m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Трушевичі. Церква Собору Пр. Богородиці. 1888.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Труше́вичі — село в Україні, у Старосамбірському районі, Львівської області. Населення становить 384 осіб (у 1921 р. — 720 осіб).
Перші згадки про церкву в селі походять з податкових реєстрів Перемиської землі 1507 та 1515 років. Не збереглося жодних описів церкви з XVII - першої половини XVIII ст.









Візитатор, який відвідав церкву 1743 року, записав: "Церква Втечі до Єгипту Пр. Богородиці за дозволом теперішнього єпископа 1731 року збудована. Колятор Єроніміл Радивил, староста перемиський. Церква дерев'яна, з трьома верхами, гонтами покрита. Над бабинцем на еморі - Церква Зачаття св. Анни з вівтарем і антимінсом давнім. Дзвіниця збоку з дерева збудована, гонтами крита...".













Візитатор 1761 року не додав нічого нового до опису. Наприкінці XVIII ст. церкву в Трушевичах приєднали до парохії у Війську (тепер Польща) як філійну. 1888 року стараннями пароха о. Якова Лукашевича церкву перебудували від підвалин, яку він же благословив.
Фактично постала нова дерев'яна церква з мурованим вівтарем, хоча деякі джерела назвали це реставрацією.
На завершення будівельних робіт і робіт з внутрішнього прикрашення церкви з каси цісаря Франца Йосифа ІІ виділили 100 золотих ринських. Іконостас до церкви виготовив 1890 року Антоній Мельничок з Риботич.











В грудні 1918 року під час українсько-польської війни церква була пошкоджена, про що сповіщає напис на таблиці на південній стіні.
Перед Другою світовою війною у 1939 році громада задумала звести нову церкву, проєкт якої виготовив львівський архітектор Іван Філевич (Ярослав Фартух). Проте на будівництво не стало часу. Після завершення Другої світової війни у 1959 році радянська влада зачинила церкву і відкрила її у 1989 році.











Стіни церкви раніше були вертикально шальовані дошками, після останнього зовнішнього ремонту - оббиті фальшбрусом, дахи перекриті металочерепицею. На захід від церкви розташована квадратова в плані дерев'яна дзвіниця з наметовим верхом і великим фартухом, що прикриває підвалини.

Світлина І. Синкальського. 1991.


Іконостас. Фото 2003 р., В.Ольхом'як, з "Українське сакральне будівництво Старосамбірського району", В.Слободян


Віктор Громик. 2012.


Ще ця церква відома двома іконами, які зараз зберігаються у Львівському музеї українського містецтва - це «Страсті Христові» XV – XVI століття та храмова ікона «Різдво Христове» XVI століття.




Страсті Христові кінець ХV – початок ХVІ ст.



(Ікона зі с. Трушевичі, Старосамбірщина, Львівська обл. Липова дошка, золочення).
Як зазначила Роксолана Косів, cтарший науковий працівник музею, кандидат мистецтвознавства , ця ікона виділяється з поміж інших малою кількістю клейм.
Ми маємо дуже мало сюжетів. Починається вона не з в’їзду в Єрусалим, а одразу зі сюжету, про знущання з Христа. Показано, як Пилат вивів Христа на суд юдеїв, тоді глузування, коли Христос у багряниці.
Наступною іде велика сцена розп’яття. Вона багатофігурна. Ми бачимо чималу кількість жінок-мироносиць, а також Івана Богослова. Тут є епізод, коли первосвященики прийшли до Пилата просити, аби він поставив сторожу до гробу Господнього. Тоді зображено зняття з хреста», - сказала вона.







Дослідниця звернула увагу на те, як іконописець намалював тіло Спаса, яке знімають з хреста.
На давніх іконах тіло має Г-подібний ракурс, коли руки вже зняті, а ноги ще прибиті, і Никодим виймає кліщами цвяхи. Тут не видно черепа Адама, бо підніжжя закриває сюжет розділення одежі Христа.
Натомість сюжет оплакування дуже емоційний. Жінка-мироносиця у розпачі тримається за щоки, що передає її горе. Інша здіймає руки до неба. Маємо тут лише одну сцену воскресіння, коли Христос являється жінкам-мироносицям», - сказала дослідниця.








Храмова ікона «Різдво Христове» XVI століття.



Однією з найвеличніших композицій перемишльської школи є храмова ікона «Різдво Христове» середини XVI століття з села Трушевич біля Добромиля з рідкісним для багатофігурних композицій циклом сцен з життя Марії та Христа, розташованих з трьох боків центрального зображення. На вузькій рамці й німбах вміщено хвилястий пластично тиснений орнамент.
Композиція центральної сцени розгортається горизонтальними смугами на тлі зеленувато-вохристого скелястого пейзажу, динамічного, розчленованого умовними гірками-лещадками. Пейзаж своїм нагромадженим масивом займає майже все тло. По діагоналі у центрі композиції зображено значно збільшену постать богородиці в багряному одязі, яка лежить на постелі. Довкола розташовані різні постаті, що детально ілюструють окремі моменти міфічної події: повитухи купають немовля, зажурений Иосиф розмовляє з пастухом в капелюсі, другий пастух дме в ріг, сповіщаючи про новину; ліворуч з-за скель видно трьох волхвів у коронах, що поспішають з поклоном до новонародженого, а вище – ангели в барвистому одязі.







В цьому класичному творі XVI століття канонічна композиція поєднується з побутовими деталями апокрифічної розповіді, висока професіональна майстерність – з наївністю зображення, притаманною народному майстрові, живописна манера – з лінеарною ритмічністю, монументальний розмах – з детальністю книжкової мініатюри. Виразні акценти звучних, активних кольорів – багряного і кіноварі, рожевого та синього виступають поряд з ніжними перламутровими переливами теплої вохри і зелені різних відтінків. Тут дуже сильно відчуваються традиції монументального малярства, де важливу роль відіграють добре збудований силует, жива ритміка ліній, кольорових поєднань і протиставлень та мінлива гра відтінків.








Джерела:
http://decerkva.org.ua/trushevychi.html
https://galinfo.com.ua/news/strasti_hrystovi_sim_davnih_ukrainskyh_ikon_z_natsionalnogo_muzeyu_sheptytskogo_u_lvovi_284426.html
https://galinfo.com.ua/news/strasti_hrystovi_naydavnishi_ukrainski_ikony_yaki_zberigayutsya_u_lvovi_342268.html
https://www.pslava.info/TrushevychiS_CerkSoboruBogorodyci,213086.html
https://uk.wikipedia.org/wiki/Трушевичі


Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.



Технічний партнер проекту:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com


та


хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.




ну як то так =))
Tags: Львівщина, дерев'яна архітектура, дерев'яна дзвіниця, дерев'яна церква, погляд з землі, погляд з небес, ікони
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments