?

Log in

No account? Create an account

m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Київ. Кирилівська церква. Частина 1/Наследие. Киев. Кирилловская церковь. Часть 1.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
—————
Поддержите проект своими лайками, распространением и благотворительной денежной поддержкой. Благодарим всех Вас за то, что Вы с нами!

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../
напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...




Цей матеріал дуже довго відлежувався і чекав моменту своєї публікації. Знімався він (крім панорам) репортажно, на високих ІСО і з рук, тому якість його не завжди на високому рівні, але тим не менше з знятого матеріалу було вичавлено максимум, хоча деяка частина знятого була просто забракована і відкинута, як взагалі не придатна до використання. І так, до Вашої уваги - Кирилівська церква і її офіційна історія ...
—————
Этот материал очень долго отлеживался и ждал момента своей публикации. Снимался он (кроме панорам) репортажно, на высоких исо и с рук, поэтому качество его не всегда на высоком уровне, но тем не менее из снятого материала было выжато по максимуму, хотя некоторая часть снятого была просто забракована и откинута, как вообще не пригодная к использованию. И так, к Вашему вниманию - Кириловская церковь и её официальная история...











Київська Кирилівська церква була заснована у ХІІ ст. на далекій околиці міста в мальовничому, таємничому урочищі Дорогожичі. У часи міжусобиць Дорогожичі відігравали важливу роль у процесі історичного розвитку Києва. Саме тут вирішувалася доля багатьох князів, що претендували на київський престол, а часом —  і самого міста.
—————
Киевская Кирилловская церковь была основана в XII в. на далекой окраине города в живописном, таинственном урочище Дорогожичи. Во времена междоусобиц Дорогожичи играли важную роль в процессе исторического развития Киева. Именно здесь решалась судьба многих князей, претендовавших на киевский престол, а порой - и самого города.













Саме звідси здійснювали напади на Київ численні загарбники, з якими київські князі вели кровопролитні бої. Таке стратегічне значення Дорогожичів стало однією з причин заснування тут монументальної церкви-фортеці.
—————
Именно отсюда совершали нападения на Киев многочисленные захватчики, с которыми киевские князья вели кровопролитные бои. Такое стратегическое значение Дорогожичей стало одной из причин основания здесь монументальной церкви-крепости.











У 1139 р. до цього важливого стратегічного пункту на північно-західній околиці Києва підійшов чернігівський князь Всеволод Ольгович [1084 (?) —1146], і заволодів цією місцевістю, відразу одержавши зручний плацдарм на підступах до столиці.
—————
В 1139 году к этому важному стратегическому пункту на северо-западной окраине Киева подошел черниговский князь Всеволод Ольгович [1084 (?) -1146], и завладел этой местностью, сразу получив удобный плацдарм на подступах к столице.













У 1140–1146 рр. Всеволод Ольгович зводить на Дорогожичах Кирилівську церкву. Побудова церкви-фортеці — логічний крок Всеволода, князя-воїна і стратега, до зміцнення околиць жаданого для багатьох «стольного града».
Кирилівська обитель є прикладом унікального функціонального поєднання: це сакральний осередок, родовий палацовий храм  та водночас монументальна церква-фортеця.
—————
В 1140-1146 годах Всеволод Ольгович возводит на Дорогожичах Кирилловскую церковь. Построение церкви-крепости - логичный шаг Всеволода, князя-воина и стратега, к укреплению окраин вожделенного для многих «стольного града».
Кирилловская обитель является примером уникального функционального сочетания: это сакральный центр, родовой дворцовый храм и одновременно монументальная церковь-крепость.











Названа вона на честь святителя Кирила Александрійського, який був християнським патроном засновника храму — князя Всеволода Ольговича. Перша згадка про Всеволодів (Кирилівський) монастир датується 1167 роком. Кирилівська церква будувалась як родинна усипальниця Ольговичів, про що свідчать поховальні ніші у нартексі  споруди.
—————
Названа она в честь святителя Кирилла Александрийского, который был христианским патроном основателя храма - князя Всеволода Ольговича. Первое упоминание про Всеволодов (Кирилловский) монастырь датируется 1167 годом. Кирилловская церковь строилась как семейная усыпальница Ольговичей, о чем свидетельствуют погребальные ниши в нартексе сооружения.













Перші післямонгольські звістки про Кирилівський монастир відносяться до 1539 р. Ці документи стосуються його земельних володінь і дають підстави для висновку, що Кирилівський монастир не просто існував, але й функціонував до ХVІІ ст. як упорядкована обитель. На початку ХVІІ ст. патроном Кирилівського монастиря став князь Костянтин-Василь Острозький, який доручив відновлення храму та управління ним і монастирем своєму улюбленцеві — ігумену Василію Красовському-Чорнобривцю, для чого перевів його туди з Острозького монастиря Святого Хреста.
—————
Первые послемонгольскіе известия о Кирилловском монастыре относятся к 1539 году. Эти документы касаются его земельных владений и дают основания для вывода, что Кирилловский монастырь не просто существовал, но и функционировал до XVII века. как упорядоченная обитель. В начале XVII века патроном Кирилловского монастыря стал князь Острожский, который поручил восстановление храма и управления им и монастырем своему любимцу - игумену Василию Красовскому-Чернобривцу, для чего перевел его туда из Острожского монастыря Святого Креста.











Найважливішою справою ігумена Василія стала реставрація великого монастирського храму, що після  навали хана Батия залишився без даху і поступово руйнувався. Після смерті Василія Красовського ігуменами у Кирилівському монастирі були визначні діячі православної Церкви: Кипріан Жеребило-Лобунський (1614–1626), Софроній Жеребило-Лобунський (1626–1648), Інокентій Гізель (1650–1652), Лазар Баранович (1652–1657), Мелетій Дзик (1658–1677).
—————
Важным делом игумена Василия стала реставрация большого монастырского храма, который после нашествия хана Батыя остался без крыши и постепенно разрушался. После смерти Василия Красовского игуменами в Кирилловском монастыре были выдающиеся деятели православной Церкви: Киприан Жеребило-Лобунский (1614-1626), Софроний Жеребило-Лобунский (1626-1648), Иннокентий Гизель (1650-1652), Лазарь Баранович (1652-1657), Мелетий Дзик (1658-1677).













Найвищого розквіту Кирилівський монастир набув за часів ігумена Інокентія Монастирського, за якого обитель в економічному аспекті посідає друге місце після Києво-Печерської лаври. Славну ігуменську традицію продовжили його наступники, зокрема Димитрій Ростовський (Туптало), відомий православний письменник, автор «Житій святих».
—————
Наивысшего расцвета Кирилловский монастырь приобрел во времена игумена Иннокентия Монастырского, при котором обитель в экономическом аспекте занимает второе место после Киево-Печерской лавры. Славную игуменскую традицию продолжили его преемники, в частности Димитрий Ростовский (Туптало), известный православный писатель, автор «Жития святых».













Незважаючи на короткочасне (лише від січня до червня 1697 р.) ігуменство святого Димитрія у Кирилівському монастирі, його ім’я залишилося пам’ятним і священним в історії цієї обителі.
На рубежі ХVІІ — ХVІІІ ст. у спорудах монастиря й у соборному храмі проводились ремонтно-реставраційні роботи, внаслідок яких храм набув архітектурних рис, притаманних українському  бароко.
—————
Несмотря на кратковременное (только с января по июнь 1697) игуменство святого Димитрия в Кирилловском монастыре, его имя осталось памятным и священным в истории этой обители.
На рубеже XVII - XVIII вв. в сооружениях монастыря и в соборном храме проводились ремонтно-реставрационные работы, в результате которых храм приобрел архитектурные черты, присущие украинскому барокко.

Частина 2/Часть 2

панорами з середини церкви дивимось тут/панорамы из середины церкви смотри тут

погляд з небес на церкву тут/взгляд на церковь с небес здесь

Джерело/источник: https://st-sophia.org.ua/uk/muzeyi/kirilivska-tserkva/hisrori/

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Monobank (5375 4141 0020 4055) одержувач - Максим Рітус.

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архитектурні Пам'ятки . Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Monobank (5375 4141 0020 4055) - получатель Максим Ритус.

Благодарим всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Архитектурные Достопримечательности. Наследие".





ну как то так =))