?

Log in

No account? Create an account

m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Шарівка. Оборонна церква Різдва богородиці/Наследие. Шаровка. Оборонная церковь.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
—————
Поддержите проект своими лайками, распространением и благотворительной денежной поддержкой. Благодарим всех Вас за то, что Вы с нами!

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../
напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...


Реконструкція Є.Пламеницької станом на XVI століття/Реконструкция Е.Пламеницькои по состоянию на XVI век


с. Шарівка Ярмолинецького р-ну Хмельницької обл.
Церква стоїть на південній околиці села – західній кінцівці вузького мису, витягнутого в напрямку схід-захід у мальовничій місцевості неподалік давнього замчища. З півдня мис врізається в заплаву річки Вовчик, що впадає в Ушицю, з півночі його обмежує природний схил.
—————
с. Шаровка Ярмолинецького р-ну Хмельницькой обл.
Церковь стоит на южной окраине села - западной концовке узкого мыса, вытянутого в направлении восток-запад в живописной местности недалеко от древнего замчища. С юга мыс врезается в пойму реки Вовчик, что бросается в Ушицу, с севера его ограничивает естественный склон.







Найдавніша частина церкви – дзвіниця – споруджена в ХІV сторіччі як оборонна вежа на Кучманському шляху. Первісно вона була п’ятиярусною, майже квадратовою в плані (8,8 х 9,4 м). Горішній ярус її мав периметральну галерею, що оперізувала вежу ззовні; вона спиралася на консольні балки з довгими підкосами, а ті своєю чергою – на випущені з муровання бруси, гнізда яких розміщувалися між третім і четвертим поверхами башти.
—————
Древнейшая часть церкви - колокольня - сооружена в ХIV веке как оборонная башня на Кучманском пути. Первоначально она была пятиярусной, почти квадратной в плане (8,8 х 9,4 м). Верхний ярус имел периметральную галерею, что опоясывала башню извне; она опиралась на консольные балки с длинными подкосами, а те в свою очередь - на выпускаемые с кладки брусья, гнезда которых размещались между третьим и четвертым этажами башни.









Перекривалася вежа високим наметовим дахом з ґонтовим покриттям. Над входом до першого ярусу, із заходу, був дерев’яний машикуль (від конструкції його також залишилися гнізда в мурованні). Перекриття вежі були пласкі, балкові; в долішніх ярусах балки спиралися на обрізи стін, у горішніх – входили в гнізда в мурованні. Долішні два яруси не мали отворів, горішні – мали стрільниці.
—————
Перекрывалась башня высокой палаточной крышей с гонтовым покрытием. Над входом к первому ярусу, с запада, был деревянный машикуль (от конструкции его также остались гнезда в кладке). Перекрытия башни были плоские, балочные; в нижних ярусах балки опирались на обрезы стен, в верхних - входили в гнезда в кладке. Нижние два яруса не имели отверстий, верхние - имели бойницы.







У 30-х роках ХV сторіччя село було викуплено в шляхтича Жеґоти й записано шляхтичеві Яну Домарату із Сляткова за вірну службу. Цей пан, за даними архівних джерел, був заможний: володів багатьма селами, його ім’я часто трапляється в актах першої половини ХV сторіччя. Очевидно, це він прибудував церкву до східного фасаду вежі, яка перетворилася на дзвіницю. Перший ярус її став виконувати функцію притвору, а другий переробили на хори, зробивши у східній стіні великий проріз стрілчастого абрису. Церква була освячена на ім’я Покрови Богородиці. У плані вона являла собою рівнораменний хрест із заокругленими рукавами й апсидою.
—————
В 30-х годах ХV столетия село было выкуплено у шляхтича Жеготы и записано шляхтичу Яну Домарату с Сляткова за верную службу. Этот господин, по данным архивных источников, был зажиточный: владел многими селами, его имя часто встречается в актах первой половины ХV века. Очевидно, это он пристроил церковь к восточному фасаду башни, которая превратилась в колокольню. Первый ярус стал выполнять функцию притвора, а второй переделали на хоры, сделав в восточной стене большой проем стрельчатого абриса. Церковь была освящена в имя Покрова Богородицы. В плане она представляла собой равнораменний крест с закругленными рукавами и апсидой.







Споруда перекривалася системою готичних склепінь. Світло линуло крізь високі вікна зі стрілчастими перемичками. Крім входу через дзвіницю, були зроблені ще два – у південній та північній стінах нави. У північно-східній частині храму прибудовано прямокутну в плані ризницю. Центральний обсяг церкви мав високий двосхилий готичний дах, до нього прилягали напівнаметові дахи над північною і південною конхами.
—————
Сооружение перекрывалось системой готических сводов. Свет шел сквозь высокие окна со стрельчатыми перемычками. Кроме входа через колокольню, были сделаны еще два - в южной и северной стенах нефа. В северо-восточной части храма пристроели прямоугольную в плане ризницу. Центральный объем церкви имел высокую двускатную готический крышу, к нему примыкали полупалаточные крыши над северной и южной конхами.









1567 року, під час наскоку татар, церква була пошкоджена. Три роки по тому її відремонтував Бернард Претвич, колишній староста Барського замку. На початку ХVІІ сторіччя Яків Претвич, відбудувавши на сусідньому пагорбі, з півдня, зруйнований замок, переробив церкву на католыцьку Благовіщення Діви Марії, розмалював, оздобивши його стінописом. Тоді ж при церкві заснували кляштор домініканців.
—————
В 1567 году, во время набега татар, церковь была повреждена. Три года спустя ее отремонтировал Бернард Претвич, бывший староста Барского замка. В начале XVII столетия Яков Претвич, восстановив на соседнем холме, с юга, разрушенный замок, переделал церковь в католическую Благовещения Девы Марии, разрисовал, украсив его стенописью. Тогда же при церкви основали монастырь доминиканцев.









У період від 1734 року до третьої чверті ХVІІІ сторіччя церква зазнав чималих руйнувань. Відбудова її 1773 року пов’язана із значними змінами: у центральній частині нави зробили нове склепіння, наростили стіни, розтесали і замурували в горішніх частинах стрілчасті вікна, влаштували нові входи в бічних обсягах екседр. Стіни й склепіння розмалював відомий художник Праґтль. У вежі позамуровували стрільниці, прорубали велике вікно в другому ярусі, а над входом зробили декоративний фронтон. Разом з цим на одній лінії з мурованою огорожею та по осі із західним входом спорудили двоярусну восьмигранну дзвіницю з мурованим першим ярусом.
———————
В период с 1734 года до третьей четверти XVII столетия церковь познала значительные разрушения. Восстановление её в 1773 году связана со значительными изменениями: в центральной части нефа сделали новое своды, нарастили стены, растесали и замуровали в верхних частях стрельчатые окна, устроили новые входы в боковых объемах экседр. Стены и своды разрисовал известный художник Праґтль. В башне позамуровывали бойницы, прорубили большое окно во втором ярусе, а над входом сделали декоративный фронтон. Вместе с этим на одной линии с каменной оградой и по оси с западным входом соорудили двухъярусную восьмигранную колокольню с каменным первым ярусом.







На початку ХІХ сторіччя виконано внутрішній ремонт церкви. 1832 року її перетворено на православний храм Різдва Богородиці. 1847 року архітектор Павлов склав проект перебудови церкви, який пізніше, у 1886 році дещо змінено і, врешті, в 1890 – 1892 роках реалізовано. Тоді наростили стіни бічних обсягів церкви, замурували готичні прорізи, зробили нову покрівлю з дерев’яним барабаном і низьким наметом. У вежі також надбудували два яруси, покриті наметовим дахом.
За обсягово-розпланувальним вирішенням церква належить до типу триконхових храмів. Давня частина її – дзвіниця – має сливе квадратовий план (6 х 5,4 м на внутрішніх сторонах); кам’яні мури завтовшки 1,7 м. Горішні два яруси вимурувані з цегли.
—————
В начале XIX века выполнен внутренний ремонт церкви. В 1832 году ее преобразовали в православный храм Рождества Богородицы. В 1847 году архитектор Павлов составил проект перестройки церкви, который позже, в 1886 году несколько изменен и, наконец, в 1890 - 1892 годах было реализовано. Тогда нарастили стены боковых объемов церкви, замуровали готические проемы, сделали новую кровлю с деревянным барабаном и низкой палаточной крышей. В башне также надстроили два яруса, покрытые палаточной крышей.
По объемно-распланированным решением церковь относится к типу трехконховый храмов. Древняя часть ее - колокольня - имеет квадратный план (6 х 5,4 м на внутренних сторонах) каменные стены толщиной 1,7 м. Верхние два яруса выложены из кирпича.

трошкі архівного/немного архивного




Обсяг церкви ХV сторіччя являє собою майже рівнораменний хрест. Внутрішні розміри центральної навової частини – 8,6 х 13,6 м. Вона розкривається в апсиду й бічні екседри трьома широкими прорізами зі стрілчастими підпружними арками. Довжина апсиди 21 м, товщина кам’яних стін 1,9 м. Склепіння перекривають наву, апсиду, екседри, а також перший ярус дзвіниці. Хрестові склепіння ризниці до нашого часу не дійшли.
—————
Объем церкви ХV столетия представляет собой почти равнораменний крест. Внутренние размеры центральной навовои части - 8,6 х 13,6 м. Она раскрывается в апсиду и боковые экседры тремя широкими прорезями со стрельчатыми подпружные арками. Длина апсиды 21 м, толщина каменных стен 1,9 м. Своды перекрывают неф, апсиду, экседры, а также первый ярус колокольни. Крестовые своды ризницы до нашего времени не дошли.

1995






На другий ярус дзвіниці веде середстінний хід зі сходами. В інтер’єрі збереглися три шари живопису, найдавніший – пензля згадуваного вже Праґтля. На фасадах вежі-дзвіниці подекуди є рештки рожевого отиньковання (з домішками товченої цегли). На рогах споруди по вогкому тиньку продряпані наземні лінії – імітація рустів (їх виявили 1966 року Ю. Нельговський і Є.Пламеницька). Досліджували церкву для розроблення проекту реставрації Є.Пламеницька та А.Тюпич з участю Л.Крощенка.
——————
На второй ярус колокольни ведет среднестенный ход с лестницей. В интерьере сохранились три слоя живописи, древнейший - кисти упоминавшегося уже Праґтля. На фасадах башни-колокольни кое-где остатки розового отинькования (с примесями толченого кирпича). На углах сооружения по сырому штукатурки процарапанных наземные линии - имитация рустов (их обнаружили 1966 Ю. Нельговський и Е.Пламеницька). Исследовали церковь для разработки проекта реставрации Е.Пламеницька и А.Тюпич с участием Л.Крощенка.





Церква-замок у Шарівці – унікальна пам’ятка мурованої оборонної архітектури – репрезентує тип вежового триконхового храму, генеза якого досі не з’ясована.
—————
Церковь-замок в Шаровке - уникальный памятник каменного оборонной архитектуры - представляет тип башенного трехконхового храма, генезис которого до сих пор не выяснен.

2004



Джерела/источники:
Пламеницька О. Оборонні храми Поділля.
pslava.info
castles.com.ua


Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Monobank (5375 4141 0020 4055) одержувач - Максим Рітус.

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архитектурні Пам'ятки . Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Monobank (5375 4141 0020 4055) - получатель Максим Ритус.

Благодарим всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Архитектурные Достопримечательности. Наследие".





ну как то так =))