?

Log in

No account? Create an account

m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Білий Камень. Церква Внебовзяття Пресвятої Діви Марії/Наследие. БелыйКамень. Церковь. 2014

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
—————
Поддержите проект своими лайками, распространением и благотворительной денежной поддержкой. Благодарим всех Вас за то, что Вы с нами!

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../
напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...




Через два роки після закінчення будови замку князь Юрій Корибут Вишневецький, його дружина Тереза Чапличівна вирішили заснувати латинську парафію. Зведений ними скромний однонавний храм із спадистим двосхилим дахом, що закінчувався невеликим ліхтарем, датується 1613 роком. У 1618 році князь Юрій Корибут Вишневецький помер, не залишивши спадкоємців, Білий Камінь перейшов до князя Яреми-Михайла Вишневецького — нащадка старшого брата його батька Михайла Вишневецького.
—————
Через два года после окончания строительства замка князь Юрий Корибут Вишневецкий, его жена Тереза Чапличивна решили основать латинский приход. Возведенный ими скромный однонефная храм с покатой двускатной крышей заканчивался небольшим фонарем, датируется 1613 годом. В 1618 году князь Юрий Корибут Вишневецкий скончался, не оставив наследников, Белый Камень перешел к князю Ереме-Михаилу Вишневецкому - потомку старшего брата отца Михаила Вишневецкого.









Власник міста Ярема Вишневецький разом з дружиною Ґризельдою із Замойських у 1640 році збільшили парафію, сприяли упорядкуванню, вдосконаленню тодішнього храму. Парафія була великою (належали парафіяни шести сіл (Белзець, Черемошня, Почапи, Скварява, Ушня, Жуличі), пізніше приєднався Бужок. Внаслідок національно-визвольної війни українського народу 1648—1657 років, подальших нападів татар, турків у 1667, 1672, 1675 роках церква зазнала значних руйнувань.
—————
Владелец города Ярема Вишневецкий вместе с женой Ґризельдою из Замойских в 1640 году увеличили приход, способствовали упорядочению, совершенствованию тогдашнего храма. Приход был большой (принадлежали прихожане шести сел (Белзец, Черемошня, Почапы, Скварява, Ушня, Жуличи), позже присоединился Бужок. Вследствие национально-освободительной войны украинского народа 1648-1657 годов, дальнейших нападений татар, турок в 1667, 1672, 1675 годах церковь получила значительные разрушения.







Польський історик Александер Чоловський писав, що храм збудований у 1700 році, наступна реконструкція відбулася у 1737 році, 25 жовтня (на порталі західного фасаду викарбувана дата: «Anos Dni MDCCXXXVII Dic XXV octobris») цього року відновлений храм був освячений (консекрований) в ім'я Внебовзяття Пресвятої Діви Марії. Кошти були надані власником міста, краківським каштеляном Янушем Антонієм Вишневецьким та дружиною Теофілією з Лєщиньських (1681—1757).
—————
Польский историк Александр Чоловский писал, что храм построен в 1700 году, следующая реконструкция состоялась в 1737 году, 25 октября (на портале западного фасада отчеканена дата «Anos Dni MDCCXXXVII Dic XXV octobris») в этом году восстановленый храм был освящен (консекрован) во имя Внебовзятия Пресвятой Девы Марии. Средства были предоставлены владельцем города, краковским кастеляном Янушем Антонием Вишневецким и женой Теофилией из Лещиньських (1681-1757).









Церква була декорована у стилі бароко, набула свого сучасного вигляду. У 1766 році була відновлена та розширена: до апсиди з півночі було прибудовано ризницю. Очевидно, в цей час подвір'я було оточене цегляною огорожею та двома кутовими дзвіницями, брамою та капличкою-входом в стіні. Після реконструкцій XVIII століття церква, побудована Юрієм Корибутом Вишневецьким у 1613 році, втратила свій первісний вигляд. Усередині XVIII століття польський краєзнавець Еварист Анджей Куропатніцький у своїй книзі «Geografia albo dokladne opisanie Krolestw Galicyi i Lodomeryi» описує церкву у Білому Камені як «чудову» і «муровану». У 1910-х роках будівлю було оновлено, інтер'єр прикрашено настінними розписами.
—————
Церковь была декорирована в стиле барокко, приобрела свой современный вид. В 1766 году была восстановлена ​​и расширена: к апсиде с севера было пристроено ризницу. Очевидно, в это время двор был окружен кирпичной оградой и двумя угловыми колокольнями, воротами и часовней входом в стене. После реконструкции XVIII века церковь, построенная Юрием Корибутом Вишневецким в 1613 году, потеряла свой первоначальный вид. В середине XVIII века польский краевед Эварист Анджей Куропатницький в своей книге «Geografia albo dokladne opisanie Krolestw Galicyi i Lodomeryi» описывает церковь в Белом Камне как «замечательную» и «каменную». В 1910-х годах здание было обновлено, интерьер украшен настенными росписями.







Під час німецької окупації села, у 1941—1944 роках, богослужіння в храмі припиняються, церкваа та територіа навколо нього перетворюється окупантами на склади зброї та боєприпасів. У 1944 році УПА влаштувало акцію проти поляків, у результаті якої загинуло близько 30 чоловіків з польських, мішаних українсько-польських родин. Це стало останнім приводом для еміграції представників місцевої польської громади. Після закінчення війни 80-літній отець Вільгельм Вродарчик добровільно залишився у Львівській архидієцезії зі своєю нечисельною паствою. Коли, у 1947 році храм остаточно закрили та перетворили на колгоспну комору, а садибу пароха, збудовану на кошти прихожан та особисті збереження Вільгельма Вродарчика, було відібрано та у 1946 році переобладнане під лікарню, котра проіснувала там до 1989 року, отець був змушений оселитися у приватному будинку парафіян: спочатку в будинку Павліковських, потім — в родині Рибаків. У парафіян відправляв службу Божу, виконував всі обов'язки священика. Можливо, проводив реєстрацію хрещень та інших таїнств. Відійшов на вічний спочинок В. Вродарчик 19 грудня 1950 року у віці 82 років.
—————
Во время немецкой оккупации села, в 1941-1944 годах, богослужения в храме прекращаются, церковь и и территория вокруг него превращается оккупантами на склады оружия и боеприпасов. В 1944 году УПА устроило акцию против поляков, в результате которой погибло около 30 мужчин из польских, смешанных украинского-польских семей. Это стало последним поводом для эмиграции представителей местной польской общины. После окончания войны 80-летний отец Вильгельм Вродарчик добровольно остался в Львовской архиепархии со своей немногочисленной паствой. Когда, в 1947 году храм окончательно закрыли и превратили в колхозный амбар, а усадьбу священника, построенную на средства прихожан и личные сбережения Вильгельма Вродарчика, были отобраны и в 1946 году переоборудовано под больницу, которая просуществовала там до 1989 года, отец был вынужден поселиться в частном доме прихожан: сначала в доме Павликовского, затем - в семье Рыбаков. В прихожан отправлял службу Божью, выполнял все обязанности священника. Возможно, проводил регистрацию крещений и других таинств. Отошел на вечный покой В. Вродарчик 19 декабря 1950 в возрасте 82 лет.









У післявоєнні роки культову споруду перетворили на колгоспну комору, прилеглу до храму територію перетворено на склад міндобрив, гаражі. 1963 року церква Внебовзяття Пресвятої Діви Марії стала пам'яткою архітектури, отримаши охоронний № 430. 9 квітня 1975 року обласна комісія констатувала, що технічний стан споруди був жахливим: тиньк, на значній площі поверхні стін, відшарувався та відлетів, склепіння будівлі впали або пошкоджені, тобто у аварійному стані, віконні цегляні обрамлення пошкоджені, віконне скло повністю відсутнє, дверне полотно вимагає значного ремонту, частина карнизу втрачена, а та, що залишилася, у аварійному стані, в такому самому становищі покрівля, елементи внутрішнього оздоблення цілком втрачені.
—————
В послевоенные годы культовое сооружение превратили в колхозный амбар, прилегающую к храму территорию превращено в склад минеральных удобрений, гаражи. 1963 церковь Успения Пресвятой Девы Марии стала памятником архитектуры, получила охранный № 430. 9 апреля 1975 областная комиссия констатировала, что техническое состояние сооружения было ужасным: штукатурка, на значительной площади поверхности стен, отслоилася и отлетела, своды здания упали или повреждены , то есть в аварийном состоянии, оконные кирпичные обрамление повреждены, оконные стекла полностью отсутствует, дверное полотно требует значительного ремонта, часть карниза потеряна, а оставшаяся, в аварийном состоянии, в таком же положении кровля, элементы внутреннего отделки полностью потеряны.






360º панорама, краще розглядати в режимі Architectural View, для чого княпаем правою кнопкою миші і вибираємо цей режим перегляду/
360º панорама, лучше рассматривать в режиме Architectural View, для чего княпаем правой кнопкой мыши и выбираем этот режим просмотра.


White Stone. Church of the Assumption of the Blessed Virgin Mary.



вхід в крипту/вход в крипту


Реставрацію здійснювала Львівська міжобласна спеціалізована науково-реставраційна виробнича майстерня. В процесі реставрації храма в 1977—1982 роках, під керівництвом архітектора І. Піхурко, було розібрано прибудову, відновлено декор, прибито арочні отвори в огорожі, в них вставлено металеві решітки. Та найбільше ремонтно-реставраційних робіт проведено на даху: замінено частину поперечних балок, стінок, відкосів, крокв, повністю замінено всі опорні елементи під дерев'яними конструкціями даху, конструкції сигнатурки та запроектовано втрачену верхню її частину, поміняно більшу частину покрівельної бляхи. В інтер'єрі сильно знищені розписи було замальовано білим вапном, встановлено парове опалення. Проведено благоустрій території.
—————
Реставрацию осуществляла Львовская межобластная специализированная научно-реставрационная производственная мастерская. В процессе реставрации храма в 1977-1982 годах под руководством архитектора И. Пихурко, была разобрана пристройку, восстановлено декор, прибиты арочные проемы в ограждении, в них вставлены металлические решетки. Но больше ремонтно-реставрационных работ проведено на крыше: заменены часть поперечных балок, стен, откосов, стропил, полностью заменены все опорные элементы под деревянными конструкциями крыши, конструкции сигнатурки и запроектировано утраченную верхнюю ее часть, поменяно большую часть кровельной жести. В интерьере сильно уничтоженые росписи были закрашены белой известью, установлено паровое отопление. Проведено благоустройство территории.









Пам'ятку архітектури було віддано Львівській картинній галереї. Виставковий зал було відкрито наприкінці грудня 1982 року. Виступаючи на мітингу, з нагоди його відкриття, заступник голови Львівського облвиконкому І. Алаєва, директор Львівської картинної галереї Борис Возницький, місцева мешканка Галина Бохонко, казали про важливість відновлення церкви, створення в неї музею. Після перерізання червоної стрічки присутні оглянули виставку творів радянських художників, присвячену 60-літтю утворення СРСР. Першими відвідувачами музею стали мешканці Білого Каменя та навколишніх сіл, учні місцевої школи. Експозиція виставкового залу змінювалася чотири рази на рік, загальна площа експозиції становила 500 м². Завідувала музеєм колишня вчителька О. Куйбіда, пізніше — Я. Куйбіда.
—————
Памятник архитектуры было отдано Львовской картинной галереи. Выставочный зал был открыт в конце декабря 1982 года. Выступая на митинге по случаю его открытия, заместитель председателя Львовского облисполкома И. Алаева, директор Львовской картинной галереи Борис Возницкий, местная жительница Галина Бохонко, говорили о важности восстановления церкви, создание в ней музея. После перерезания красной ленты присутствующие осмотрели выставку произведений советских художников, посвященную 60-летию образования СССР. Первыми посетителями музея стали жители Белого Камня и окружающих сел, ученики местной школы. Экспозиция выставочного зала менялась четыре раза в год, общая площадь экспозиции составила 500 м². Заведовала музеем бывшая учительница А. Куйбида, позже - Я Куйбида.











Білий Камінь було внесено до туристичного маршруту по історичних, архітектурних та культурних пам'ятках Львівщини. За 14 років існування виставкового залу його відвідали багато зарубіжних делегацій, залишили схвальні записи у книзі відгуків. У 1987 році село відвідав колишній директор Білокамінської школи, доцент Львівського університету А.Кухта; в книзі відгуків зробив запис: «Хорошу справу зробила Львівська картинна галерея, відкривши філію у славному Білому Камені. Щира подяка правлінню колгоспу та селянам за турботу про популяризацію творів мистецтва серед народу». «Диво» закінчилося у червні 1996 року: виставковий зал було зачинено, відтоді споруда не використовується. Римо-католицької громади у Білому Камені немає. Людська недбалість, природні явища поволі знищують цей пам'ятник сакральної архітектури. Проте, старовинна церква разом з ажурною арочною огорожею і далі залишається яскравим твором, в якому переплелися риси архітектури ренесансу і бароко.
—————
Белый Камень был внесен в туристический маршрут по историческим, архитектурным и культурным достопримечательностям Львовщины. За 14 лет существования выставочного зала его посетили много зарубежных делегаций, оставили положительные записи в книге отзывов. В 1987 году село посетил бывший директор Билокаминськой школы, доцент Львовского университета А.Кухта; в книге отзывов сделал запись: «Хорошее дело сделала Львовская картинная галерея, открыв филиал в славном Белом Камне. Искренняя благодарность правлению колхоза и крестьянам за заботу о популяризации произведений искусства среди народа ». «Чудо» закончилось в июне 1996 года: выставочный зал был закрыт, с тех пор сооружение не используется. Римско-католической общины в Белом Камне нет. Человеческая халатность, природные явления медленно уничтожают этот памятник сакральной архитектуры. Однако, старинная церковь вместе с ажурной арочной оградой продолжает оставаться ярким произведением, в котором переплелись черты архитектуры ренессанса и барокко.











2018. Фото Piotr Durak.






Джерело/Источник:
wikipedia.org
Piotr Durak

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Monobank (5375 4141 0020 4055) одержувач - Максим Рітус.

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архитектурні Пам'ятки . Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Monobank (5375 4141 0020 4055) - получатель Максим Ритус.

Благодарим всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Архитектурные Достопримечательности. Наследие".







ну как то так =))

  • 1

БелыйКамень. Церковь Вознесения Пресвятой Девы Марии

Пользователь rudy_ogon сослался на вашу запись в своей записи «БелыйКамень. Церковь Вознесения Пресвятой Девы Марии» в контексте: [...] (5375 4141 0020 4055) одержувач - Максим Рітус. https://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/516341.html [...]

  • 1