?

Log in

No account? Create an account

m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Розділ. Палац Лянцкоронських. Частина 1/Наследие. Роздол. Дворец Лянцкоронских. Часть 1.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
—————
Поддержите проект своими лайками, распространением и благотворительной денежной поддержкой. Благодарим всех Вас за то, что Вы с нами!

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../
напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...




Стара кута брама вже не першу сотню років охороняє підходи до панського парку на околиці селища Роздол (Старий Розділ). Дарма очікувати тут натовпів туристів: місце маловідоме, „не розкручене”, куди йому до королівських Підгірців чи Золочева. Палац, що ховається від траси в парку, навіть не числиться в Державному реєстрі національного культурного надбання. Чи є тут на що подивитися?
—————
Старые угловатые ворота уже не первую сотню лет охраняют подходы к барского парка на окраине поселка Раздол (Старый Роздил). Зря ожидать здесь толп туристов: место малоизвестное "не раскрученное", куда ему до королевских Подгорцев или Золочева. Дворец, что скрывается от трассы в парке, даже не числится в Государственном реестре национального культурного достояния. Есть ли здесь на что посмотреть?















Стара брама сяк-так охороняє підходи до панського парку. Екзоти тут не вивелись навіть за майже 65 років: багатьох з дерев Ви мабуть ніколи раніше не бачили. Палац був оточений чудовим ландшафтним (англійським) парком площею близько 15 га. В 1939 р. парк займав ціле узвишшя на горбку по сусідству власне з містечком Роздолом. Окремі фрагменти парку - ті, що розташовувались ближче до палацу - мали регулярний, французький характер - за модою XVIII ст. Парк прикрашали кам'яні різьблені вазони, а також фігура озброєнного лицаря.
—————
Старые ворота кое-как охраняет подходы к барскому парку. Экзоты здесь не вывелись даже за почти 65 лет: многих из деревьев Вы наверное никогда раньше не видели. Дворец был окружен прекрасным ландшафтным (английским) парком площадью около 15 га. В 1939 году парк занимал целое возвышения на холме по соседству собственно с городком Раздол. Отдельные фрагменты парка - те, что располагались ближе к дворцу - имели регулярный, французский характер - по моде XVIII в. Парк украшали каменные резные вазоны, а также фигура вооруженного рыцаря.

















Попереду видніється палац в стилі французького Відродження, зведений на місці давнього замку XVII ст. Він неодноразово змінював і власників, і зовнішність, аж нарешті тут оселився відомий колекціонер граф Кароль-Антоній Лянцкоронський. Певно, саме з його часів галереї палацу прикрашає непогано збережений фриз з медальонами, що зображають голови олімпійських богів.
—————
Впереди виднеется дворец в стиле французского Возрождения, построенный на месте древнего замка XVII в. Он неоднократно менял и владельцев, и внешность, пока наконец здесь не поселился известный коллекционер граф Кароль-Антоний Лянцкоронский. Вероятно, именно с его времен галереи дворца украшает неплохо сохраненный фриз с медальонами, изображающими головы олимпийских богов.











Зацікавленість в античній культурі помітна неозброєним оком. З 1874 року Лянцкоронський протягом трьох десятиліть реконструював свій роздольський маєток. Спочатку цим займався відомий львівський архітектор Юліан Захаревич, з 1904 року естафету прийняв француз Боке, а завершив справу сілезький майстер Люндвалл у 1908 року.
—————
Заинтересованность в античной культуре заметна невооруженным глазом. С 1874 года Лянцкоронский в течение трех десятилетий реконструировал своё Роздольское имение. Сначала этим занимался известный львовский архитектор Юлиан Захаревич, с 1904 года эстафету принял француз Боке, а завершил дело силезский мастер Люндвалл в 1908 году.











Велика колекція меблів, зброї та портретів дісталася графу від попередніх власників Роздолу – чотирьох поколінь Жевуських та двох Лянцкоронських. Неодноразово подорожував Малою Азією — не задля розваги, а з науковими експедиціями.
Саме після такої подорожі у 1884 р. у Старому Роздолі з'являються справжні витвори античного мистецтва. Ними пишався граф, про них знали його знайомі, родичі та нащадки. Не знало лише українське міністерство культури...
—————
Большая коллекция мебели, оружия и портретов досталась графу от предыдущих владельцев Роздола - четырех поколений Жевуских и двух Лянцкоронских. Неоднократно путешествовал Малой Азией - не для развлечения, а с научными экспедициями.
Именно после такого путешествия в 1884 году в Старом Роздоле появляются настоящие произведения античного искусства. Ими гордился граф, о них знали его знакомые, родственники и потомки. Не знало только украинское министерство культуры ...













Для довідки: Кароль Лянцкоронський (1848-1933) прославився як історик, археолог, колекціонер та меценат. Його колекція вважалася третьою за кількістю в Австро-Угорщині. Вперше в науці докладно описав старожитності Анталії, Аспендоса та інших древніх міст, які дослідив під час експедицій на південь Малої Азії 1892, 1894 та 1895 рр. Граф приймав участь в кругосвітній подорожі в 1898-1889рр. В Роздолі зберігалась велетенська (понад 120 тисяч екземплярів!) колекція фотографій пам'яток мистецтва - переважно з епохи ренесансу. …
—————
Для справки: Кароль Лянцкоронский (1848-1933) прославился как историк, археолог, коллекционер и меценат. Его коллекция считалась третьей по количеству в Австро-Венгрии. Впервые в науке подробно описал древности Анталии, Аспендоса и других древних городов, которые исследовал во время экспедиций на юг Малой Азии в 1892, 1894 и 1895 годах. Граф принимал участие в кругосветном путешествии в 1898-1889 годах. В Роздоле сохранялась огромная (более 120 000 экземпляров!) коллекция фотографий памятников искусства - преимущественно из эпохи ренессанса. ...











… Світлини були зроблені в кращих музеях світу - пан Кароль мріяв мати у себе в колекції зображення ледь не всіх світових шедеврів тієї епохи. З цієї збірки близько 60 000 фотографій (половину колекції) граф подарував у 1929 р. Польській Бібліотеці . Після Другої світової війни деякі полотна зі зборів Лянцкоронського (між іншим пензля Мазаччо та Учелло) спадкоємці продали до найвідоміших музеїв Європи та США, завдяки чому з’явилися кошти для створення Фонду імені Лянцкоронських.
——————
... Фотографии были сделаны в лучших музеях мира - господин Кароль мечтал иметь у себя в коллекции изображения почти всех мировых шедевров той эпохи. Из этого сборника около 60000 фотографий (половину коллекции) граф подарил в 1929 году Польской Библиотеке. После Второй мировой войны некоторые полотна из собрания Лянцкоронского (между прочим кисти Мазаччо и Учелло) наследники продали в самые известные музеи Европы и США, благодаря чему появились средства для создания Фонда имени Лянцкоронских.













Наприкінці свого життя донька графа Кароліна Лянцкоронська викладала історію мистецтв у Львівському університеті. Всі цінності вона передала двом польським королівським замкам — Краківському і Варшавському. Але й того, що лишилося від роздільського палацу на час входження радянських військ до Львова, було більш ніж достатньо для облаштування найкращого музею.
Радянська влада не оцінила спадщини Лянцкоронських. Керівництво дитячого будинку, який у 1940-х роках було влаштовано в палаці, багатьох речей вирішило «позбутися».
——————
В конце своей жизни дочь графа Каролина Лянцкоронская преподавала историю искусств в Львовском университете. Все ценности она передала двум польским королевским замкам - Краковскому и Варшавскому. Но и того, что осталось от Роздольского дворца на время вхождения советских войск во Львов, было более чем достаточно для обустройства лучшего музея.
Советская власть не оценила наследия Лянцкоронских. Руководство детского дома, который в 1940-х годах было устроено во дворце, многих вещей решило «избавиться».











— Тоді в музеї творилося щось страшне! Продавали мистецькі цінності направо й наліво, — розповідає Борис Возницький. — У числі інших речей Дрогобицький музей вивіз з палацу зо два десятки античних скульптур. Але в Дрогобичі їх зараз немає. Кажуть, передали археологічному музею в Одесі. Я перевірив: в Одесі їх немає. Вже пізніше деякі портрети XVIII ст. було передано у Львівську картинну галерею. …
… Якось заїхав туди по дорозі. Думаю, придивлюся ближче до гіпсових скульптур, бо після продажу палацу вже не зможу (2001 рік). Глянув — а це мармурові скульптури. Питаю сторожа: а де ділася невеличка бронзова фігурка, яка стояла на фонтані? Каже: вкрали вночі, мабуть, здали на металолом! Тоді санаторний лікар узяв міліціонера і пішов шукати. Знайшов, хоча й дещо пошкоджену. Це була фігурка роботи скульптора-живописця, вчителя Леонардо да Вінчі Андре дель Вероккіо, 1462 рік. З допомогою заступника глави держадміністрації В.Герича вдалося забрати її в наш музей. Так у нас з’явилася антична скульптура. Бо все, що колись мали, було вивезено до Москви і Ленінграда.
—————
- Тогда в музее творилось что-то страшное! Продавали художественные ценности направо и налево, - рассказывает Борис Возницкий. - В числе других вещей Дрогобычский музей вывез из дворца десятка два античных скульптур. Но в Дрогобыче их сейчас нет. Говорят, передали археологическому музею в Одессе. Я проверил: в Одессе их нет. Уже позже некоторые портреты XVIII в. было передано во Львовскую картинную галерею. ...
... Как-то заехал туда по дороге. Думаю, присмотрюсь ближе к гипсовым скульптурам, потому что после продажи дворца уже не смогу (2001 год). Глянул - а это мраморные скульптуры. Спрашиваю сторожа: а где делась небольшая бронзовая фигурка, которая стояла на фонтане? Говорит: украли ночью, видимо, сдали на металлолом! Тогда санаторный врач взял милиционера и пошел искать. Нашел, хотя и несколько поврежденную. Это была фигурка работы скульптора-живописца, учителя Леонардо да Винчи Андре дель Вероккио, 1462 года. С помощью заместителя главы госадминистрации В.Герича удалось забрать ее в наш музей. Так у нас появилась античная скульптура. Ибо все, что когда-то было, было вывезено в Москву и Ленинград.











Грудень 2001 року приніс Україні сенсаційну звістку: статуї паркового ансамблю в Старому Роздолі є не пізніми підробками під античність, а найсправжнісінькими мармуровими шедеврами давніх греків та римлян. Експерти датують знахідки ІІ століттям нашої ери. На поталу ймовірним парковим крадіям такий скарб ніхто залишати не наважився, і римські скульптури поповнили колекцію античних цінностей Львівської галереї мистецтв. Мармуровим людям знадобилася, щоправда, реставрація: комусь не вистачало голови, комусь кінцівок...
—————
Декабрь 2001 года принес Украине сенсационную весть: статуи паркового ансамбля в Старом Роздоле являются не поздними подделками под античность, а самыми настоящими мраморными шедеврами древних греков и римлян. Эксперты датируют находки ІІ веком нашей эры. В жертву вероятным парковым ворам такое сокровище никто оставлять не решился, и римские скульптуры пополнили коллекцию античных ценностей Львовской галереи искусств. Мраморным людям понадобилась, правда, реставрация: кому-то не хватало головы, кому конечностей ...









Понад століття фігури жінки з жертовною чашею, юнака з книгою і портрет невідомої римлянки перебували в парку без жодної уваги мистецтвознавців. Думали, це гіпсові копії. Статуя лицаря неподалік фонтану виявилась зображенням войовничого Марса орієнтовно ІІ ст. н.е. Хто ж знав, що фігурку „Путто з дельфіном”, яку буквально відібрали на пункті прийому металобрухту (за неї чесно заплатили 24 гривні), відливав вчитель Леонардо — Андреа дель Верроккіо (1435—1488). 1550 року відомий мистецтвознавець епохи Відродження Джорджо Вазарі назвав «Путто з дельфіном» серед п’яти кращих робіт майстра. Скульптура, яку замовив свого часу П’єтро Медічі для вілли Кореджі, вважалася шедевром. Вероккіо надихали античні зразки, саме це, напевно, і привабило графа Лянцкоронського в скульптурі.
—————
Более века фигуры женщины с жертвенной чашей, юноши с книгой и портрет неизвестной римлянки находились в парке без всякого внимания искусствоведов. Думали, это гипсовые копии. Статуя рыцаря неподалеку фонтана оказалась изображением воинствующего Марса ориентировочно II в. н.э. Кто же знал, что фигурку "Путто с дельфином", которую буквально отобрали на пункте приема металлолома (за нее честно заплатили 24 гривен), отливал учитель Леонардо - Андреа дель Верроккио (1435-1488). В 1550 году известный искусствовед эпохи Возрождения Джорджо Вазари назвал «Путто с дельфином» среди пяти лучших работ мастера. Скульптура, которую заказал в свое время Пьетро Медичи для виллы Кореджи, считалась шедевром. Вероккио вдохновляли античные образцы, именно это, наверное, и привлекло графа Лянцкоронского в скульптуре.











Як не дивно, колекція відносно спокійно пережила Другу світову війну. По війні твори мистецтва з палацу передали в Дрогобицький музей.
Довгий час в маєтку Лянцкоронських функціонував філіал одного з Моршинських санаторіїв, потім діяв клуб: культурна ватра, танці по неділях ввечері, цільове та нецільове використання парку, де на зграйки веселих підлітків з осудом поглядали давні статуї. З тих часів поблизу палацу збереглася бетонно-скляна споруда, через вікна якої можна роздивитися залишки бібліотечного зібрання.
———————
Как ни странно, коллекция относительно спокойно пережила Вторую мировую войну. После войны произведения искусства из дворца передали в Дрогобычский музей.
Долгое время в имении Лянцкоронских функционировал филиал одного из Моршинских санаториев, затем действовал клуб: культурний костер, танцы по воскресеньям вечером, целевое и нецелевое использование парка, где на стайки веселых подростков с осуждением смотрели древние статуи. С тех пор возле дворца сохранилась бетонно-стеклянное сооружение, через окна которого можно разглядеть остатки библиотечного собрания.











Культурна ватра згасла у березні 2004 р., коли збитковій санаторій купив киянин Денис Кирилов (Копилов) (ТзОВ «Мережа відпочинку») за 467 285. грн. на аукціоні. Місцеві ще через рік говорили про це зі стриманою надією: запрацює санаторій — гарантовано з’являться нові робочі місця для жителів містечка, втомлених безробіттям і безгрошів’ям. Не запрацював ні через п'ять років, ні через десять, ні через п'ятнадцять ....
Станом на 2010 рік палац Д. Кирилов (Копилов) перепродав комусь іншому. Кому - невідомо.
Стіни палацу прикрашали великий портрет Данте (поч. XVII ст.), унікальні мармурові рельєфи. Правда, про це дізналися лише тоді, коли споруду було вирішено продати. Саме ці рельєфи, вартість яких мільйони доларів, нібито демонтував колишній власник палацу.
—————
Культурний костер угас в марте 2004 года, когда убыточной санаторий купил киевлянин Денис Кирилов (Копылов) (ООО «Сеть отдыха») за 467 285. грн. на аукционе. Местные через год говорили об этом со сдержанной надеждой: заработает санаторий - гарантированно появятся новые рабочие места для жителей города, уставших от безработици и безденежья. Не заработал ни через пять лет, ні через десять, ні через пятнадцать….
По состоянию на 2010 год дворец Д. Кириллов (Копылов) перепродал кому-то другому. Кому - неизвестно.
Стены дворца украшали большой портрет Данте (нач. XVII в.), уникальные мраморные рельефы. Правда, об этом узнали только тогда, когда здание было решено продать. Именно эти рельефы, стоимость которых миллионы долларов, якобы демонтировал бывший владелец дворца.









Далі буде тут/Дальше будет здесь


Джерела/источники:
castles.com.ua
dt.ua
photo-lviv.in.ua
polona.pl/search/
brzozdowce.files.wordpress.com
audiovis.nac.gov.pl
pinterest.com
wikimedia.org
pinterest.ie
explorer.lviv.ua
andy-travel.com.ua
neo7777vitaha.livejournal.com


Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Monobank (5375 4141 0020 4055) одержувач - Максим Рітус.

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архитектурні Пам'ятки . Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Monobank (5375 4141 0020 4055) - получатель Максим Ритус.

Благодарим всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Архитектурные Достопримечательности. Наследие".


Технічний партнер весняної експедиції 2018 року:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com





ну как то так =))