m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Топільниця. Церква Успіння Пречистої Богородиці. 1730.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Церква ся залишилася з давнього Василіянского монастиря, скасованого за ціс. Йосифа II. Фундатором монастиря був пан Капустянський [документи про монастир в Топільниці після ліквідації були передані до Лаврівсього монастиря]. За іншим джерелом його заснував на сирому корені на ґрунті, званому Демидка, Григорій Турянський, син шляхетного Теодора і Настасії Височанської, привілеєм від 11 квітня 1616 року і наділив його грунтами та надав ігуменові єромонаху ченцеві Антонієві. На жаль, не збереглося опису першої монастирської церкви.















У 1730 році в монастирі звели нову дерев'яну церкву, як свідчив напис на одвірку західних дверей, яку посвятили Успінню Пр. Богородиці. На головних дверях є надпись: ,,Року бжія АΨЛ мца мая дни КИ”. Правдоподібно, що в 1730 році церква була основне ремонтована, або збудована тоді почасти зі старого матеріялу, на що вказують ріжні старші кусні дерева в стінах, взяті з иншоі будови, що потверджують і місцеві перекази про будову сеі церкви в 1730 році на зразок давнійшоі.
Матеріал будови: смерека і дуб. Зруб з пластин і півкругляків.
У 1774 році монастир приєднаний до Спаського, а 1788 року ліквідований.

















Монастирську церкву перетворили на парохіяльну церкву в Топільниці Горішній. У 1920-1930 - х роках церкву досліджували Михайло Драган і Володимир Січинський. Топільницька церква привернула увагу і мистців, зокрема, 1928 року її та дзвіницю намалювала аквареллю Олена Кульчицька. Радянська влада зачинила церкву 1958 року.















Проте громада, яка доглядала її, у 1970-х роках провела ремонт, стягнувши стіни нави лисицями та замінивши гонтове кожухування стін на вертикальне ошалювання дошками і лиштвами.
Після відкриття її у 1989 році громада відремонтувала церкву. "По периметру другого ярусу бабинця влаштована засклена арочна галерея, на яку ведуть деревяні сходи від північної сторони. На стіні з відкритого зрубу написана дата "1943 р.".

















Церква трьохкамерного типу з невеликими прибудовами кліросів, що входять в загальну масу будови, як основні частини. Бані є над середньою навою і вівтарем. Над бабинцем звичайне хатнє покритя з галерійками у два яруси.
Середня камера і дві бічні наближуються до квадрату. Опасаня навкола церкви з західного причілку є значно вище як у виступів кліросів. Галерійка 2-го яруса не вища середнього росту чоловіка, а підлога галерійки на рівні хорів.















Пізніший ремонт дуже попсував внутрішній вид церкви. Для зміцненя бані середня головна баня перекрита восьмибічним стіжковим накритим значно нищим від старої бані, а меньша баня над вівтарем спочиває на звичайній стелі на сволоках. Крім сього середня баня стягнена в двох напрямах, а вівтарна в одному – деревяними бальками-стяжками.
На підставі обсліду автор думає, що первісні бані церкви своєю формою в середині відповідали зовнішньому видови. На перекрою зпроєктовано первісний вид бань, та заштриховано сучасне перекритя бань. Вхідних дверий в церкві троє: головні з західного причілку, південні до середноі і вівтарної частини.











Церква доволі великого розміру. Середня баня у первісному свойому виді давала величезний простір. Два яруси звужених зрубів, з яких верхній був вищий від нижнього викликали вражіня великого підвищеня цілої будови. Теперішнє стіжкове накритя бані є більше присадкуватим.
Зовнішня закінченість і гармонійність будови доведена тут до особливої досконалости. Прості, але продумані лінії бань дають прекрасні форми тонкого відчутя ритму майстром – будівничим, а слід зазначити, що бані, особливо мала, заложені не на квадратових, тільки на сильно витягнутих прямокутниках. Що до накритя бабинця, то трудно встановити чи він мав колись баню подібну до вівтарної.









Тип двобанноі церкви з передньою розвиненою частиною бабинця з опасаням і галерійкою в другому ярусі зустрічаємо і в инших церквах Галичини, зарисованих А. Лушпинським пр.: в с. Торки 1661 р. (IX), в Долині 1690 р. (XVIII), в Лішнянскому Монастирі 1705 р. (XXXV), та з банею над бабинцем як і над вівтарем у Підвисокому (VIII), Хоросні 1615 р. (XXVI), Хотинці 1615 р. (XXVII).
Дуже подібна церква до Топільницкоі з таким же типом плану і галерійками, але з банею над бабинцем і трохи відмінною формою бані є в сусідньому Турю. Споріднений тип церкви, але більше розвинений представляє церква св. Юра в Дрогобичі, побудована коло 1600 року.

1913. Дзвіниця XVII віку


1937


1987. Дзвіниця


1998


2011


Схема фасаду


Схема плану і розрізу


Двері


План 1-го яруса


План 2-го яруса


Деталічний перекрій входу і галерійки


Дзвіниця



Джерела:
http://decerkva.org.ua/topilnytsia.html
https://www.pslava.info/TopilnycjaS_CerkUspinnja_1925DerevjaniDzvinyciICerkvyGaly,213049.html



Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.



Технічний партнер проекту:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com


та


хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.




ну як то так =))
Tags: Львівіщина, дерев'яна архітектура, дерев'яна дзвіниця, дерев'яна церква, погляд з землі, погляд з небес
Subscribe

Recent Posts from This Journal

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment