m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Байківці. Церква з забутим ім'ям, яку просто звуть - Костел...

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Це зовсім поруч з Тернополем, майже східна його околиця. Від обласного центру Байківці відділяє окружна дорога. Більша частина села - це сучасні заміські садиби тернополян. І тільки проїхавши декілька кілометрів сільських доріг, побачимо на горизонті здающуюся великой, а насправді маленьку, римо-католицьку церкву, збудовану у міжвоєнний період, яка добре зберіглася.













Перша писемна згадка про Байківці відноситься до 1653 року. Відомо, що на початку ХІХ ст. село належало Шеліським, і надалі часто змінювало свої власників: Подлєські, Фредберги, Нєсіловські... Перші збудували у Байківцях панський двір, який дійшов до наших часів. Головний вхід до споруди був прикрашений портиком з двома парами іонічних колон - зараз від нього не залишилося нічого, а це була головна і єдина прикраса будівлі.













На початку ХХ ст. Байківці належали до римо-католицької парафії в сусідньому Чернілові Мазовецькому (сучасна назва - Жовтневе). У 1901 році на кошти Леона Подлєського було збудовано невеличку дерев'яну капличку.
Лише у 1936 році за ініціативою Юліуша і Марії Фредбергів у Байківцях заклали новий мурований храм.













До спорудження церкви своїми коштами долучилася і родина Ірени Нєсіловської, яка в міжвоєнний період володіла Байківцями. Є думка що саме вона була головним спонсором зведення в селі прегарної і стрункої римо-католицької церкви. Освітили її восени 1937 року.













Святиня зведена з каменю у формі хреста. Її центральний портал прикрашений портиком з колонами. З правої сторони, асеметрично фасаду піднімається над будовою витончена башта, завершена шатровим дахом. В радянські часи костел був покинутий, але добре зберігся.













За різними даними зараз їм переймаються чи то православні, чи то греко-католикі (в останніх, до речі, зовсім поряд є своя церква св. Параскеви). Хоча судячи з фотографій Ірини Пустиннікової внутрішне убранство вказую на римо-католиків. Головне, щоб замість сиґнатурки та дашку на вежі віруючі не вліпили про-московські цибулини з дешевою і лискучою булатною бляхою.





На жаль, історія не залишала нам його назви. Відомо лише, що храм був філіальним. Зараз дах храму та шатер башти в поганому стані, хоча все остальне виглядає зовсім не погано. Но як ми знаємо - руйнація як раз з даху і починається, те що можна зробити условно за “копійки”, потім виливається великими тратами… Ось така вона, церква, яку місцеві звуть просто - костел…

1939


погляд на останок


Джерела:
http://andy-travel.com.ua/baykivci
https://www.castles.com.ua/bajkowce.html
https://templesua.jimdo.com/костели/байківці/
https://rbrechko.livejournal.com/165254.html


Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Monobank (5375 4141 0020 4055) одержувач - Максим Рітус.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки . Спадщина".


Технічний партнер весняної експедиції 2018 року:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com





ну як то так =))
Tags: Тернопілля, костел, храм, церква
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 5 comments