́кіть — село в Україні, в Іршавському районі Закарпатської області.
Історична назва села - Велика Абранка (Nagyábránka) походить від назви річки Абранці - лівої притоки річки Іршави. Походження назви річки невідомо. Існують народні версії походження. Наприклад, русло річки нагадує своєю извитостью стебло березки польової, яка по-угорськи називається nagy aranka. Також можливий зв'язок c угорським словом ábra (малюнок, зображення, фігура, візерунок).























Локтем ж село могли назвати тому, що перша вулиця в ньому була зігнута майже під прямим кутом - як локіть руки. Час появи русинської назви села Локіть невідомо. На останньому аркуші урбарія 1603 року приведений «список нових сіл, побудованих Жигмондом Ракоці після смерті Гашпара Магочі (Mágócsi Gáspár)», тобто між 1595 і 1603 р серед сіл округи Krajna в цьому списку є село Abranka (поки без поділу на Велику — суч. с. Локіть і Малу — суч. с. Смологовиця)



















Велика Абранка ( Nagy Abranka ), як окреме село, вперше згадується в 1613 році. У урбарії 1690 року поряд з назвою села Велика Абранка написано orosz falu (угор.: руське село). У урбарії 1729 року село називається Великою Абранкою. Однак, дарчий напис на Октоихе сільського храму, зроблений в 1740 році, вже згадує русинську назву села: «Сіѧ книга рєкомаѧ Октѡихъ куплєна до сєла Локтє до храму Ѹспєніѧ Богородицы» (близько 1846 храм був переосвящён в честь свята Введення).



















У «топографічному лексиконі населених пунктів Угорщини 1773 року» з'являються вже дві назви села: угорська Nagy Abranka і русинська Lokoty. В угорському географічному довіднику 1877 року також ще вказані обидві назви: Ábránka-Nagy (Lokoty). Після входження Підкарпатської Русі до складу Чехословаччини в 1919 році, офіційною назвою села стало Локоть (чеськ. Loket).



















В адміністративно-територіальному відношенні Велика Абранка спочатку входила до складу округи Крайна ( Krajnai kerület ) Мукачівської (з 1729 — Мукачівсько-Чинадіївської) домінії, а з 1867 по 1918 роки — в округ Фелвідек ( Felvidéki járás ) комітату Береґ. Інші назви: 1610-Nagj Abranka, 1645-Nagy Abranka, 1728-Abrahanka, 1773-Nagy Abranka, 1877-Ábránka (Nagy), 1877-Nagy- і Kisábránka, 1930-Abranka.























Михайло Сирохман пише:
Наступне село на головній дорозі Загаття, звідки, повернувши на північ, через кілька кілометрів можна потрапити в село Локоть , оточене пишною, майже не зіпсованою цивілізаційними процесами природою. Перша згадка про церкву в селі походить з 1690 року. На 1710 рік, внаслідок війн трансильванського князя Ракоці, село, як і вся околиця, були спустошені. Стара дерев'яна церква згоріла, а 1733 року тривало спорудження нової церкви. У 1798 році, коли населення становило 112 осіб, церква описувалася як маленька і темна.





















Тризрубна, збудована з дубових колод церква Введення Пресвятої Богородиці збереглася донині і датується за написом на дошці 1734 роком. Зарубки та сліди кутових з'єднань на брусах свідчать, що церкву перенесли в Локоть з іншого села. Місцевий краєзнавець В.Керечанин вважає, що церкву було споруджено в 1784 році в Заріччі і перенесено у 1800. Вівтарний зруб – п'ятигранний. Двосхилий дах, нижчий над вівтарем і вищий над навою, вкриває аркові склепіння східної та центральної частин та плоске перекриття бабинця. Над ним – невисока квадратна башта з глухим підсябиттям, увінчана стрімким шпилем.






















360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на назву панорами англійською мовою в лівому верхньому куті та переходимо на сайт 360cities


Опасання обходить зруби, спираючись на випуски вінців, і на західній стіні бабинця утворює невеликий відкритий ґанок на різьблених стовпчиках. Шпилеподібне завершення дозволяє зарахувати церкву до групи «готичних» храмів Закарпаття. У 1937 році проводився ремонт церкви і, можливо, тоді дерев'яне покриття дахів замінено етернітом. Попри це споруда зберігає своє стародавнє обличчя. [М.Сирохман. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008]

Архівні фото:
1985. Пам'ятники містобудування і архітектури


1994. Сирохман М. Церкви України: Закарпаття.


1997. Сирохман М. Церкви України: Закарпаття.


2009. Фото Олени Крушинської.






Джерела:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Локіть
https://ru.wikipedia.org/wiki/Локоть_(Закарпатская_область)
http://www.derev.org.ua/zakarp/lokit.htm
https://www.pslava.info/LokitS_CerkVvedennja,116611.html


Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.


Підписуйтесь на сторінки проекту на:

Patreon
Twitter
Telegram
Instagram


Технічні партнери проекту:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com


найпрофесійніший сервис DJI в Україні


та


хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.




ну як то так =))
Tags: Закарпаття, дере'яна церква, дерев'яна архітектура, погляд з землі, погляд з небес
Subscribe

Recent Posts from This Journal

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments