m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Підгірці. Палац Бруницьких.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Палац належав магнату барону Бруницькому (в селі його помилково називають Браницьким). Відоме прізвище, славний рід. Пан жив тут до 1939 року, розбудовуючи своє село. Володів не лише Підгірцями, а й сусідніми селами Олексичі, Комарів, Яружичі. Старі люди переповідають, що від замку Бруницьких до села Яружичі (за іншими даними, до Олексич та  Стрілкова) веде чималий, високий і широкий підземний хід. Ну а що за замок без підземних ходів, самі подумайте?:) Щоправда, ходи ці ніхто поки що не досліджував.



















Палац повністю змінив свій "професійний профіль" в роки радянської влади. Природно, що ніякі пани тут вже не жили: зробили спочатку просто школу-інтернат. потім школу-інтернат для дітей з вадами зору. За якийсь час слабозорі діти святкували новосілля в новозбудованому інтернаті, а палац... Тут вирізали реліктові модрини, що шуміли перед головним фасадом споруди, не пошкодували й дерева, що росли в парку. Щоправда, сам палац підвищили в звання: в нього в'їхала сільрада, що до цього часу базувалася в невеликому будиночку поруч з церквою.

















Сільська рада теж не затрималася в баронських покоях на довший час - споруду передали... рибгоспу. Десь в то час, зникли з кімнат другого поверху цінні старовинні картини, що прикрашали резиденцію. На жаль, авторство цих художніх робіт вже не дослідити: не було жодної інформації про художників, що їх малювали, навіть прізвищ не було.



















Дендропарк поблизу замку _охороняється_ державою (так би мовити), а заклали його в 1892 році.  Площа парку - 2,5 га. Колись тут росли секвойї, канадський дуб, магнолії трьох видів: біла, рожева і червона, інші екзоти. Зараз лишився хіба велетенський платан поблизу замку та зарослі викручених, інвалідних на вигляд грабів поблизу головної алеї парку. Немає й статуй, ставок вже не той, лише залишки сходів бовваніють посеред алеї...













Проте деяки джерела пишуть, що тут і зараз можна знайти наступні незвичні для наших широт рослини: бук амурський, липа американська, кипарисовик Лавсона та горохоносний, модрина японська та європейська. Ну, може бути... До речі, садівник парковий жив ще при маєтку досить довго, навіть в повоєнний час.













Місцевий знавець краю Пан Богдан Косило ( вчитель історії та французької мови з Моршина) зробив спробу в 1987 році розчистити парк. Думав, що його учні з п'ятого класу, допоможуть у цій шляхетній справі. Та сільрада "добро" не дала, ще й довго не могла зрозуміти, що це за дивні захцянки в історика, кому ті парки потрібні...













А зараз - що зараз? В перші роки незалежності з споруди зняли статус пам'ятки (правда, є сумніви, що той статус таки був) і віддали у приватну власність. Перші власники не робили тут абсолютно нічого, споруда занепадала. Тепер власники змінилися.  "Рибгосп продав депутату цей шматок галицького парадізу.

Трошкі архіного від castles.com.ua, polona, Fagro.icm.edu та crk.in.ua...

перший відомий власник - Александр Яблонський


Юліан Бруницький




палац на початку ХХ столітяя






Цитую Лєну Яворську:
"...земельна ділянка викуплена, сільській раді не належить. Куплена як ділянка несільськогосподарського призначення з рештками безхазяйної будівлі". Так що, цілком ймовірно, скоро це буде чиясь дача. І вхід туди буде стороннім заборонений". Так було у 2006 році. Час показав, що так, споруда стала-таки приватною власністю - але буде працювати на славу села і громади. Це ж чудово.

Іва Бруницька з синами


в середині палацу


1936-38




план палацу


Те, що ще у 2013 році власники сусіднього пафосного готельно-ресторанного комплексу "Підгорецький маєток" взялися опікуватися стареньким палацом - чудова і правильна ініціатива. Але навіть дуже успішний готель чи ресторан, думаю, не окупить фахової реставрації пам'ятки. Тому і робиться не реставрація, а ремонт. Дах в 2010-х над палацом почав осипатися цілими шматками, перекриття між поверхами провалювалися, до цілковитої руїни залишалося о-о-о-ось трішечки. Була створена ГО "Центр розвитку краю". Встановлено вказівники.
Нова черепиця у таких умовах - хай і не ідеальний, але ж вихід. Стару, яка підходила для повторного вкладання, теж використали. І стягнуті стяжками стіни, і відновлені комини-димарі - дуже правильна річ. А от білі металопластикові вікна, тимчасовий та не найкращий хід. Фундаменти будівлі дослідив львівський археолог, доктор наук Микола Бандрівський - шукалися фрагменти старої оборонної споруди, яка начебто стояла на цьому місці. 

2011. Назарій Ланько.






2006


2012. фото Folkerman
https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2020/AUTUMN_2020/050_PIDGIRTSY/OLD/palace_Folkerman_2012.jpg

Біля споруди час від часу проводяться волонтерські толоки. Кожного жовтня починаючи з 2015 року на галявині перед пам'яткою проводять свято гарбуза. Це дуже правильний метод - працювати з дітьми. Вони повинні сприймати архітектурні пам'ятки не як незрозуміле і старе, а як цікаве та гарне. Як причину пишатися рідною землею.

201х-ті








Десь нізвідки з'явилася і легенда про прокляту пані (діти і туристи люблять легенди, з цим варто змиритися). Начебто залами палацу ночами блукає жінка у білих шатах - юна дружина князя Яблоновського, який втік від козацького війська, що наближалося до Підгірців, до Стрия. (Яблоновський володів селом вже у середині XVIII ст., які-такі козаки мали б ходити тут аж цілим військом, незрозуміло). Ну, неважливо. Князь втік, княгиня лишилася - і гірко оплакувала свою пропащу долю, аж поки її не втішив молодий козак. Втішав аж до ранку - а там і князь повернувся. Побачивши юнака. накинувся на коханця зі зброєю - і убив його. Княгиня ж втекла до лісу - і більше її не бачили.

і на останок - план парку



Джерела:
https://castles.com.ua/podhorce.html
https://polona.pl/search/?query=Podhorce&filters=public:1
Fagro.icm.edu.pl
http://www.crk.in.ua/
wikipedia



Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.


Підписуйтесь на сторінки проекту на:

Patreon
Twitter
Telegram
Instagram


Технічні партнери проекту:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com


найпрофесійніший сервис DJI в Україні


та


хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.




ну як то так =))
Tags: Львівщина, Стрий, палац, погляд з землі, погляд з небес
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments