m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Шпилокоси. Церква Прсв. Трійці. 1850.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Село Шпиколоси - одне з багатьох сіл України, яке знаходилося до 1961 року у Горохівському районі Волинської області, зараз це Сокальський район Львівської області. Село завжди було частиною Волині, за часів Російської імперії це була Волинська губернія, за міжвоєнної Польщі - Волинське воєводство. В цьому селі знаходилися помістя не тільки українців, але мешкали тут поляки і євреї. Проживали вони тут до Великої Вітчизняної війни, поки не відбулася "етнічна чистка" і "етнічна меншість" цього села трагічно загинула.







Відомо, що стара церква була Введенською, зі старої церкви до наших днів збереглася Храмова ікона Введення у Храм Пресвятої Богородиці. Точно не відомо, чи вона в цей час, коли була пожежа, знаходилася на реставрації, чи це була воля Божа, що ікона не згоріла. І вона стала свідком того, що ми дізналися про історію церкви.

стару огорожу будуть меняти на нову...








Оскільки село Шпиколоси було велике, то люди хотіли мати свою церкву. За Божою ласкою першими меценатами церкви стали Горохівський граф, землі якого знаходилися тут, і сільський дяк. Церкву вирішили будувати на старому цвинтарі в кінці села. Зі старого місця був перенесений Хрест, який започаткував будову нової церкви. Будівництво церкви почалося ще за кріпацтва, але закінчили будувати і була освячена в 1850 році.

Заглянемо в середину...








Хоча церква була збудована в православному стилі, тобто зі сходу на захід, але Престол церкви був католицьким під дією унії, яка в той час мала вплив на ций край. Про перших священиків, які служили в цій церкві, церковна історія не говорить. А першим священиком, про якого збереглося передання, був отець Василь Шумський. Він прийшов сюди на початку XX століття. Вперше він переставив святий престол в православному стилі і освятив його в честь Святої Трійці. А також закупив всі богослужбові книги з Почаєва, де в той час була друкарня і зробив напис на цих книгах.









Було подароване єпархією богослужбове Євангеліє 1600 року випуску в срібній оправі, на якому було зроблено напис також. За великі заслуги отець Василій був похований в огорожі церкви. Пам'ятник його зберігся до цього часу.
Другим священиком, про якого є передання, був отець Олександр Білянський, який прослужив на цій парафії 25 років: довоєнні роки, воєнні роки і тяжкі післявоєнні роки. Хрестив і вінчав майже всіх теперішніх дідусів і бабусь, які до сьогодні доживають свій вік. По їх розповідях, це був добрий і молитвенний священик, який зберіг церкву в тяжкі воєнні роки. Похований отець О. Білянський в м. Горохові, на місцевому кладовищі біля вхідної брами.









Під час комуністичного панування навколишні церкви наших сіл були закриті. І тому Шпиколосівська Троїцька церква стала архівом всіх церковних речей, які безбожна влада просто викидала, перетворюючи церкви на музеї і у пустки. Люди таємно передавали до церкви церковні речі. Під час перебудови в нашій державі, коли почали відкривати навколишні церкви, Шпиколосівська церква сповна повернула всю церковну утвар, ікони і облачення у заново відкриті церкви.









Свято-Троїцька церква, в зв'язку з тим, що не була закрита за 150 років свого існування, зберегла всю красу вселенського Православ'я. Збереглися написані в православному стилі святі ікони, які роблять честь нашій церкві. На особливу увагу заслуговують храмова ікона першої церкви, якій 300 років, богослужбове Євангеліє 1600 року та старий Хрест, який поставили вдови села, чоловіки яких не повернулися з першої світової війни.









Коли потрапляєш у Шпиколоси, першим питанням собі буде: "Звідки така архітектура церкви, адже в прикордонних з Волинню чи Рівненщиною районах Львівщини нічого подібного не має?" Відразу беруть сумніви, що ця святиня походить з 1850 року - можливий варіант, що її таки повністю перебудували, наприклад, на початку ХХ століття, коли о. Шумський "переставив святий престол в православному стилі і освятив його в честь Святої Трійці", хоча про це не сказано.









А може, оскільки село належало до Російської імперії, храм має архітектуру, характерну для церков Волині того часу і пофарбований у характерний блакитний колір, що теж притаманно волинській церковній архітектурі. Цей храм - єдина дерев'яна церква на території сучасної Львівщини, що репрезентує церковну архітектуру часів Російської імперії. В будь-якому випадку з написаним, що церква "зберегла всю красу вселенського Православ'я" не посперечаєшся...









Та перейдемо безпосередньо до місцевого храму. Розташований у південно-східному куті села, біля вулиці та житлової забудови. Церковне подвір'я з усіх сторін оточене високими деревами і обмежене давнішою кованою огорожею. Церква хрестова у плані, невисока, одноверха. Фундамент виступає за площину стін, тому зверху по периметру зробили захисний дашок. До великого вівтаря з обидвох сторін прибудовані ризниці. Вони кам'яні, півкруглої форми, з товстими стінами, накриті банями, які увінчують маківки.









У південній ризниці аж сім вузьких різної висоти віконечок у вигляді бійниць. Такого типу ризниць покищо не довелося бачити ні біля одної дерев'яної церкви на Львівщині. Безперечно, вразили високі двері (південні ще захищені металевими гратами) з хрестом над ними, розташовані у ніші арочної форми, яка є у північному та південному крилах нави. Обабіч цих дверей є чималі арочні вікна. На фронтоні північного крила нави намальований образ, як розумію, Ісуса з одним пророком і голубом над ними.









Усі карнизи будівлі фарбовані у жовто-сині барви, стіни вертикально шальовані дошками. Четверик середхрестя нави завершує на високому світловому восьмерику невисока баня. До західної стіни бабинця прибудувана вхідна двоярусна вежа, накрита багатосхилим наметовим дахом з маківкою нагорі. Над вхідними дверима, які захищені металевими гратами (причому окремо закриті на колодку грати, окремо двері), зробили двосхилий дашок, а по обидві сторони дверей є образи св. княгині Ольги (ліворуч) і св. князя Володимира (праворуч). Внизу другого ярусу є два віконечка, а вище них три майже квадратних отвори (по одному на сторону вежі), закритих зі середини і захищених зовні гратами. Оскільки окремостоячої дзвіниці немає, то можна припутити, що на другому ярусі вежі є дзвони.












Джерела:
http://www.orthodox.lviv.ua/lvivep/p_shpiko/p_shpiko.htm
https://uk.wikipedia.org/wiki/Шпиколоси_(Сокальський_район)
http://decerkva.org.ua/shpykolosy.html



Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.


Велика подяка Наталії Мельник за допомогу в підготовці та проведенні цієї зйомки.



Технічні партнери проекту:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com


та


хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.




ну як то так =))
Tags: Львівщина, дерев'яна архітектура, дерев'яна церква, погляд з землі, погляд з небес, храм, церква
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment