m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Розділ. Палац Лянцкоронських. Частина 2/Наследие. Роздол. Дворец Лянцкоронских. Часть 2.

початок тут/начало здесь

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
—————
Поддержите проект своими лайками, распространением и благотворительной денежной поддержкой. Благодарим всех Вас за то, что Вы с нами!

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../
напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...




Продовжимо нашу подорож серединою палацу, спаплюженого радянською владою, минулими власниками та пересічними громадянами. Впродовж вересня-жовтня 2017 року палац наступного разу пережив напад вандалів-металобрухтовікив. Внаслідок цього з даху демонтовано ринви, зрізано металеві перила від внутрішніх сходів, розтрощено стіни, а також повибито вікна та засмічено приміщенняя побутовим сміттям, залишками життєдіяльності наркоманів та фекаліями…
—————
Продолжим наше путешествие серединой дворца, оскверненого советской властью, минувшими владельцами и рядовыми гражданами. На протяжении сентября-октября 2017 дворец в очередной раз пережил нападение вандалов-металоломщиков. В результате с крыши демонтировано желоба, срезаны металлические перила от внутренних лестниц, разбиты стены, а также повыбито окна и засорено помещение и бытовым мусором, остатками жизнидеяльности наркоманов и фекалиями ...

















Ось ми вже всередині. Дивна спроба радянських функціонерів повторити власними силами оформлення панських інтер’єрів: замість мармуру – гіпсова ліпнина, замість затягнутих в шовк стін — „розписи” ядучо-яскравими фарбами під трафарет. Віньєтки диких кольорів: щось рожеве або флюоресцентно-салатове в вигадливо закручених рамочках з пап’є-маше. А колись ці стіни прикрашали роботи Я. Матейка, А. Гроттгера та фаворита графа серед митців Я. Мальчевського. Кажуть що все, що було в палаці цінного, забрали науковці у 2004 рокі. Де воно зараз - сказати важко.
—————
Вот мы уже внутри. Странная попытка советских функционеров повторить собственными силами оформления барских интерьеров: вместо мрамора - гипсовая лепнина, вместо затянутых в шелк стен - "росписи" ядовито-яркими красками под трафарет. Виньетки диких цветов: что-то розовое или флюоресцентно-салатовое в причудливо закрученных рамочках из папье-маше. А когда то эти стены украшали работы Я. Матейко, А. Гроттгера и фаворита графа среди художников Я. Мальчевського. Говорят что все, что было во дворце ценного, забрали ученые в 2004 роки. Где оно сейчас - сказать трудно.



















Позбавлені меблів кімнати — як хворі люди. Марно навіть шукати, де саме зберігалася, скажімо, величезна книгозбірня графів Лянцкоронських. Початок бібліотеці поклала Людвіка Лянцкоронська (з дому Жевуських) (1783-1839). Син Людвіки, Казімир (1802-1874), систематично збагачував колекцію, та справжній розквіт бібліотеки настав за часів Кароля-Антонія, коли книгозбірня перетворилася на професійно організоване бібліосховище, що нараховувало 70 000 томів. Книги та картини евакуювали до Відня ще в 1914 році, а у 1969 році Кароліна Лянцкоронська помістила їх як депозит в Польській Бібліотеці у Лондоні. 1997 року старенька графиня передала бібліотеку та родинний архів Польській Академії Наук.
—————
Лишеные мебели комнаты - как больные люди. Не стоит даже искать, где именно сохранялась, скажем, огромная библиотека графов Лянцкоронских. Начало библиотеке положила Людвика Лянцкоронская (из дома Жевуских) (1783-1839). Сын Людвики, Казимир (1802-1874), систематически обогащал коллекцию, и настоящий расцвет библиотеки наступил во времена Кароля-Антония, когда библиотека превратилась в профессионально организованное библиохранилище, насчитывавшее 70 000 томов. Книги и картины эвакуировали в Вену еще в 1914 году, а в 1969 году Каролина Лянцкоронская поместила их в качестве депозита в Польской Библиотеке в Лондоне. В 1997 году старенькая графиня передала библиотеку и семейный архив Польской Академии Наук.

















Для довідки: зараз Роздольська Бібліотека налічує 3000 цінних книг полонійної тематики. Книгозбірня містить 800 стародруків, в тому числі унікальну та найбільшу колекцію (116 екземплярів) календарів з кінця XVII — початку XVIII століть, політичні брошури того ж часу, особисті листи короля Станіслава Августа та Тадеуша Костюшка, збір конституцій, уставів та привілеїв І Речі Посполитої, гербарії Дуньчевського, Нєсєцького, Окольського та Папроцького. Серед екземплярів з ХІХ століття багато цінних мистецьких та історичних альбомів, перші видання творів Адама Нарушевича, Адама Міцкевича, Юліуша Словацького, а також атласи та путівники.
——————
Для справки: сейчас Роздольская Библиотека насчитывает 3000 ценных книг полонийной тематики. Библиотека содержит 800 старопечатных книг, в том числе уникальную и самую большую коллекцию (116 экземпляров) календарей с конца XVII - начала XVIII веков, политические брошюры того же времени, личные письма короля Станислава Августа и Тадеуша Костюшко, сбор конституций, уставов и привилегий и Речи Посполитой, гербарии Дуньчевського, Несецького, Окольского и Папроцкого. Среди экземпляров из XIX века много ценных художественных и исторических альбомов, первые издания произведений Адама Нарушевич, Адама Мицкевича, Юлиуша Словацкого, а также атласы и путеводители.



















Начальник Управління охорони культурної спадщини Львівської облдержадміністрації Василь Івановський небагатослівний (зараз він вже швидше за все колишній). Він повідомив, що продаж відбувся без відома обласних органів охорони культурної спадщини і без дотримання чинного пам’яткоохоронного законодавства. І йому не відомі плани власників пам’ятки щодо її майбутнього.
—————
Начальник Управления охраны культурного наследия Львовской облгосадминистрации Василий Ивановский немногословен (сейчас он уже скорее всего бывший). Он сообщил, что продажа состоялась без ведома областных органов охраны культурного наследия и без соблюдения действующего законодательства по охране памятников. И ему не известны планы владельцев памятники относительно ее будущего.



















— Управління охорони архітектурної спадщини взагалі ніяк не пов’язане з продажем, казав В.Івановський. — Коли в 2005 році було створено наше управління, палац уже перебував у приватних руках. За словами власників, вони не бачать можливості подальшого використання пам’ятки і готові продати її.
Що ж до мармурових барельєфів, які мали велику мистецьку цінність, то їх передано на зберігання до Центрального державного архіву. Коли їх повернуть на місце — і чи взагалі повернуть — цього ніхто не знає.
——————
- Управление охраны архитектурного наследия вообще никак не связано с продажей, говорил В. Ивановский. - Когда в 2005 году было создано наше управление, дворец уже находился в частных руках. По словам владельцев, они не видят возможности дальнейшего использования памятника и готовы продать ее.
Что касается мраморных барельефов, которые имели большую художественную ценность, то они переданы на хранение в Центральный государственный архив. Когда их вернут на место - и вообще вернут - этого никто не знает.























Багато що стосовно палацу Лянцкоронських міг прояснити тепер уже колишній власник палацу пан Копилов. Отже, саме йому DT.UA адресував запитання.
— Ви володіли пам’яткою з 2004 року. Що вам завадило її відремонтувати?
— Палац у Старому Роздолі вже не наш. Ми продали його ще рік тому. Навіть якщо й було бажання відреставрувати будівлю, то криза різко все перекреслила.
—————
Многое что о дворце Лянцкоронских мог бы прояснить теперь уже бывший владелец дворца господин Копылов. Следовательно, именно ему DT.UA адресовал вопрос.
- Вы владели памятником с 2004 года. Что вам помешало ее отремонтировать?
- Дворец в Старом Роздоле уже не наш. Мы продали его еще год назад. Даже если и было желание отреставрировать здание, то кризис резко все перечеркнул.

у цокольному поверсі все таже розруха, тільки напевно ще більша .../в цокольном этаже всё таже разруха, только наверное еще большая...












Катерина Філінова, юрисконсульт ВАТ ІК «Інеко», представник колишнього власника:
— У нас була ілюзія, що, маючи достатньо активів, зможемо привести пам’ятник архітектури в адекватний стан. Але з нашою бюрократичною системою зрозуміли, що кошти, які розраховували вкласти в реконструкцію об’єкта та облаштування парку, нам не по кишені. Особливо, коли почалися переговори щодо виготовлення проектної документації з Українським регіональним спеціалізованим науково-реставраційним інститутом «Укрзахідпроектреставрація». Його послуги — нереально дорогі. Державне підприємство «Укрзахідпроектреставрація» — монополіст, який здійснює роботи з проектування таких реконструкцій. Це з одного боку. А з іншого — єдиний орган, який має право затверджувати ці проекти.
Більше можна дізнатись тут =>
—————
Катерина Филинова, юрисконсульт ОАО ИК «Инэко», представитель бывшего владельца:
- У нас была иллюзия, что, имея достаточно активов, сможем привести памятник архитектуры в адекватное состояние. Но с нашей бюрократической системой поняли, что средства, которые рассчитывали вложить в реконструкцию объекта и обустройство парка, нам не по карману. Особенно, когда начались переговоры по изготовлению проектной документации с Украинским региональным специализированным научно-реставрационным институтом «Укрзападпроектреставрация». Его услуги - нереально дорогие. Государственное предприятие «Укрзападпроектреставрация» - монополист, который осуществляет работы по проектированию таких реконструкций. Это с одной стороны. А с другой - единственный орган, который имеет право утверждать эти проекты.
Больше можно узнать здесь =>

погляд з небес/взгляд с небес
















Привабливими палаци роблять їхні господарі. Без них будівлі — лише купа каміння, хоча й цінного. Судячи з усього, в Україні поки що справжніх приватних власників не існує. Час і негода завдають набагато меншої шкоди, ніж люди, які беруть їх в оренду, купують у власність, нехай і з добрими намірами. І допоки не зрозуміють, що національне надбання — не приватна територія, пам’ятки архітектури повинні перебувати у державній власності. Інакше мине небагато часу, і українці, які поки що мають чимало пам’яток архітектури та історії, змушені будуть їздити до сусідніх країн — аби на власні очі побачити «живий» замок чи палац.
—————
Привлекательными дворцы делают их хозяева. Без них здания - только груда камней, хотя и ценных. Судя по всему, в Украине пока настоящих частных владельцев не существует. Время и непогода наносят гораздо меньший вред, чем люди, которые берут их в аренду, покупают в собственность, пусть и с благими намерениями. И пока не поймут, что национальное достояние - не частная территория, памятники архитектуры должны находиться в государственной собственности. Иначе пройдет немного времени, и украинцы, которые пока имеют немало памятников архитектуры и истории, вынуждены будут ездить в соседние страны - чтобы воочию увидеть «живой» замок или дворец.

Старі фотографії та почтівки/старые фотографии и почтовые карточки








































В листопаді-грудні 2017 року спільними зусиллями влади та громади було виконано наступні роботи по палацу: забито осб плитою віконні та дверні прорізи нижнього ярусу, закрито плівкою віконні отвори верхнього ярусу, захищено паропроникною гідроізоляційною плівкою фрагменти оголеного дерев’яного каркасу даху. Приміщення та припалацову терріторію прибрано від будівельного, побутового та іншого сміття. Над порятунком по захисту палацу спільно працювали ГО “Спільна міссія”, Миколаївська РР, Роздільська СР, місцева громада, ПЛАСТ, громадські діячи Л. Тарапакіна та Г. Гаврилів з однодумцями.
—————
В ноябре-декабре 2017 года совместными усилиями власти и общества были выполнены следующие работы по дворцу: забито ОСБ плитой оконные и дверные проемы нижнего яруса, закрыты пленкой оконные проемы верхнего яруса, защищены паропроницаемой гидроизоляционной пленкой фрагменты обнаженного деревянного каркаса крыши. Помещения и придворцовую территорию убрано от строительного, бытового и прочего мусора. Над спасением по защите дворца совместно работали ОО "Совместная миссия", Николаевская РР, Роздольская СР, местная община, ПЛАСТ, общественные деятели Л. Тарапакина и Г. Гаврылив с единомышленниками.

інтер'єри/интерьеры






















3 фото з 1914 року








родина Лянкороцьких


Портрет Лянцкоронських пензля Я.Мальчевського/Портрет Лянцкоронских кисти Я.Мальчевського



Джерела/источники:
castles.com.ua
dt.ua
photo-lviv.in.ua
polona.pl/search/
brzozdowce.files.wordpress.com
audiovis.nac.gov.pl
pinterest.com
wikimedia.org
pinterest.ie
explorer.lviv.ua
andy-travel.com.ua
neo7777vitaha.livejournal.com


Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Monobank (5375 4141 0020 4055) одержувач - Максим Рітус.

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архитектурні Пам'ятки . Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Monobank (5375 4141 0020 4055) - получатель Максим Ритус.

Благодарим всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Архитектурные Достопримечательности. Наследие".


Технічний партнер весняної експедиції 2018 року:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com





ну как то так =))

  • 1
огооо!!
спасибі!

Жаль,не то слово....

все як завжди...

Грандиозно.... Спасибо Вам, потрясающий пост!

заходите еще =)

  • 1
?

Log in

No account? Create an account