m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Шевченкове. Церква св. Пантелеймона/Наследие. Шевченково. Храм св. Пантелеймона. Часть 1.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
—————
Поддержите проект своими лайками, распространением и благотворительной денежной поддержкой. Благодарим всех Вас за то, что Вы с нами!

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../
напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...




Найяскравішим зразком, чудом збереженою перлиною галицької архітектурної школи XII-XIII ст. є цей храм. Він знаходиться на високому правому березі Лімниці при впадінні її до Дністра.
—————
Самым ярким образцом, чудом сохранившейся жемчужиной галицкой архитектурной школы XII-XIII вв. является этот храм. Он находится на высоком правом берегу Лимницы при впадении ее в Днестр.







Одним з перших на церкву Пантелеймона (тоді костел св.Станіслава) як на пам’ятку, пов’язану з літописним Галичем, звернув увагу мистецтвознавець Владислав Лущкевич. Вже в 2 половині XIX ст. дослідник переконливо довів приналежність споруди до романського стилю будівництва періоду Давньої Русі. Він помилково вважав костел залишками літописного Успенського собору.
—————
Одним из первых на церковь Пантелеймона (тогда костел св.Станислава) как на памятник, связанный с летописным Галичем, обратил внимание искусствовед Владислав Лущкевич. Уже во 2 половине XIX в. исследователь убедительно доказал принадлежность сооружения к романскому стилю строительства периода Древней Руси. Он ошибочно считал костел остатками летописного Успенского собора.







На початку ХХ століття ґрунтовні обстеження тут провів доктор історії в ділянці мистецтва Осип Пеленський. Науковець доводив, що церква Пантелеймона – монастирський храм, розміщений на укріпленому передмісті давнього Галича. Всесторонньо дослідивши об’єкт, О.Пеленський продатував його переломом XII-XIII ст. і запропонував графічну реконструкцію церкви.
—————
В начале ХХ века основательные обследования здесь провел доктор истории в области искусства Осип Пеленский. Ученый доказывал, что церковь Пантелеймона - монастырский храм, размещенный на укрепленном пригороде древнего Галича. Всесторонне исследовав объект, О.Пеленський датировал его переломом XII-XIII вв. и предложил графическую реконструкцию церкви.







Починаючи з 1977 р. будівлю храму ретельно дослідив кандидат історичних наук Іван Могитич. Внаслідок архітектурно-археологічного вивчення науковець прийшов до нового більш аргументованого варіанту реконструкції храму.
—————
Начиная с 1977 г.. здание храма тщательно исследовал кандидат исторических наук Иван Могитич. Вследствие архитектурно-археологического изучения ученый пришел к новому более аргументированному варианту реконструкции храма.







У зв’язку з реставраційними роботами проводились часткові археологічні розкопки всередині церкви експедицією Інституту суспільних наук зі Львова. Несподіваним відкриттям стали численні архітектурні деталі з первісного храму, які були повторно використані при спорудженні центральної крипти в XVII ст. Вони повинні доповнити наше уявлення про колишній вигляд будівлі.
—————
В связи с реставрационными работами проводились частичные археологические раскопки внутри церкви экспедицией Института общественных наук из Львова. Неожиданным открытием стали многочисленные архитектурные детали из первоначального храма, которые были повторно использованы при сооружении центральной крипты в XVII в. Они должны дополнить наше представление о прежний вид здания.







Історія церкви Пантелеймона глибоко висвітлена у книзі О.Пеленського «Галич в історії середньовічного мистецтва» (Краків 1914 р.). Автор поділяє її на три періоди: старий, середній та новий. Протягом старого періоду храм носив титул св.Пантелеймона (покровителя воїнів, лікарів та хоронителя збіжжя від вогню), що підтверджується письмовими джерелами, давніми написами на стінах, а також існуючою донедавна традицією відправ у день цього святого.
—————
История церкви Пантелеймона глубоко освещена в книге О.Пеленського «Галич в истории средневекового искусства» (Краков 1914). Автор разделяет ее на три периода: старый, средний и новый. В течение старого периода храм носил титул св.Пантелеймона (покровителя воинов, врачей и хранителя зерна от огня), что подтверждается письменными источниками, древними надписями на стенах, а также существующей до недавнего времени традиции служб в день этого святого.

</a>





Церква була центром добре укріпленого передміського монастиря. У першій половині XIV ст. споруда, імовірно стояла без догляду. Тоді на її стінах з’явилась більша частина рисунків. Другий період історії пам’ятки починається в середині XIV ст., коли церква була переосвячена у костел св.Станіслава і стала, як припускає О.Пеленський, центром католицького архієпископства на Русі.
—————
Церковь была центром хорошо укрепленного пригородного монастыря. В первой половине XIV в. сооружение, вероятно стояла без присмотра. Тогда на его стенах появилась большая часть рисунков. Второй период истории памятника начинается в середине XIV в., когда церковь была освящена заново в костел св.Станислава и стала, как предполагает О.Пеленський, центром католического архиепископства на Руси.









Десь поблизу знаходилась резиденція першого католицького архієпископа в Галицькій Русі – Христина. У часі повстання на початку 70-х років храм, правдоподібно, на короткий час перейшов до рук русинів. Та вже в 1375 році архієпископство було поновлено і до його переносу у Львів, що сталося в 1414 р., костел св.Станіслава відігравав роль католицького центру.
—————
Где-то поблизости находилась резиденция первого католического архиепископа в Галицкой Руси - Кристина. Во время восстания в начале 70-х годов храм, вероятно, на короткое время перешел в руки русинов. Но уже в 1375 году архиепископство было возобновлено и до его переноса во Львов, что произошло в 1414 году, костел св.Станислава играл роль католического центра.







З 1427 року згідно документів, на які опирається Пеленський, пам’ятка більше як півтора століття стоїть у запустінні і обростає лісом. З 1596 року починається третій період життя храму, пов’язаний з переходом його у власність монахів ордену св.Францішка.
—————
С 1427 года согласно документам, на которые опирается Пеленский, памятка более полутора веков стоит в запустении и обрастает лесом. С 1596 г. начинается третий период жизни храма, связанный с переходом его в собственность монахов ордена св.Францишка.







До 1611 р. споруду перебудовують у тринавний базилікальний костел, надаючи йому рис стилю барокко. При ньому споруджують монастирський будинок, дзвіницю, а також насипають оборонні вали біля самих стін. Незадовго коло монастиря виникає мале сільце (теперішнє Шевченкове).
—————
До 1611 года сооружение перестраивают в тринавный базиликальный костел, придавая ему черты стиля барокко. При нем сооружают монастырский дом, колокольню, а также насыпают оборонительные валы у самых стен. Вскоре вокруг монастыря возникает малая деревушка (настоящее Шевченково).











У наступні часи храм ще неодноразово піддавався руйнуванню. У 1676 році, за походу військ Ібрагіма Шайтана і у 1882 – від пожежі. Постраждала сильно церква і в часи першої світової війни від гарматного обстрілу. У 1926 р. її відремонтували за винятком західного фасаду, який відреставровано в 1965 році. В кінці ХХ століття храм реставрували спеціалісти зі Львова та Івано-Франківська.
—————
В последующие времена храм еще неоднократно подвергался разрушению. В 1676 году, при походе войск Ибрагима Шайтана и в 1882 - от пожара. Пострадала сильно церковь и во времена первой мировой войны от пушечного обстрела. В 1926 г.. ее отремонтировали за исключением западного фасада, который отреставрирован в 1965 году. В конце ХХ века храм реставрировали специалисты из Львова и Ивано-Франковска.











Церква чотиристовпна, триапсидна. Загальна довжина храму 19,88 м, а ширина 17,69 м. Всередині споруда квадратна і має розміри 15,26:15,26 м. Товщина стін 1,04 м. Підкупольні стовпи перетесані. Первісна їх форма складна, багатоуступчата. Стовпам відповідають внутрішні та зовнішні виступи стін – лопатки.
——————
Церковь четырехстолпная, трехапсидная. Общая длина храма 19,88 м, а ширина 17,69 м. Внутри сооружение квадратноя и имеет размеры 15,26: 15,26 м. Толщина стен 1,04 м. Подкупольной столбы перетесани. Первоначальная их форма сложная, багатоуступчатая. Столпам отвечают внутренние и внешние выступы стен - лопатки.









Стіни муровані з добре тесаних квадрів вапняка, з’єднаних тонким шаром заправи. Горизонтальні верстви кладки, зберігаючи висоту, «обходять» навколо всієї споруди. Фундаменти зовнішніх стін викладені рядами річкового каменю, на розчині з домішками гальки і битого вапняка. Основа ширша від стін на 50-60 см. На кутах споруди фундаменти мають прямокутні виступи. Глибина закладки фундаментів стін 1,4 м, а стовпів – 2,3 м.
—————
Стены каменные из хорошо тесаных квадров известняка, соединенных тонким слоем заправки. Горизонтальные слои кладки, сохраняя высоту, «обходят» вокруг всего сооружения. Фундаменты внешних стен изложенные рядами речного камня, на растворе с примесью гальки и битого известняка. Основа шире стен на 50-60 см. На углах здания фундаменты имеют прямоугольные выступы. Глубина закладки фундаментов стен 1,4 м, а столбов - 2,3 м.













Храм має два входи – південний і західний, які акцентовані перспективними порталами. Особливо розвинутий західний портал, прикрашений пишною різьбою. Апсиди церкви оздоблені аркатурою на високих тонких півколонках з капітелями різного рисунку.
—————
Храм имеет два входа - южный и западный, которые акцентированы перспективными порталами. Особенно развит западный портал, украшенный пышной резьбой. Апсиды церкви украшены аркатурой на высоких тонких полуколонны с капителями разного рисунке.











Бічні стіни пам’ятки і її бокові апсиди збереглись від первісної будови до висоти біля 7 м, а середня частина західного фасаду – майже до 14 м. Тут над порталом уціліла декоративна квадратна рамка з давнім віконцем. Центральна апсида збереглась до висоти 9,4 м разом з вікном первісної форми.
——————
Боковые стены памятки и ее боковые апсиды сохранились от первоначальной строения до высоты около 7 м, а средняя часть западного фасада - почти до 14 м. Здесь над порталом уцелела декоративная квадратная рамка с давним окошком. Центральная апсида сохранилась до высоты 9,4 м вместе с окном первоначальной форме.











На зовнішніх та внутрішніх стінах церкви є численні рисунки та написи XII-XVII ст. Один з найдавніших написів датують 1212 роком. Серед рисунків є схематичні зображення давніх церков.
—————
На внешних и внутренних стенах церкви есть многочисленные рисунки и надписи XII-XVII вв. Одну из древнейших надписей датируют 1212 годом. Среди рисунков есть схематические изображения древних церквей.

















У церкві св.Пантелеймона органічно поєднались риси давньоруської та романської архітектур. Планувальна хрестовокупольна структура притаманна храмам Давньої Русі, а техніка будівництва з білого каменю та архітектурний декор – романському Заходу. Внаслідок такого синтезу виник своєрідний стиль, притаманний лише будівництву Галицької землі.
—————
В церкви св.Пантелеймона органично соединились черты древнерусской и романской архитектур. Планировочная крестовокупольная структура присуща храмам Древней Руси, а техника строительства из белого камня и архитектурный декор - романскому Запада. Вследствие такого синтеза возник своеобразный стиль, присущий только строительству Галицкой земли.

заглянемо в середину храму/заглянем во внутрь храма

















В’їзна брама-дзвіниця стоїть на захід від церкви св.Пантелеймона, первісно у створі земляного валу. Збудована в XVII ст., вона була основною ланкою в системі оборони монастиря. Це прямокутна в плані, цегляна двоярусна споруда, перекрита невисоким чотиригранним наметом із заломом. У нижньому ярусі, перекритому цегляним циліндричним склепінням, по осі захід-схід, знаходиться проїзд на монастирське подвір’я. На зовнішньому фасаді в’їзну арку фланкують дві ключоподібні бійниці. Другий ярус, що правив за дзвіницю, зовні поділено горизонтальним карнизом на дві нерівні частини. У верхній частині всіх фасадів є отвір з півциркульною перемичкою. У нижній частині стін влаштовано бійниці.
—————
Въездные башня-колокольня стоит на запад от церкви св.Пантелеймона, первоначально в створе земляного вала. Построеная в XVII в., она была основным звеном в системе обороны монастыря. Это прямоугольное в плане, кирпичное двухъярусное сооружение, перекрытое невысоким четырехгранным шатром с заломом. В нижнем ярусе, перекрытом кирпичным цилиндрическим сводом, по оси запад-восток, находится проезд на монастырский двор. На внешнем фасаде въездную арку фланкируют две ключеподобные бойницы. Второй ярус, бывший колокольней, внешне разделен горизонтальным карнизом на две неравные части. В верхней части всех фасадов имеется отверстие с полуциркульной перемычкой. В нижней части стен устроены бойницы.

















Погляд на останок/Взгляд на последок



Джерела/источники:
pslava.info
davniyhalych.com.ua


Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Monobank (5375 4141 0020 4055) одержувач - Максим Рітус.

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архитектурні Пам'ятки . Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Monobank (5375 4141 0020 4055) - получатель Максим Ритус.

Спасибо всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Архитектурные Достопримечательности. Наследие".

Технічний партнер весняної експедиції 2018 року:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com





ну как то так =))

?

Log in

No account? Create an account