m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Добромиль. Церква Преображення Господнього. 1570-90 роки. Частина 1.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Перше поселення Вишина на теренах Добромиля заснував у ХІІ столітті дворянин Виш перемишльських руських князів. Пізніше воно отримало назву Гущак і стало частиною міста. У 1566 році місто отримало магдебурзьке право. У 1876 році Добромиль став центром повіту, а в 1940-1963рр. був районним центром.
Місцеві римо-католики спочатку належали до парафії у Фельштині (нині - Скелівка). На початку 30-х років XVI століття у Добромилі збудовали коштом Гербуртів дерев'яний храм, проте пожежа 1535 року його знищила. Тому у II половині XVI на новому місці споруили сучасний мурований храм, який освятили під титулом Пресвятої Трійці.

такою ми її бачимо по дорозі з центру, з 2013 року в її зовнішності майже нічого не змінилось, навколо лыше новий асфальт, плитка, а церква все така ж...










дзвінниця














Єпископ перемишльський Генрик Фірлей (1631—1636 рр.) виділив 700 флоринів, що залишились у добромильській парафії після смерті Яна Відавського на перебудову церкви. У 1646 році святиня вже мала титул Преображення Господнього. Згідно з протоколом канонічних відвідин 1648 року, поблизу храму стояли дві каплиці: більша — Самуеля Конєцпольського (можливо т. зв. «каплиця Гербуртів») і менша — Яна Орлянчика. При церкві підносилась дерев'яна дзвіниця, а цвинтар був оточений муром і частоколом.
У тому ж році під час козацьких наїздів у цей край один із їхніх загонів побував у Добромилі. Польську шляхту містечка чекала доля новоміської. А римську церкву, козаки Богдана Хмельницького знищили.

зайдемо в середину...






а так було в 2017


















У I половині XVIII століття храм грунтовно відремонтовали та добудували за кошти Михальських - зокрема Войцеха Михальського — тогочасного державнго радника Добромиля. Тоді церкву було посвячено як Розп'яття Христового. У 1743 році власник міста Блажей Красінський розпочав перебудову храму. Навпроти каплиці Гербуртів за цого кошти та його брата Войцеха збудовано каплицю Кінги, а з півдня вимурувано нову захристію.
Цілого ряду змін зазнав храм і всередині. Напевне, цей Красінський і вмонтував на церкві герб своєї родини. Окремо підносилася дерев’яна дзвіниця (1731 р.). Дах покритий черепицею, а куполи й фасадні карнизи оброблені білою бляхою. Прикостельний цвинтар вже був оточений муром. У 1793 році поховання перенесли за місто, де заклали загальний міський цвинтар. Нові ренесансний фасад і захристія повністю змінили первісний вигляд.























Перебудова менше торкнулася інтер’єру. Овальне барокове склепіння спиралося на ренесансний аттик із заглибинами, у яких зображено святих у бароковому стилі. У цьому ж стилі виконані головний вівтар і постать Ісуса Христа (скульптор Віслоцький), казальниця, хрестильниця і старий кивот, вмурований у стіну. Підлогу зробили кам’яною, стіни побіліли. Очевидно, тоді ж поставили дерев’яні лави. На двох з них збереглися вирізьблені долотом тексти. У правому ряду напис: “Poczynaią się dla Mieszczan 1761”, а в лівому – “Dla Mieszczek zaczynaią się”. Прикрасили й каплицю блаж. Кінґи. Крім цього, в її ліву стіну вмонтували лінію прослуховування. Є дві версії про її призначення. За однією – це своєрідний таємний телефон, за допомогою якого шляхта обговорювала свої певні плани. Інша, правдоподібніша, стосується таємниці сповіді інфікованих хворих: на одному кінці “слухавки” сидів ксьондз, а за кілька метрів від нього знаходився хворий вірянин, який каявся у вчинених гріхах. На думку мистецтвознавців, конструкція тунельної нави і вівтар разом з ренесансовим оздобленням склепінь належать до школи майстра Яна Баптисти з Венеції. 1719-1722 роками датуються розписи й епітафії, а також вівтар.















5 липня 1753 року храм консекрував єпископ В. Сераковський. Ще однієї ґрунтовної перебудови храм зазнав у 1772 році, а 1884 року їго частково перебудували. Навіть після таких ґрунтовних перебудов усе ж збережено первісні риси будівлі, яка зовні більше нагадує церкву, ніж храм XVII — середини XVIII століття. Документ єпископської візитації 1783 року вже містить запис про бічні вівтарі св. Яна Непомука і св. Йосифа.
В інтер'єрі ж, навпаки, від попереднього не залишилося практично нічого. На ренесансний атик опирається овальне склепіння, розмальоване в стилі бароко. В атику є ряд заглиблень, в яких вміщено зображення святих у стилі бароко. У цьому ж стилі виконано також головний вівтар, казальницю, хрестильницю і старий кивот, вмурований у стіну.













Частина 2 тут ====>

Джерела:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Костел_Преображення_Господнього_(Добромиль)
http://dobromyl.org/2015/03/kostel-sv-preobrazhennya-gospodnogo-s/
http://rkc.in.ua/index.php?&m=k&f=alvlvss&p=lvssdmpg&l=u
https://polona.pl/search/?query=Dobromil&filters=public:1


Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.



Технічний партнер проекту:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com






ну як то так =))
Tags: Львівщина, дзвіниця, костел, погляд з землі, погляд з небес, скульптури, церква
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment