m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Чорний Острів. Палац Пшешдєцких.

Дякуючи пані Галині zalgalina, з її розповідей за це містечко, ми дізналися багато цікавого про родину Пшешдєцких та палац в Чорному Острові що на Хмельниччині. Чим і збираємося з Вами поділитись...



В середині 16 століття число жителів в Чорному Острові не дотягує до півсотні, але тим не менш, поселення отримало Магдебурзьке право, - стало називатися містом і йому було дозволено проводити ярмарки, тобто були якісь заслуги перед королем Сигізмундом Августом. Правда, надовго ця королівський привілей не забарилася. В ті часи ця частина України входила до складу Речі Посполитої - федерації Королівства Польського і Великого Князівства Литовського.
Прізвища власників містечка періодично мінялися, поки він не став власністю магната Антонія Тадеуша Пшешдєцкі (1718-1772). Завжди дуже хочеться знати, як виглядала та, чи інша особистість, про яку пишешь. На жаль, незважаючи на те, що Антоній Пшешдєцкі був особистістю відомою, займаючи протягом всього свого життя безліч важливих посад: староста мінський, депутат багатьох засідань Сейму, писар, підчаший, референт і підканцлер Великого Князівства Литовського, знайти його фотографії, крім ось цієї "реконструкції" не вдалося.



Герб цього магнатського роду - Рох ІІІ

kakula - хазяїн блогу на liveinternet стверджує шо це також він, пензеля відомого Антона Рафаеля Менгса



Антоній Тадеуш Пшешдєцкі свого часу зіграв важливу роль в обранні на престол короля Станіслава Августа Понятовського, який в знак подяки завжди був уважний до його сім'ї і навіть був хрещеним батьком його онуків. І хоча родове гніздо Пшешдєцкі знаходилося в Заславлі, це сімейство залишило після себе в Чорному Острові досить-таки непогану спадщину. Тут колись жили шляхетні пані та панонянки. Сюди неодмінно заїжджала, подорожуючи з-за кордону, польська знать, прямуючи в сусідні Антоніни до знаменитих Потоцьких. Мало того, це містечко славився колись своїм конезаводом, шкіряним заводом, каретним подвір'ям, де виготовляли карети, прикрашені шкірою і золотом. Тут працювали ливарних справ майстри, які виливали знамениті дзвони, вагою до 80 пудів.



Зараз нічого цього й близько немає. Така доля всіх повітових містечок. Але все-таки потрібно віддати належне черноостровцам. Незважаючи на важкі післяреволюційні і післявоєнні роки вони зуміли якось утримати від розорення - руйнування і панський палац, і костел, і церкву, побудовані ще на початку 19 століття. На жаль, Ратушу зберегти не вдалося.

так виглядає Чорний острів сьогодні...




Як же чудово, що Наполеон Орда залишив після себе таку чудову спадщину - малюнки майже всіх великих і малих міст, містечок і сіл України. Не пройшов він повз і Чорного Острова. Очевидно, містечко йому дуже сподобався, - тут він зробив 4 рисунка, оригінали яких зберігаються в Кракові. Так виглядав в 1860 році палац Пшешдєцкі. Погодьтеся, що дуже оригінальне рішення споруди панської резиденції.



Палацовий комплекс почав будувати Михайло Пшешдєцкі. Він же заснував тут картинну галерею. Відомо, що з 1770-х років магнат почав набувати в Італії картини знаменитих майстрів. Серед них була картина Домініка Дзапмьері (Domeniko Zampieri (1581-1641)), що зображає Св.Іероніма. Цю картину бажав викупити у нього сам Станіслав Август Понятовський, але безуспішно. Цікаво, де зараз знаходиться ця картина? Домініко Дзапмьері спеціалізувався на виконанні вівтарних картин. Його пензлю належить "Причастя Св.Іероніма", яке зараз знаходиться в Ватиканському музеї. Можливо, що в Чорному Острові була саме ця копія, зроблена пензлем італійського художника "Причастя Св.Іероніма". Поповнення колекції живопису продовжив його син - Костянтин (1782-1856).



Крім того, в палаці була прекрасна бібліотека, про яку згадували відомі особистості, які гостювали в цьому палаці. Але найбільш повний опис резиденції в Чорному Острові зробив Олександр Нарцис Пшешдєцкі (1814-1871), онук Михайла Пшешдєцкі, в своїй книзі "Поділля, Волинь, Україна. Образ місця і часу", яку він написав, подорожуючи по Україні в 1839 році.



Особистість Олександра Нарциса Кароля Пшешдєцкі надзвичайно цікава. Як стверджує польська Вікіпедія народився Олександр Нарцис Кароль саме в цьому Чорноострівському палаці в 1814 році. Його дитинство пройшло серед мальовничої природи, під суворим наглядом швейцарця Годе. Освіта спершу було домашнєю, звичайно ж, на французькій мові. Потім навчався в "szhkole szlacheckie", яку заснував в Чорному Острові і, звичайно ж, спонсорував його батько. З 1828 року Олександр навчався в Кременецькому ліцеї, який до 1783 року було іезуітіскім колегіумом. Можливо, що Олександр Пшешдєцкі разом з ліцеїстами та викладачами підтримував Польське повстання 1830-1831 років. А може, і залишився в стороні. Але все одно, освіту в Кременці довелося перервати, оскільки ліцей за указом Миколи І в 1831 році був закритий, і Олександр поїхав за кордон, де продовжив свою освіту і почав писати дорожні нотатки. Потім навчання державній службі в Санкт-Петербурзі, посилання до Вологди, Литва, Київ, поїздка по Україні ...



У 1842 році Олександр Пшешдєцкі засновує в Чорному Острові бібліотеку, яку розміщує на першому поверсі палацу. Книжковий фонд складався з раритетів, які колись перебували в бібліотеках Сигізмунда Августа, Яна Казимира, Яна Третього Собеського. 600 інкунабул, журнали першої половини 19 століття, наукові роботи в галузі історії, історії мистецтва, геральдики, богослов'я, архіви роду Пшешдєцкі і Тізенгаузен, матеріали про Польські легіони Італії з архіву Костюшка. Серед численних оригіналів картин був портрет Казимира Ягеллончика 15 століття. Предстатьте собі - все це багатство знаходилося в Чорному Острові!
У 1852 році Олександр Пшешдєцкі купує у Варшаві палац і перебудовує його. Туди ж він перевозить Чорноостровську бібліотеку, яка в подальшому постійно поповнювалася і користувалася надзвичайно великою популярністю у студентів, науковців та широкого загалу Варшави. Але на жаль, сталося невиправне. 25 вересня 1939 року у час авіаційного бомбардування палац загорівся. Велика частина колекції, зібраної родом Пшешдєцкі, була знищена. Уцілілі залишки були перенесені в сусідній будинок, який також згодом згорів під час Варшавського повстання.

Наполеон Орда


Зробивши невеличкий екскурс в минуле, повернемося до Чорного Острова. Подивимося, як же зараз виглядає палац Пшешдєцких і дізнаємося, що зараз в ньому знаходиться. ОСь це - ті ж два корпуси, що і на малюнку Наполеона Орди. Ось тільки немає красивого арочного переходу-галереї і високої вежі. Диво, що ці будівлі збереглися. Ось що значить - будували на століття. Тим більше, що будівельний матеріал привозили з Італії. Саме в цій будівлі розміщувалася на першому поверсі бібліотека з картинною галереєю, а на другому поверсі знаходилися всілякі зали для прийому гостей і для балів. Звичайно ж, в наш час при слові "палац" хочеться побачити щось більш багате і грандіозне. Тим більше, що ми зараз надивишся на палаци наших депутатів та інших "сильних світу цього". Куди там якимсь Пшешдєцкі?











Дворцовый комплекс находился в живописнейшем месте. Которое и сейчас манит к себе прохладой, зеленью и шумом листвы. Пожалуй, это всё, что осталось от парка, которое насадил здесь знаменитый ирландец - садовник-дизайнер Мак-Клер, специально для этого приглашенный в имение. Хотя это, наверняка, новые посадки. Прошлый парк был вырублен за ненадобностью. На его месте был построен школьный корпус. А ведь когда-то в том, панском, парке было много приятных уголков с альтанками, и даже зверинец.











Мы можем видеть, как выглядел дворец Пшешдєцкі, когда еще был обитаем. Давно уже нет ни башенки, которая справа, ни здания, которое слева. Но самое дворцовое здание хорошо узнаваемо.И здесь, действительно, было очень красиво.











Пройдемся немного дальше по берегу и увидим еще одну бывшую достопримечательность Черного Острова. Это остатки островка Кемпа, к которому когда-то вёл красивый мостик. На этом островке был не менее красивый, так называемый английский павильон, где располагался домашний оркестр под управлением итальянского дирижёра Луиджи Тонини. Когда в Черном Острове были именитые гости, то оркестр играл непрерывно, услаждая слух местной знати. А так выглядит этот легендарный островок с высоты птичьего полёта.





Заглянем теперь внутрь дворца. На второй этаж ведет замечательно сохранившаяся дубовая лестица, которая, наверняка, помнит шум от шелеста юбок местных красавиц и позвякивание шпор ихних кавалеров, стремящихся под музыку домашнего оркестра, в предвкушении бала и угощения, на второй этаж, где их ожидали хлебосольные хозяева.
Фортепиано здесь стоит не напрасно. В этом провинциальном городке гостил Ференц Лист. И не только гостил, но и окончил здесь свою знаменитую Вторую Венгерскую рапсодию.









Что же сейчас в бывшем дворце Пшешдєцкі ? Здесь находится литературно-краеведческий музей им. Л.Глебова..
Музей был создан на чистом энтузиазме учительницы украинского языка и литературы черноостровской школы Богун Валентины Николаевны и библиотекаря Новицкой Людмилы Ивановны, которые буквально по крупицам собирали материал и экспонаты.





Если учесть, что в те времена Интернета еще не было, то это было настоящим бескорыстным подвигом.
Сейчас директор музея - Казимиров Александр Андреевич. Если вы пожелаете, то он проведёт для вас экскурсию.







Посмотрим на второе дворцовое здание, которое когда-то было соединено переходом с основным дворцом резиденции Пшешдєцкі . Здесь сейчас находятся библиотека и музыкальная школа. Конечно, сегодняшний вид очень сильно отличается от того как это было еще каких то сто с лишним лет - но это всё еще те самые стены, хоть и покалеченые властью рабочих и крестьян...









погляд з небес від castles.com.ua...


А на Вовчий Горі був ще один замок, який так чудово зображений ще на одному малюнку вже відомого нам Наполеона Орди. Внизу підпис "Віллагура" - так назвав її господар Мечислав Пшешздєцкий (1816-1873). Помер він у Львові, але спочиває в родинній усипальниці в костелі.



І на останок, поштівка...


Ось така історія, про Чорний Острів, Пшешдєцких та палац...


Джерела:
https://zalgalina.livejournal.com/104226.html
https://castles.com.ua/czarnyostrow.html
https://www.liveinternet.ru/users/kakula/post440038433/
https://ru.wikipedia.org/wiki/Рох_III_(герб)
delcampe.net
Tags: Хмельниччина, палац
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments