m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Надвірна. Пнівський замок. Ревізія 2020. Частина 2. Погляд з небес.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...


Не зважаючи на руйнування та час, замок дійшов до наших днів. Найкраще збереглась північна стіна, яка не втратила своєї цілісності і первісної висоти, не проглядаються на ній і сліди пізніших мурувань. Зберігся навіть тиньк.

















Є тиньк і на круглій вежі, яка сполучає північну і східну стіни. Башта була високою і кількаярусовою. Перекриття між ярусами були виконані з дерева. В стінах вежі є спеціальні місця, куди вкладали і кріпили колоди. Є і залишки самих колод. У доброму стані і східна частина. Викладена вона не тільки з каменю, але і з червоної цегли, використовуваної при перебудовах.
Східна стіна дає найчіткішу уяву про різницю рівнів поверхні землі всередині замку та довколишньої території: зовнішня сторона стіни вдвічі вища, ніж внутрішня, а це наводить на думку, що в товщі землі всередині замку існувала невидима і прихована від зайвого ока підземна система приміщень. Зрештою, про це свідчать численні входи, які стрімко ведуть униз.

















У стіні є і вікна, перекриття прольотів для яких виконані з кам'яних балок. Над вікнами виступає карниз. В інших стінах і вежах які збереглися значно гірше і в багатьох місцях потріскалися, розсунулися або ж і зовсім розсипалися, прольоти для вікон і входів зі сторони внутрішнього двору виконані технікою склепінь. У стінах мурів і особливо веж є велика кількість каналів розміщених у товщі кам'яного мурування, якими проходив дим.
Таким способом в часи середньовіччя обігрівали приміщення. Наявність цих каналів, а також тинькування, вікон свідчить про те, що з самого моменту виникнення весь комплекс замку планувався і будувався не тільки як фортифікаційна споруда, але і використовувався для житла. Житлові приміщення були і у в'їзній вежі та розташовувались на другому поверсі. Сама вежа сильно пошкоджена, але арка в'їзних воріт уціліла. На фасаді в'їзної вежі збереглись ніші для моста та піднімальних ланцюгів.



















Коли почалося фінансування відновлення (2004-2005 рр., з держбюджету виділено 400 тис. гривень), до замку було підведено електропостачання, влаштовано підстанцію, завезено будматеріали. Була піднята стіна біля гранчастої вежі. А далі почалось щось скандальне. Замок було розконсервовано замовником проекту без погодження з інспекцією з охорони пам'яток. Виділені гроші осіли невідомо де. Роботи мала вести приватна фірма "Про-Макс". Процитуємо статтю Миколи Чорненького: "...як свідчать матеріали УБОЗу, "… службові особи управління архітектури та містобудування Івано-Франківської області, вступивши в злочинну змову з посадовими особами ПП "Про-Макс" (м. Івано-Франківськ) протягом 2004-2005 років, шляхом завищення вартості та обсягів робіт при реставрації пам'ятки архітектури національного значення "Замок 16-ст. у с. Пнів Надвірнянського району" (охоронний №280-Н), незаконно привласнили цільові бюджетні кошти та легалізували їх через приватних підприємців області на суму понад 225 тис. Гривень.



















Як свідчить довідка про вартість виконаних робіт, у серпні та вересні 2004-го року реставратори постаралися на 110251 гривню. Були здійснені роботи із розчищення грунту навколо фортечного мура Замку, розбирання бутової кладки стіни, відтворення кладки з бутового каменю висотою майже півтора метра, влаштування монолітного пояса тощо. Вже четвертого січня 2005-го року обласне управління містобудування та архітектури і ПП "Про-Макс" уклали новий договір. Акти виконаних робіт засвідчують витрату на реставраційні роботи трьохсот тисяч гривень.
Сказано, що нібито при виконанні кладки з бутового каменю використовувався кран на автомобільному ходу, який орендували в приватного підприємця. Та, як виявилося, в того приватника ніякого крана немає. Він надавав "промаксівцям" лише транспортні послуги власним вантажним автомобілем. Хоча за використання крана, згідно з актом виконаних робіт у жовтні 2005-го року було оплачено 10 тисяч гривень.

















Цікаво закуповувався в приватних підприємців бутовий камінь. За товарними чеками, один кубічний метр коштував 50-70 гривень. І везли його буцімто з Пасічнянського кар'єру "Нерудник" Надвірнянського кар'єру та з села Жураки Богородчанського району. Оперативники запросили інформацію про ціну на бутовий камінь у 2005-му році. І небезпідставно були здивовані повідомленням, що одна тонна його коштувала на той час лише 24 гривні. Тобто вартість каменю штучно завищили в два-три рази. Більше того, підприємці-реставратори Пнівського замка в 2004-2005-му роках на згаданих уже кар'єрах бутовий камінь не закуповували.



















Між тим, документи підтверджують, що для будівництва фортечного мура Пнівського замка в приватних підприємців спритні реставратори придбали в 2004-2005-му роках майже 457 кубометрів бутового каменю на 24 тисячі 305 з копійками гривень. Але насправді, за висновками експертизи, на будові використали лишень 183 кубометри каменю, що коштує чотири тисячі 334 з копійочками гривень. Кудись випарувалися 19 тисяч 970 гривень.

















На реставраційні роботи обліковано понад 131 кубометр цементно-вапнякового розчину на загальну суму 24 тисячі 415,9 гривні. Та експерти встановили, що витрачено менше 70-ти кубометрів розчину на 17 тисяч 380 гривень.
Ще один шахер-махер здійснило ПП "Про-Макс". У грудні 2005-го року уклало угоду з якимось там приватним підприємцем, котрий мав виконувати ремонтно-реставраційні роботи, на кругленьких 50 тисяч гривень. Чоловік пояснив правоохоронцям, що він особисто мурував вісім бійниць на фортечному мурі Пнівського замка. Щоправда, "спеціаліст" не має ліцензії на здійснення реставраційних робіт, як і відповідної кваліфікації. У 2003-му році він лише закінчив Прикарпатський національний університет, здобувши диплом економіста.".











Як зазначав автор проекту реставрації Роман Михайлишин, робота над проектом триває вже десятки років в Івано-Франківській філії інституту Укрзахідпроектреставрація (архітектори М.Король, О.Уруська, Н.Галюк, О.Лундяк). З семи веж замку (одна з них повністю втрачена) було розроблено робочі креслення на п'ять веж, на шість - ескізи. Проекти передбачають дерев'яні перекриття веж, дахи з дахівки або бляхи під дахівку. В 2007-2008 рр. реставраційні роботи продовжувалися, хоча й кволо. Скажімо, було облаштовано підлогу й перекриття в одній з башт. Було змуровано дивний якийсь камін. Тож сказати, що роботи повністю припинилися, не можна. Але й назвати таке ніяке відновлення реставрацією теж язик не повернеться.











30 червня 2010 року Східна (кругла) вежа була зруйнована внаслідок повені. Після скандалу і кримінальної справи настало певне реставраційне затишшя, але від 2017 року роботи поновили. Цього разу вони збирались виконваті в рамках проекту «Великі зміни малими кроками». З районного та обласного бюджетів, а також коштів села Пнів і міста Надвірної, мали виділити 900 тис грн на відновлення частини муру та реставрації південно-західної вежі. В ній планували влаштувати інформаційний центр, «поселити» екскурсоводів і науковців, продавати сувенірну продукцію. Но щось пішло знову не так. Роботи як почалась, так і закінчилась, хоча трошки щось таки зробили...











В 2020 році місцеве ГО “Надвірнянський туристично-інформаційний центр” запропонувало новий проєкт -створення центру інтерпретації фортеці Пнів. Голова ГО Володимир Гринішак каже: “Там має бути сучасний, інтерактивний центр, де ми хочемо занурити людей в історію: показати, як жили люди там, чим вони займалися. Найперше, викликати емоції у відвідувачів, щоб вони пережили й надихнулися історією фортеці Пнів. Глобальне завдання – тримати людей якомога довше на цьому об’єкті”. За його словами, люди приїжджають на пів години, фотографуються, але не залишають грошей для бюджету. Зараз є виграний проєкт із ЄС, який має розпочатися наступного року:
“Партнером є місто Ардут (Румунія). Перше, що ми хочемо зробити, – виготовити проєктно-кошторисну документацію на консервацію, науково-проєктну документацію, що передбачено законодавством і починати роботи і планування щодо цього центру спадщини в підземеллі”, – каже голова ГО “Надвірнянський туристично-інформаційний центр”. Плани гарні - але як там воно буде. Подивимось...










Джерела:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Пнівський_замок
https://castles.com.ua/pnivzamok.html
https://report.if.ua/istoriya/tverdynya-maganativ-kuropatviv-abo-pro-shcho-movchat-ruyiny-pnivskogo-zamku-foto/
https://gk-press.if.ua/na-prykarpatti-hochut-stvoryty-tsentr-interpretatsiyi-fortetsi-pniv/


початок тут =====>
далі буде тут =====>



Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.


Підписуйтесь на стронки проекту на:

Patreon
Twitter
Telegram
Instagram


Технічні партнери проекту:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com


найпрофесійніший сервис DJI в Україні


та


хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.




ну як то так =))
Tags: abandoned, Івано-Франківщина, замок, погляд з небес, руїна
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments