?

Log in

No account? Create an account

m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Рай. Палац Потоцьких/Наследие. Рай. Дворец Потоцких.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
—————
Поддержите проект своими лайками, распространением и благотворительной денежной поддержкой. Благодарим всех Вас за то, что Вы с нами!

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../
напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...




Село - передмістя Бережан, в 2 км на південний захід від міста - лежить в дуже мальовничому місті - між лісами та горами, над мрійливим райським потоком. Більшість туристів погодяться, що поселення таку свою назву заслужило. Хоча відмітимо, що та 2-кілометрова алея з Бережан до Раю, засаджена по сторонах 200-300-літніми липами - не найкраща з можливих трас. Погана дорога. Раніше вздовж алеї були лавиці для тих, хто ходив сюди на прогулянку. До скасування панщини алеєю можна було користуватись лише місцевій шляхті.
—————
Село - пригород Бережан, в 2 км к юго-западу от города - лежит в живописном месте - между лесами и горами, над мечтательным райским потоком. Большинство туристов согласятся, что поселение такое свое название заслужило. Хотя отметим, что та 2-километровая аллея из Бережан в Рай, засаженая по сторонам 200-300-летними липами - не лучшая из возможных трасс. Плохая дорога. Ранее вдоль аллеи были скамьи для тех, кто ходил сюда на прогулку. До отмены барщины аллеей можно было пользоваться только местной шляхте.









Зліва височить гора, місцями дуже стрімка - Вовкова, хоча вовків тут давно немає. Кажуть, панорама з Вовкової на Бережани та Рай надзвичайна. Повіримо. З північного боку села починається хвилясти узгір‘я, а у північно-західній частині Раю була найбільша у всьому повіті цегельня, що славилася своєю продукцією. Парк та палац, які цікавлять нас в Раю найбільше, займають західну частину села.
—————
Слева возвышается гора, местами очень крутая - Волкова, хотя волков здесь давно нет. Говорят, панорама с Волковой на Бережаны и Рай чрезвычайная. Поверим. С северной стороны села начинается волнистые холмы, а в северо-западной части Рая была самая большая во всем уезде кирпичня, что славилась своей продукцией. Парк и дворец, которые интересуют нас в Раю, занимают западную часть деревни.











За документами, вже до 1660-го року на території парку були побудований мисливський замок та службові приміщення. В замку після ловів відбувалися бучні бали та прийоми. Про назву місцини – Рай - ось що сказано в книжці “Польща” (1880 року): “Одного разу після великої забави проходжувалась біля палати молода пара наречених, Адам Сенявський з нареченою Євою, і обдумувала, яку б назву дати б тій місцевості. Думали-обмірковували, вкінці наречена каже:” Ти зовешся Адам, а я Єва, отож хай ця оселя має назву - Рай”. Правду кажучи, не було в Адама Сенявського жінки на ім‘я Єва, але повіримо, що, можливо, то була наречена.
—————
По документам, уже к 1660-му году на территории парка были построены охотничий замок и служебные помещения. В замке после охоты проходили шумные балы и приемы. О названии места - Рай - вот что сказано в книге "Польша» (1880 г.): "Однажды после большой забавы прохаживалась у палаты молодая пара молодоженов, Адам Сенявский с невестой Евой, и обдумывала, какое бы название дать бы той местности. Думали-обдумывали, в конце невеста говорит: "Ты зовешся Адам, а я Ева, так пусть жилище называется - Рай". По правде говоря, не было у Адама Сенявского женщины по имени Ева, но поверим, что, возможно, это была невеста.









Так чи інакше, але за документами від 1668 року відомо, що в оселі Рай проживало 12 господарських родин: Клецори, Свердуни, Барани, Білики, Матуси та Маруневичі.
За даровинними актами 1530 року Сигизмунд ІІІ, король Польщі, подарував усю Бережанську волость Миколі Сенявському з привілеєм замінити село Бережани у місто з магдебурзьким правом. В руках Сенявських ця територія знаходилась до 1726 року, коли помер останній в роду, гетьман Адам-Микола. Він приймав в Раю Петра І та Івана Мазепу в травні 1707 року.
—————
Так или иначе, но по документам от 1668 года известно, что в Раю проживало 12 хозяйственных семей: Клецоры, Свердуны, Бараны, Белики, Матуси и Маруневичи.
По дарованим актам 1530 года Сигизмунд III, король Польши, подарил всю Бережанскую волость Николаю Сенявскому с привилегией заменить село Бережаны в город с Магдебургским правом. В руках Сенявских эта территория находилась до 1726 года, когда умер последний в роду, гетман Адам-Николай. Он принимал в саду Петра I и Ивана Мазепу в мае 1707 года.











Хронікер того часу Дієнгайм Хотинський докладно описав монарший візит. Так, Петро оцінив “шляхетність та елегантність споруди", а також “щасливий і делікатний вибір прикрас, гармонію цілости...”.
Сенявський, котрий все для свого палацу замовляв на версальський смак, певно, неабияк вразив імператора, який не бачив французького палацу: стіни в кімнатах були оббиті гобеленами, на камінах хизувалася японська та китайська порцеляна, безліч картин, вишукані меблі, підвішені в бальній залі "страусині яйця на червоних шнурах, переплетених золотими нитками”...
—————
Хроникер того времени Диенгайм Хотинский подробно описал монарший визит. Так, Петр оценил "благородство и элегантность сооружения", а также "счастливый и деликатный выбор украшений, гармонию целости ...".
Сенявский, который все для своего дворца заказывал на Версальский вкус, наверное, изрядно поразил императора, который не видел французского дворца: стены в комнатах были обиты гобеленами, на каминах щеголял японский и китайский фарфор, множество картин, изысканная мебель, подвешенные в бальном зале " страусиные яйца на красных шнурах, переплетенных золотыми нитками "...









А яким був тоді парк?  “Цей парк, що має дві милі довжини і півмилі ширини, перетинає річка, води якої творять водоспади, стави і ручаї, які пересікають у всіх напрямах цей обширний терен так, що навіть сам Ле Нотр не міг би розробити більш по-мистецьки вдало. Тут — зачаровані острови, де квітки й овочі з усіх підсонь розгортають пишність своїх багатих кольорів і приємних запахів; там — горбки, вкриті непрохідними лісами, а далі відлогом долини, скали і дикі печери”.  
Кажуть навіть, що на царя в Раю пробували напасти противники дружби з Росією, і Сенявському довелося евакуювати високого гостя підземним ходом.
—————
А каким был тогда парк? "Этот парк, имеет две мили длины и полмили ширины, пересекает река, воды которой творят водопады, пруды и ручьи, которые пересекают во всех направлениях этот обширный участок так, что даже сам Ле Нотр не мог бы разработать более мастерски удачно. Здесь - очарованые острова, где цветы и овощи из всех углов разворачивают великолепие своих богатых цветов и приятных запахов; там - бугорки, покрытые непроходимыми лесами, а дальше капюшоном долины, скалы и дикие пещеры ".
Говорят даже, что на царя в саду пробовали напасть противники дружбы с Россией, и Сенявскому пришлось євакуіровать высокого гостя подземным ходом.









У Сенявського була єдина донька Софія, що народилась 1711 року. Заміж вона вийшла за Денгофа, а після його смерті - за князя Августа Чарторийського. Донька Софії, Ізабелла, отримала в 1778 році всю спадщину і вийшла заміж за князя Станіслава Любомирського. Після смерті свого чоловіка вона покинула Бережани і оселилася на стале у Раю з своїми доньками Олександрою та Констанцією. Олександра вийшла заміж за графа Олександра Потоцького. І з того часу всі Бережанські маєтності перейшли до рук цієї магнатської родини - аж до 1936 року (1934 wikipedia), коли помер Якуб Потоцький. Згодом маєток перейшов до власності фонду боротьби з раком... і донедавна в палаці був дитячий санаторій.
—————
У Сенявского была единственная дочь София, которая родилась в 1711 году. Замуж она вышла за Денгофа, а после его смерти - за князя Августа Чарторыйского. Дочь Софии, Изабелла, получила в 1778 году все наследие и вышла замуж за князя Станислава Любомирского. После смерти своего мужа она покинула Бережаны и поселилась на постоянное в Раю со своими дочерьми Александрой и Констанции. Александра вышла замуж за графа Александра Потоцкого. И с тех пор все Бережанские имения перешли в руки этой магнатской семьи - вплоть до 1936 года (1934 wikipedia), когда умер Якуб Потоцкий. Впоследствии имение перешло в собственность фонда борьбы с раком ... и до недавнего времени во дворце был детский санаторий.









Саме перший власник Раю з Потоцьких, Олександр, наказав на місці старого мисливського замку, зруйнованого під час шведського Потопу в 1709 році, побудувати палац та звести навколо нього парк з рідкісними породам дерев та кущів, з ставком, де б плавали лебеді. Колись палац прикрашали чотири гарненькі башти на кожному з рогів будівлі та гарний фронтон - та до наших часів ці декоративні прикраси не збереглися. Коли родина Потоцьких приїжджала до Раю, вхід на територію парку замикали - в інший же час вступ був вільний.
—————
Именно первый владелец Рая из Потоцких, Александр приказал на месте старого охотничьего замка, разрушенного во время шведского Потопа в 1709 году, построить дворец и возвести вокруг него парк с редкими породам деревьев и кустов, с прудом, где бы плавали лебеди. Когда то дворец украшали четыре красивые башни на каждом из углов здания и красивый фронтон - и до наших дней эти декоративные украшения не сохранились. Когда семья Потоцких приезжала в Рай, вход на территорию парка запирали - в остальное же время вход был свободным.









В палаці містилась досить велика бібліотека, там були рукописи ще з ХІІІ сторіччя, хроніки родів, посвоячених з Сенявськими. Складався цей книгозбір з творів 3030 авторів в 4032 томах та 544 брошурах. Одним з найцінніших екземплярів тут була Острозька біблія.
—————
Во дворце находилась довольно большая библиотека, там были рукописи еще с XIII века, хроники родов, посвояченых с Сенявскими. Состоял этот книгозбор из произведений 3030 авторов в 4032 томах и 544 брошюрах. Одним из самых ценных экземпляров здесь была Острожская библия.









За палацом були зведені стайні, де розводили чудових скакунів. Відомо, що вже в 1818 році палац був у дуже запущеному стані. В другій чверті ХІХ ст. палац перебудовано за проектом Яна Рудського-Венджика на кошти Олександра Потоцького. Будівля сильно постраждала під час обох світових воєн та частково втратила свій класицистичний декор. 1952 року будівля була капітально відремонтована. При цьому архітектурні оздоби будівлі були збережені лише частково.
—————
За дворцом были возведены конюшни, где разводили замечательных скакунов. Известно, что уже в 1818 году дворец был в очень запущенном состоянии. Во второй четверти XIX в. дворец перестроен по проекту Яна Рудского-Венджика на средства Александра Потоцкого. Здание сильно пострадало во время обеих мировых войн и частично потеряло свой классицистический декор. В 1952 году здание было капитально отремонтировано. При этом архитектурные украшения здания были сохранены лишь частично.







За палацом, на схилі, що тягнеться до ставків дивна споруду, згадку про яку мені не зустрілося в безодні інтернету. Місцеві розповідають що це був склеп (гробовець) останнього з тутешніх Потоцьких, Якуба. Кажуть, так захотіла його дружина, Тереза Замойська. Але трохи пізніше, його прах був перенесений в бережанський парафіяльній костел Різдва Діви Марії. (За іншими відомостями він від початку був похований в Бережанах).
—————
За дворцом, на склоне, тянется к прудам странная сооружение, память о которой мне не встретилось в пучине интернета. Местные рассказывают что это был склеп (гробница) последнего из здешних Потоцких, Якуба. Говорят, так захотела его жена Тереза Замойская. Но чуть позже, его прах был перенесен в бережанский приходской костел Рождества Девы Марии. (По другим сведениям он изначально был похоронен в Бережанах).

Якуб Потоцький


план палацу


фото з польських архівів/фото из польских архивов

брама










парк


липова алея


Джерела/источники:
castles.com.ua
wikipedia.org
wikipedia.org
polona.pl
archiwum.allegro.pl
personal.ceu.hu


Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Monobank (5375 4141 0020 4055) одержувач - Максим Рітус.

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архитектурні Пам'ятки . Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Monobank (5375 4141 0020 4055) - получатель Максим Ритус.

Благодарим всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Архитектурные Достопримечательности. Наследие".


Технічний партнер весняної експедиції 2018 року:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com





ну как то так =))

  • 1

Рай. Палац Потоцьких

Пользователь holicin сослался на вашу запись в своей записи «Рай. Палац Потоцьких» в контексте: [...] ькі Архитектурні Пам'ятки . Спадщина". https://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/495153.html [...]

А откуда взялись фашины?

а где Вы их увидели?

НЕ фашины, а фасции.

1) Возможно Александр Потоцкий был госслужащим, так как фасции - символ власти, то тогда бы они символизировали его профессию.
2) Могут указывать на то, что предок А. Потоцкого был гетьманом.
3) Ну или просто гонористый - решил подчеркнуть, что он властелин этих земель.

Edited at 2018-07-12 12:00 pm (UTC)

Я не знаю что такое фасции, сноп прутьев перевязанный веревкой служащий для укрепления и защиты называется фашина. Дуче свой фашизм оттуда и взял, а на третей фото сверху именно они с топориком. Покуривши гугль, узнал что фасации это что то связанное с медециной.


А, прошу прощения, не докурил гугль. Да действительно это фасции. Не слабые амбиции были у Потоцкого. Фасции не совсем "символ власти" это скорее символ верховной власти, право карать и наказывать.


И даже в таком виде - какая же красота..... Фотографии изумительные, не перестану восхищаться. :-)

Благодарю =) стараемся...

  • 1