?

Log in

No account? Create an account

m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Плугів. Церква Св. Параскеви.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Піднявшись до витоків Золотої Липи, опиняємось у найвищій точці Подільської платформи, що лежить між Золочевом і селом Плуговом. Хоча і Плугів, і Золочів входять тепер до складу Львівської області, однак архітектурою й мистецтвом, а також історично вони ближчі до Поділля.
Плугів дуже мальовничо розташований у долині, а церква – на високому пагорбі. Щодо форм зрубів, обрисів бань, ладу пропорцій плугівська церква цілком належить до подільської школи. Її три монументальні бані з одним заломом мають верхи дуже стародавньої форми. Вони повторюють класично строгі силуети сталевих шоломів XII – XIII століття, з гострим шишаком у завершенні, замість ліхтарика в банях ренесансної форми.







По одній з версії під час одного з визвольних походів проти польської шляхти Богдан Хмельницький проходив зі своїм військом цими теренами. Неподалік від села Плугів, поза озером, їм довелося на декілька днів зупинитися. На третій день невідомо звідки вночі взявся великий польський загін і напав на них. Напад був несподіваний і козацькому війську прийшлося, втративши багатьох воїнів, відступити. Сорок поранених козаків поляки взяли у полон, зв’язали їм руки і ще до світанку вкинули в озеро.
З того часу люди перестали користуватися водою з озера для побутових потреб. Гетьман українського війська наказав поставити біля озера металевого Хреста зі срібними оздобленнями, а неподалік Церкву. Ця старенька Церква стоїть на тому місці і дотепер, а вода з того часу отримала якусь магічну силу.









Церква та дзвінниця розташовані на місці язичницького святилища. Церква св. Параскеви була зведена чи то в 1715, чи то в 1751 році, хоча охоронна настінна табличка повідомляє помилково про 1645. У 1753 році відновлені верхи, знищені бурею. У XIX столітті прибудовані приміщення з півночі до східному і центральному зрубу (останнє розібрано в 1960-х роках), із заходу і півдня - до бабинця.
Дерев'яна, тризрубна, триверха. Побудована з ялинових брусів, обшита гонтом. Складається з квадратних центрального зрубу і менших бабинця і східного зрубу. До бабинця з заходу примикає витягнутий прямокутний тамбур, з півдня - квадратний притвор; до східного зрубу з півночі прірублено п'ятигранний приміщення. Основні зруби однієї висоти, перекриті великими головами виразного силуету на високих Восьмерик, увінчані маківками.









Храм справляє враження своїми верхами, одягнутими в ґонтовий панцир; від них віє подихом сивої давнини (зараз гонту на куполах нема). В цих формах майстер-тесляр воскресив героїчні образи мистецтва далеких епох.
Споруда оточена опасання. Композиція масс врівноважена завдяки мерному ритму горизонтальних членувань і незначно більшій висоті центрального верху. Хори розміщені в бабинці і виходять в центральний зруб. У східному і центральному обсягах внутрішній простір відкрито дощенту восьмериков маківок, бабинець перекритий зрубним склепінням, В інтер'єрі - настінні розписи XIX ст.









Інтер’єр храму відповідає його зовнішній архітектурі, він нескладний, але значущий.
Насамперед у ньому привертає увагу стриманість, на тлі якої небаченим багатством барв виграє іконостас. Він невеликий, простих і ясних членувань. На цоколі вміщені ікони, позначені нахилом до жанровості, а над ними – намісні та храмові ікони. Композицію іконостаса утворює ніби восьмиколонний портик, що поділяє його на сім полів, з яких центральне дещо ширше.
В нижньому ярусі містяться царські врата, у верхньому – «Деісус» оригінальної видовженої восьмикутної форми. Між намисним і «моленним» рядами проходить неширокий архітрав, у фризі якого вміщені «празники». Завершується іконостас ажурною різьбою з зображенням пророків та богоматір’ю «Знаменням».









Різьба своєрідна, характерна для середини XVII ст. і, очевидно, сучасна храмові. Але виноградну лозу, а особливо листя аканта майстер стилізує до невпізнання. Типаж у нього теж своєрідний, цілком народний. Іоанн Предтеча з «Моління» має вигляд зажуреного селянина, з молитовно нахиленою головою і чолом у зморшках.
Незаможна плугівська громада не могла спромогтися на срібні люстри, підсвічники й шати. Але плугівські сницарі довели, що краса втілюється не тільки в сріблі та золоті: вони вирізьбили дерев’яну люстру і позолотили її, створивши маленький шедевр декоративного мистецтва. Майстер бездоганно закомпонував вісім фігурних кронштейнів у велике ажурне коло, що переходить у вибагливе формою сферичне прорізне дно з квіткою й шишаком. Щоб замовити такий іконостас, треба було мати високо розвинений естетичний смак, застосовувати надійні художні критерії. Тому цей утвір витримує найсуворішу критику.









Пам'ятка відноситься до характерних творів галицької школи народної архітектури.
На північний захід від споруди знаходиться дзвіниця. Дерев'яна, двох'ярусна (четверик на четверику), завершена шатром, каркасної конструкції.

Трошки архивного
1915


1930-i


1968


1970-i


1985


2007







Джерела:
https://www.pslava.info/PlugivS_CerkSvParaskevy,159362.html
http://svitlo.ucoz.ua/publ/4-1-0-48
https://www.castles.com.ua/plugiv.html
http://decerkva.org.ua/pluhiv.html


Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Monobank (5375 4141 0020 4055) одержувач - Максим Рітус.

Дякуемо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки . Спадщина".


Технічний партнер весняної експедиції 2018 року:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com





ну як то так =))