m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Добромиль. Церква Преображення Господнього. 1570-90 роки. Частина 2.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...

початок тут...



Церква дуже постраждала від пожежі, що сталася 3 вересня 1870 року. Вже наступного року обидві каплиці вкрили ґонтом і звели над ними невеликі куполи з оглядовими віконцями. Можливо, тоді й підвісили відлитий 1865 року в Тисмениці новий дзвін вагою 200 кг. Проте цілковита відбудова вимагала значних коштів. Для їх збору і організації всіх необхідних робіт був створений спеціальний комітет, а касиром став Клеменс Терґондій. Крім цього, управління консерватора зверталося з проханням до місцевого ксьондза Кнуркевича визначити обсяг необхідних робіт і скласти приблизний кошторис. Під час ремонтних і реставраційних робіт храму фахівці звернули увагу на пластику. З цього приводу скульптор Маєрський з Перемишля підготував науковий реферат, який виголосив 25 січня 1878 року. У травні 1883 року виявили давні мальовання, забілені вапном. Як експерта, запросили місцевого художника П. Боґданського. Після ретельного огляду той констатував, що відкритий живопис мистецької вартості не має. Під час ремонтно-реставраційних робіт у 1884 році дах церкви вкрили бляхою, збудували купол-вежу з вісьмома оглядовими віконцями.










Найважливішим результатом стала повна перебудова фасаду. З’явився новий цегляний накритий мур з кованими воротами та хвірткою від фасаду і такою ж з протилежного боку, яка вела до плебанії. Наповнився новою пластикою інтер’єр. Краківський скульптор Віслоцький створив і подарував велику фігуру Розп’яття для вівтарної частини, а художник М. Сколовський – образ Богородиці з Дитятком. Тоді ж у храмі встановили орган роботи перемишльського майстра М. Сойковського. Він має шість ручних (54 клавіші) і два ножні (18 клавіш) регістри. Праворуч від його основної шафи збереглася горизонтальна скриня для міхів, де в другій половині ХХ століття розмістили сучасну повітряну помпу.
На початку ХХ століття дерев’яну дзвіницю знесли і замість неї в 1910 році звели муровану вежу. У плані вона квадратова, з вікнами на кожній стіні та восьмигранним верхом з куполом і хрестом. Стіни завершує великий карниз. Ліворуч у мурі з’явилася цегляна капличка Яна Непомука з ажурним ліхтарем. Саму ж дерев’яну фігуру святого вирізьблено у другій половині ХVІІІ століття.

















В інтер'єрі храму збереглися геральдичні знаки Гербуртів та Красінських, також розмальоване генеалогічне дерево останніх. У другій половині 1940-х років було там також генеалогічне дерево Гербуртів. Дехто із старожилів та священик Лоранц твердили, що в котрусь із стін вмуровано записки (архіви) Добромильського храму. Значних зусиль для реставрації храму доклав довголітній бурмістр Добромиля Юзеф Ґєбултовіч.
Церкву було добудовано та відремонтовано у 1910, 1921, 1934-1935, 1988, 1996-1998 роках.
На початку Першої світової війни дах церкви та частково дзвіниця були пошкоджені. Після відходу російських окупантів австрійська адміністрація првела облік вчиненого руйнування. У серпні 1916 року уряд пообіцяв відремонтувати Добромильський храм за державні кошти. Та монархія Габсбургів уже сходила з арени як об’єкт політичних відносин, активізувалися національні рухи поневолених нею народів і наприкінці 1918 року вона розпалася.





















У Добромилі почала господарювати польська влада. За її підтримки та під керівництвом кустоша Національного музею Перемишльської землі Маріяна Осінського вже в 1921 році було відремонтовано купол-вежу. У 1934 році польська влада взяла під державну охорону будівлі (основний храм і дзвіницю) та мур, який їх оточував. За таких умов вирішили провести ґрунтовні ремонтно-консерваційні роботи. Детальний план храму склав інженер Юзеф Вілєнко. Був також створений спеціальний комітет у такому складі: староста Й. Лібуха (голова), магістр Г. Копя (заступник голови), В. Рахвал (секретар), Я. Вишневський (скарбник), інженер Полуднєвський (технічний радник), ксьондз С. Ґавел, В. Щасний, В. Пельц (члени). З протоколу засідання комітету від 14 липня 1935 року відомо, що на цей час вже було вивчено стан фундаменту, залито цементом тріщини у стінах і розпочато теслярські та бляхарські роботи. Вони стосувалися заміни дерев’яних конструкцій даху, покриття новою бляхою. Майстрами були тесляр… (з технічних причин прізвище відчитати не вдалося. – М.К.), бляхар М. Ціфер, слюсар М. Дзюґевич. Станом на 1935 рік ремонт дзвіниці закінчили й підвісили новий дзвін вагою 500 кг. Напис свідчить, що його виготовила фірма Фельчинських у Перемишлі в 1933 році. В інтер’єрі повністю замінили попередню малярську декорацію: стару зняли або частково відновили, решту забілили.





















360º панорама. Для перегляду у весь екран, з високою якістю, натискаємо на назву панорами англійською мовою в лівому верхньому куті та переходимо на сайт 360cities для перегляду панорами в повноекранному режимі.
2017


Добромильська римо-католицька церква виявилася однією із небагатьох храмів, які діяли в часи радянського тоталітарного режиму. Це дало змогу зберегти цю архітектурну пам’ятку, хоча час і природа її повільно руйнували. 1988 року святиню, яка працювала і в радянські часи, знову відремонтували. Тепер храм перебуває у розпорядженні місцевої римо-католицької парафії. Пожежа, що сталася 1994 року за нез’ясованих причин, пошкодила вівтар з лівого боку.
У 1996-1998 роках завдяки фінансовій допомозі Сенату Польської Республіки К. Кудельським було відновлено фрагменти розпису інтер'єру XVIII століття та консерваційні роботи у внутрішньому приміщенні. На його освяченні були: архієпископ Львівської архидієцезії Мар'ян Яворський, ігумен о. Никодим Гуралюк та монахи Добромильського монастиря оо. Василіян, священик місцевої парафії УГКЦ о. Володимир Юрга.
















360º панорама. Для перегляду у весь екран, з високою якістю, натискаємо на назву панорами англійською мовою в лівому верхньому куті та переходимо на сайт 360cities для перегляду панорами в повноекранному режимі.


Останнім настоятелем, з 2015 року був отец Герард Лірик, з яким ми були знайоми ще з 2013 року, коли він був першим післявоєнним настоятелем храму в Рудках (1989-2015). Нажаль, він не дочекався цієї статті, яка повинна була вийти ще після наших відвідань храму в 2017 році. Отець Герард відійшов у вічність 24 листопада 2019 року, через півтора місяця з нашої останньої зустрічи… Цю статтю проект посвячує йому та його світлої пам’яті…

Отець Герард Лірик - настоятель церкви у 2015-2019 роках...


план храму


Портрет І. Гербурта, який зберігався в храмі. Втрачений.


Один з поданих рахунків Л. Тайтельбаума на реставраційні роботи


фото та поштівки з них...
1915




1918




1918-34





погляд на останок від василиянського монастира на Добромиль та церкву Преображення Господнього



Джерела:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Костел_Преображення_Господнього_(Добромиль)
http://dobromyl.org/2015/03/kostel-sv-preobrazhennya-gospodnogo-s/
http://rkc.in.ua/index.php?&m=k&f=alvlvss&p=lvssdmpg&l=u
https://polona.pl/search/?query=Dobromil&filters=public:1


Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.



Технічний партнер проекту:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com






ну як то так =))
Tags: Львівщина, дзвіниця, костел, погляд з землі, погляд з небес, скульптури, церква
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments