m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Котюжани. Палац генеральші Ценіної. Початок ХХ століття.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Село Котюжани на березі річки Лядова у Мурованокуриловецькому районі вже сміливо можна вважати подільською глибинкою.  Але є тут палац з історією, палац генеральши Ценіної. Забута перлина Поділля. Він добре зберігся, та туристи чомусь майже нічого не знають про нього.

навколо маєтку йде невисока, складена з каменю огорожа


сучасний в'їзд, можливо колись він був більше витонченим


а ось і сам палацик...


















Якою була садиба-попередниця з 1885 року, не відомо - є лише відомості, що вона мала тільки один поверх. Кому вона належала, теж невідомо. "Словник географічний Королівства Польського" згадує, що наприкінці ХІХ ст. у селі мешкало 1280 людей, а належало воно колись до Дзержків (Dzierzkow), а потім до професора київського університету Тричла (?). В селі також були власності шляхтичів Падлевських і Лазовських. На початку ХХ століття маєток у Котюжанах придбав відставний генерал на прізвище Ценін.























У 1910 році резиденцію спалили розлючені селяни, а у 1912 році вдова померлого генерала Катерина Ценіна відбудувала спалений палац за проектом відомого на той час петербурзького архітектора Оскара Мунца (1871-1942), уродженця Одеси і голландця за походженням (він був сином генерального консула Нідерландів у Російській імперії).























Вона ще раніше відібрала у свого чоловіка цей палац, аби він не програв його у карти…  За стилем котюжанський палац здається близьким лівадійському, який будувався у той самий час. Архітектор вдало вдихнув у нову двоповерхову резиденцію риси неоренесансу.

























Палац побудовано симетрично, в центрі його колись бив фонтан, від якого залишилася чаша. Палац виглядає старшим, ніж є насправді, і навіть склопакети у вікнах хоча б кольором мімікрують під дерево. Від Давньої Греції тут барельєфи на теми античних міфів: прямокутні і тондо. Від Італії – велика, залита сонцем аркадна лоджія (теж з псевдоантичними барельєфами на стінах).

сходи












Коли всією Європою вже гуляв югендштіль, він же сецессія, він же ар-нуво, він же модерн, тут, у подільській глибинці, будували щось ампірно-ренесансне, греко-італійське, солідне таке. На карнизах - декоративні вази (вони, як не диво, збереглися, хоча саме такий декор облітає найпершим). Можливо, у нішах колись були скульптури - от це вже невідомо, ніякі статуї не збереглися. Оздоблення інтер'єрів (настінний розпис, обробка панелей мармуром) не збереглося, окрім старих сходів та арок холу на другому поверсі. А так - ніяких згадок про генеральшу. 

господарські споруди












Коли пани і генеральші морально застаріли, у палаці спочатку влаштували рабфак для дівчат і жінок – школу для дорослих. Панський маєток віддали у 1937 р. – для дітей репресованих радянською владою. Діти-сироти пересиділи тут німецьку окупацію: спочатку вихователі спробували їх вивезти на возах, але дійшли лише до Умані, звідки були змушені повернутися.

парк, місток та каньйон...










Згодом палац передали під школу-інтернат, що дозволило зберегти будівлю у пристойному стані. Під час Другої світової війни нацисти закрили інтернат, розігнавши його вихованців. Близько 130 дітей забрали до своїх сімей мешканці Котюжан і навколишніх сіл, врятувавши їх від смерті. Цьому вчинку було присвячено документальний фільм «Котюжанські матері», а також картина у холі палацу. З 1979 року тут школа-інтернат для дітей з вадами розумового розвитку.















Поруч з палацом трохи зберігся мальовничий парк, який спускається в долину річки. Парк вже теж не той, що колись був. Він чималий, аж до річки Лядави доріс, має кілька джерел. Але для цього тут треба бути не в дощовий червень, що перетворює Поділля на джунглі, а десь ранньою весною. Головна цінність парку – побудований на початку ХХ ст. арковий міст через каньйон.















До 2020 року пам’ятку планували відреставрувати. На це готові були виділити понад 9 мільйонів гривень. Відповідне тендерне оголошення на сайті публічних закупівель ProZoro розмістив замовник – Комунальний заклад “Котюжанівський навчально-реабілітаційний центр”. Згідно із документацією, планувався капітальний ремонт та протиаварійні ремонтно-реставраційні роботи по покрівлі, перекриттю та фасадам. Зокрема передбачалась реставрація та відтворення штукатурки стін, армування конструкцій, влаштування з листової сталі парапетів, теплоізоляція покриттів та перекриттів, ремонт поверхні цегляних стін, фарбування фасадів тощо. Також на території об’єкту виконавець робіт мав би викорчовувати пні, розібрати стару бруківку та влаштувати покриття з фігурних елементів мощення тощо. 2020 вже не на порозі, а перейшов до другої половини. Крім проведенного тендеру на виготовлення проектно-кошторисної документації данних в мережі інтернет не знайдено - виходить що все стало на стоп і нікуди далі не рухається.

Пам'ятники містобудування і архітектури УРСР. - К .: Будівельник, 1985 г., т. 2, с. 23



Джерела:
https://33kanal.com/news/23303.html
https://castles.com.ua/kotiuzhany.html
https://www.pslava.info/KotjuzhanyS_SadybaJeCeninoji_Palac,263425.html
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-07-13-001264-c
https://vezha.ua/na-vinnychchyni-gotovi-vydilyty-ponad-9-miljoniv-na-restavratsiyu-pam-yatky-arhitektury/



Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.



Технічний партнер проекту:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com


та


хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.




ну як то так =))
Tags: Вінничина, палац, погляд з землі, погляд з небес
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments