?

Log in

No account? Create an account

m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Галич. Замок/Наследие. Галич. Замок.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
—————
Поддержите проект своими лайками, распространением и благотворительной денежной поддержкой. Благодарим всех Вас за то, что Вы с нами!

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../
напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...




Галицький замок або Старостинський замок  — замок у місті Галич, Івано-Франківська область, Україна. Руїни замку розташовані на високому пагорбі Галич гори на правому березі річки Дністер над містом — в минулому служив фортифікаційною спорудою оборонного значення.
—————
Галицкий замок или Старостинский замок - замок в городе Галич, Ивано-Франковская область, Украина. Руины замка расположены на высоком холме Галич горы на правом берегу реки Днестр над городом - в прошлом служил фортификационным сооружением оборонного значения.









Галицький замок споруджено в середині XIV ст. Однак його попередника вперше згадують 1114 р. як укріплену цитадель. Археологи вважають, що спочатку це була дерев'яна споруда, яка згодом переросла у міцний замок галицьких князів (XII—XIV ст.). Польський історик Є. Геленіуш у праці «Розмови про Польську Корону» розповідає: «Галич над самим Дністром має замок старовинний, про початки якого не говорять ні хроністи, ні традиції…» — а далі стверджує, що із занепадом столиці, «один тільки замок над Дністром нагадував давнє значення міста…»
—————
Галицкий замок построен в середине XIV в. Однако его предшественника впервые вспоминают 1114 как укрепленную цитадель. Археологи считают, что сначала это было деревянное сооружение, которое впоследствии переросло в крепкий замок галицких князей (XII-XIV вв.). Польский историк Е. Гелениуш в работе «Разговоры о Польский Короне» рассказывает: «Галич над самым Днестром имеет замок старинный, о начале которого не говорят ни хронисты, ни традиции ...» - а дальше утверждает, что с упадком столицы, «один только замок над Днестром напоминал древнее значение города ... »









Про те, хто і коли знищив княжий дерев'яний замок точно невідомо. Знаємо тільки, що відбудова замку, як оборонного форпосту Галицького староства, розпочалася у середині XIV ст., після того, як Галичина і Західна Волинь відійшли до Польщі. Одні історичні джерела приписують будівництво дерев'яно-земляного замку Казимирові Великому, інші стверджують, що твердиню спорудив волинський воєвода — князь Любарт у 1350—1352 рр. У кожному разі відомо, що Галицький замок відбудовували майже ціле сторіччя і з кінця XIV до XV ст. він був одним із найбільших в Галичині. Тоді його залога налічувала понад 1000 осіб. У замку було кілька десятків малих гармат, чимало вогнепальної зброї.
—————
О том, кто и когда уничтожил княжеский деревянный замок точно неизвестно. Знаем только, что восстановление замка, как оборонного форпоста Галицкого староства, началась в середине XIV в., После того, как Галичина и Западная Волынь отошли к Польше. Одни исторические источники приписывают строительство деревянно-земляного замка Казимиру Великому, другие утверждают, что крепость построил волынский воевода - князь Любарт в 1350-1352 гг. В любом случае известно, что Галицкий замок восстанавливали почти целое столетие и с конца XIV до XV в . он был одним из крупнейших в Галичине. Тогда его гарнизон насчитывала более 1000 человек. В замке было несколько десятков малых пушек, много огнестрельного оружия.







Графічна реконструкція міських укріплень Галича по В. Грабовецькому і І. Деркачу, 1990.


Рукописний план міста Галича та його околиць 1795 року. Карта виконана майором Маховічем


1436 року був наданий молдавському господарю Іллі I (після складання ним присяги на вірність польському королю Владиславу III Варненчику у Львові). Галицький замок 1490 р. штурмувала селянська армія під проводом Мухи.
1509 р. дерев'яний замок витримав облогу волохів під проводом господаря Молдавії Богдана III Сліпого. Oдним з очільників оборони був дідич Рогатина Станіслав Ходецький.
—————
В 1436 году был предоставлен молдавском хозяину Ильи I (после принятия им присяги на верность польскому королю Владиславу III Варненчику во Львове). Галицкий замок в 1490 году штурмовала крестьянская армия под руководством Мухи.
В 1509 году деревянный замок выдержал осаду валахов под руководством хозяина Молдавии Богдана III Слепого. Oдним из руководителей обороны был помещик Рогатина Станислав Ходецький.

для перегляду панорами на всьому екрані натисніть на плашку з її назвою в лівому верхньому куті/для просмотра панорамы на всем экране нажмите на плашку с её названием в левом вехнем углу


Heritage. Galician castle.









Близько 1520 року замок було відбудовано за сприяння руського воєводи Отто Ходецького.
Наприкінці XVI століття замок згорів. На його місці звели нерегулярний за планувальною конфігурацією, наближений до трикутника замок з пісковику та цегли. Він складався з 2-х частин, розміщених на 2-х терасах:
•верхнього укріплення — власне замку,
•нижнього подвір'я, оточеного мурами з 5-ма баштами і 3-ма в'їзними брамами, додатково обнесеного земляним валом і глибоким ровом.
—————
Около 1520 года замок был отстроен при содействии русского воеводы Отто Ходецького.
В конце XVI века замок сгорел. На его месте возвели нерегулярный за планировочной конфигурацией, приближенный к треугольнику замок из песчаника и кирпича. Он состоял из 2-х частей, размещенных на 2-х террасах:
•верхнего укрепления - собственно замка,
•нижнего двора, окруженного стенами с 5-ю башнями и 3-мя въездными воротами, дополнительно обнесенного земляным валом и глубоким рвом.









Протягом 1594—1621 рр. укріплення витримувало напади турків з татарами. З 1590 по 1633 рік на Галич 29 разів нападали татари з османами, найбільш руйнівними були напади 1594, 1612, 1624 років.
За описом 1627 року замок був оточений з трьох боків валами, на яких височіли п'ять оборонних башт (деякі з них були мурованими), і мав три в'їзні брами. Під час визвольної війни українського народу (1648—1654 рр.) твердиню тримала в облозі армія Семена Височана, а влітку 1649 р. фортецю здобули війська Богдана Хмельницького. Після неодноразових спустошень і руйнувань необхідно було відновлювати і ремонтувати замкові будівлі.
—————
В течение 1594-1621 гг. укрепления выдерживало нападения турок с татарами. С 1590 по 1633 годы на Галич 29 раз нападали татары с османами, наиболее разрушительными были нападения 1594, 1612, 1624 годов.
По описанию 1627 года замок был окружен с трех сторон валами, на которых возвышались пять оборонительных башен (некоторые из них были каменными), и имел три въездные ворота. Во время освободительной войны украинского народа (1648-1654 гг.) крепость осаждала армия Семена Высочана, а летом 1649 года крепость захватили войска Богдана Хмельницкого. После неоднократных опустошений и разрушений необходимо было восстанавливать и ремонтировать замковые здания.









Перебудову замку провів у XVII ст. галицький староста Анджей Потоцький, який виділив на це 42 243 злотих. У Постанові сейму від 1658 року зазначено, що А. Потоцький власним коштом відреставрував його: «від землі спорудив нові мури і обвів їх шанцями і редутами чужоземним способом». План реконструкції розробив італійський інженер, також офіцер піхоти коронного війська Франсуа Корразіні.
—————
Перестройку замка провел в XVII в. галицкий староста Анджей Потоцкий, который выделил на это 42 243 злотых. В постановлении сейма от 1658 года указано, что А. Потоцкий за свой счет отреставрировал его «от земли построил новые стены и обвел их окопами и редутами иностранным способом». План реконструкции разработал итальянский инженер, также офицер пехоты коронного войска Франсуа Корразини.









Перебудований замок мав трикутну форму, охоплював територію 1,7 га, мав 2 тераси, 3 муровані башти по кутах, 9 комор, архів гродських і земських актів, канцелярію, приміщення суду. В замку була каплиця св. Катажини (Катерини). Щоправда, А. Потоцький у 1659 році вимагав від державної скарбниці повернути кошти.
—————
Перестроен замок имел треугольную форму, охватывал территорию 1,7 га, имел 2 террасы, 3 каменные башни по углам, 9 кладовых, архив городских и земских актов, канцелярию, помещение суда. В замке была часовня св. Катажины (Екатерины). Правда, А. Потоцкий в 1659 году требовал от государственной казны вернуть деньги.













Наступного удару зазнав Галицький замок під час турецько-польської війни 1676 р. Війська під командуванням бейлербея Дамаску Ібраґіма-паші на прізвисько «Шайтан» взяли твердиню. Залога, якою керував комендант Лаховський (чи Ляховський), майже без бою віддала замок, вивісивши білий прапор, який турки пограбували, вибухом висадили у повітря частину оборонних стін, веж. Потім Ляховський за здачу замку був страчений з наказу короля Яна ІІІ.
—————
Следующий удар получил Галицкий замок во время турецко-польской войны 1676 года. Войска под командованием бейлербея Дамаска Ибраґима-паши по прозвищу «Шайтан» взяли крепость. Гарнизон, которым руководил комендант Лаховский (или Ляховский), почти без боя отдал замок, вывесив белый флаг, который турки ограбили, взрывом взорвали часть оборонительных стен, башен. Затем Ляховский за сдачу замка был казнен по приказу короля Яна III.













Згодом замок відбудували; хоча через розбудову нового міста-фортеці Станиславова галицька твердиня поступово втратила своє оборонне значення, запустіла. Згідно з розпорядженням губернатора, 1767 р. частину вцілілих мурів розібрали, матеріал використали для будівництва міста біля пристані. Руїни, що залишилися від давньої фортеці, бовваніли над Галичем до кінця XX ст.
—————
Впоследствии замок отстроили; хотя через развитие нового города-крепости Станислава галицкая твердыня постепенно утратила свое оборонное значение, запустела. Согласно распоряжению губернатора, 1767 года часть уцелевших стен разобрали, материал использовали для строительства города у пристани. Руины, оставшиеся от древней крепости, виднелись над Галичем до конца XX в.













До наших днів від замку кінця XVI ст. дійшли руїни мурів 5-гранної наріжної (західної) башти на рівні 2-го ярусу, рештки оборонної стіни з бійницями. На території замку збереглися численні підвальні приміщення.
Нині Галицький замок охороняє держава. Згідно з Генеральним планом розвитку Національного заповідника «Давній Галич» на 2001—2015 рр., тут ведуть реставраційні роботи. У проекті реставрації цієї національної пам'ятки передбачено відновити вцілілі мури, південнозахідну вежу та каплицю св. Катерини, відтворити оборонну стіну між вежею і каплицею. Що правда, з 2013 року, з нашого першого відвідування замку, особливих посувань ми не побачили…
—————
До наших дней от замка конца XVI в. дошли руины стен 5-гранной краеугольной (западной) башни на уровне 2-го яруса, остатки оборонительной стены с бойницами. На территории замка сохранились многочисленные подвальные помещения.
Сейчас Галицкий замок охраняет государство. Согласно Генеральному плану развития Национального заповедника «Древний Галич» на 2001-2015 гг., здесь ведутся реставрационные работы. В проекте реставрации этой национальной достопримечательности предусмотрено восстановить уцелевшие стены, юго-западной башни и часовню св. Екатерины, воспроизвести оборонительную стену между башней и часовней. Правда, с 2013 года, с нашего первого посещения замка, личных подвижек мы не увидели ...













Погляд на останок/Взгляд на последок


Джерела/источники:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Галицький_замок
http://www.pslava.info/GalychM_Zamok,2582.html

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Monobank (5375 4141 0020 4055) одержувач - Максим Рітус.

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архитектурні Пам'ятки . Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Monobank (5375 4141 0020 4055) - получатель Максим Ритус.

Благодарим всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Архитектурные Достопримечательности. Наследие".

Технічний партнер весняної експедиції 2018 року:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com





ну как то так =))