?

Log in

No account? Create an account

m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Терновиця (Брухналь). Церква Пресвятой Тройці/Наследие. Терновица (Брухналь). Костел.

Проекту потрібна Ваша допомога - клікаємо щоб дізнатись в чому/Проекту нужна Ваша помощь - кликаем чтобы узнать в чём



Поселення відоме з 1447 року під назвою Дукля. На початку XV ст. власником Дуклі був рациборський князь Вацлав. Після того, як 1514 року перейшло у власність перемишського хорунжея Йогана де Брухналя представника відомого роду Гербуртів, отримало назву Брухналь (назвав на честь себе - щоправда, заручившись спочатку королівським привілеєм). Так неподалік від Львова виникло українське село з німецькою назвою.
----------
Поселение известно с 1447 года под названием Дукля. В начале XV в. владельцем Дукли был рациборскый князь Вацлав. После того, как 1514 году перешло в собственность перемишського хорунжего Иоганна де Брухналя, представителя известного рода Гербуртов, получило название Брухналь (назвал в честь себя - правда, заручившись сначала королевськой привилегией). Так недалеко от Львова возникло украинское село с немецким названием.















Римо-католики Брухналя належали до парафії Пресвятої Трійці у Родатичах, а 1492 року у Брухналі вперше згадується душпастир (о. Мартин), котрий проживає тут постійно. Володіли селом також брати Йогана, Андрій і Миколай Гербурти з Фельштина (сучасна Скелівка).
-----------
Римо-католики Брухналя принадлежали к приходу Пресвятой Троицы в Родатичах, а 1492 году в Брухнале впервые упоминается пастырь (о. Мартин), проживающий здесь постоянно. Владели селом также братья Иоганна, Андрей и Николай Гербурты с Фельдштына (современная Скеливка).















В 1531 р. Андрій Гербурт запросив до своїх галицьких володінь колоністів з Моравії і Шльонска (Сілезії). Їм змімечена назва, певно, дивною не видавалася. У 1574-1592 роках костел належав кальвіністам. Храм, ймовірно, був дерев'яним, відомо, що святиня згоріла 1674 року через необережність священнослужителя.
-----------
В 1531 году Андрей Гербурт пригласил в свои галицкие владения колонистов из Моравии и Шлёнска (Силезии). Им измененное название, вероятно, странным не показалось. В 1574-1592 годах костел принадлежал кальвинистам. Храм, вероятно, был деревянным, известно, что святыня сгорела 1674 году по неосторожности священнослужителя.





розпечатана крипта, ми в неї ще заглянемо/распечатаная крипта, ми в нее еще заглянем




ця крипти закрита, та скоріше за все засипанна сміттям/эта крипта закрытая и скорее всего засыпана мусором








Після Гербуртів Брухналем володів великий коронний обозний і хмільницький староста Миколай Стогневський. Саме він заснував у 1645 році мурований парафіяльний костел в Брухналі. Будівництво оборонної святині (там ого-го які товсті стіни) тривало до 1650 р. Храм спочатку був кальвіністським, з 1710 р. відомий як римо-католицький Троїцький костел.
----------
После Гербуртов Брухналем владел великий коронный обозный и хмельницкий староста Николай Стогневський. Именно он основал в 1645 году каменный костел в Брухнали. Строительство оборонной святыни (там ого-го какие толстые стены) продолжалось до 1650 года. Храм первоначально был кальвинистским, с 1710 года известный как римско-католический Троицкий костел.















Відтоді костел дооснащувався та неодноразово ремонтувався, зокрема, у 1716-1718 роках, коли також було споруджено дерев'яну дзвіницю. 9 жовтня 1718 року єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм. Парафія належала Львівській архідієцезії до 1784 року, коли перейшла до Перемишльської дієцезії на підставі домовленостей керівників цих єпархій.
----------
С тех пор костел дооснащивался и неоднократно ремонтировался, в частности, в 1716-1718 годах, когда также была построена деревянная колокольня. 9 октября 1718 года епископ-помощник Львовский Феликс Шанявский консекрувал храм. Приход принадлежал Львовской архиепархии до 1784 года, после перешел к Перемышльской епархии на основании договоренностей руководителей этих епархий.











В XVIII ст. Брухналь з села підріс до невеликого містечка (відомо, що в 1880 р. тут проживало 1022 жителі, з них 598 було католиками, 200 - протестантами, і 60 - іудеями. Інші - напевно, православні та греко-католики). З кінця ХІХ ст. і до 17 вересня 1939 р. поселення належало власникам сусідніх Прилбичів графам Шептицьким. В 1923 р. тут мешкало 1003 чоловіки.
-----------
В XVIII в. Брухналь из села подрос до небольшого городка (известно, что в 1880 г. здесь проживало 1022 жителя, из них 598 было католиками, 200 - протестантами, и 60 - иудеями. Другие - наверное, православные и греко-католики). С конца XIX в. и к 17 сентября 1939 года поселение принадлежало владельцам соседних Прилбичей графам Шептицким. В 1923 году здесь проживало 1003 человека.


вхід до крипти/вход в крипту


сміття та кістки.../мусор и кости...








Коли в 1939 р. Галичина стала радянською, більшовики з назвою села на честь якогось там класового ворога-магната миритися не збиралися - і в 1940 р. село отримує безлике ім'я Терновиця. А після 1945 р. польське населення Брухналя-Терновиці було виселене. Костел зачинили і перетворили на склад міндобрив. З 1991 р. святиня стоїть пусткою - але прикрашений квітами вхід натякає, що десь поблизу є католики, які могли б хоч якось опікуватись древньою спорудою. Наглядає за костелом дуже стара жінка, що живе за 100 метрів до храму по вулиці що йде до фасаду. Їй вже дуже важко дається нещасна сотня метрів, що потрібно пройти - але вона стійко йде показувати своє сокровище, свій храм, забутий і не потрібний мабуть нікому, крім неї ...
-----------
Когда в 1939 г. Галичина стала советской, большевики с названием села в честь какого-то классового врага-магната мириться не собирались - и в 1940 г. село получает безликое имя Терновица. А после 1945 г. польское население Брухналя-Терновицы было выселено. Костел закрыли и превратили в склад минеральных удобрений. С 1991 г. святыня стоит пустой - но украшенный цветами вход намекает, что где-то поблизости есть католики, которые могли бы хоть как-то заботиться о древней постройке. Приглядывает за костелом очень старая женщина, живущая за 100 метров до храма по улице идущей к фасаду. Ей уже очень тяжело даёться несчастная сотня метров, что нужно пройти - но она стойко идет показывать своё сокровище, свой храм, забытый и не нужный видимо никому, кроме неё...









Костел складається з прямокутної нави і трохи вищого її напівкруглого презбітерія з закрістьем. Сигнатурку і хрест на даху в кошмарному стані - і сам дах теж. Склепіння всередині ще тримаються, але коли старий дах не витримає, все піде вниз. Фасад прикрашений пілястрами, через нього йде вже досить велика тріщина. Вона ж проглядає і зсередини храму. Збереглися ключевідние бійниці, які нагадують про оборонний характер споруди. Виходу на бойовий ярус я так і не знайшов (він йде за рівнем склепінь під дахом), мабуть він був в одній зі стін, але пізніше був замурований. У храмі збереглися мармурові надгробки Петра (1808-1843) і Рози (1808-1888) Шептицьких.
-----------
Костел состоит из прямоугольной нави и немного высшего ее полукруглого презбитерия с закристьем. Сигнатурку и крест на крыше в кошмарном состоянии - и сама крыша тоже. Своды внутри еще держаться, но когда старая крыша не выдержит, всё пойдет вниз. Фасад украшен пилястрами, через него идет уже довольно большая трещина. Она же проглядывается и изнутри храма. Сохранились ключевидные бойницы, которые напоминают о оборонительный характер сооружения. Выхода на боевой ярус я так и не нашел (он идет за уровнем сводов под крышей), видимо он был в одной из стен, но позже был замурован. В храме сохранились мраморные надгробия Петра (1808-1843) и Розы (1808-1888) Шептицких.

декілька архівних кадрів/несколько архивных кадров






Джерела/источники:
http://rkc.in.ua/index.php?l=p&m=k&f=ozlvja&p=lvjatrpt
https://www.castles.com.ua/bruchnal.html

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Приватбанк (5363 5426 0205 1337), Monobank (5375 4141 0020 4055) одержувач - Максим Рітус. Для PayPal - одержувач madmax@studioavtv.com.ua.

Підтримати проект Ви можете також замовивши розроблені нами календари на 2018 рік або замовивши відбиток вподобаних Вам фотографій до розміру А2 (на жаль, технічно, не для всіх фото можливий такий розмір, але для багатьох)

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Приватбанк (5363 5426 0205 1337), Monobank (5375 4141 0020 4055) - получатель Максим Ритус. Для PayPal - получатель madmax@studioavtv.com.ua

Поддержать проект Вы можете также заказав разработанные нами календари на 2018 год или заказав отпечаток понравившихся Вам фотографий до размера А2 (к сожалению, технически, не для всех фото возможен такой размер, но для многих)

Спасибо всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Памятки Архитектуры. Наследие".


Технічні партнери весняної експедиції 2017 року/Технические партнеры весенней экспедиции 2017 года.

CANON Україна


та QUADROCOPTER.UA





ну как то так =))