m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Топорівці. Церква св. Іллі (стара). 1560.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Топорівці (Toporăuţi — молд., рум.) з часу свого заснування були частиною Чернівецької землі Князівства Молдова. Вперше Топорівці згадуються в грамоті молдавського господаря Олександра Доброго в 1412 році за передачу їх у спадок. Однак місцеві жителі вважають, що село існує з XII століття, а свою назву отримало від імені його першого власника - феодала Топора. У цьому просторі жив боярин Думітру Барновщи, великий чашник, а потім великий постельнічий. У будинку "з боярськими подвір'ями, недалеко від Пруту, в оточенні сіножатей, імасів, багатих рибних ставків, гаїв і добрих мисливських місць", народився володар Молдавії Мирон "після 1590 року" - як згадується в записах.











Мати Єлизавета походила з роду Могил, була племінницею господарів Молдови Ієремії та Симеона Могил. Дитинство, юність та навчання Мірона Барновщи досі невідомі. Він був чашником (1611), спетаром-зброєносцем господаря (1615—1618), старостою Чернівців (1615), паркалабом (комендантом) Хотинського замку (1618—1621), комендантом і портарем (охоронцем брам) Сучави (1622—1626).Через хворобу господаря Раду Міхая два останні роки його правління фактично керував князівством, що дозволило йому після смерті Раду (20 січня 1626) бути обраним господарем. Сплативши 100 тисяч золотих данини, був затверджений у Високій Порті. Для відновлення економіки почав проводити реформи, але через відмову сплатити підвищену данину Османській імперії був скинутий османами з престолу 30 серпня 1629 року.











360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на назву панорами англійською мовою в лівому верхньому куті та переходимо на сайт 360cities


1627 року був посередником на безрезультатних переговорах з приводу будівництва османами прикордонних фортець між представником Речі Посполитої Стефаном Хмелецьким та кимось із османів і татар. Виїхав до своїх маєтків у Речі Посполитій (одним з них було Устя-Зелене), де отримав визнання свого шляхетства (indygenat), що дозволяло користуватись шляхетськими привілеями. У 1633 році— молдовські бояри скинули поставленого османами господаря Олександра IV Ілляша і у квітні знову запросили на трон Мирона Барновського-Могилу. Для отримання затвердження він поїхав до Константинополя, де 3 травня 1633 р. османи ув'язнили його за підозрою у підтримці інтересів Речі Посполитої і, можливо, через доноси Василя Лупула, який підняв проти нього заколот. 2 липня 1633 р. — був обезголовлений османами.

















З однієї версії відомо, що молодий Мирон, як подяку до своєї родини та в подґку своєї батьківщині, у перші роки свого правління побудував церкву в Топорауці. Дата завершення та освячення храму невідома, але передбачається, що будівля була готова до смерті Думітру Барновщи, який був похований у Топоррівцях, так як боярин сказав у своєму заповіті: "Церква в Топорауці, де лежать кістки мого батька, хай Бог згадає його!".



















Офіційна дата побудови твердині – 1560 рік. Но вона не співпадає з датами правління Мирона — тому можна сказати шо вона спірна. Є і інша історія будівництва - під час столітнього панування молдован, з турками велася боротьба. Селяни не могли змиритися з тим, що турки захопили село. Селянський старшина в сутичці з турками впав з коня, його орденанц Мирон Мовіла допоміг піднятися і він дав слово, що на цьому місці збудує церкву. Серед лісів та ярів була піднята ця споруда з вузькими віконцями, щоб ніхто туди не міг зайти і могли захиститися від турків.



















Стара Ільїнська церква є поєднанням українських (буковинських) і молдавських шкіл храмового будівництва того періоду. Храм тридільний і має три верхи, які заховано під ґонтовим дахом. Відповідно й нагадує зовні дерев’яні тризрубні церкви «хатнього» типу, які виникали на території Буковини як раз у турецько-молдавський період.













Архітектура церкви наскільки проста, й настільки геніальна. Храм дійсно нагадує міні-фортецю: високі товсті стіни, замість вікон – маленькі амбразури (по одній на кожній стіні: на екседрах та апсиді), на горищі по периметру усієї споруди влаштовано парапет з бійницями. Вхід до церкви розташований з півночі – випадок зовсім не канонічний. Примітною є білокам’яна різьба, що обрамляє амбразури та вхід до храму. А уздовж укосів в перемичок тягнуться паралельні валики, що утворює на перетині на кутах сітку з насиченим узором. А ще кидається в очі щось схоже на фриз, що тягнеться уздовж західної та, частково, північної стін храму.












Ось шо у 1968 році писав Г.Н. Логвін у своїй книжці “По Україні” : Схожість топоровецької церкви з дерев’яними буковинськими храмами довершується наявністю трьох бань, схованих під одним дахом. Увійшовши через єдиний північний портал у бабинець, ми зможемо оглянути інтер’єр та архітектурно-конструктивні особливості будівлі. Передусім впадає в око те, що бані не мають підбанників; вони спираються на підпружні неглибокі арки, врізані в стіни, і за допомогою сферичних парусів, над якими проходить невеликий виступаючий кільцевий карниз, несуть сферичне склепіння. Середня баня тільки трохи вища за бічні. Неф високими і широкими напівциркульними арками з’єднується з вівтарем і бабинцем. Він відрізняється від бабинця невеликими напівкруглими конхами, що контрастують своїми розмірами з нефом, зорово збільшуючи його масштаб.











Підлога – з дуже великих кам’яних плит найрізноманітнішої форми. На перший погляд вони не відіграють ніякої архітектурно-мистецької ролі, проте насправді вони покладені саме так, щоб створити невимушений малюнок і надати інтер’єрові величного вигляду. Завдяки їм інтер’єр одразу дістає набагато збільшені масштаби; здається, що він побудований не для звичайних людей, а для билинних богатирів. Ювелірна різьба іконостаса, залишки якої зберігаються в споруді, можливо, ще більше підсилювала могутні форми інтер’єра. Важко повірити, що ще трохи більше десятка років тому топорівська твердиня-красуня стояла в руїнах. Уявлення про її вигляд у 80-ті роки дають нам фотографії відомого дослідника Буковини Давида Гобермана.

сходи на горище


бійниці на сходах






І інтер’єр церкви скромний до лаконічності. Колись ці стіни вкривали фрески, та після довгих років запустіння від них не лишилося й сліду. Нема вже того іконостаса, за коврами не видно підлоги, але церква жива, богослужіння відправляється українською мовою, церкву ще до недавна опікував Київський патріархат, зараз це Православна Церква України. Щоби побачити заховані куполи і відчути те, що, можливо, відчували давні захисники Буковини в часи, коли навіть храми перетворювалися на міні-фортеці треба по вузьких кам'яних сходах в стіні піднятись на горище. До речі, ще одна легенда пам’ятає, як високий дах з захованними куполами став в’язницею для трьох топорівчан, які виявилися оточеними турками.

Ось вони - куполи та бійниці...














Церкву вдало доповнює квадратна двоярусна дзвіниця. Вона та мурована огорожа, пишуть вчені, виникли тоді ж коли і церква. Так само, яка і церква, дзвіниця – справжня міні-твердиня. Обидва яруси прорізані напівкруглими арками: нижня виконувала роль вхідної брами на храмове подвір’я, верхня – очевидно, використовувалася як для передзвону, так і для оборони від ворогів. Оборону функцію виконувала і огорожа церковного подвір’я.

Мірон Барновщи з видання Nicolae Iorga, Domni români după portrete şi fresce contemporane, Sibiu, 1930


поштова марка 1997 року з портретом Мірона Барновщи


1968. Логвин Г.Н. По Україні.


1980-ті. фото Давида Гобермана.




2007. фото з landmarks.in.ua




Джерела:
https://www.bucpress.eu/cultura/biserica-„sfantul-ilie”-din-satul-8606
https://andy-travel.com.ua/toporivci
https://www.pslava.info/ToporivciS_CerkvaSvIlli_1968PoUkrajini,259839.html
https://www.shukach.com/ru/node/32426
https://castles.com.ua/toporivtsy.html
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:087_-_Miron_Barnovschi.jpg?uselang=ru
https://landmarks.in.ua/interesting/fortress-temples.html




Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.



Технічні партнери проекту:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com


найпрофесійніший сервис DJI в Україні


та


хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.




ну як то так =))
Tags: Буковина, Чернівеччина, бойовий ярус, бійниці, оборонна церква, панорама, погляд з землі, погляд з небес, храм, церква
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment