m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Білгород-Дністровський (Аккерман). Фортеця. 2018. Частина 2.

Продовження. Початок тут

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Запропоновані військовими інженерами варіанти модернізації Бєлгородської фортеці на межі XVIII-XIX ст. передбачали повну і радикальну зміну її зовнішнього вигляду. З точки зору епохи облогової пороховий артилерії, вимоги до оборони Білгорода змінилися настільки, що його фортечний ансамбль не підлягав реконструкції, а потребував радикальної перебудови. На щастя, у турецької влади не знайшлося на це ні часу, ні коштів.

Продовжимо нашу подорож вже фотографіями 2018 року, але з тієї ж початкової точки, що й попереднє, зберігаючи хронологію проведення зйомки, з вечора, перед заходом сонця ...

Вид на фортецю з причалу No 1 (1880-і рр.)


Вежа №29-30


Північне гирло рову (між контрфорсом No 2 (крайній праворуч) і вежею No 3.1. Фото 1978 р.


сучасні контрфорси


Під владою Османської імперії місту судилося, незважаючи на відчайдушні спроби Російської імперії щодо його звільнення в ході російсько - турецьких війн, проіснувати протягом 328 років. Лише в 1812 році російські спроби увінчалися успіхом і місто увійшло до складу Росії.

Все той же рів від вежи №29-30 до №6


Вежа No 3.1 і північне гирло рову. Вид з півдня (фото 1968 г.)


Розкопки стародавнього міста Тіра


Головна Кілійська брама


Опинившись в тилу причорноморських володінь Порти, Білгород (Аккерман) поступово втрачає своє політичне і економічне значення. Міське життя занепало. Обсяги міжнародної торгівлі міста значно скоротилися. Істотно впало і военно-стратегічне значення оборонного комплексу. У всіх російсько-турецьких війнах, які згодом торкнулися Білгорода, фортецю здавали практично без бою - його доля тепер вирішувалася на інших полях битв, під стінами інших міст.

загальний погляд на фортецю


панорамний вид від вежі №8 в обидві сторони


Вежа №8


панорамний вид від кутової вежі №11 в обидві сторони


Ділянка східної огорожі Цивільного двору між вежами No 8-10. Вид з півдня (фото А. Красножон).


Після зняття з Білгород-Дністровської фортеці статусу військового об'єкту в 1832 році, міська влада розібрала внутрішні будівлі, але стіни, завдяки міцному розчину встояли. Фортеці довелося протистояти зазіханням людей до 1896 року, коли їй було присвоєно статус історико-архітектурного пам'ятника. А в 1900 році на території прилеглій до фортеці почалися розкопки першого поселення - Тіри.
У період з 1918 до 1940 року Аккерман входить до складу королівства Румунія, яке з розпадом Російської та Австро-Угорської імперій розширило свої кордони за рахунок Банату, Бессарабії, Буковини, Трансільванії, Марамуреш.

Вежа №11


панорамний вид від кутової вежі №11 до башти №17


Фрагмент південній огорожі Цивільного двору, від вежі No11 до вежі No14. Вид із заходу. Фото початку XX ст.


Вежа №11 з іншого боку


СРСР не залишав спроб приєднати до своїх територій землі, втрачені під час розпаду Російської імперії. Його спроби увінчалися успіхом в 1940 році, коли 2-го серпня перемою Червоної Армії Аккерманський повіт було включено до складу Української Радянської Соціалістичної республіки.
Менш ніж через рік, 26 липня 1941 року, місто було захоплене об'єднаними німецько-фашистськими і румунськими військами і до серпня 1944 року перебувало у складі окупованих територій.
Після звільнення радянськими військами місту було повернуто його слов'янське ім'я - Білгород-Дністровський - і надано статус пам'ятки архітектури.

Вежа №12


ділянка з проваленою вежею №13


Обвалення вежі No 13.1 в 1951 р.


крупніше


Архітектура.
Вихідним матеріалом для зведення Білгород-Дністровської фортеці, що будувалась на фундаменті ионической Тіри протягом двох століть, був обраний ракушняк, що видобувається з довколишніх кар'єрів. І хоча сам матеріал крихкий, стіни фортеці змогли протистояти зазіханням часу і людині завдяки розчину, що має однорідну структуру з кладкою стін.

Вид на західне гирлі рову від вежі No 17 (на передньому плані) (по Avakian 1924).


Вежа No 17 після обвалу частини панцирної стінки. Вид із заходу. Фото 1948 р.


Ділянка від вежі №13 до №20 з землі недоступна, так як на території охоронної зони тут здавна самобуди, що розташувалися в притул до рову, потому видразу башта №20...


Фрагмент ядра в кладці ескарпу під баш- ній No 20 і ніша від ядра, обрамлена цегляними уламками (фото А. Красножон)


і панорама від вежі №20 на прибережну частину


У периметрі фортеця представляє собою неправильний багатокутник площею понад 9 га з цитаделлю в північній частині, розташований на південному березі Дністра в двох гарматних пострілах від Чорного моря. Фортечні мури з бійницями і зубцями довжиною понад 2,5 км і товщиною до 5 м з одного боку омиваються водами Дністровського лиману, а з трьох інших - захищені ровом шириною 14 м. Раніше існувала друга лінія кріпосних стін, що знаходилася всередині рову, яка призначалася для його додаткового захисту.

А далі був ранок наступного дня ...


Все той же розкоп стародавнього міста Тіра


вид від центральних воріт на вежі №7 і №8


Кладка ескарпу рову на ділянці між вежами No 6-7 (фото А. Красножон)


Центральною сполучною ланкою фортеці і міста є двостулкові Головні (Кілійські) ворота з підйомним мостом і геркасой (опускними гратами). З боку лиману зв'язок із зовнішнім світом здійснювалася ще через дві допоміжні брами.
Площа фортеці була розділена на три двори, кожен з яких міг виступати в якості самостійної оборонної одиниці:

Кладка контрескарпи рову на ділянці між вежами No 6-8 (фото А. Красножон)


і в сторону веж №1-3




Комплекс веж No3 і No3.1 (фото А. Красножон)


- Південний двір (Цивільний), площею 5 га, призначався для укриття мирного населення міста в період військових дій. На його території знаходилися житлові споруди і резервуари з запасом води і продовольства. У дворі збереглися кілька веж: Дівоча (Овідія), Сторожова, Пушкіна і руїни мінарету;

Вежа No 3: другий ярус, стрільниця південної стіни (вид зсередини) (фото А. Красножон)




Все таже вежа №8


та погляд від неї вліво...


№11


- Военний (Гарнізонний) двір, площею 2 га служив місцем дислокації фортечного гарнізону. Раніше вхід в нього здійснювався через спеціальну вежу (не збереглася). У північній частині його знаходиться Цитадель.

крупніше




перейдемо всередину фортеці через Головну Кілійську браму


Вежа No 6. Вид з північного сходу (фото А. Красножон)


панорама цивільного двору від центральних воріт


У Цитаделі, площею 25 м х 25 м з круглими багатоярусними вежами по кутах розташовувалася адміністративна частина з скарбницею і потайним виходом з фортеці, пізніше тут же був добудований арсенал, розташований в напівпідвальному приміщенні він зберігся до наших днів, як і Комендантська вежа;

брама з боку двору


Кілійські ворота в 1920-х рр. Західний фасад 1920-x






- Господарський (Карантинний) двір, що проходив уздовж лиману, служив для утримання худоби та карантинного зберігання товарів митної служби.

Лестніца всередині мінарету. Фото сер. XX ст


мінарет і відновлена вежа №26


Північно-західний кут Цивільного двору. Фото до 1915 р.


Вежа No 26 і східна ділянка розділової стіни (вид з заходу). Фото до 1925 р.


панорама на стіну розділяє громадянський і військовий двори


Найлегендарнішою вежею фортеці є Дівоча (Овідіева) вежа. За однією з легенд в її стінах заживо була замурована зла дочка Олександра Доброго Тамара, яка під час відсутності батька, проголосивши себе самостійною правителькою почала робити хуліганські напади на довколишні селища. Другою своєю назвою вежа зобов'язана римському поетові Овідію (43 р до н.е. - 18 р н.е.), який був засланий римським імператором Августом (63 р до н.е. - 14 р н.е. ) за замах на моральні устої римського суспільства в трактаті "Наука про кохання" в Мезию, де відвідав Тиру.

Вежа No 26 (внутрішня сторона північної стіни) і ділянкf примикання розділової стіни. Фото 1920-х рр.


Вежа No 25 під час реконструкції 1925 г. (по Nicorescu 1931)


відновлена вежа №26


Археологічними розкопками, проведеними в цитаделі в 1929 р, 1977-1982 рр., І 1997-1998 рр., не знайдено ніяких слідів попередніх фортифікаційних споруд. Цитадель - найраніша споруда в системі Білгородського кріпосного ансамблю. Вона збудована одноразово, частково перекривши собою руїни передбачуваного античного храму стародавньої Тіри.

через прохід в стіні йдемо в військовий двір





Проект виражає щиру подяку Андрію Красножону за його дуже цікаву книгу "Фортеця Білгород (Аккерман) на Дністрі. Історія Будівництва",з якої використані старі фотографії до статті, та повідомляє, що в Білгороді-Дністровському 19 вересня 2018 року, в середу, о 15.00, в Краєзнавчому музеї (вул. Пушкіна, 17) відбудеться перша розширена презентація книги "Фортеці та міста Північно-Західного Причорномор'я (XV-XVIII ст.)".
----------
Проект выражает искреннюю благодарность Андрею Красножон за его очень интересную книгу "Крепость Белгород (Аккерман) на Днестре. История Строительства" из которой использованы старые фотографии к статье, и сообщает, что в Белгороде-Днестровском 19 сентября 2018, в среду, в 15.00, в Краеведческом музее (ул. Пушкина, 17) состоится первая расширенная презентация книги "Крепости и города Северо западного Причерноморья (XV-XVIII вв.)".


Початок:
Частина 1

Продовження:
Частина 3


Джерела:
zabytki.in.ua
А. Красножон. Крепость Белгород (Аккерман) на Днестре. История Строительства.
dumskaya.net
Використині фотографії з колекцій О. К. Коломийченко та коллекції Т.И. Максимюка, а також з Фондів Білгород-Днестровского краєзнавчого музею.


Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.



Технічний партнер проекту:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com






ну як то так =))
Tags: Аккерман, Одессщина, Одесщина, башни, вежи, крепость, фортеця, цитадель, цітадель
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments