m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Гвіздець. Церква св. Антонія (Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії). 1730-1735.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



В XVI столітті Гвіздець належав Бучацьким, потім Потоцьким і Пузинам. До 1939 року храм залишався в їхніх руках.
Парафія у Гвіздці мала Свідоцтво від XV століття. Спочатку парафія знаходилася у сусідніх Остапківцях.
У 1475 році, в часи Галицького князівства, Ян Прокопович з Гвіздця був найпершим фундатором церкви.
У відомостях, поданих з 1615 - 1623 років згадується, що храм був знищений татарами.

Ідучі з Городенки неможливо не упертися поглядом у стару римо-католіческую церква св. Антонія в Гвіздці.










фото від ukrainaincognita






Парафія у Гвіздці заново була відновлена в 1710 році.
Слідуючим фундатором церкви був князь Міхал Пузина, писар литовський, який в 1715 році з дозволу Львівського єпископа Яна Скарбка заснував у Гвіздці дерев'яну резиденцію-кляштор бернардинів.
З XVIІІ століття і до кінця ІІ світової війни у кляшторі проживали монахині.
Спочатку парафія належала до Усєцко-Галицького деканату, а від 1765 року - до Коломийського. Нарешті, до утвореного в 1843 році, деканату Городенківського.

















Під кінець XIX століття до її складу, крім містечок Гвіздець, Кулачківці, входили аж 23 села та хутори: Балинці, Бучачки, Хом'яківка, Хвалибога, Чехова, Джурків, Малий Гвіздець, Старий Гвіздець, Кобильці, Остапківці, Острівець, Прикмище, Підгайчики, Рогиня, Слобідка, Росохач, Сороки, Торговиця, Трофанівка, Вербівці, Виноград, Вишнівка, Загайпіль.
Обширна територія парафії потребувала будівництва храмів і капличок.
Були збудовані парафіяльні каплиці в Джуркові (1873 р.) в Сороках (1873 р.) в Загайполі (1896 р.), в Росохачі (1897 р.), в Слобідці (1905 р.). Ще планувалося збудувати капличку у Вишнівці в 1925 році...
В зв'язку з цим, виникла необхідність забезпечити її пастирями.











Статуя святого Яна з Дуклі






Вищезгадані парафіяльна споруди обслуговували монашки з Гвіздця, зокрема: у Джуркові та в Сороках.
У міжвоєнні часи Підгайчики, Рогиня, Прикмище, Росохач, Слобідка, Вербівці11, відійшли від Гвіздецької парафії.
Після спровадження бернардинів до Гвіздця в 1715 році Міхал Пузина збудував у Гвіздці дерев'яний церква, в якому законниці повинні були виконувати душпастирські функції до тих пір, поки не буде збудований належний парафіяльний храмдля ксьондзів.
В протоколі візиту архієпископа Скарбка святиня була визначена.
Той же Скарбек на підставі акту фундації, виданого Пузиною 07.06.1719 року виразив остаточну згоду на поселення бернардинів у Гвіздці. Фундатор зобов'язався побудувати власним коштом церкву і кляштор для 12 законників, захристію і бібліотеку, і виділити відповідну площу на город для монастиря.







тут аж три охоронні таблички...








колишня в'їздна брама монастиря...


Формальне прохання про прийняття земельної площі до провінції рцської внесла вдова по князю Міхалу Пузині - Софія з Потоцьких 10.03.1721 року, підтверджуючи фундацію чоловіка. 18.12.1722 року отримано затвердження фундації Законом. Акти фундаційні були зареєстровані через Софію Пузину в метриці коронній і в міських львівських актах в 1723 році.
Інформацію про новофундовану святиню було надруковано в 1724 році. Уже в 1725 році храм був діючим.
В 1728 році згорів дерев'яний храм з кляштором.
Після поновлення дерев'яної резиденції для декількох законників, розпочато будову нового храму, цього разу уже мурованого. 27.06.1730 року канонік львівський освятив наріжний камінь святині. Софія Пузина, на той час дружина Людвіка Каліновського, старости вінницького, в заповіті від 17.08.1729 року записала нову суму і свої коштовності на будову, яку продовжував Людвік Каліновський і її спадкоємці, а пізніше - спадкоємці Людвіка Каліновського. 17.02.1734 року Каліновський затвердив фундацію Пузинів спадкоємною.



















Будова, якою керував гваріан о. Яблоновський, йшла досить швидко. А перед закінченням святиня була освячена. Гвіздець був важливим пунктом на торгових шляхах того часу. Стилізоване зображення церкви з'являється навіть на мапах. Процес побудови кляштору тривав ще багато років. В 1734 році зроблений вівтар святого Франціска. Завдяки щедрості старостини олеховської Марії Козебродської і за гроші Самуїла Сніторського було позолочено вівтар. В 1736 році поставлений вівтар святого Антонія старанням Теклі Бєльської з Каміновських, одночасно позолочений і розмальований. До цього вівтаря Станіслав Костка Пузина, староста упіцький придбав позолочену одежу. В 1739 році Міхал Врублевський, наставник кляштору у Гвіздці, разом з Теклею Бєльською заснував фонд для головного вівтаря, який був позолочений і помальований Жураховським. В тому самому році з фундації якогось Маліновського, комісара каштеляна сохачевського, виставлено вівтар святого Тадеуша, якого позолотив і помалював Станіслав Баранецький з Коломиї.

зазирнемо в монастирську частину, де зараз розташовується дитяча музикальна школа...








монастирський дворик...


В 1742 році збудовано амвон за рахунок фонду доброчинниці Теклі Бєльської і позолочено старанням Юзефа і Маріанни з Каліновських-Понінських. Через два роки зроблений вівтар святої Анни (з фонду Катерини Врублєвської і Каржинського, чесніка смоленського). А в 1759 році - поставлено статую святого Яна з Дуклі (фундація Станіслава Пузини). В цьому ж році виготовлено сповідальниці.
В ті ж роки виконано Хресну дорогу, органи, циборіум і антипендіум головного вівтаря, а Ян Агапсович відновив частину різьби даного вівтаря.

попасти в середину храму нам не довелось, ми так і не знайшли координат пані, що опікує церкву. Але, завдяки інтернету та сайтам snyatynkostel, musicamsacram, castles.com.ua, rkc.in.ua, ми маємо можливість зазирнути в середину...

















03.09.1888 року згоріли дахи і значна частина обладнання церкви у Гвіздці, з якого врятовано срібло, різьба вівтарів і більшість образів. Дахи відновлено ще в тому ж році, а в наступному відремонтовано і виштукарено всередині, також придбано нові верхи веж. В 1890 році відновлено фасад і збудовано 'Портал з колон коринфських', які виконав Фелікс Дорганович з Острівця. Ремонтними роботами керував інженер Альбін Загурський.















17.11.1889 року храм був освячений, і в ньому відправлялися літургії. До 1892 року виконані уже нові вівтарі.
В головному вівтарі були різьблені фігури святих, а саме: Францішек, Міхал, Клара, Антоній. Там же знаходився образ Найсвятішого Серця Ісуса. На новому амвоні розміщені врятовані різьблені фігури євангелістів. Зменшено було кількість вівтарів, а також велися заміни образів у засувах, які представляли святого Яна з Дуклі і Матері Божої з образом Матері Божої Ченстоховської і Матері Божої Непорочної. Засув Матері Божої Непорочної фундував єпископ Ян Пузина, а виконали сестри непокалянки з Язлівця.
Всі вівтарі виконав підприємець Фердинанд Маєрський з Перемишля.















360º панорами. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на назву панорами англійською мовою в лівому верхньому куті та переходимо на сайт 360cities




В 1896 році Олександр Жебровський, майстер зі Львова, закінчив новий орган. 28.06.1896 року єпископ Краковський здійснив освячення вже відновленого храму. Дрібні опорядкувальні роботи кляштора тривали до 1899 року. В 1899-1902 роках невідомі інженери ґрунтовно від фундаменту перебудували дзвіницю перед цертквою. В 1907 році виготовлений новий вівтар святого Францішка Валентином Якуб'яком зі Львова, а в 1914 році - вівтар святого Юзефа, автором якого був Юзеф Краснопольський зі Львова. В 1907 році виконаний ремонт веж храмових.

ну і як завжди трошки архівних поштівок, фото та креслень...


1901-1914


1910




1918-1939


В час воєнний, в 1916 році, знову були пошкоджені дахи і вежі церкви. Відбудовано їх аж в 1919-1922 роках, згідно проекту Єжи Косінського і реалізованого інженером Райшем з Коломиї. Керував ремонтними роботами Петро Вадовський. Існували і інші проекти. Зокрема проект М. Осінського. У міжвоєнний час добудований до кляштору, із східного боку, анекс. Під час ІІ світової війни храмові дзвони були конфісковані німецькими окупантами. В 1945 році законниці змушені були виїхати з кляштору. В церкві розмістили склад з цементом, а потім з зерном. В кляшторі спочатку містилася лікарня, а згодом - музична школа і бібліотека. Потім, замість бібліотеки - духовне училище. 13.06.1992 року храм св. Антонія у Гвіздці наново освячений біскупом Рафалом Керницьким. Церква входить до складу деканату Івано-Франківського (Станіславського). Оскільки храм перебуває в аварійному стані та потребує капітального ремонту, богослужіння проводяться в каплиці, облаштованій в частині колишнього монастиря. Костел і місцевих вірян обслуговують дієцезіальні священики з парафії Пресвятої Трійці у Заболотові.

1920


1922


храм перед другою світовою війною...


Стилізоване зображення храму на мапі 18 століття.


проект відновленн веж М. Осінського.


Трошки про орган. Тривалий час, коли церкву закрили, прилад був зруйнований і сьогодні збереглися лише його елементи: частини кабінету з перспективою (без труб), спустошені залишки міху та вітряні скрині.
Посередині шафи, притулившись до задньої стінки хору, є дві конічні дужки: більша на 10 голосів (можливо, ручна) і менша на 4 голоси (можливо, педальна). Існує чітко видно місце для багаторядного, 4-хорового голосу для мануального ряду. Ретельний огляд голосів був невдалим, оскільки до них не було хорошого доступу. У свою чергу, їх переміщення було неможливим через їх розмір.
У центрі корпусу, на підлозі хору, є пошкоджений сильфон для зберігання з двома клиновими живильниками та частиною повітропроводу.

алтар


Різьблена дерев'яна фігура Матері Божої Непорочної із верхньої частини фасаду перенесена до костелу і знаходиться в основі вежі.


А пошкоджені різьблені фігури Святого Михайла Архангела і дві невизначені святі особи (припускається, що це Марія Магдалена і Свята Катерина) зберігається в художньому музеї Івана-Франківська.








Джерела:
http://www.gvozdets.if.ua/kostel/
https://polona.pl/search/?query=Gwo%C5%BAdziec&filters=public:1
https://audiovis.nac.gov.pl/obraz/104295/9f31f9794d4fec2d4472aa417b83a3e2/
https://bcpw.bg.pw.edu.pl/dlibra/results?q=Gwo%C5%BAdziec&action=SimpleSearchAction&type=-6&p=0
http://gwozdziec.blogspot.com/p/koscio-sw-antoniego.html
https://rkc.in.ua/index.php?&m=k&f=alvifkl&p=ifklgvat&l=u
https://snyatynkostel.wixsite.com/snyatynkostel/100
https://musicamsacram.pl/instrumenty/opis/2798-Gwozdziec-Gvizdec-Kosciol-sw-Antoniego
https://www.facebook.com/ukrainaincognita/photos/a.1210885278939898/4458039180891142


Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.


Підписуйтесь на сторінки проекту на:

Patreon
Twitter
Telegram
Instagram


Технічні партнери проекту:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com


найпрофесійніший сервис DJI в Україні


та


хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.




ну як то так =))
Tags: Івано-Франківщина, дзвіниця, костел, погляд з землі, погляд з небес, церква
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments