?

Log in

No account? Create an account

m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Cпадщина. Кохавина. Монастир св. Герарда Згромадження редемптористів. Частина 3. З небес та архівне.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...

Частина перша
Частина друга



Для того, щоб цілковито знищити славу Матері Божої, прославленої в Кохавинській чудотворній іконі, можновладці вирішили приєднати цю місцину до Гніздичева. Відтоді історична назва «Кохавино» перестала існувати, зникнувши навіть з позначення на картах.
Ще не так давно храм знаходився у жахливому й жалюгідному стані. Всі вікна були забиті дошками. Прогнив дах, просвічуючи дірками та зарісши мохом, а де-не-де і кущами. Оскільки під час дощів затікала вода, то набубнявіли вологою стіни. Від цього почала осипатися штукатурка. Усередині поробилися тріщини, все покрилось пилюкою та брудом. Через невідповідне використання приміщення та не встановлений відвід води навколо нього від основної конструкції почала відколюватися вежа.
Та все ж, незважаючи на все це, Всевишній та Небесна Володарка не забули про шматочок землі, який колись обласкали. А значить цілком логічним було…

а зараз - погляд з небес


360º панорама - повноекрану панораму дивимось тут, або по кліку на назві панорами в лівому верхньому куті.

Heritage. Hnizdychiv. Monastyr Sv. Herarda Zhromadzhennya Redemptorystiv.

























Минуло понад півстоліття замовчування і нищення всього сакрального комплексу, тому не дивно, що люди призабули про Кохавино. Відроджуватися після тривалого сну воно почало в 1991 році, коли Україну проголосили незалежною державою.
Добрим порадником у справі його відновлення став отець Василь Сенів, тодішній парох села Антонівки, який не раз проїжджав біля величавої святині, що стояла, ніби людська душа, знищена більшовицькою ненавистю, і не було кому вдихнути в неї живого духу. Попри це, Боже Провидіння послало священикові допомогу в особах отців редемптористів – Петра Мірчука та Миколи Костюка, які на той час обслуговували церкву Успіння Пресвятої Богородиці у Стрию (нині кафедральний храм Стрийської єпархії) та декілька навколишніх сіл. Вони і взялися за віднову. Спершу за порадою і дозволом протоігумена Чину Найсвятішого Ізбавителя (ЧНІ) отця Ігоря Возьняка (сьогодні митрополита Львівського) приступили до полагодження справи з владними структурами про передачу льоносховища для релігійних потреб греко-католиків. Коли урядники, доброзичливо поставившись до вирішення цього питання, дали «добро», приступили до праці.

Архівні фото, матеріали та поштівки.
Наполеон Орда, отпуск в Кохавине




































Роботи було, як то кажуть, непочатий край. Священики разом з парафіянами зі Стрия та села Більче, до яких пізніше долучилися декілька місцевих добродіїв, розпочали очищувати храм. 13 жовтня 1991 року його урочисто відкрили. Богослужіння тоді продовжувалось усю ніч у присутності процесій зі Стрия, Більча, Покрівців, Лівчиць, Гніздичева, Руди.
Поступово чудотворне місце відновлюється, все більше і більше набуваючи чарівної ошатності. Це я можу засвідчити особисто, приїжджаючи бодай раз у рік і спостерігаючи за разючими змінами, які видно неозброєним оком. За останній час, скажімо, відремонтовано монастирські приміщення та каплицю на чудотворному місці. Розчищено криничку від хламу і гранат. Між іншим, жодна з них не вибухнула. І знову забився живчик цілющого джерела, яке віками рятувало людей від усяких недуг. Дах храму перекрито металочерепицею. І хоча через брак коштів святиню ще не відремонтовано повністю, але своєю убогістю, напевно, вона ще більше притягує до себе вірних.

а ось так це побачив в далекому 1993 році М.І.Жарких































також не можемо не додати до нашого оповідання чудові аврхивні фото 2012 року Сергія Криниці












Сьогодні церква, яка отримала нове ім’я на честь Покрови Пресвятої Богородиці (відповідно, празник святкується 14 жовтня), каплиця та прилегла територія належать монахам ЧНІ (отцям редемптористам). Монастир святого Герарда в Кохавино має статус новіціатського дому Львівської провінції згромадження, в якому під покровом Богородиці виховується нове покоління молодих місіонерів.
Брати-новики (кандидати до чернецтва), безперечно, є окрасою монастиря. Посвятивши своє життя на службу Господу Богу, вони згуртували навколо обителі місцеву молодь, яка ось уже понад чотири роки збирається тут. Раніше проводилася лише катехизація дітей, а згодом і молодь відчула таку потребу. Вона зрозуміла: світ, у якому живемо, жорстокий, тому одному надто важко вберегти свою душу від гріха. Саме так утворилася спільнота «Кохавинські зорі».


Дуже важлива подія відбулася у 2000 році. 30 травня колишні мешканці присілка привезли з Польщі копію чудотворної ікони Матері Божої Кохавинської. А 18 лютого наступного року було освячено ще одну, яку намалювала  мешканка Гніздичева Орися Николишин. Її встановили у відновленій капличці. Постійні прохання отців редемптористів повернути з Польщі на своє законне місце оригінал поки що не увінчалися успіхом. А втім і ченці, і вірні відчувають постійну її присутність у кожному куточку храму. Вона – у променях сонця, які зігрівають цю святу землю, у молитві найменшого серця.
Тепер щороку сюди організовуються прощі з Жидачева, Стрия та інших місць. Часто люди приїжджають невеликими групами, сім’ями на протязі цілого року. Головний відпуст у Кохавино припадає 14 жовтня на свято Покрови Пресвятої Богородиці.

погляд на останок




Поруч з монастирем в сквері разташована Каплиця Кохавинської ікони Богородиці






Частина перша
Частина друга



Джерела:
hnizdychiv.org.ua
castles.com.ua
pslava.info
haidamac.org.ua
polona.pl
nac.gov.pl
artinfo.pl
allegro.pl


Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Monobank (5375 4141 0020 4055) одержувач - Максим Рітус.

Дякуемо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки . Спадщина".


Технічний партнер весняної експедиції 2018 року:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com





ну як то так =))