m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Летичів. Замок та Санктуарій Летичівської Богородиці.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Лети́чівський замок — замок в селищі міського типу Летичеві — центрі Летичівського району на сході Хмельницької області України.
В польських джерелах повідомляється, що 1362 року литовці будують в Летичеві замок. Як виглядала та первісна твердиня, невідомо, але можна здогадатися: навряд чи місцевий форпост сильно відрізнявся від інших подільських замків тих часів — дерев'яні стіни, земляний вал і глибокий рів, що наповнювався водою з річки. Типовий проект Середньовіччя.















1466 — король Польщі Казимир IV Яґеллончик надає Летичеву магдебурзьке право.
1579 року староста кам'янецький Ян Потоцький за наказом уряду починає перебудову дерев‘яно-земляного замку на кам'яний. Чи точна ця дата — зараз важко сказати (в коментарях до відомої серії гравюр білорусько-польського художника XIX століття Наполеона Орди названа інша дата побудови фортеці: 1598 рік). Можливо, замок почали будувати в 1579-му, а закінчили лише за 19 років. Адже посол короля Рудольфа ІІ Еріх Лясота, який добирався 1594 року до Києва, записав в своєму щоденнику, що в Летичеві на річці Вовк бачив замок Потоцького.















До наших днів збереглися замкові стіни по периметру, окрім півної частини та одна башта, залишки якої можна спостерігати прямуючи трасою Вінниця — Хмельницький. Велике прямокутне подвір‘я оточували високі кам‘яні стіни з амбразурами, чотирма круглими по кутах та чотирикутною в‘їздною вежами. З боку міста замок захищав земляний вал з частоколом. Між стінами замку та валом проходив глибокий рів з водою. Саме такою фортеця зображена на першому своєму «портреті» — мапі французького військового інженера Ґійома де Боплана. Форпост оточений двома ставками з греблею та ще одною греблею на Бозі. Потужний оборонний вузол!

а так виглядала вежа до відновлення






і всередині






замкове (монастирське) подвірья до відновлення


колишня в'їздна брама




Відомо, що Римо-католицька церква в Летичеві існував вже в 1430 році.
В 1600 році до Летичева були запрошені домініканці, чому сприяла ймовірно дружина Потоцького — Ельжбета Каменецька. В 1606 році для домініканців кам'янецьким єпископом РКЦ Павелом Волуцьким будується на території замку домініканський монастир на місці попередника — дерев'яного храму (закінчили 1638 року). В церкві розміщують орган, що згадується в 1637 році. У 1720 році — збудовано дзвіницю храму.
Місто 1601 року отримало статус повітового центру, а отже, було немалим. За Хмельниччини летичівські околиці відносилися до території, яку спочатку контролював козацький гетьман, після підписання перемир'я (лютий 1649 рік) — Польща.



башта до ремонту зовні




стіна зовні






колишня в'їздна брама зовні






Летичівський храм існував вже у 1613, коли Сигізмунд III Ваза, підтвердив збір десятини зі староства на церкву, яка була надана храму його фундаторами. 1 лютого 1638 Миколай Потоцький підтвердив грамотою збір десятини на потреби храму, та додав, що церква заснована його стрийком — брацлавським воєводою Яном Потоцьким. Окольський в «Русія Флорида» згадує, що храм був вибудуваний 1606. Домініканці, прибувши до Летичева 1600 pоці, поселились спочатку в парафіяльному храмі, на лівому березі річки Вовчок, там, де було старе місто під назвою Лещин.





фасад церкви до ремонту






і зараз (2013-2019)








Церква під час нападу на Летичів гайдамаків у 1648 році була спустошена та перетворена гайдамаками на стайню для коней. Домініканці разом з чудотворним образом перейшли до Львова та зберігали його в храмі Божого Тіла.
У 1672 році — край займають турки. Переходячи з рук в руки, поступово місто занепадає.
До Летичева домініканці змогли повернутися через 74 роки, так як козацькі війни, перехід Поділля під турецький вплив та пізніша Північна війна зробили неможливим вчасне повернення. Чудотворну ікону спочатку перевезли в Копачовку, а 1 липня 1722 образ тріумфально було ввезено до Летичева і покладено тимчасово в каплиці при храмі, який відбудовувався.

зазирнемо в середину












«Кур'єр Польський» за 1737 рік згадує про загони гайдамаків.
У 1724 році завершилася побудова келій монастиря.
В 1738 відбудований храм був висвячений кам'янецьким біскупом Фр. А. Подбельським.
1750 року повстанці захопили місто, яке на той час встало з колін руїни, виросло та збагатилось. За свідченнями Баал Шем Това, десь в той же рік в місті починають оселятися перші євреї.
Після того, як прихожани виявили чудотворну дію образу, з Кам'янця в 1777 році була вислана духовна комісія Ігнацієм Длузьким для перевірки та підтвердження цих свідчень. 11 січня 1778 за старанням біскупа Адама Красинського і Казиміра Віляновського було видано грамоту, щоб образ був укоронований золотими коронами (що було здійснено 5 листопада 1788 року), які у 1824 році були украдені і роком пізніше заміненні та срібні з позолотою.















1765 року Летичів згадується як процвітаюче місто. 1780 роках — жило близько 800 євреїв.
В внаслідок другого поділу Речі Посполитої 1793 року Летичів було приєднано до Російської імперії. Російський цар Микола I наказав закрити монастир як неправославний. 1830-ті: місто — один із центрів повстання, очолюваного Устимом Кармалюком. Кармелюк похований в Летичеві, біля вежі в 1974 р. звели 5-ти метровий пам'ятник Кармалюкові.















В 1831 році кляштор був скасований та замінений на парафіяльний храм. В 1844 році кс. Брозовський з Кам'янця направив в Летичів маляра Пашковського, щоб той поправив фрески на стінах та склепінню, які передавали сцени заснування костелу. Каплан кс. Згерський до 2 квітня 1852 відновив покриття костелу та башточки гонтом і невдовзі після цього пожежа, яка сталася у великодну п'ятницю, з міста перекинулася на костел, та спалила нове покриття та орган всередині костелу. Після цього костел був покритий бляхою, а з Кам'янця подарували костелу новий красивий орган. Той самий Згерський збільшив цвинтар за містом, обсадив його деревами та в 1857 поставив там каплицю.





подвірья келійне


трошки розчищених підвалів




знайдені і перепоховані кістки, скоріше за все концтаборні




Архітектура храму.
Побудована з цегли. Храм має прямокутний поземний план. Зі сходу знаходиться однакової висоти з церквою пятигранна подовжена за планом апсида. З півдня та півночі знаходяться низькі каплички. Перекриття нави — напівциркульне з розпалубками склепіння, вівтара — хрестове склепіння. Приміщення капел перекриті масивними напівциркульними склепіннями з розпалубками, по центру кожної з них розташована баня. З центральним приміщенням каплички сполучаються за допомогою арок. Над головним фасадом розташовано фронтон прикрашений волютами та кам'яними вазами. При вході в костел розташований притвор з портиком з заходу.

погляд з небес
















Храм збудований в бароковому стилі, оточений з двох сторін невеликими вежами, до однієї з них прибудований кляштор. В церкві знаходилося багато пам'яток, цінних речей, образи, які мали більшу чи меншу мистецьку цінність. По дорозі до храму знаходилася колона, з хрестом наверху та статуєю всередині, поставлена на честь укороновання чудотворного образу. Біля храму знаходився цвинтар оточенний муром з дерев'яною фігурою Ісуса Хреста, а по правій стороні знаходилася каплиця з кам'яною статуєю Яна Непомуцена. В'їздна брама на цвинтар була у вигляді каплиці над якою склепінням була розташована дзвіниця. Чудотворний образ був написаний на полотні та наклеєний на дерев'яну дошку, висотою два локті та шириною 1,5 локті.















В ті часи єврейське населення значно зросло — В 1897 році тут жило близько 4100 євреїв (60 % від усього населення). Час від часу в місті прокочувалися єврейські погроми, зокрема, в 1882 р., під час більшовицької революції 1917 року і громадянської війни.

ну і як завжди, архівне...




















З місцевих легенд:
За усними переказами, на передмістю Летичівка (Заволоки), де в 1860 р. стояла церква, до побудування домініканського костелу стояла проста хата, в якій жили домінікани, що прибули з Риму та привезли з собою чудотворну ікону, яку подарував Папа Климент VIII, створену за зразком відомої ікони з римської базиліки Santa Maria Maggiore ("Сніжної Богородиці”). Домінікани розмістилися в хаті на передмісті, так як Потоцький був кальвіністом і не впустив їх до міста. Одного вечора мешканці помітили все передмістя в сяйві, прибігши рятувати передмістя разом зі старостою Потоцьким вони помітили, що сяйво йшло від ікони. Це справило на Потоцького таке велике враження, що він змінив визнання та запросив домініканів до себе у замок збудувавши пізніше там костел.
Інша усна легенда переповідає, що гетьману, який стояв військом під Летичевом з'явилася три рази уві сні Богородиця, застерігаючи про наближення ворога. Тим гетьманом був Станіслав Ревера Потоцький, який фундував пізніше у Летичеві костел.













1915








17 липня 1941 року Летичів окупований німецькими військами. Вони влаштували єврейське гетто а у замку концтабір де тримали євреїв міста та інших полонених. Наприкінці 1942 року біля передмістя Залетичівки було вбито близько 7200 мешканців гетто. 23 березня 1944 року визволено військами Другого Українського фронту радянської армії. Біля вежі на мурах висить меморіальна дошка на честь загиблих в таборі радянським воїнам. За радянських часів пропонувалося знести залишки вежі, але, на щастя, дана ідея не була реалізована.



дворик


брами






ікони летичівської Богоматері




всередині




Джерела:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Летичівський_замок
https://uk.wikipedia.org/wiki/Домініканський_костел_(Летичів)
http://letadm.gov.ua/index.php?do=static&page=lettur-snktyariy
https://dimon-porter.livejournal.com/42766.html
https://castles.com.ua/let.html
http://cyfrowe.mnw.art.pl/dmuseion.html
https://www.etoretro.ru/search.htm?search_keywords=летичев&submit=Найти
http://www.forum.zamki.pl
https://januszgnat.smugmug.com
https://kresy.pl/kresopedia/latyczow/
http://www.kultura.malopolska.pl/results/-/results/0#results
https://myvimu.com/exhibit/54722046-latyczow-zamek
http://pauart.pl/app/artwork?id=BZS_RKPS_12219_k_38
https://polona.pl/search/?query=Latyczów&filters=public:1


Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.



Технічний партнер проекту:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com


та


хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.




ну як то так =))
Tags: Хмельниччина, башта, замок, монастир, погляд з землі, погляд з небес, церква
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments