m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Велика Сушиця. Церкви Положення Пояса Богородиці (1894) та Вознесення Господнього (1957).

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...


У XVI-XVII ст. це село складалося з двох частин, що звалися Сушиця Стара - нижня частина села, і Сушиця Велика - середня частина, в яких були свої церкви. Церква в середній частині села отримала ерекційну грамоту від Миколи Тарла, хорунжого перемиського 5 вересня 1556 року.

















Згадана церква і в податковому реєстрі 1589 року, де зазначено, що церква є в частині села, належній до дідича Ігната Гощіславського і священик має чверть лану.











Не збереглося жодних описів церкви з XVII - першої половини XVIII ст. Щойно в інвентарі 1733 року зазначено: "Церква Св. Миколи в Сушиці Горішній стара, в цьому році з фундаментів підважена, в бані і вівтарі реставрована. Дзвіниця над бабинцем новопоставлена. Іконостас, окрім намісних, риботицької роботи".













Ця церква згоріла у 1839 році. Нову дерев'яну церкву 1841 року коштом дідича Мйодушевського.
Її замінила нова дерев'яна церква Положення риз Пр. Богородиці, збудована 1892 року коштами громади, яка згоріла до тла 31 жовтня 1893 року. Нову дерев'яну церкву звели вже у 1894 році.















Іконостас для неї намалював Ян Богданський з Добромиля. 1897 року стіни церкви розписав маляр Еміліян Камінський з Перемишля. У 1933 році громада відновила церкву.













Тоді ж добудували дві муровані ризниці по обидва боки вівтаря. Після Другої світової війни радянська влада закрила церкву у 1953 році, але через стійкість громади її знову відкрили 1960 року. На захід від церкви розташована мурована стінна дзвіниця з двома арковими прорізами для дзвонів.













Є в селі ще одна дерев'яна церква - Вознесення Господнього, 1957 року. Тепер - її істория.
У 1650 році в селі, в найвищій частині, званій Сушиця Камеральна, заснував монастир чину св. Василя Великого Бенджамін Стебельський. 4 лютого цього ж року освятили нововибудувану дерев'яну церкву.









У 1768 році звели нову дерев"яну церкву, звану горішньою, що стала філією парохіяльної сушицької церкви, званої тепер середньою.









Про дату побудови повідомляв різьблений напис на надпоріжнику старої церкви, збереженому в новій, збудованій 1957 року: «Року Бжіа AΨξИ мсца ноєврія д S» (в перекладі - Року Божого 1768 місяця листопада дня 6). Будівля церкви належала до однобанних храмів галицького типу. Церкву неодноразово ремонтували впродовж ХІХ-ХХ ст. У 1952 році баня завалилася, а 1953 року церкву зачинили.













Вона практично розвалилася, і у 1957 році місцевий майстер Микола Дуркалець наново від фундаментів звів дерев'яну церкву, змінивши її вигляд. Вона стояла зачиненою до 2005 року. Всередині церкви стіни оббиті картоном і помальовані.















"З попереднього вигляду церкви залишили тільки зовнішні стіни, вертикально шальовані дошками і лиштвами. Старе покриття шифером і бляхою замінили на металопрофіль, дерев'яні вікна - металопластиковими, також поставили нові дерев'яні вхідні двері. На захід від церкви за дзвіницю служить проста конструкція (дзвони на стовпах, накриті дашком)".

Поздовжній переріз і план. Обміри М. Драгана.


Абрис отвору між бабинцем і навою


Світлина 1930-х pp. зі збірки Національного музею у Львові № 1041.


Світлина І. Синкальського 1992 рік.



http://decerkva.org.ua/vel-sushycia.html
http://decerkva.org.ua/vel-sushycia-vozn.html
https://www.pslava.info/VelykaSushycjaS_CerkVoznesinnja,212686.html
Tags: Львівщина, дерев'яна архітектура, дерев'яна церква, погляд з землі, погляд з небес
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment