m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Підгірці. Василіянський монастир. Онуфріївська церква. 1726—1750.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Серед об'єктів нашої архітектурної спадщини є такі, які не хочуть відкриватись з першого (другого, чи третього) разу, як наприклад наш улюблений Унів, з його лаврою. Монастир в Підгірціях був з цієї же когорти. Порване на повороті до монастира колесо, поки було гарне світло отець-настоятель довго не хотів дати свого благословіння на зйомки, а після того, як надав - в храмі миттево стало темно, фотоаппарат не хотів фокусуватись, заборона на зйомку крупно і тільки з рук, від чого знимки були фактично на 80 відсотків в смазі. Але... час та технологіі наше все, фото, для друку не придатні, а як для інтернету - ну, майже таки, да...
От же. Підгорецький монастир — василіянський чоловічий монастир в Україні, в селі Підгірці на Львівщині. Належить Українській греко-католицькій церкві. Пам'ятка архітектури XVIII ст. Розташований у долині серед лісів. Вище монастиря лежить відоме городище Пліснесько — залишки стародавнього міста, згаданого в Літописі Руському під 1188 роком, а також у Слові о полку Ігоревім.

першою на территорії монастира нас зустрічає каплиця




















Св. Онуфрій


Відомий як:
Благовіщенський монастир чину Святого Василія Великого — чинна офіційна назва на честь Благовіщення.
Підгорецький монастир — за назвою села.
Пліснеський монастир — з назвою городища.
Василіянський монастир — за назвою ордену.



















Побудований у 1706—1750 роках на місці давньоруського монастиря, що за легендою був заснований в ХІІ столітті белзькоюю князівною Оленою Всеволодівною і зруйнований 1241 року монголами.
Церкву та монастир було відновлено за сприяння власника села Станіслава Конецпольського (1592—12 березня 1646). Про це свідчив напис, по лівій стороні від царських воріт. У церкві були портрети Карла Радивілла, Вацлава Жевуського та його дружини Анни Любомирської. Наприкінці XVIII — на початку XIX столітя «колятором» (опікуном) монастиря був Іґнацій Мьончиньський. Над дверима церкви було розміщене зображення княжни Гелени. В монастирі була бібліотека стародруків.
Монастир у радянські часи був філіалом туберкульозної лікарні.















Онуфріївська церква.
Онуфріївська церква побудована у 1726—1750 роках, оздоблювальні роботи тривали до 1770-х років.
У стіні барокового храму зберігся напис на пам’ятній таблиці, створеній з цієї нагоди:
“Цю церкву, присвячену Христу Спасителю, Благовіщенню Пречистої Діви, під опікою святих – Йоана Хрестителя, пустинножителя Онуфрія, старанням мужа особливої побожності отця Парфенія Ломиковського Чину святого Василія Великого, архідиякона львівської катедри, ігумена цього монастиря, збудовано, облаштовано і прикрашено”.

















Ігумен отець Патреній залишив братії капітал у розмірі 40 тисяч злотих під процент і ще 5000 злотих – на господарство. Монастирський літопис, написаний ієреєм Василем за ігумена П. Ломиковського і доведений згодом до кінця XVIII століття, зберігся до наших днів. Із 1710 року отці також почали вести пом’янник. 7 квітня 1754 року Апостольська столиця видала декрет про коронацію чудотворної ікони Підгорецького монастиря і надання головному вівтареві його церкви права повного повсякчасного відпусту. Коронацію ікони звершив 25 червня 1754 року, у день св. Онуфрія, єпископ Лев Шептицький. Протягом наступних чотирьох років тривала робота над іконостасом-вівтарем монастирської церкви. Його проект створив славетний архітектор Павло Гіжицький, а втілив різьбяр із Почаєва на ім’я Степан. Створили і два бічні вівтарі: Усікновення Чесної Глави святого Івана Хрестителя і Преображення Господнього. У 1754 році в Підгірцях були дев’ятеро ченців на чолі з ігуменом о. Георгієм Юркевичем. У 1777 році – стільки ж, але вже на чолі з ігуменом о. Вінцентієм Загоровським. У 1780 році їх було восьмеро, у 1818 – п’ятеро.













У 1780-ї роках, за ігумена о. Анатолія Водзинського, в обителі збудували новий монастирський будинок. Одним із благодійників у ті часи виступав подільський воєвода Вацлав Жевуський. Також протягом 1770-1780-х років при монастирі діяли філософсько-богословські студії для ченців, викладав відомий василіанський богослов, автор “Тез із загальної філософії” о. Іларіон Тарасівський. За часів австрійського імператора Йосифа ІІ, у 1785 році, Підгорецький монастир хотіли ліквідувати, але від цього його врятувала душпастирська робота ченців у селі Голубиця. Із подій ХІХ століття вирізняється те, що у 1810 році настоятель Підгорецького монастиря Варлаам Компаневич та чиновник на прізвище Гейслер організували перші археологічні розкопки на терені Пліснеська. Вони обстежили городище і розкопали три кургани в його північній частині.

1988. М.І.Жарких.












У 1859 році о. Іриней Яворський знайшов серед старих паперів рукопис із житієм о. Іова – засновника Скиту Манявського. Швидше всього, цей твір написав один із ченців, які принаймні двічі переселялися на Пліснесько зі Скиту. Документ опублікували у “Зорі Галицькій”. А в монастирському пом’яннику у березні 1861 року є запис про вшанування отцями пам’яті Тараса Шевченка – у Підгірцях це зробили чи не першими в Україні. У 1867 році у Підгорецькому монастирі було четверо ченців на чолі з ігуменом о. Юліаном Телішевським. Обитель мала багату бібліотеку, з якої у свій час користав також Іван Франко. Серед інших цінностей у книгозбірні були збірник писань Івана Вишенського та аж сім писаних від руки ірмолоїв. Згодом вказані рукописи передали у бібліотеку Святоонуфріївського монастиря, що у Львові.









1998. Д. Чобіт.




У 1900 році Підгорецький монастир перейняли зреформовані василіани. Упродовж двох міжвоєнних десятиліть обитель була центром численних відпустів. Із нею була пов’язана діяльність засновника “Записок Чину св. Василія Великого” о. Йосафата Скрутеня. Протягом недовгого часу у монастирі діяв новіціят Згромадження Сестер Мироносиць на чолі з о. Ю. Дацієм, ЧСВВ. Пам’ятка сильно постраждала під час боїв між вояками Української дивізії “Галичина” та радянськими військами у 1944 році. Монастир декілька разів переходив із рук в руки. У 1946 році окупанти арештували ченців, у тому числі останнього довоєнного ігумена о. Мартиніяна Луціва.

2006-07. З. Боровець.












До 1960 року у монастирській церкві ще проводили богослужіння, але і її закрили за “добровільної згоди на те віруючих”. Храм почали використовувати як склад, монастир же – як туберкульозний диспансер. Та душпастирі служили в Підгірцях і околицях підпільно. Першу привселюдну Службу Божу на подвір’ї обителі 24 грудня 1989 році відслужив о. Володимир Палчинський, ЧСВВ. У храмі Служба Божа пройшла вже 7 січня 1990 року.











Монастир повернули справжнім господарям і першим ігуменом став о. Павло Яхимець ЧСВВ. Зберегли віруючі і чудотворну ікону – її в роки атеїстичних переслідувань врятувала родина Михайла Пігана, зокрема його донька Софія Гіщинська. Ікону реставрували у 1998-1999 роках. Уже у 2000-х роках Підгорецький монастир хотіли захопити члени секти Догнала, але це їм не вдалося.











Онуфріївська церква є тринавною купольною базилікою з гранчастою апсидою. Центральну частину вінчає баня на восьмигранному підбаннику зі світловим ліхтарем. Пізньобарокова вівтарна конструкція (1754—1766) Онуфріївської церкви Пліснецько-Підгорецького монастиря за своїм вирішенням суттєво наближається до латинських вівтарів, позбавлених царських врат. За одними даними, Павло Гіжицький (різьбяр, архітектор, художник) був автором головного вівтаря в церкві. За іншими, він також створив проект іконостаса-вівтаря.

2011-12. З. Боровець.
















Монастир і церква мають велику проблему. Ще 8 вересня 2016 року, у Києві настоятель монастиря Благовіщення Пречистої Діви Марії, отець Віктор звернувся до народних депутатів по допомогу із збереження храму. За його словами, під будівлею просідає рівень ґрунту, що може зруйнувати монастир. «У 2011 році частина робіт вже була виконана, проте ремонт був несвоєчасним, тому горизонтальні зсуви гранту під будівлею збільшились. Зараз просадка фундаменту сягає 41 сантиметр! Ускладнює ситуацію те, що під монастирем протікають три річки», – сказав отець Віктор. Він додав, що вже звернувся до очільника Львівської ОДА Олега Синютки, щоб залучити фахівців до вивчення та вирішення проблеми, але ситуація наразі не зрушилась з місця. Зараз вже 2020 рік, але про те шоб ситуація якось зрушилась в напрямку спасіння пам'ятки ні слуху, ні духу. Віз як кажуть й по нині там.

вхід до крипти





Джерела:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Підгорецький_монастир
https://risu.org.ua/ua/relig_tourism/religious_region/47120/
https://map.ugcc.ua/view/98-monastyr-blagovishchennya-prechystoy-divy-mariy-s-pidgirtsi-lvivska-obl
https://www.pslava.info/PidgirciS_MonPlisneskyj,208339.html
Архівні фотографії М.І.Жарких (1988), Д. Чобіт (1998) та З. Боровця (2006-12)
https://kolokray.com/uk/f/podgortsy-monastyrskaya-tserkov-sv-onufriya.html
http://andy-travel.com.ua/pidgirci
https://dyvys.info/2016/09/08/pidgoretskyj-monastyr-mozhe/



Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.



Технічний партнер проекту:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com


та


хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.




ну як то так =))
Tags: Львівщина, келії, монастир, церква
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment