?

Log in

No account? Create an account

m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Лемеші. Трьохсвятительська церква/Наследие. Лемеши. Трёхсвятительськая церковь.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
—————
Поддержите проект своими лайками, распространением и благотворительной денежной поддержкой. Благодарим всех Вас за то, что Вы с нами!

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../
напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...




Їдучи колишньою трасою Одеса-Ленінград, за 8 км від Козельця, на підвищеному, доступному для огляду місці вимальовується дивовижний силует храму Трьох Святителів середини XVIII ст. Це яскравий приклад однобанних храмів, що в плані утворюють правильний тетраконх, – форму рівнораменного хреста. Тетраконх є розвитком архітектурного мислення українського зодчества XVIII ст.
—————
Едучи бывшей трассой Одесса-Ленинград, в 8 км от Козельца, на возвышенном, доступном для обозрения месте вырисовывается удивительный силуэт храма Трех Святителей середины XVIII в. Это яркий пример одноглавого храма, что в плане образуют правильный тетраконх, - форму равнораменным креста. Тетраконх является развитием архитектурного мышления украинского зодчества XVIII в.







Перше повідомлення про Лемеші подибуємо 1706 р. – саме тоді у рядового реєстрового козака Григорія Розума народився син Олексій, котрому судилося стати однією з визначних постатей в самодержавній Россії єлизаветинського часу.
За Рум’янцевським описом Малоросії 1766 р., перше повідомлення про Трьохсвятительську церкву припадає саме на цей рік: „… Козелецкой сотни в с. Лемеши, лежащем от полкового и сотенного города Козельца в 9-ти, при болоте Лемешовском. В оном селе церковь во имя Трех Святителей каменная новая об одном приделе… Близ оной церкви школа деревянная нова”.
А.Васильчиков у „Семействе Разумовских” пише, що в 1760 р. в с. Лемеші два сини Олексій та Кирил Григоровичі над могилою батька спорудили кам’яний храм на честь трьох всесвітніх святителей: Василя Великого, Григорія Богослова та Івана Златоуста” .
—————
Первое сообщение про Лемеши находим 1706 годом - именно тогда у рядового реестрового казака Григория Розума родился сын Алексей, которому суждено было стать одной из выдающихся фигур в самодержавной России елизаветинского времени.
По Румянцевскому описанию Малороссии 1766 года, первое сообщение про Трехсвятительскую церковь приходится именно на этот год: "... Козелецкой сотни в с. Лемеши, лежащих от полкового и сотенного города Козельца в 9-ти, при болоте Лемешовском. В оном селе церковь во имя Трех Святителей каменная новая об одном приделе ... Близ оной церкви школа деревянная новая ".
А.Васильчиков в "Семейство Разумовских" пишет, что в 1760 году в с. Лемеши два сына Алексей и Кирилл Григоровичи над могилой отца построили каменный храм в честь трех вселенских святителей Василия Великого, Григория Богослова и Иоанна Златоуста ".









Завдяки пошуковим дослідженням знайдено багато матеріалів з будівництва цього храму. В третьому томі „Трудов XIV археологіческого съезда в Чернигове за 1909 – 1911 гг.” серед об’єктів, досліджених Ф.Горностаєвим, була і Трьохсвятительська церква у Лемешах, освячена 1755 р. „Архитектура Трехсвятительського храма носит переходной характер к архитектуре Растрелли. В ней живы еще традиции Трезини, нет сложных архитектурных форм, и совсем отсутствует размашистая орнаментация”. Ф.Горностаєв, виконуючи програму робіт з дослідження цього об’єкта, користуючись парафіяльними та церковними літописами, повідомленнями родинних архівів, у своїй книзі „Дворцы и церквы Юга” називає Наталію Дем’янівну Розумовську як фундатора Трьохсвятительської церкви, хоча в звіті наукової експедиції з обстеження пам’яток Чернігівської області є посилання на дійсні грамоти, з яких бачимо, що церква була зведена коштом Кирила Розумовського на колишньому Лемешівському кладовищі. 1760 р. Лемеші належало поміщику Г.Ґалагану, за походженням з родини Розумовських.
—————
Благодаря поисковым исследованиям найдено много материалов по строительству этого храма. В третьем томе «Трудов XIV археологического съезда в Чернигове по 1909 - 1911 годах ”Среди объектов, исследованных Ф.Горностаевим, была и Трехсвятительская церковь в Лемешах, освященная в 1755 году. "Архитектура Трехсвятительская храма носит переходной характер к архитектуре Растрелли. В ней живы еще традиции Трезини, нет сложных архитектурных форм, и совсем отсутствует размашистая орнаментация ". Ф.Горностаев, выполняя программу работ по исследованию этого объекта, пользуясь приходскими и церковными летописям, сообщениями семейных архивов, в своей книге "Дворцы и церквы Юга" называет Наталью Демьяновну Разумовскую как основателя Трехсвятительской церкви, хотя в отчете научной экспедиции по обследование памятников Черниговской области есть ссылка на настоящие грамоты, из которых видно, что церковь была возведена на средства Кирилла Разумовского на прежнем Лемешевском кладбище. В 1760 году Лемеши принадлежали помещику Г.Ґалагану, по происхождению из семьи Разумовских.









Віддаючи належне працям Ф.Горностаєва, котрий понад два роки присвятив вивченню, обмірам, розробкам планів пам’яток Чернігівщини, зазначимо, що достеменно питання авторства Трьохсвятительської церкви не вирішено. Є дві супротивні точки зору.
У друкованих виданнях до 1917 р. авторство приписують російському архітекторові А.Квасову. Так, у „Петербургской архитектуре XVIII – XIX вв.” Грабара знаходимо: „Биографические сведения о Квасове крайне скудны. Известно, что в 1743 г. Квасов был произведен из „архитектурных учеников” в „гезели”, с назначением к смотрению собственных ея Величества строений при вотчиной канцелярии… с 1734 по 1744 гг… он находился в учениках при архитекторе Бланке, Давыдове и Земцове. В Вотчиной Канцелярии он оставался до 1748 г., когда был послан в Козелец, на родину Разумовских” для спорудження церкви та будинку.
—————
Отдавая должное трудам Ф.Горностаева, который более двух лет посвятил изучению, обмерам, разработкам планов памятников Черниговщины, отметим, что точно вопрос авторства Трехсвятительской церкви не решен. Есть две противоположные точки зрения.
В печатных изданиях до 1917 г.ода авторство приписывают русскому архитектору А.Квасову. Так, в "Петербургской архитектуре XVIII - XIX вв." Грабаря находим: "Биографические сведения о Квасове крайне скудны. Известно, что в 1743 году Квасов был произведен из "архитектурных учеников" в “гезели”, с назначением к смотрению собственных ея Величества строений при вотчиной канцелярии ... с 1734 по 1744 год ... он находился в учениках при архитекторе Бланке, Давыдове и Земцове. В вотчиной Канцелярии он оставался до 1748 года, когда был послан в Козелец, на родину Разумовских "для сооружения церкви и дома.









1757 р. А.Квасов завершив церкву в Козельці і виїхав до Петербурга. 1766 р. йому дано дозвіл на будівництво в Козельці соборної дзвіниці і він почав її споруджувати, а продовжив архітектор Семен Карін. Далі І.Грабар говорить, що „вероятно Квасов не был автором церкви в с.Лемеши”.
Однакове влаштування церковного скарбу, наріжні свічники й аналої, підкреслює Ф.Горностаєв, свідчать про залежність Козелецького собору і Трьохсвятительської церкви від одної особи . Г.Лукомський та інші автори віддають пріоритет у будівництві Лемешівської церкви А.Квасову, наводячи такі переконливі аргументи, як одночасність і залежність спорудження Козелецького собору і церкви в Лемешах від Розумовських.
По-новому питання щодо авторства церкви у Лемешах висвітлено в повоєнній літературі. Вперше з’являється ім’я Івана Григоровича-Барського щодо даного об’єкта у Ф.Ернста.
—————
В 1757 году А.Квасов завершил церковь в Козельце и уехал в Петербург. В 1766 году ему дано разрешение на строительство в Козельце соборной колокольни и он начал ее строить, а продолжил архитектор Семен Карин. Далее И.Грабар говорит, что "вероятно Квасов не был автором церкви в с. Лемеши".
Одинаковое устройство церковного клада, краеугольные подсвечники и аналой, подчеркивает Ф.Горностаев, свидетельствуют о зависимости Козелецкого собора и Трехсвятительской церкви от одного человека. Г.Лукомський и другие авторы отдают приоритет в строительстве Лемешевском церкви А.Квасову, приводя такие убедительные аргументы, как одновременность и зависимость сооружения Козелецкого собора и церкви в Лемешах от Разумовских.
По-новому вопрос об авторстве церкви в Лемешах освещены в послевоенной литературе. Впервые появляется имя Ивана Григоровича-Барского по данному объекту у Ф.Эрнста.









У своїх статтях, присвячених творчості І.Григоровича-Барського, М.Холостенко пише, що церква в Лемешах належить до групи пам’яток, на архітектуру яких вплинула растреллівська школа. Далі М.Холостенко розвиває думку Ф.Ернста, твердячи, що загальна архітектурна ідея Трьохсвятительської церкви хоча і належала А.Квасову, але значна роль у будівництві відводиться архітектору І.Григоровичу-Барському „про можливу гіпотезу, про його не тільки участь, а й авторство церкви в Лемешах”. У працях з історії архітектури Г.Логвина, М.Цапенка, П.Юрченка підтверджується ім’я І.Григоровича-Барського як автора цієї споруди. Але ці дані не підтверджують архівні джерела.
——————
В своих статьях, посвященных творчеству И.Григоровича-Барского, М.Холостенко пишет, что церковь в Лемешах относится к группе памятников, на архитектуру которых повлияла растреллиевская школа. Далее М.Холостенко развивает мысль Ф.Эрнста, утверждая, что общая архитектурная идея Трехсвятительской церкви хотя и принадлежала А.Квасову, но значительная роль в строительстве отводится архитектору И.Григорович-Барскому "о возможной гипотезе, о его не только участие, но и авторстве церкви в Лемешах ". В работах по истории архитектуры Г.Логвина, М.Цапенка, П.Юрченко подтверждается имя И.Григоровича-Барского как автора этого сооружения. Но эти данные не подтверждают архивные источники.







Н.Новаківська у кандидатській дисертації, присвяченій творчості А.Квасова в Україні, Трьохсвятительську церкву у Лемешах не згадує. Вона провадила обміри цього об’єкта, але не виявила архівних даних, які б підтвердили авторство А.Квасова. Авторство церкви у Лемешах не вирішено. Треба було провести дослідження та порівняльний аналіз будівельних матеріалів, розмірів цегли та систем мурування аналогічних пам’яток тетраконхових споруд. Наприклад, розміри цегли Козелецької дзвіниці і собору відповідають лемешівському – на дзвіниці в Козельці 33:17:7 – або 35:17:7, на соборі – 34:17:6, у Лемешах 34:18:7 см. Система мурування в Козельці змішана, чисто хрещата, „в розбіжку”, „в ложок” чи „в тичок” не спостерігається. Зв’язуючий матеріал – вапно.
—————
Н.Новаковськая в кандидатской диссертации, посвященной творчеству А.Квасова в Украине, Трехсвятительскую церковь в Лемешах не вспоминает. Она проводила обмеры этого объекта, но не обнаружила архивных данных, подтверждающих авторство А.Квасова. Авторство церкви в Лемешах не вырешено. Надо было провести исследования и сравнительный анализ строительных материалов, размеров кирпича и систем кладки аналогичных памятников тетраконхового сооружений. Например, размеры кирпича Козелецкого колокольни и собора соответствуют Лемешевским - на колокольне в Козельце 33: 17: 7 - или 35: 17: 7, на соборе - 34: 17: 6, в Лемешах 34: 18: 7 см. Система кладки в Козельце смешанная, чисто крещатая, "в разбежку”, "в ложок" или "в тычок" не наблюдается. Связывающий материал - известь.







Церкви тетраконхового плану були дуже поширені в Україні, наприклад, Благовіщинська церква в Седневі (1690 р.), Преображенська церква в Глухові (1764 р.), Вознесенська церква в Коропі (1765 р.). Можливо, коропські та глуховські пам’ятки будував один майстер за типом седнівської, яка споруджувалася раніше.
Такі споруди прикрашалися розкішним бароковим ліпленням, складними розкрепованими карнизами, пілястрами та напівколонками, як це було в Носівці на Чернігівщині (1765 р.) та Диканці на Полтавщині (друга половина XVIII ст.). Але були й непишні великі храми, наприклад у Нових Млинах (кінець XVIII ст.). Ця будова не має багатого декору, але її вартість полягає в простоті й виразності архітектурного образу. Збереглася і старовинніша церква тетраконхового типу в Максаках на правому березі Десни.
До цієї групи належить і Трьохсвятительська церква в Лемешах, конструктивна схема якої визначається найбільшою чіткістю. Чотири підпружні арки, спираючись на чотири могутні пілони підтримують підбаневий барабан, увінчаний напівсфе-ричним склепінням.
—————
Церкви тетраконхового плана были очень распространены в Украине, например, Благовещенский церковь в Седневе (1690), Преображенская церковь в Глухове (1764), Вознесенская церковь в Коропе (1765). Возможно, коропские и Глуховские достопримечательности строил один мастер по типу Седневской, которая сооружалась раньше.
Такие сооружения украшались роскошной барочной лепкой, сложными розкреповаными карнизами, пилястрами и полуколонками, как это было в Носовке на Черниговщине (1765) и Диканьке на Полтавщине (вторая половина XVIII в.). Но были и непышные большие храмы, например в Новых Мельницах (конец XVIII в.). Это строение не имеет богатого декора, но ее стоимость заключается в простоте и выразительности архитектурного образа. Сохранилась и древнейшая церковь тетраконхового типа в Максаках на правом берегу Десны.
К этой группе относится и Трехсвятительская церковь в Лемешах, конструктивная схема которой определяется наибольшей четкостью. Четыре подпружные арки, опираясь на четыре мощных пилона поддерживают подбаневий барабан, увенчанный полусферическим сводом.







Автор споруди добре знав закони ритму й контрасту. Апсиди-конхи він робить невеликими, пропорційними основному малорозчленованому масиву головного приміщення. Вони підкреслюють масив центрального об’єму і ілюзорно посилюють його фізичні розміри та враження монументальності.
Трьохсвятительська церква – це винятковий приклад вдалого злиття стилів, коли у межах існуючого бароко відчуваються риси класицизму. Основний масив споруди прикрашений пілястрами, що підтримують фронтони та високий аттиковий пояс. Пілястри абсиди тосканського ордеру розташовані в спокійному ритмі. Вікна оформлені простими широкими наличниками з замковими каменями. Особливо характерна трактовка підбаневого барабана, прикрашеного здвоєними пілястрами, поставленими на загальний цокольний пояс.
—————
Автор сооружения хорошо знал законы ритма и контраста. Апсиды-конхи он делает небольшими, пропорциональными основному малорозсчленованому массиву главного помещения. Они подчеркивают массив центрального объема и иллюзорно усиливают его физические размеры и впечатления монументальности.
Трехсвятительская церковь - это исключительный пример удачного слияния стилей, когда в рамках существующего барокко ощущаются черты классицизма. Основной массив сооружения украшен пилястрами, поддерживающими фронтоны и высокий аттиковый пояс. Пилястры апсиды тосканского ордера расположены в спокойном ритме. Окна оформлены простыми широкими наличниками с замковыми камнями. Особенно характерна трактовка подбаневого барабана, украшенного сдвоенными пилястрами, поставленными на общий цокольный пояс.









для перегляду панорами на всьому екрані натисніть на плашку з її назвою в лівому верхньому куті/для просмотра панорамы на всем экране нажмите на плашку с её названием в левом вехнем углу

Heritage. Lemeshy. The Trinity Saints Church.

Вирішення антаблемента, капітелей та баз тоншого профілювання повторює архітектурну обробку основного об’єму споруди. Багатство антаблемента контрастує зі спокійним ритмом пілястр та віконним оздобленням. Карниз та фриз над пілястрами розкреповані, архітрав барабана підкреслює напівкруглі вікна. Фризи апсид прикрашені тригліфами, конхи спираються на стіни та арки, що фланкують апсиди з боку основного масиву споруди. Стіни та склепіння церкви цегляні.
Інтер’єр пам’ятки вражає своєю самобутністю. Внутрішній простір без окремо розташованих опор. Світло зосереджене переважно у верхній частині церкви (вікна у підбаневому барабані та круглі вікна у тимпанах підпружних арок) і використано архітектором дуже вміло. Архітектурна обробка склепіння позначена витонченістю та шляхетною простотою. Основне багатство декору зосереджено на головних пілонах споруди, в підбаневому барабані та бані церкви. Кожен пілон прикрашений двома парами здвоєних пілястр корінфського ордера, об’єднаних загальних п’єдесталом.
—————
Решение антаблемента, капителей и баз тонкого профилирования повторяет архитектурную обработку основного объема здания. Богатство антаблемента контрастирует со спокойным ритмом пилястр и оконным убранством. Карниз и фриз над пилястрами роскрепованы, архитрав барабана подчеркивает полукруглые окна. Фризы апсид украшены триглифами, конхи опираются на стены и арки, что фланкируют апсиды со стороны основного массива здания. Стены и своды церкви кирпичные.
Интерьер достопримечательности поражает своей самобытностью. Внутреннее пространство без отдельно стоящих опор. Свет сосредоточен преимущественно в верхней части церкви (окна в подбаневом барабане и круглые окна в тимпанах подпружных арок) и использовано архитектором очень умело. Архитектурная обработка свода обозначена изяществом и благородной простотой. Основное богатство декора сосредоточено на главных пилонах сооружения, в подбаневом барабане и куполе церкви. Каждый пилон украшен двумя парами сдвоенных пилястр коринфского ордера, объединенных общим пьедесталом.









У 1972 – 1973 рр. проведено обміри та науково-архітектурні дослідження авторською групою у складі В.Трегубова і Н.Селіванової під керівництвом головного архітектора інституту „Укрпроектреставрація” В.Іваненка за участю І.Іваненко. Наслідком стали цікаві знахідки: виявлено підмурки паперті, які з трьох боків прилягають до основного об’єму, окрім східної апсиди.
Цей архітектурний прийом розвинувся, можливо, від галерей культових споруд з часів Київської Русі. Аналогічне вирішення паперті знаходимо в таких пам’ятках, як церква Покрова в с.Коломенському, Преображення в с.Уборах тощо в Росії, в Україні цей прийом не зустрічається, окрім Лемешів, тому є унікальним. Дослідження також показали, що на аттиковому поясі підбаневого барабана знаходилися фронтони, навколо вікон і дверей декор теж частково зруйнований. Баня теж не збереглася.
——————
В 1972 - 1973 годах проведено обмеры и научно-архитектурные исследования авторской группой в составе В. Трегубова и Н. Селивановой под руководством главного архитектора института "Укрпроектреставрация" В. Иваненка с участием И. Иваненко. Следствием стали интересные находки: выявлены фундаменты паперти, которые с трех сторон примыкают к основному объему, кроме восточной апсиды.
Этот архитектурный прием развился, возможно, от галерей культовых сооружений со времен Киевской Руси. Аналогичное решение паперти находим в таких памятниках, как церковь Покрова в с.Коломенськом, Преображения в с. Уборах тех что в России, в Украине этот прием не встречается, кроме Лемешев, поэтому является уникальным. Исследования также показали, что на аттиковом поясе подбаневого барабана находились фронтоны, вокруг окон и дверей декор тоже частично разрушен. Баня тоже не сохранилась.









При реставрації пам’ятки автори зробили огорожу паперті аналогічною ґанкам Козелецького собору, а баню з ребрами – найближчою до класицистичних традицій, до яких була близька архітектура пам’ятки. Цей прийом зустрічаємо і в інтер’єрі церкви. На фоні спокійних гладеньких стін колись вдало виділявся пишний іконостас з живописними іконами авторства Воскобойникова, який донині не зберігся. У вівтарі знаходиться чудовий живописний триптих XVIII ст., реставрований фахівцями Київської майстерні. Також в храмі були розписи відомого художника з Тернопільщини Михайла Бойчука, виконані в храмі в 1914 році, на замовлення Російського археологічного товариства, на жаль, так само знищені в радянські часи ...
Цю унікальну споруду XVIII с,т. реставрували фахівці Чернігівської реставраційної дільниці, вони відновили окремі конструктивні й архітектурні елементи інтер’єру і фасадів та пристосували церкву свого часу під філіал місцевого краєзнавчого музею.
До речі, до 1980 року храм виконував функції складу міндобрив, а реставрувати його почали тільки тому, що він стояв недалечко від траси Київ-Чернігів, якою у 1980-му мали нести Олімпійський вогонь.
—————
При реставрации памятника авторы сделали ограду паперти аналогичной крыльцу Козелецкого собора, а баню с ребрами - ближайшей к классицистическим традициям, к которым была близка архитектура достопримечательности. Этот прием встречаем и в интерьере церкви. На фоне спокойных гладких стен когда-то удачно выделялся пышный иконостас, с живописными иконами авторства Воскобойникова, который до наших дней не сохранился. В алтаре находится замечательный живописный триптих XVIII в., реставрированный специалистами Киевской мастерской. Также в храме были росписи известного художника из Тернопольщины Михаила Бойчука, выполненные в храме в 1914 году, по заказу Русского археологического общества, к сожалению, так же уничтоженные в советские времена…
Это уникальное сооружение XVIII ст. реставрировали специалисты Черниговского реставрационного участка, они восстановили отдельные конструктивные и архитектурные элементы интерьера и фасадов и приспособили церковь в свое время под филиал местного краеведческого музея.
Кстати, до 1980 года храм выполнял функции склада минудобрений, а реставрировать его начали только потому, что он стоял недалеко от трассы Киев-Чернигов, которой в 1980-м должны были нести Олимпийский огонь.

план


1901


1911




1914




1972


1974. Проект реставрації


2000. Після реставрації


http://www.pslava.info/LemeshiS_CerkTroxSvjatyteliv,254939.html
https://uk.wikipedia.org/wiki/Трьохсвятительська_церква_(Лемеші)
http://ukrainaincognita.com/node/3160


Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Monobank (5375 4141 0020 4055) одержувач - Максим Рітус.

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архитектурні Пам'ятки . Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Monobank (5375 4141 0020 4055) - получатель Максим Ритус.

Благодарим всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Архитектурные Достопримечательности. Наследие".





ну как то так =))

  • 1
"Історія стоїть біля дороги,

Та й дивиться, хто їде по соші.

Йде череда, туман взяла на роги,

А он село, що зветься Лемеші..."

  • 1