?

Log in

No account? Create an account

m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Бережани. Замок Сенявських. Погляд з землі. Зовні/Наследие. Бережаны. Замок. Часть 2.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
—————
Поддержите проект своими лайками, распространением и благотворительной денежной поддержкой. Благодарим всех Вас за то, что Вы с нами!

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../
напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...


Частина 1/Часть 1



1672 рік. З ініціативи Миколи-Ієроніма Сенявського (1645 - 1683), польного гетьмана коронного, допоміжна (2-а) лінія замкових укріплень (у відповідності з віяннями нового часу) набуває вигляду бастіонного фронту (побудований в стилі новоголландською системи). Вали захищали майданчик, який наближався в плані до прямокутника. Кути «прямокутника» були посилені потужним укріпленнями гострого бастіонного креслення (з ескарпами). Замковий двір, обмежений валами, мав розміри (орієнтовно) 150х250 метрів. Із західного боку (зверненої до міста) в куртині, фланкіруемой бастіонними укріпленнями, були влаштовані ворота, які захищав равелін. Равелін знаходився на відстані близько 40 метрів від вала 2-ий лінії замкових укріплень. На території Нового замку були побудовані стайні, арсенал, пороховий склад, казарми.
В цей же період завершується будівництво «Нового» палацу, зведеного в східній частині замкового комплексу.

—————
1672 год. По инициативе Николая-Иеронима Сенявского (1645 - 1683), польного гетьмана коронного, вспомогательная (2-ая) линия замковых укреплений (в соответсвии с веяниями нового времени) приобретает вид бастионного фронта (построен в стиле новоголландской системы). Валы защищали площадку, приближавшуюся в плане к прямоугольнику. Углы «прямоугольника» были усилены мощным укреплениями острого бастионного начертания (с эскарпами). Замковый двор, ограниченный валами, имел размеры (ориентировочно) 150х250 метров. С западной стороны (обращённой к городу) в куртине, фланкируемой бастионными укреплениями, были устроены ворота, которые защищал равелин. Равелин находился на расстоянии около 40 метров от вала 2-ой линии замковых укреплений. На территории Нового замка были построены конюшни, арсенал, пороховой склад, казармы.
В этот же период завершается строительство «Нового» дворца, возведённого в восточной части замкового комплекса.

в'їзд в парк в якому розташований замок/въезд в парк в котором расположен замок


туриста-дослідника зустрічають інформаційні стенди/туриста-исследователя встречают информационные стенды








скрізь хащі дерев проглядає кам'яне громаддя замку/из-за зарослей деревьев проглядывает каменная громада замка




1675 рік. В ході останнього етапу Польсько-турецької війни (1672 - 1676) турецький паша Ібрагім Шишман почав масштабний наступ на Львів. Під його командуванням було 20 - 30 000 турків і близько 30 000 татар. Ці сили почали спустошувати Поділля. Під ударами цього війська полягло безліч укріплених твердинь Речі Посполитої. Однак в Бережанах туркам вдалося захопити і знищити лише територію всередині міських стін, тоді як замок полякам вдалося утримати. Постоявши деякий час під Бережанами, турки виступили в сторону Теребовлі. В цьому ж році польський сейм висловив Миколі-Ієронімові Сенявському подяку за оборонну міць замка, який «стінами своїми покутські землі від смерті турецької вберіг».
1702 - 1703 роки. На правобережжі Дніпра спалахує козацьке повстання. Командування польським військом, кинутим проти повстанців, поклали на Адама-Миколу Сенявського (1666 - 1726), великого коронного гетьмана. Бережанський замок був вибраний як місце концентрації польського війська.
—————
1675 год. В ходе последнего этапа Польско-турецкой войны (1672 - 1676) турецкий паша Ибрагим Шишман начал масштабное наступление на Львов. Под его командованием было 20 – 30 000 турок и около 30 000 татар. Эти силы начали опустошать Подолье. Под ударами этого войска пало множество укреплённых твердынь Речи Посполитой. Однако в Бережанах туркам удалось захватить и уничтожить лишь территорию внутри городских стен, тогда как замок полякам удалось удержать. Постояв некоторое время под Бережанами, турки выступили в сторону Теребовли. В этом же году польский сейм высказал Николаю-Иерониму Сенявскому благодарность за оборонную мощь замка, который «стенами своими покутские земли от погибели турецкой уберёг».
1702 – 1703 годы. На правобережье Днепра вспыхивает казацкое восстание. Командование польским войском, брошенным против повстанцев, возложили на Адама-Николая Сенявского (1666 - 1726), великого коронного гетмана. Бережанский замок был выбран в качестве места концентрации польского войска.

колись тут був головний заїзд в замок/когда то здесь был главный заезд в замок














1703 - 1711 роки. У замку неодноразово перебував трансільванський князь Ференц II Ракоці (1676 - 1735), керівник знаменитого антигабсбурзького повстання (1703-1711).
1705 - 1709 роки. Річ Посполита брала участь в Північній війні (1700-1721), яка велася між Росією і Швецією за панування на Балтиці. У цей період на троні Речі Посполитої знаходився Станіслав I Лещинський (1677 - 1766), ставленик шведського короля Карла XII. Значна частина польської шляхти оголосила Лещінкскому неприязнь, перейшовши по відношення до нього в опозицію. Таким чином, Річ Посполита, в особі своєї шляхти, стала в Північній війні на бік Росії. На грунті цього розколу неодноразово спалахували сутички між прихильниками Лещинського і його противниками. Власник Бережан в цьому конфлікті знаходився в опозиції до Лещинського (противник Швеції, союзник Росії).
—————
1703 – 1711 годы. В замке неоднократно пребывал трансильванский князь Ференц II Ракоци (1676 - 1735), руководитель знаменитого антигабсбургского восстания (1703—1711).
1705 – 1709 годы. Речь Посполитая принимала участие в Северной войне (1700—1721), которая велась между Россией и Швецией за господство на Балтике. В этот период на троне Речи Посполитой находился Станислав I Лещинский (1677 - 1766), ставленник шведского короля Карла XII. Значительная часть польской шляхты объявила Лещинкскому неприязнь, перейдя по отношения к нему в оппозицию. Таким образом, Речь Посполитая, в лице своей шляхты, стала в Северной войне на сторону России. На почве этого раскола неоднократно вспыхивали столкновения между сторонниками Лещинского и его противниками. Владелец Бережан в этом конфликте находился в оппозиции к Лещинскому (противник Швеции, союзник России).

рухаємося вправо навколо замку/двигаемся вправо вокруг замка








тут знаходилася східна вежа/тут находилась восточная башня




Квітень 1707 року. У Бережанському замку побував гетьман Іван Мазепа, який прямував в Жовкву на зустріч з Петром I. У травні в замку побував і сам Петро I. У цей період Петро I актівно розробляв план розгрому шведів і не просто з цікавості ретельно вивчив укріплення Бережан, які могли зіграти роль в назріваючих зіткненнях між шведською і російською арміями. Велику частину часу Петро I проводив в заміському маєтку Сенявських в селі Рай.
1709 рік. Адам Смігельскій, прихильник короля Станіслава Лещинського (1677 - 1766), зі своїми військами атакує Бережанський замок, але його спроби захопити твердиню не увінчалися успіхом.
1720 рік. Цим роком датується найраніший з відомих планів міських і замкових фортифікацій. Оригінал цього плану зберігається в Берлінській Національній бібліотеці.
—————
Апрель 1707 года. В Бережанском замке побывал гетман Иван Мазепа, направлявшийся в Жолкву на встречу с Петром I. В мае в замке побывал и сам Пётр I. В этот период Пётр I активно разрабатывал план разгрома шведов и не из праздного любопытства тщательно изучил укрепления Бережан, которые могли сыграть роль в назревающих столкновениях между шведской и русской армиями. Большую часть времени Пётр I проводил в загородном имении Сенявских в селе Рай.
1709 год. Адам Смигельский, сторонник короля Станислава Лещинского (1677 - 1766), со своими войсками атакует Бережанский замок, но его попытки захватить твердыню не увенчались успехом.
1720 год. Этим годом датируется самый ранний из известных планов городских и замковых фортификаций. Оригинал этого плана хранится в Берлинской Национальной библиотеке.



рухаємося уздовж північно-східного муру/двигаемся вдоль северо-восточной стены








сьогоднішній в'їзд до замку, куди ми ще повернемося/сегодняшний въезд в замок, куда мы еще вернемся




і північна вежа/и северная башня




1726 рік. В покоях Нижнього замку у Львові вмирає Адам-Микола Сенявський, останній представник роду по чоловічій лінії. У документі цього періоду відзначено, що артилерійський парк замку складався з 71 гармати різних калібрів.
1727 рік. Від Сенявських (після згасання роду по чоловічій лінії) місто переходить у власність Олександра Чарториського, одруженого на Софії Сенявської. Таким чином, 2-х вікове правління Сенявських завершилося, і місто разом із замком перейшло до роду Чарторийських.
1740-і роки. Зводиться палац в північній частині замкового комплексу.
1755 рік. Комендант Бережанського замку де-Пірх склав детальний план його укріплень. На плані були позначені укріплення кам'яного замку (1-а лінія замкових укріплень), земляні бастіонні укріплення (2-а лінія замкових), а так же позначена лінія міських укріплень і міська забудова. Цей план має велику цінність для дослідників історії та фортифікацій Бережан.
—————
1726 год. В покоях Нижнего замка во Львове умирает Адам-Николай Сенявский, последний представитель рода по мужской линии. В документе этого периода отмечено, что артиллерийский парк замка состоял из 71 орудия разных калибров.
1727 год. От Сенявских (после угасания рода по мужской линии) город переходит в собственность Александра Чарторыского, женатого на Софии Сенявской. Таким образом, 2-х вековое правление Сенявских завершилось, и город вместе с замком перешёл к роду Чарторыйских.
1740-е годы. Возводится дворец в северной части замкового комплекса.
1755 год. Комендант Бережанского замка де-Пирх составил детальный план его укреплений. На плане были обозначены укрепления каменного замка (1-ая линия замковых укреплений), земляные бастионные укрепления (2-ая линия замковых), а так же обозначена линия городских укреплений и городская застройка. Этот план имеет большую ценность для исследователей истории и фортификаций Бережан.



північний мур замку/северная стена замка


північно-західний, майже що 90º кут замку/северо-западный, почти что 90º угол замка










1762 рік. Цим роком датується одна з найбільш детальних люстрацій Бережанського замку, що збереглася до наших днів. Вона була складена комендантом замку Олександром Дашкевичем і зберігалася в рукописному фонді Бібліотеки Оссолінських у Львові.
Зокрема в люстрації детально описувався «Новий палац» (східний замковий корпус). В люстрації є опис 14 розкішних залів, кожен з яких був оформлений в своєму унікальному стилі, який і давав назву залу. Наприклад, «Віденський зал» увічнив у своєму інтер'єрі перемогу над турками під стінами Відня в 1683 році. Зали «Золотий» і «Кармазиновий» (яскраво-червоний?) Отримали свої назви через переважаючих кольорів свого оформлення. Серед батальних полотен, що прикрашали палац, були картини «Битва під Хотином» (1673) і «Битва під Журавно» (1676). На третьому поверсі палацового комплексу знаходилася багата портретна галерея, особливу цінність якої представляли 48 портретів королів Речі Посполитої, представників роду Сенявських і Потоцьких, були тут і портрети Петра I та гетьмана Мазепи.
-----------
1762 год. Этим годом датируется одна из самых детальных люстраций Бережанского замка, сохранившаяся до наших дней. Она была составлена комендантом замка Александром Дашкевичем и хранилась в рукописном фонде Библиотеки Оссолинских в Львове.
В частности в люстрации детально описывался «Новый дворец» (восточный замковый корпус). В люстрации есть описание 14 роскошных залов, каждый из которых был оформлен в своём уникальном стиле, который и давал название залу. Например, «Венский зал» увековечил в своём интерьере победу над турками под стенами Вены в 1683 году. Залы «Золотой» и «Кармазиновый» (ярко-красный?) получили свои названия из-за преобладающих цветов своего оформления. Среди батальных полотен, украшавших дворец, были картины «Битва под Хотином» (1673) и «Битва под Журавно» (1676). На третьем этаже дворцового комплекса находилась богатая портретная галерея, особую ценность которой представляли 48 портретов королей Речи Посполитой, представителей рода Сенявских и Потоцких, были здесь и портреты Петра Iи гетмана Мазепы. 

західний мур замку/западная стена замка






південно-західна вежа/юго-западная башня








1764 рік. Між родом Потоцьких і родом Чарторийських велося протистояння, в якому укріплення Бережан відігравали важливу роль.
1771 рік. Помирає Марія-Софія Чарторийська - остання представниця роду Сенявських.
1772 рік. В результаті Першого поділу Речі Посполитої Бережани опинилися під контролем Австрії.
1778 рік. Бережани переходять у власність великого коронного маршала Станіслава Любомирського (1722 - 1783), одруженого на Ельжбеті, дочки Марії-Софії і Августа-Олександра Чарторийського.
1783 рік. Помирає Станіслав Любомирський (власницею замку стає його дружина Ельжбета), після чого в замкових приміщеннях починають квартирувати австрійські війська, що сприяє занепаду замку.
—————
1764 год. Между родом Потоцких и родом Чарторыйских велось противостояние, в котором укрепления Бережан играли важную роль.
1771 год. Умирает Мария-София Чарторыйская – последняя представительница рода Сенявских.
1772 год. В результате Первого раздела Речи Посполитой Бережаны оказались под контролем Австрии.
1778 год. Бережаны переходят в собственность великого коронного маршала Станислава Любомирского (1722 - 1783), женатого на Эльжбете, дочери Марии-Софии и Августа-Александра Чарторыйского.
1783 год. Умирает Станислав Любомирский (владелицей замка становится его жена Эльжбета), после чего в замковых помещениях начинают квартироваться австрийские войска, что способствует упадку замка.







південно-західний мур замку, що руйнується/разрушающаяся юго-западная стена замка








1809 - 1812 роки. За наказом австрійських властей починається знесення замкових укріплень. У цей період розрівнюються бастіони і куртини 2-ий лінії замкових укріплень, засипаються рови і канали, які століттями забезпечували замок гарним природним захистом. Осушується болото, яке захищало підступи до замку.
1816 рік. Помирає Ельжбета Любомирська і замок переходить під /8. Олександр Потоцький, новий власник замку, мало цікавився його долею.
1829 рік. Розбираються 2 верхніх яруси веж.
Середина 19 століття. У Надбрамному корпусі розміщується пивоварня, що, ймовірно, призводить до перебудови старих приміщень південного палацу під потреби виробництва.
1878 - 1880 роки. З ініціативи Станіслава Потоцького в замку проводилися ремонтно-реставраційні роботи, які в основному торкнулися церкви. Реставрація обійшлася в 12 000 злотих.
—————
1809 – 1812 годы. По приказу австрийских властей начинается снос замковых укреплений. В этот период разравниваются бастионы и куртины 2-ой линии замковых укреплений, засыпаются рвы и каналы, которые веками обеспечивали замок хорошей естественной защитой. Осушается болото, которое защищало подступы к замку.
1816 год. Умирает Эльжбета Любомирская и замок переходит под власть рода Потоцких. Александр Потоцкий, новый владелец замка, мало интересовался его судьбой.
1829 год. Разбираются 2 верхних яруса башен.
Середина 19 века. В надвратном корпусе размещается пивоварня, что, вероятно, приводит к перестройке старых помещений южного дворца под нужды производства.
1878 – 1880 годы. По инициативе Станислава Потоцкого в замке проводились ремонтно-реставрационные работы, которые в основном коснулись церкви. Реставрация обошлась в 12 000 злотых.

погляд від південно-західного на південно-східний мур і південно-східну вежу/взгляд от юго-западной на юго восточную стену и юго-восточную башню














ось ми і зробили обхід замка, повернувшись у вихідну точку .../вот мы и совершили обход замка, вернувшись в исходную точку...


Початок тут/Начало здесь
Частина 1/Часть 1
Частина 3/Часть 3

Джерела/источники:
zamki-kreposti.com.ua
chtyvo.org.ua
bbc.com
polona.pl

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Monobank (5375 4141 0020 4055) одержувач - Максим Рітус.

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архитектурні Пам'ятки . Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Monobank (5375 4141 0020 4055) - получатель Максим Ритус.

Благодарим всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Архитектурные Достопримечательности. Наследие".


Технічний партнер весняної експедиції 2018 року:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com





ну как то так =))