m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Дрогобич. Церква Воздвиження Чесного Хреста. Кінець 15 — початок 16 століття.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



У трьох хвилинах ходу від Святоюрського храму, на території пожежної частини, розташувалася затишна церква Воздвиження Чесного Хреста. Як і церкву Юра, її теж свого часу пропонували до включення у Список ЮНЕСКО. Однак в комітеті, мабуть, повважали, що дві сусідні церкви від одного міста включати не годиться. Принаймні таку версію відмови можна почути від дрогобицьких мистецтвознавців, які переконують, що Воздвиженська церква ні за віком, ні за естетикою майже не поступається своїй більш іменитій «сестрі».

Перше відвідування Дрогобича, було в середині осені 2013 року. Тоді ми відзняли Воздвиженську церкву зовні в перший раз ...
































У свідомих нині джерелах немає точної офіційної дати побудови існуючої церкви на Зварицькому передмісті (нині – вулиця Зварицька), хоча досить часто фахівці називали 1661 рік. Це датування широко застосовувалося у ранніх реєстрах пам’яток архітектури УРСР, враховуючи, що біля входу на хори зберігся напис: «создася іюлія дня 6 року божого 1661». Тепер за знайденим написом на бантині нави офіційною датою побудови вважається 1613 рік. Хоча деякі дослідники припускають, що у 1613 рік її вже могли перебудовувати, то ж за їх версією дата побудови припадає на кінець 15 ст. — початок 16 ст. Це цілком ймовірно, бо вперше храм згадується у документах ще 1496 року. У 1499 році він згорів під час татарського нападу на місто, тож не виключено, що храм не будували наново, а відроджували на вцілілій основі.

Дрогобич відвідувався ще декілька разів, але, вдруге ми відзняли цю церкву тільки в 2019 році, як зовні так нам свезло - і в середині...




























Церква грунтовно ремонтувалася 1715 року, коли її встановили на новий фундамент, 1823 року та реставрувалася у 1970-71 роках шанованими архітекторами Могитичем і Старосольським. У 1961 році церкву було закрито, а після реставрації 1971-го перетворено на музейний об’єкт.Сьогодні храм потребує нового ремонту. Через це потрапити до нього пересічному туристу практично неможливо, за винятком храмового свята Параскеви – щороку 27 вересня тут правлять Службу Божу. Зате пожежники, на чиїй території розташовується храм, ніколи не відмовляють бажаючим оглянути його фасад зблизька.

































Воздвиженська церква була церквою дрогобицьких солеварів. ЇЇ історія тісно пов’язана з постаттю священика Василя Глібкевича, який у ній правив і малював ікони, яким судилося стати чудотворними. Церква тризубна і первісно була одноверхою. У 1661 році споруджено на емпорі над бабинцем каплицю Івана Предтечі з виходом на відкриту зовнішню галерею, в результаті чого храм став двоверхим. Після перебудови церква набула не зовсім звичних рис, зумовлених тим, що емпора (каплиця) міститься не безпосередньо над бабинцем, а висунута вперед у західному напрямку і нависає на стовпах поза стінами бабинця.





























Особливістю церкви є незвично широке піддашшя, яке охоплює тільки вівтар і наву храму, а бабинець оточений величезною відкритою галереєю з гульбищем, розміщеним на рівні хорів. Над навою, в центрі храму, з разкинутих крил піддашшя чіткою призмою піднімаєтся середній зруб з чотиригранним пірамідальним верхом. Низький п’ятистінний вівтар підкреслює масштаб великої центральної частини храму. На фасаді церкви є напис, викарбуваний у 1711 році: «В церкві святої як на небесі стояти». Деякі зміни внесені при ремонті 1715 року.





































З XV століття збереглись зруби вівтаря, нави і бабинця на висоту до вінчаючого карнизу. Приділ і аркада новіші. Вони були зруйновані та відбудовані. Можливо, від пожежі, бо є погорілі балки — так, ніби церква зайнялася від блискавки (горіла зверху).
У Воздвиженській церкві оригінально вирішено співвідношення висот приміщень та їх просторове об’єднання. Цьому сприяло побудува емпори на другому ярусі. Перед тим, як ввійти у церкву, відвідувач повинен пройти через низенький притвор висотою 2,25 метри. Коли увійти з низенького притвору до бабинця, то зразу, по контрасту з притвором, сприймається велика висота нави, біля 12 м , і глибока перспектива з бабинця в наву і через трикутний виріз у східній стіні нави у вівтарне приміщення. Довжина церкви становить 17 метрів.





































Окремою гордістю Воздвиженського храму є його чотириярусний, пірамідальний іконостас. Неіснуючий вже іконостас каплиці малював у 1669 році славетний місцевий маляр Стефан Медицький. Окремі ікони «Христа з апостолами» та «Богородицю» у 1694 році намалював його син – маляр Іван Медицький. Вівтарну ікону «Св. Миколая» у 1746-му намалював о. ВасильГлібкевич, як і запрестольний образ «Христа-виноградаря» (1753).У різьбі іконостасу щедро використані ренесансні мотиви.











































Унікальність Воздвиженської церкви ще й тому, що в ній збережені розписи у вівтарній частині. А загалом стінопис церкви походить з різних часів: у вівтарі зберігся розпис початку XVII століття пензля майстра Григорія (за іншими даними — автор давнішої частини іконостасу Федько та його учень), каплиця на емпорі розмальована у 1672 році коштом Івана Кобриновича. У 1735 році було розписано стіну, що розділяє наву і вівтар, на тему «Мученицькі смерті апостолів». При вході до церкви збереглися також старовинні розписи з ликами святих. Вікон у церкві мало, тому вони дають небагато світла і сильні локальні фарби розписів пом’якшуються напівтемрявою, звідки виблискують деталі та оклади ікон.
На жаль, точні відомості про авторів усіх тамтешніх розписів до нас не дійшли. То ж мистецтвознавці все ще намагаються визначити імена творців як не за документами, то за почерком.

























На північний захід від церкви розташована збудована у другій половині 17 століття триярусна стовпова дзвіниця оборонного типу. Її висота складає 25 метрів. Це дерев’яна, квадратна в плані, триярусна, каркасна будівля, накрита наметовим дахом. На третьому ярусі під наметом влаштовано аркаду з голосниками для вивільнення звуку дзвонів. Стіни пошальовані дошками, на рівні першого ярусу дзвіницю оперезує піддашшя.

трошки архивного з польських джерел та з сайтів decerkva.org.ua та pslava.info...
1914


1917. F. Wilczkowski


1918-1927


1930




1935


1939


1970


1980


1982




1985


1987


1992. І. Синкальський


2000


2007. Віктор Громик


Богоматір


Євангеліст Марк


Мельхиседек


на хорах - фото pauluskp



Джерела:
http://www.kray.org.ua/11540/mandrivky/derev-yani-shedevri-drogobicha-tserkvi-vozdvizhennya-ta-paraskevi/
http://decerkva.org.ua/drohobych_vozdv.html
https://www.wikiwand.com/uk/Церква_Воздвиження_Чесного_Хреста_(Дрогобич)
https://polona.pl/search/?query=Drohobycz
https://www.pslava.info/DrogobychM_CerkVozdvyzhennja,207261.html



Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.



Технічні партнери проекту:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com


найпрофесійніший сервис DJI в Україні


та


хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.




ну як то так =))
Tags: Львівщина, дерев'яна архітектура, дерев'яна дзвіниця, дерев'яна церква, погляд з землі, погляд з небес, розписи, ікони, іконостас
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 8 comments