m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Блюдники. Римо-католицька каплица.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Перша письмова згадка про село Блюдники відноситься до 1443, хоча історики вважають, що село було засноване набагато раніше - в XII столітті, під час розквіту Галича часів Ярослава Осмомисла. Вважають, що галицькі ремісники, які не хотіли платити податок місту, оселилися за його межами. Таким чином виникли села Блюдники (гончарі), Мединя (пасічники), Боднарів (ремісники, що виготовляли бодні).










Інша версія заснування села полягає в тому, що раніше вся територія села від Пукасівців до Темирівців була покрита лісами, густими заростями. Тому люди з Темирівців часто бродили в лісах, які були на території сучасного села, тому й назвали цю місцевість Блудники, яка потім з розселенням з Темирівців людей прийняла вже сучасна назва Блюдники.











Відомо, що село існувало вже за Ярослава Осмомисла, батька Данила Галицького; існує легенда, що Ярослав мав у Темирівцях коханку, дочку лісника, яка була однорукою; Крилос (Старий Галич) знаходиться всього в 5-6 км від Темирівців.









За участь населення у визвольній війні українського народу 1648-1654 рр. село зруйнували дощенту польські війська.













За часів правління Польщі та Австро-Угорської Імперії село було досить розвинене. Місцева шляхта заправляла діяльністю села. Частково зберігся костел XVIII століття (при в'їзді в село від Пукасівців з лівого боку). Ближче, на території біля млина, було місце проживання шляхти, повністю зруйноване за радянських часів. Збереглася тільки алея.







Також збереглася дорога до Селища (від кладовища по липовій алеї через поле в сторону лісу). Якщо піднятися по дорозі наверх (поворот наліво), потрапите в місцевість звану Селище. Раніше тут було село, оточене з усіх боків лісом. Село було повністю винищене радянською владою за зв'язки з ОУН-УПА та українськими партизанами. Люди були розстріляні, інші виселені в віддалені місця. Збереглося лише кладовищі, і то тому що було в лісі.







З приходом Радянської влади в 1939 жителі села піддавалися репресіям, реакцією на які була масова участь в національно-визвольній боротьбі. У 1943 році жителі села допомагали партизанам, які тут проходили.
Після закінчення війни, з поверненням радянської влади, репресії прийняли особливий розмах. Опір терору тривало аж до 50-х років.





















За костел-капличку фактично нічого не відомо, воно й не дивно, старожилів в селі немає - хто розстріляний, хто вивезений в чужі краї. Видомо лише що вона з XVIII століття, мала досить велику крипту на кілька десятків поховань. Хто в них знайшов свій спокій і де ці кістки нині - не відомо. Судячи з ще збережених фрагментів ліпнини, капличка була досить хороша собою, не дивлячись на свою мініатюрність, внутрішній обсяг здається більшим, ніж при погляді зовні. Всередині нічого не збереглося, стельові розписи знищені, що було на стінах і в вівтарної частини - невідомо ...

1993





Джерела:
wikipedia.org
pslava.info
explorer.lviv.ua

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.



Технічний партнер проекту:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com






ну як то так =))
Tags: Івано-Франківщина, Ивано-франковщина, каплиця, костел, руина, руїна, церква, церковь, часовня
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments