m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Журавно. Палац Скринських-Чарторийських.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Журавно - містечко в Жидачівському районі, за 20 км від райцентру і з трохи більш як 3 000 населення. Їзди - всього 70 км від Львова. Вперше Журавно згадується в документах від 1435 року, хоча місцеві легенди розповідають, що поселення з'явилося над молодим в цих місцях Дністром ще до татаро-монгольської навали. В актових книгах за 1445 рік Журавно вже названо містом, хоча деякі джерела стверджують, що магдебургію поселення отримало лише в 1563 році.





від брами до палацу йде паркова алея


справа господарська будівля з колонами






а ось задеревами і він, красень-палац








"Галицька брама", присвячена історії Журавна, цю версію підтверджує: в 1563 року місто отримало привілей на самоврядування, що базувався на магдебурзькому праві, а ще було на 12 років звільнене від всіх податків. Цей привілей був підтверджений у 1622 році.























Взагалі історія Журавно досліджена мало. В середині XVI ст. місто належало роду Журавінських (скоріше не місто в них, а вони у міста позичили ім'я). Журавінські збудували в місті невеликий оборонний замок. Його залишки простояли в Журавному до початку ХХ ст., а потім були розібрані. Легенди ходили про підземні ходи від замку аж до Бакочина, що пролягали під руслом Дністра.





















Одна з вдів з цього роду, Барбара з Гербуртів з Фельштина, вийшла заміж вдруге за Якуба Клуса, а потім, вже втретє - за Станіслава Рея. Саме від третього чоловіка Барбара народила в 1505 році сина Миколая Рея, меморіальна дошка на честь кого зараз прикрашає журавенську ратушу. Докладніше про нього можна прочитати тут.





















Поговоримо краще про палац. Для цього повернемося у 1790-ті роки. Саме тоді Журавно придбав Тадеуш Жебровський (помер близько 1850 року). Після нього місто дісталося його доньці Зузанні, дружини Владислава Скринського (Скшинського), члена Галицьких Штатів. Зузанна передала Журавно у спадок сину, Антонію Скринському. Останньою власницею місцевості була його донька Хелена (1894-1988), дружина князя Казімєжа Єжи Чарторийського (1892-1936). Саме через останніх власників палац в Журавному називають часом палацем Чарторийських, хоча правильніше говорити все-таки про Скринських.



















Чому не палац Жебровських? А ось чому. Так, Адам Жебровський звів тут в кінці XVIII - на поч. ХІХ ст. великий класицистичний палац, що у плані нагадував підкову. Головний фасад (південний) прикрашав портик, а ще був великий балкон з колонами тосканського ордеру. Мала резиденція зимовий сад і альтанку з чавунною балюстрадою. Цей палац згорів в 1904 році і більше вже не відбудовувався.





















Дуже скоро в Журавному на відстані 100 метрів від старого виріс новий палац, спроектований львівським архітектором, професором Владиславом Седловським (Садловським?). Споруда була вирішена у дусі французького ренесансу з сильним впливом новомодного модернізму. Палац нерегулярний, у плані наближений до подібного на квадрат прямокутника. Десь у 1939 році споруду перебудували та розширили - і це вже точно було зроблено Чарторийськими. Найгарніший вид на палац був з боку великого саду, що й зараз оточує споруду. З цього боку фасад був підкреслений двома ризалітами неоднакової ширини з відкритою терасою між ними. Архітектор свідомо відмовився від регулярного планування інтер'єрів палацу.

заглянем в середину


























Залишки різблення і ліпнини, як і зараз тішать око в палаці, виконав відомий львівський майстер Пьотр Віталіс Харасімович (він також оздоблював палац Фредра в Вишні). Бальна зала резиденції була вирішена у стилі Людовіка XVI. Парк навколо заклав ще Тадеуш Жебровський, коли будував свій класицистичний палац. В середині ХІХ століття парк перекомпонував відомий "ландшафтний архітектор" того часу Каміл Ямме (Kamil Jamme). Пізніше, вже на початку ХХ ст., парк знову було трошечки змінено - тоді цим зайнявся майстер зі смішним прізвищем Кубік. До 1939 року парк прикрашали кам'яні колонни та скульптури. З XVII століття до 1918року тут знаходилася п'ятиметрова колонна з погруддям Яна ІІІ Собєського на честь його перемоги над турками під Журавно в 1676 році.

























Зараз на території палацу і парку знаходиться обласний дитячий протітуберкулезній санаторій. Палац як би є основною спорудою сараторія, на схемі він позначений як головний корпус. Але життя в його середині немає. Двері забиті. Кажуть йде ремонт. Більшість вікон в палаці замінено на пластикові, хоча і під колір дерева - на цьому ремонт і закінчується. Кажуть що на другому поверсі була пожежа, після якого і почалося це затяжне піке з ремонтом. А поки, палац потихеньку вступає в стадію руйнування. Благо що дах ціла і природа ще не встигла пробратися всередину. По знімках з середини палацу можна побачити, що в середині місцями гірше ніж зовні. І це не може не засмучувати ...







цегля з якої складено будівлю


погляд з небес та старі фото












Джерела:
castles.com.ua
explorer.lviv.ua
wikimedia.org
pl.wikipedia.org
neo7777vitaha.livejournal.com

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.



Технічний партнер проекту:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com






ну як то так =))
Tags: Львовщина, Львівщина, взгляд с небес, дворец, палац, погляд з небес, руина, руїна
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments