?

Log in

No account? Create an account

m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Київ. Кирилівська церква. Частина 3/Наследие. Киев. Кирилловская церковь. Часть 3.

Частина 1/Часть 1
Частина 2/Часть 2

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
—————
Поддержите проект своими лайками, распространением и благотворительной денежной поддержкой. Благодарим всех Вас за то, что Вы с нами!

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../
напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...




Розташована на пагорбі, що підноситься над передмістям Києва - Куренівкою, в урочищі Дорогожичі (збереглося в назві сучасної вул. Дорогожицької). Тут сходилися дороги з Галича, Волині, Чернігова, Новгорода, Полоцька, Смоленська, місцевість ця була важливою в стратегічному відношенні на підступах до міста, нерідко служила ареною битв між питомими князями за київський престол. Захопивши передмісття (1139 г.) і оволодівши незабаром київським престолом, чернігівський князь Всеволод Ольгович заснував в Дорогожичі монастир.
—————
Расположена на холме, возвышающемся над предместьем Киева — Куреневкой, в урочище Дорогожиче (сохранилось в названии современной ул. Дорогожицкой). Здесь сходились дороги из Галича, Волыни, Чернигова, Новгорода, Полоцка, Смоленска, местность эта была важной в стратегическом отношении на подступах к городу, часто служила ареной битв между удельными князьями за киевский престол. Захватив предместье (1139 г.) и овладев вскоре киевским престолом, черниговский князь Всеволод Ольгович основал в Дорогожиче монастырь.











Близько 1150 року дружина Всеволода, княгиня Марія Мстиславівна, будує при монастирі Кирилівську церкву в пам'ять про чоловіка, котрий прийняв, як припускають, ім'я Кирила при постригу в ченці перед смертю. Надалі церква слугувала усипальницею чернігівської династії князів Ольговичів. Зокрема, у 1194 році там був похований герой «Слова о полку Ігоревім» - київський князь Святослав Всеволодовіч. В літописі Кирилівська церква вперше згадується під 1171 рик. XII-XIII ст. до церкви з півдня, півночі та заходу були прибудовані невеликі притвори, пізніше розібрані.
—————
Около 1150 г. жена Всеволода, княгиня Мария Мстиславовна, строит при монастыре Кирилловскую церковь в память о муже, принявшем, как предполагают, имя Кирилла при пострижении в монахи перед смертью. В дальнейшем церковь служила усыпальницей черниговской династии князей Ольговичей. В частности, в 1194 г. там был похоронен герой «Слова о полку Игореве» — киевский князь Святослав Всеволодович.В летописи Кирилловская церковь впервые упоминается под 1171 г. В XII—XIII вв. к церкви с юга, севера и запада были пристроены небольшие притворы, позже разобранные.











У 1605 році київський воєвода князь В. К. Острозький доручив ігумену В. Красовському оновити церкву і монастир. Під час ремонту було відновлено склепіння церкви (нижче початкових), колишні позакомарні перекриття були замінені чотирьохскатними дахами. При ігумені І. Монастирському (1687-1697 рр.) ведуться великі ремонтні роботи - перекривається дах, зводяться бічні чотири куполи, напівколони на фасадах замінюються пілястрами, фасади завершуються профільованим карнизом.
—————
В 1605 г. киевский воевода князь В. К. Острожский поручил игумену В. Красовскому обновить церковь и монастырь. Во время ремонта были восстановлены своды церкви (ниже первоначальных), прежние позакомарные перекрытия были заменены четырехскатными крышами. При игумене И. Монастырском (1687—1697 гг.) ведутся большие ремонтные работы — перекрывается крыша, возводятся боковые четыре купола, полуколонны на фасадах заменяются пилястрами, фасады завершаются профилированным карнизом.











В церкви споруджується багатоярусний іконостас. Чергові перебудови церкви мали місце в середині XVIII ст. після пожежі 1734 року: над західним фасадом зводиться бароковий фронтон, фасади декорують ліпним орнаментом. З 1748 по 1760 роки дерев'яні монастирські споруди замінюються цегляними.
—————
В церкви сооружается многоярусный иконостас. Очередные перестройки церкви имели место в середине XVIII в. после пожара 1734 г.: над западным фасадом возводится барочный фронтон, фасады декорируются лепным орнаментом. С 1748 по 1760 гг. деревянные монастырские сооружения заменяются кирпичными.













За проектом архіт. І. Г. Григоровича-Барського на північний захід від церкви будується триярусна дзвіниця (перший ярус - в'їзні ворота, другий - церква, третій - власне дзвіниця), територію монастиря обносять стіною з чотирма кутовими вежами, зводяться нові келії. У 1786 році Кирилівський монастир був скасований. На його території організована лікарня.
—————
По проекту архит. И. Г. Григоровича-Барского к юго-западу от церкви строится трехъярусная колокольня (первый ярус — въездные ворота, второй — церковь, третий — собственно колокольня), территория монастыря обносится стеной с четырьмя угловыми башнями, возводятся новые кельи. В 1786 г. Кирилловский монастырь был упразднен. На его территории организована больница.













У 1860 році під штукатуркою був виявлен фресковий живопис XII ст. Фрески були розчищені і записані в 1881 -1884 роках олійним живописом під керівництвом А. В. Прахова. На ділянці, де були втрачені стародавні фрески, виконуються нові композиції, написані в техніці олійного живопису. У 1929 році Кирилівська церква була оголошена історико-культурним заповідником. У 1965 році вона стала філією Державного архітектурно-історичного заповідника «Софійський музей».
—————
В 1860 г. под штукатуркой была обнаружена фресковая живопись XII в. Фрески были расчищены и записаны в 1881 —1884 гг. масляной живописью под руководством А. В. Прахова. На участке, где были утрачены древние фрески, выполняются новые композиции, написанные в технике масляной живописи. В 1929 г. Кирилловская церковь была объявлена историко-культурным заповедником. В 1965 г. она стала филиалом Государственного архитектурно-исторического заповедника «Софийский музей».











Церква складена з цегли-плінфи на вапняно-цемяночном растворе. Композіція Кирилівської церкви характерна для групи Києво-Чернігівських пам'ятників 30-80-х років XII ст. Це тринефний триапсидний шестистовпний хрестовокупольний храм спочатку з одним куполом і системою коробових склепінь. Фасади були розчленовані пілястрами з напівколонами і завершені профільованим карнизом з аркатурним орнаментом.
—————
Церковь сложена из кирпича-плинфы на известково-цемяночном растворе.Композиция Кирилловской церкви характерна для группы Киево-Черниговских памятников 30—80-х годов XII в. Это трехнефный трехапсидный шестистолпный крестовокупольный храм первоначально с одним куполом и системой коробовых сводов. Фасады были расчленены пилястрами с полуколоннами и завершены профилированным карнизом с аркатурным орнаментом.













Після переробок церква прийняла форми, характерні для українського бароко. У нартексі збереглися стародавні аркасолії, в яких ще в середині XVII ст. стояли саркофаги князів Ольговичів. Тут же, в південній частині нартекса, була влаштована древня крещальня. Інтерьер церкви розписаний фресковим живописом середини XII в. і масляним живописом кінця XIX в. (робота художників Київської малювальної школи М. І. Мурашка під керівництвом А. В. Прахова і М. А. Врубеля). Винятковий інтерес представляють розпису XII в. в нартексі, південній апсиді, на пілонах.
—————
После переделок церковь приняла формы, характерные для украинского барокко. В нартексе сохранились древние аркасолии, в которых еще в середине XVII в. стояли саркофаги князей Ольговичей. Здесь же, в южной части нартекса, была устроена древняя крещальня.Интерьер церкви расписан фресковой живописью середины XII в. и масляной живописью конца XIX в. (работа художников Киевской рисовальной школы Н. И. Мурашко под руководством А. В. Прахова и М. А. Врубеля) Исключительный интерес представляют росписи XII в. в нартексе, южной апсиде, на пилонах.









Живопис XVII в. представлена портретом ігумена І. Монастирського, написаним маслом на пілоні південної стіни. Масляні розпису 80-1 років XIX ст. були зроблені на новій штукатурці в місцях втрати фрескок. Особливий інтерес представляють композиції, виконані М. А. Врубелем.
—————
Живопись XVII в. представлена портретом игумена И. Монастырского, написанным маслом на пилоне южной стены. Масляные росписи 80-1 годов XIX в. были сделаны на новой штукатурке в местах утраты фресок. Особый интерес представляют композиции, выполненные М. А. Врубелем.









За радянських часів пам'ятник досліджували І. В. Моргілевський, Ю. С. Асєєв, Н. В. Холостенку. У 1954, 1965, 1968, 1976 роках були проведені поетапні реставраційні роботи. Давній фресковий живопис досліджувалася і частково реставрувалася в 1927 (Д. М. Кіплик), 1935 (П. І. Юкін), 1949-1954 рр. (Е. С. Мамолат, О. Ф. Плющ, Л. П. Калиниченко). В 1965-1980 роках повністю закінчена її реставрація (І. П. Дорофієнко, П. Я. Редько та ін.).
—————
В советское время памятник исследовали И. В. Моргилевский, Ю. С. Асеев, Н. В. Холостенко. В 1954, 1965, 1968, 1976 гг. были произведены поэтапные реставрационные работы. Древняя фресковая живопись исследовалась и частично реставрировалась в 1927 (Д. М. Киплик), 1935 (П. И. Юкин), 1949—1954 гг. (Е. С. Мамолат, О. Ф. Плющ, Л. П. Калиниченко). В 1965-1980 гг. полностью закончена ее реставрация (И. П. Дорофиенко, П. Я. Редько и др.).









Від будівель Кирилівського монастиря XVIII ст. збереглися - сильно перебудована будівля келій, залишки стіни і одна з веж огорожі. Вежа цегляна оштукатурена кругла в плані. Покрита каркасним куполом зі шпилем. Стіни завершені високим профільованим карнизом. Із західного боку до башти примикає невелика ділянка монастирської стіни, завершена ідентичним карнизом. Кирилівська церква - видатний пам'ятник давньоруського зодчества. Унікальний ансамбль фрескового розпису XII в. і розпису худож. М. А. Врубеля мають велике значення в історії українського мистецтва.
—————
От построек Кирилловского монастыря XVIII в. сохранились - сильно перестроенное здание келий, остатки стены и одна из башен ограды. Башня кирпичная оштукатуренная круглая в плане. Покрыта каркасным куполом со шпилем. Стены завершены высоким профилированным карнизом. С западной стороны к башне примыкает небольшой участок монастырской стены, завершенной идентичным карнизом. Кирилловская церковь — выдающийся памятник древнерусского зодчества. Уникальный ансамбль фресковой росписи XII в. и росписи худож. М. А. Врубеля имеют большое значение в истории украинского искусства.

погляд на останок/взгдяж на последок


Частина 1/Часть 1
Частина 2/Часть 2

панорами з середини церкви дивимось тут/панорамы из середины церкви смотри тут

погляд з небес на церкву тут/взгляд на церковь с небес здесь


Джерело/источник:
"Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР", Том 1, стр. 85-86.


Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Monobank (5375 4141 0020 4055) одержувач - Максим Рітус.

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архитектурні Пам'ятки . Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Monobank (5375 4141 0020 4055) - получатель Максим Ритус.

Благодарим всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Архитектурные Достопримечательности. Наследие".


Технічний партнер весняної експедиції 2018 року:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com





ну как то так =))