?

Log in

No account? Create an account

m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Родатичі. Церква Святой Трійці/Наследие. Родатычи. Костел Святой Троицы.

Проекту потрібна Ваша допомога - клікаємо щоб дізнатись в чому/Проекту нужна Ваша помощь - кликаем чтобы узнать в чём



Перша згадка про село датується 1370 роком, тоді воно ще носило назву Городятичі, відносилося до королівських володінь і носило статус війтівства. Складалося війтівство з двох частин, в одній із них жило 39 сімей, а у другій – 8. У селі також був фільварок та корчма. Село на початку XVII ст. занепадає через татарські напади, однак невдовзі відбудовується.
—————
Первое упоминание о селе датируется 1370 годом, тогда оно еще носило название Городятичи, относилось к королевским владениям и носило статус войтовства. Создавалось войтовство из двух частей, в одной из них жило 39 семей, а во второй - 8. В селе также был фильварок и корчма. Село в начале XVII в. приходит в упадок из-за татарских нападений, однако вскоре восстанавливается.











Пізніше село знову зазнало лиха, коли восени 1648 року військо Богдана Хмельницького розграбувало це заселене переважно поляками село. Потому війтівство передавалося з рук в руки місцевим вельможам, аж до зайняття Галичини Австрією. Село впевнено розросталося; з історичної довідки маємо такі дані, що у 1763 році було 180 домів, а у 1880 було вже 296, 13 фільварків та 3 корчми. Також була дерев’яна церква Втечі Матері Господньої до Єгипту. Практично всі жителі були поляками, лише 89 українців та 30 євреїв.
—————
Позже село снова терпит бедствие, когда осенью 1648 году войско Богдана Хмельницкого разграбило эту заселеную преимущественно поляками деревню. После войтовство передавалось из рук в руки местным вельможам, до занятия Галичины Австрией. Село уверенно разрасталось; из исторической справки имеем такие данные, в 1763 году было 180 домов, а в 1880 было уже 296, 13 фильварков и 3 трактира. Также была деревянная церковь Побега Матери Господней в Египет. Практически все жители были поляками, только 89 украинцев и 30 евреев.











Цікавою і забутою нині пам’яткою Родатич є католицький храм Святої Трійці. Ініціаторами будівництва храму були монахині з монастиря Сестер Божого Провидіння. Вони проводили в селі курси для жінок правильного ведення сільського та домашнього господарства. Очолювала конгрегацію Сестер Божого Провидіння мати Марціанна Антоніна Мірська (1822-1905).
—————
Интересной и забытой ныне памяткой Родатичей являеться католический храм Святой Троицы. Инициаторами строительства храма были монахини из монастыря Сестер Божьего Провидения. Они проводили в селе курсы для женщин правильного ведения сельского и домашнего хозяйства. Возглавляла конгрегацию Сестер Божих мать Марцианна Антонина Мирска (1822-1905).











Будівництво храму почалося 15 квітня 1897 року. Над проектом та кошторисом працював львівський архітектор Альфред Кам’янобродський. Через рік костел посвятили, але будівельні роботи продовжували й надалі аж до 1905р. Вівтар костелу зорієнтований на південний захід, мурований з каменю та цегли. Стиль цього храму — типовий для того часу еклектизм, тобто поєднання різних історичних стилів: неороманського з неоготичними елементами.
—————
Строительство храма началось 15 апреля 1897. Над проектом и сметой работал львовский архитектор Альфред Каменнобродский. Через год костел освятили, но строительные работы продолжали и дальше до 1905г. Алтарь костела ориентирован на юго-запад, каменный из камня и кирпича. Стиль этого храма - типичный для того времени эклектизм, то есть сочетание различных исторических стилей: неороманского с неоготическими элементами.











для перегляду панорами на всьому екрані натисніть на плашку з її назвою в лівому верхньому куті/для просмотра панорамы на всем экране нажмите на плашку с её названием в левом вехнем углу

Heritage. Rodatichy. The Holy Trinity church.

Додана інформації по органам костелу від Сергій Каліберда:
Згідно інвентаря 1774 року "над дверима костьольними на хорах був позитив (орган без педалі) на 5 голосів". Новий орган з проспектом у неоготичному стилі виконав у 1903 році Ян Слівінський, відомий органний майстер зі Львова. Орган був придбаний на кошти Марії Антоніни Мірської, фундаторки костьолу. Орган, порівняно із старим, був збільшений на два регістра і педаль за рахунок коштів селян і пробожа. Це був один з останніх органів майстра, побудований незадовго до смерті. У 1917 році австрійська влада реквізувала дзвони, а наступного року - труби органа. У 1919-1921 фірма "Rieger" замінила втрачені труби; у 1942 році орган зазнав нового налаштування.
——————
Добавленая ​​информация по органам костела от Сергей Калиберда:
Согласно инвентаря 1774 "над дверью Касательно на хорах был позитив (орган без педали) на 5 голосов". Новый орган проспекту в неоготическом стиле выполнил в 1903 году Ян Сливинский, известный органный мастер из Львова. Орган был приобретен на средства Марии Антонины Мирский, основательницы костела. Орган по сравнению со старым, был увеличен на два регистра и педаль за счет средств крестьян и пробожа. Это был один из последних органов мастера, построенный незадолго до смерти. В 1917 году австрийская власть реквизировала колокола, а в следующем году - трубы органа. В 1919-1921 фирма "Rieger" заменила утраченные трубы; в 1942 году орган получил нового настройки.











На превеликий жаль, святиня зараз знаходиться у дуже поганому стані, це практично руїни. Далися взнаки неправильна експлуатація та варварське відношення до споруди. Так, у 1952-1956 роках у приміщенні храму зберігали всяке збіжжя та хімікати. Трохи згодом костел переобладнали під клуб культури. Але клуб так і не відкрили, через те, що хор відмовився співати на відкритті. Люди побоювалися лиха, яке могло б їх спіткати за наругу над святинею.
—————
К большому сожалению, святыня сейчас находится в очень плохом состоянии, это практически руины. Сказались неправильная эксплуатация и варварское отношение к постройке. Так, в 1952-1956 годах в помещении храма хранили всякое зерно и химикаты. Чуть позже костел переоборудовали под клуб культуры. Но клуб так и не открыли, потому, что хор отказался петь на открытии. Люди опасались бедствия, которое могло бы их постигнуть за надругательство над святыней.









У такому стані він простояв ще декілька років. Потім було вирішено зняти з костелу покриття для нового клубу культури, який будували у центрі села (1960-70 роки). Однак, новий клуб був підпалений вночі, а винуватця так і не знайдено. За розповіддю місцевого жителя, ходить така легенда, що сільський голова, який розпорядився зняти бляху з костелу для нового клубу, а в день відкриття, яке планувалося в пообідню пору, вранці повісився на дверній ручці.
——————
В таком состоянии он простоял еще несколько лет. Затем было решено снять с костела покрытие для нового клуба культуры, который строили в центре села (1960-70 годы). Однако, новый клуб был подожжен ночью, а виновника так и не нашли. По рассказу местного жителя, ходит такая легенда, что сельский председатель, распорядился снять бляху из костела для нового клуба, а в день открытия, которое планировалось в послеобеденную пору, утром повесился на дверной ручке.











Також містики додає розповідь про чоловіка, який демонтував хрест у храмі. Цю розповідь місцеві люблять подавати з деталями, але ми їх опустимо, отже син того чоловіка повернувся з армії у цинку, а внук, трохи згодом, граючись у дворі, потрапив йому під колеса автомобіля і також помер. Щодо нового клубу, то він згорів! І кажуть, що почав горіти з даху. Місцеві зібрали залишки тієї бляхи і віднесли на подвір’я костелу, де вони лежать і до сьогодні.
—————
Также мистики добавляет рассказ о человеке, который демонтировал крест в храме. Этот рассказ местные любят подавать с деталями, но мы их опустим, так сын того человека вернулся из армии в цинке, а внук, чуть позже, играя во дворе, попал ему под колеса автомобиля и также умер. Что до нового клуба, то он сгорел! И говорят, что начал гореть с крыши. Местные собрали остатки той жести и отнесли во двор костела, где они лежат до сих пор.















Декілька разів до села приїздили поляки, які просили віддати церкву Святої Трійці під їхню опіку і мали намір реконструювати його. Але їм зробити це не вдалося. Родатицька громада не дала на це дозвіл. А полякам таки вдалося дещо відреставрувати, а саме капличку. На сході села, де поряд зі старим польським знаходиться нове кладовище, є ця капличка. Усипальниця побудована на честь матері Марціанни Антоніни Мірської, поряд з якою є поховані ще чотири монахині.
—————
Несколько раз в село приезжали поляки, которые просили отдать костел Святой Троицы под их опеку и намеревались реконструировать его. Но им сделать это не удалось. Родатицька община не дала на это разрешение. А полякам таки удалось что-то отреставрировать, а именно часовню. На востоке села, где рядом со старым польским находится новое кладбище, стоит эта часовня. Усыпальница построена в честь матери Марцианны Антонины Мирский, рядом с которой похоронены еще четыре монахини.







дах/крыша




Родатичі на сьогоднішній день відносяться до сіл, які розростаються і активно заселяються. Це зумовлено тим, що село знаходиться недалеко від Львова та на трасі до кордону з Польщею. Також село є культурним центром Городоччини. Починаючи з 2011 року щоліта в селі проводиться музичний фестиваль «Захід», у якому беруть участь відомі вітчизняні та закордонні гурти.
—————
Родатичи на сегодняшний день относятся к селам, которые разрастаются и активно заселяются. Это обусловлено тем, что село находится недалеко от Львова и на трассе до границы с Польшей. Также село является культурным центром Городоччини. Начиная с 2011 года каждое лето в селе проводится музыкальный фестиваль «Запад», в котором принимают участие известные отечественные и зарубежные группы.









Усипальниця на честь матері Марціанни Антоніни Мірської/Усыпальница в честь матери Марцианны Антонины Мирский
https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2017/SPRING_2017/57. RODATICHY/Ossuary_in_Rodatychi.jpg

Джерела/источники:
https://risu.org.ua/ua/relig_tourism/religious_region/63621/
http://photo-lviv.in.ua/unikalnyj-neohotychnyj-hram-svyatoji-trijtsi-roztashovanyj-poblyzu-lvova-video/
http://denied.org.ua/kostel-svyatoyi-trijtsi-rodatychi/
https://uk.wikipedia.org/wiki/Родатичі

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Приватбанк (5363 5426 0205 1337), Monobank (5375 4141 0020 4055) одержувач - Максим Рітус. Для PayPal - одержувач madmax@studioavtv.com.ua.

Підтримати проект Ви можете також замовивши розроблені нами календари на 2018 рік або замовивши відбиток вподобаних Вам фотографій до розміру А2 (на жаль, технічно, не для всіх фото можливий такий розмір, але для багатьох)

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Приватбанк (5363 5426 0205 1337), Monobank (5375 4141 0020 4055) - получатель Максим Ритус. Для PayPal - получатель madmax@studioavtv.com.ua

Поддержать проект Вы можете также заказав разработанные нами календари на 2018 год или заказав отпечаток понравившихся Вам фотографий до размера А2 (к сожалению, технически, не для всех фото возможен такой размер, но для многих)

Спасибо всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Памятки Архитектуры. Наследие".


Технічні партнери весняної експедиції 2017 року/Технические партнеры весенней экспедиции 2017 года.

CANON Україна


та QUADROCOPTER.UA





ну как то так =))