?

Log in

No account? Create an account

m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Стоянці. Церква Матері Божої Святого Скапулярію/Наследие. Стоянцы. Костел.

Проекту потрібна Ваша допомога - клікаємо щоб дізнатись в чому/Проекту нужна Ваша помощь - кликаем чтобы узнать в чём



Перша письмова згадка про Стоянці відноситься до 1366 року.
Римсько-католицька парафія тут заснована завдяки родині Чурилів, власників, у XV ст. (1475 роком згадується місцевий парох о. Йоан, а 1477-1504 рр. - його наступник о. Мартин). У 1631 р. парафія повернулась в лоно Католицької Церкви після тривалого періоду реформації.
—————
Первое письменное упоминание о Стоянцах относится к 1366 годк.
Римско-католический приход здесь основана благодаря семье Чурилов, владельцев, в XV в. (1475 годом упоминается местный священник о. Иоанн, а 1477-1504 гг. - его преемник о. Мартин). В 1631 г.. приход вернулась в лоно Католической Церкви после длительного периода реформации.



















Протокол візитації єпископа Павла Пясецького від 1646 р. свідчить про те, що новозбудований костел, під час спорудження якого використали будівельні матеріали, отримані зі старого храму, носив титул Всіх Святих і мав один вівтар. Святиня у Стоянцях становить рідкісний зразок римсько-католицького дерев'яного сакрального будівництва XVIII ст. на Україні.
—————
Протокол визитации епископа Павла Пясецкого от 1646 года свидетельствует о том, что новый костел, при сооружении которого использовали строительные материалы, полученные из старого храма, носил титул Всех Святых и имел один алтарь. Святыня в Стоянцах составляет редкий образец римско-католического деревянного сакрального строительства XVIII в. на Украине.





















24.05.1743 р. єпископ Вацлав Сераковський під час візитації заново освятив костел (можливо, це була наступна нова дерев'яна святиня). У 1897 р. придбано і встановлено орган. На початку XX ст. дерев'яний храм добудували мурованою частиною, спорудили також захрестя і дзвіницю, а 1913 року костел вкрили бляхою. У 1922 р. встановили дзвін "Марія", а у 1925 р. - дзвін "Йосип". Парафія в Стоянцях, яка спочатку належала до Мостиського деканату Перемишльської дієцезії (з 1787р. - до Яворівського, а з 1920р. - до Вишнянського), обіймала приблизно десяток сіл. У 1913-1933рр. від 3 до понад 4 тисяч вірних обслуговував парох о. Станіслав Яворський.
—————
24.05.1743 г.. епископ Вацлав Сераковский во время визитации заново освятил костел (возможно, это была следующая новая деревянная святыня). В 1897 г.. приобретено и установлено орган. В начале XX в. к деревянному храму достроили каменной частью, соорудили также захрестя и колокольню, а в 1913 году костел покрыли жестью. В 1922 году установили колокол "Мария", а в 1925 - колокол "Иосиф". Приход в Стоянцах, которая изначально принадлежала к Мостискому деканату Перемышльской епархии (с 1787. - до Яворивского, а с 1920г. - до Вишнянского), занимала примерно десяток сел. В 1913-1933 годах от 3 до более 4 тысяч верующих обслуживал настоятель о. Станислав Яворский.













для перегляду панорами на всьому екрані натисніть на плашку з її назвою в лівому верхньому куті/для просмотра панорамы на всем экране нажмите на плашку с её названием в левом вехнем углу

Heritage. Stoyantsy. Church of the Mother of God of Saint Scapular.



У 1945 р. значну частину мешканців виселили до Польщі. Пароху о. Антонію Ганцажові-Незабітовському вдалося вивезти більшість костельного майна, у тому числі, образ Матері Божої Милостивої XVII ст., який користувався особливою пошаною (сьогодні ікона зберігається у костелі св. Йоана Хрестителя у Повідзко). За народними переказами, образ з'явився колись на липі біля костелу. Кажуть, що якось дану ікону перенесли в одне з недалеких поселень, але за легендою вона ніби «повернулася» на старе місце.
—————
В 1945 г.. значительную часть жителей выселили в Польшу. Пароху о. Антонию Ганцажови-Незабитовському удалось вывезти большинство костельного имущества, в том числе, образ Матери Божьей Милостивой XVII в., что пользовался особым почетом (сегодня икона хранится в костеле св. Иоанна Крестителя в Повидзко). По народным преданиям, образ появился когда то на липе возле костела. Говорят, что однажды данную икону перенесли в одно из недалеких поселений, но по легенде она как бы «вернулась» на старое место.



















На відпуст, який відбувався і відбуваєця щороку 16 липня сюди приходило багато людей. Храм у Стоянцях закрили на прикінці 40-х, і лише у 1990 р. святиню повернули вірним, які після проведеного ремонту послуговуються ним, як і в старі часи. Теперішній неоготичний головний вівтар початку XX ст. з образом Матері Божої з Дитятком походить з Мостиськів, а два бічні - виготовлені у 90-х роках.
Костел розташований недалеко від в'їзду до села зі сторони мостиської траси (від неї доведеться йти пішки), біля сільської дороги.
——————
На богомолье, который проходило и проходит ежегодно 16 июля сюда приходило много людей. Храм в Стоянцах закрыли в конце 40-х, и только в 1990 г.. святыню вернули верным, которые после проведенной ремонта пользуются им, как и в старые времена. Нынешний неоготический главный алтарь начале XX в. с образом Матери Божьей с Младенцем происходит с Мостисков, а два боковых - изготовлены в 90-х годах.
Костел расположен недалеко от въезда в село со стороны Мостисской трассы (от нее придется идти пешком), у сельской дороги.

















Місцева жителька п. Броня (живе в сусідньому Королині), яка наглядає за костелом та її чоловік розповіли, що після закриття святині її перетворили на зерносховище. В інтер'єрі зробили перегородки для бункерів, але розписи на стінах не знищили. Коли місцевий колгосп збудував своє, велике зерносховище, в костелі влаштували склад запчастин до сільськогосподарської техніки. Але склад з часом став замалий, тому на поч. 1980-х рр. його збудували в іншому місці. Жінка каже, що один чоловік з Мостиськ, який виділяв шифер для покриття складу, частково поділився ним для покриття костелу (замість старої бляхи). Коли відкрили костел для богослужень, була ідея розібрати дерев'яну частину будівлі і до мурованої прибудувати невеликий вівтар (зменшити будівлю за розмірами). Після відкриття, як пригадує п. Броня, вона одна приходила до костелу і приїжджий ксьондз правив для неї службу(!). Сьогодні ксьондз також щонеділі приїжджає з Судової Вишні, щоб задовольнити релігійні потреби всього чотирьох-п'яти старших людей, які ще відвідують костел.
—————
Местная жительница п. Броня (живет в соседнем Королине), наблюдающая за костелом и ее муж рассказали, что после закрытия святыни ее превратили в зернохранилище. В интерьере сделали перегородки для бункеров, но росписи на стенах не уничтожили. Когда местный колхоз построил свое, большое зернохранилище, в костеле устроили склад запчастей к сельскохозяйственной технике. Но склад со временем стал мал, поэтому в начале. 1980-х гг. его построили в другом месте. Женщина говорит, что один человек из Мостиска, который выделял шифер для покрытия склада, частично поделился им для покрытия костела (вместо старой жести). Когда открыли костел для богослужений, была идея разобрать деревянную часть здания и к каменной пристроить небольшой алтарь (уменьшить здание по размерам). После открытия, как вспоминает п. Броня, она одна приходила в костел и приезжий ксендз правил для нее службу (!). Сегодня ксендз также каждое воскресенье приезжает из Судовой Вишни, чтобы удовлетворить религиозные потребности всего четырех-пяти пожилых людей, которые еще посещают костел.

















Як видно, костел складається з двох основних частин: орієнтованого на схід гранчастого вівтаря і великої нави, яка в свою чергу поділяється на стару, дерев'яну частину і пізніше прибудовану муровану. Стара частина з півдня має невелику прибудову гранчастої форми, схожу на бічний вівтар. У його східній стіні є двері, на яких вирізьблені два серця з хрестами на них (такі ж символи є на вхідних дверях від заходу). Вівтар з півночі має муровану ризницю. Дерев'яні стіни покриті гонтом або вертикально шальовані дошками. Гонтове покриття в багатьох місцях відсутнє, тому костел має убогий вигляд. У стінах дерев'яної частини нави та вівтаря є вертикальні виступи, це — бруси для жорсткості конструкції. Вікна високі, з двох частин. Стіни завершує широкий деревяний карниз, на який опираються двосхилий (над навою) і п'ятисхилий (над вівтарем) дахи. Гребінь даху над старою частиною нави увінчаний сигнатуркою. На південний захід від костелу стоїть мурована дзвіниця. Стоянці обслуговують францисканці-бернардини (орден Братів Менших) з парафії Матері Божої Помічниці Вірних у Судовій Вишні.
——————
Как видно, костел состоит из двух основных частей: ориентированного на восток граненого алтаря и большой нефа, которий в свою очередь делится на старую, деревянную часть и позже пристроенную каменную. Старая часть с юга имеет небольшую пристройку граненой формы, похожую на боковой алтарь. В его восточной стене есть дверь, на которой вырезаны два сердца с крестами на них (такие же символы есть на входной двери с запада). Алтарь с севера имеет каменную ризницу. Деревянные стены покрыты гонтом или вертикально шальовани досками. Гонтовое покрытие во многих местах отсутствует, поэтому костел имеет убогий вид. В стенах деревянной части нефа и алтаря имеются вертикальные выступления, это - брусья для жесткости конструкции. Окна высокие, из двух частей. Стены завершает широкий деревянный карниз, на который опираются двускатная (над навой) и пьятисхилийкатная (над алтарем) крыши. Гребень крыши над старой частью нави увенчанный сигнатуркой. К юго-западу от костела стоит каменная колокольня. Стоянцы обслуживают францисканцы-бернардины (орден Братьев Меньших) из прихода Матери Божьей Помощницы Верных в Судовой Вишне.















Додана інформації по органам костелу від Сергій Каліберда:
У 1743 році на хорах костьолу був позитив скриньковий, невеликий, помальований у чевоне, місцями позолочений, на 6 голосів, з клавіатурою та пищалками, який вже на той час вимагав ремонту. У 1897 році був встановлений новий орган, виробник невідомий.
----------
Добавлена информации по органам костела от Сергей Калиберда :
В 1743 году на хорах костела был позитив шкатулочный, небольшой, покрашен в красное, местами позолоченный, на 6 голосов, с клавиатурой и пищалками, который уже в то время требовал ремонта. В 1897 году был установлен новый орган, производитель неизвестен.

погляд на останок/взгляд на последок



Джерела/источники:
http://rkc.in.ua/index.php?&m=k&f=ozlvmo&p=lvmosjmb&l=u&n=2
http://www.derev.org.ua/lvivska/stojantsi.htm
https://uk.wikipedia.org/wiki/Стоянці

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Приватбанк (5363 5426 0205 1337), Monobank (5375 4141 0020 4055) одержувач - Максим Рітус. Для PayPal - одержувач madmax@studioavtv.com.ua.

Підтримати проект Ви можете також замовивши розроблені нами календари на 2018 рік або замовивши відбиток вподобаних Вам фотографій до розміру А2 (на жаль, технічно, не для всіх фото можливий такий розмір, але для багатьох)

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Приватбанк (5363 5426 0205 1337), Monobank (5375 4141 0020 4055) - получатель Максим Ритус. Для PayPal - получатель madmax@studioavtv.com.ua

Поддержать проект Вы можете также заказав разработанные нами календари на 2018 год или заказав отпечаток понравившихся Вам фотографий до размера А2 (к сожалению, технически, не для всех фото возможен такой размер, но для многих)

Спасибо всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Памятки Архитектуры. Наследие".


Технічні партнери весняної експедиції 2017 року/Технические партнеры весенней экспедиции 2017 года.

CANON Україна


та QUADROCOPTER.UA





ну как то так =))