нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...
Стенятин вперше згадується в письмових джерелах 1449 року. Наприкінці літа 1920 року на нетривалий час був окупований частинами Червоної Армії, в той час тут діяв ревком.
Почнем, можливо, з греко-католицької каплиці. Коли, для якої конфессії побудована та освячена ця каплиця - невідомо. Хоча місцеві бабці кажуть що вона була єврейскою і на їх пам'яті туди ходили іудеї, хоча ні що не вказує на це.
У період окупації Польщею Стенятин 1 січня 1926 року з гміни (самоврядної громади) Стенятин Сокальського повіту вилучено оселі на розпарцельованій (розділеній) частині фільварку Розалівка і нерозпарцельовану частину та утворену з них самоврядну гміну Станіславівка.
1 серпня 1934 року було здійснено новий поділ на сільські гміни шляхом об’єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села у ґміни, які відповідали волості — об’єднували громади кількох сіл. Стенятин (як і Станіславівка) увійшов до гміни Скоморохи.
У 1939 році в селі Стенятин проживало 2240 мешканців (1990 українців-грекокатоликів, 60 українців-римокатоликів, 90 поляків, 80 євреїв і 20 чехів), в селі Станіславівка проживало 260 мешканців (30 українців-грекокатоликів і 230 польських колоністів міжвоєнного часу).
виходячи з самої першої дати поховання, можна припустити що римо-католицька каплиця була побудована на межі 1860-1870 років
Після приєднання західноукраїнських земель до Радянської України в Стенятині на початку 1940 року організовано колгосп ім. Леніна, в якому об'єднали 70 господарств. Першим головою колгоспу призначили Г. Т. Потоцького. 22 червня 1941 в село зайшли німці. У перші дні окупаційного режиму нацисти розстріляли сімох місцевих жителів.
У 1943-1944 роках польська колонія стала гніздом для польської боївки АК. Боївку 9.04.1944 вибили відділи УПА «Галайда» і «Тигри» ВО-2 «Буг».
У німецько-радянській війні брав участь, за офіційними документами, 51 житель. Частина з них по документах загинуло, проте достеменно відомо, що декілька чоловік потрапило в полон до німців і пізніше були звільнені американськими загонами та залишилися жити з визволителями, оскільки не бажали їхати у комуністичний режим «рай».
В селі була стара дерев'яна Хрестовоздвіженська церква з дзвінницею (не збереглась) зараз є тільки нова, кам'яна. На цвінтарі римо-католицька капличка-усипальниця родини Жолкевичів в якій на стінах ще є декілька плиток з ім'ями померлих.
Поряд з можливою греко-католицькою дерев'яною каплячкою є щось схоже на відкриту капличку з фігурою, скоріше за все Благочестивого старця Симеона.
Судячи з побаченого римо-католицької громади в селі вже нема, тому пам'ятка в такому занедбаному стані. А греко-католицьки мають свій новий мурований храм, також як и православні і відспівують померлих під навісом перед римо-католицькою каплицею. Їм до чужих святинь справи немає...
Ось і все що відомо про ці пам'ятки селища Стенятин...
Джерело:
http://wikiinfo.mdpu.org.ua/index.php?title=Стенятин_(Сокальський_район)
google.com.ua/maps/place/
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
Технічні партнери проекту:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com
ну як то так =))
