?

Log in

No account? Create an account

m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Тадані. Дерев'яний костел/Наследие. Тадани. Деревянный костел.

Підтримайте проект своїми лайками і поширенням. Дякуємо всім Вам за підтримку!
—————
Поддержите проект своими лайками и распространением. Благодарим всех Вас за поддержку!

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../
напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...




Перша документальна згадка про село і замок Тадані походить з 1440, а 1563 поселення отримало міське право. На 1669 містечко платило найменші податки чопове і шеляжне з усіх міст Руського воєводства, а 1757 було звільнене від усіх платежів. На ХІХ ст. Тадані були селом родини Бартманських.
Католицьку парафію заклали 29 червня 1610 на день Святих Петра і Павла. На її утримання 1610 відписали десятину з села Горпин. Чесник каменецький Станіслав Рогальський († 1668) записав на користь костелу доволі значні засоби, передані 1686 буським суддею Войцехом Коцом. До парафії крім Таданів належало село Горпин (1718), чи Деревляни, Спас. Спочатку парафія відносилась до деканату львівського, згодом буського (1765), глинянського (1843). Можливо, 1840 року парафію тимчасово інкоропорували до парафії Кам'янка-Струмилової.
—————
Первое документальное упоминание о селе и замоке Тадани происходит из 1440 года, а 1563 поселение получило городское право. На 1669 год городок платил маленькие налоги чоповое и шеляжное из всех городов Руського воеводства, а 1757 году был освобожден от всех платежей. В XIX в. Тадани были деревней семьи Бартманських.
Католический приход заложили 29 июня 1610 года в день Святых Петра и Павла. На его содержание 1610 отписали десятину из села Горпин. Чесник Каменецкий Станислав Рогальский († 1668) записал в пользу костела довольно значительные средства, переданные 1686 буским судьей Войцехом Коцом. К приходу кроме Тадани принадлежало село Горпин (1718), или Древляне, Спас. Сначала приход относился к деканату львовскому, впоследствии буському (1765), глинянскому (1843). Возможно, в 1840 приход временно инкорпорировали к приходу Каменки-Струмиловой.









Повна назва костелу в Таданях звучить польскою так: "Kosciol p.w. Nawiedzenia Najswietszej Maryi Panny i sw. Tekli", що в перекладі означає "Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією і св. Теклі". В літературі його іноді називають скорочено Благовіщенським. Час спорудження першого костелу Свв. Петра і Павла у центрі містечка невідомий. На час візитації 1718 у Таданях стояв невеликий костел з трьома вівтарями, хрестильницею, який через декілька років згорів.
Власник Таданів, белзький хорунжий Йосиф Коц збудував новий костел, завершений до 1734, що засвідчує напис в інтер'єрі. Але при візитації 1741 костел охарактеризували незавершеним. Тоді у нефі стояло 3 вівтарі — головний з образом Матері Божої, бічний св. Антонія і ще один незавершений бічний. Костел освятив 1766 львівський латинський архієпископ Вацлав Сєраковський.
—————
Полное название костела в Тадани звучит польской так: "Kosciol p.w. Nawiedzenia Najswietszej Maryi Panny i sw. Tekli", что в переводе означает "Костел Явления (Благовещения) Пресвятой Девы Марии и св. Теклы". В литературе его иногда называют сокращенно Благовещенским. Время сооружении первого костела св. Петра и Павла в центре городка неизвестно. На время визитации 1718 года в Тадани стоял небольшой костел с тремя алтарями, крестильница, который через несколько лет сгорел.
Владелец Таданов, белзький хорунжий Иосиф Коц построил новый костел, который был завершен к 1734 году, о чем свидетельствует надпись в интерьере. Но при визитации 1741 костел охарактеризовали незавершенным. Тогда в нефе стояло 3 алтаря - главный с образом Матери Божией, боковой св. Антония и еще один незавершенный боковой. Костел освятил в 1766 году львовский латинский архиепископ Вацлав Сераковский.







На час візитації 1821 підвалини спорохнявіли, дах, крокви, підлога вимагали ремонту. Одна сторона костелу була стягнута дубовими балками з залізними тягами. Всередині було три сницарської роботи посріблені вівтарі. Головний з образом Матері Божої, покритим дерев'яною позолоченою шатою, бічні Св. Тадея і св. Теклі, проповідниця, хрестильниця, 9 образів на стінах, срібне літургічне начиння. Багато дрібних деталей вівтарів, конфесіоналів, спорядження вимагало направи. на огородженій парканом території стояла крита драницями каркасна дзвіниця. На 1828 стан костелу в основному залишався без змін. За інвентарем 1938 року в костелі був орган.
Інтер'єр костелу розписали 1838, дахи покрили 1936 бляхою, але через два роки писали про пошкодження спорядження і стін костелу сирістю. Костел пережив Другу світову війну і пробощ Ян Кутовський передав більшість літургійних речей до Успенського костелу Кам'янки-Бузької, ключі залишив пароху церкви Дерніва і з найціннішими речами виїхав 30 квітня 1944 до Польщі.
За радянських часів храм використовували під колгоспну комору, а з 1992 року - це знову діючий римо-католицький костел. Втім, богослужіння в ньому проводять лише у великі свята - з Кам'янки-Бузької спеціально приїздить настоятель Успенського костелу, отець Владислав.
—————
На время визитации 1821года основания обветшали, крыша, стропила, пол требовали ремонта. Одна сторона костела была стянута дубовыми балками с железными тягами. Внутри было три резные работы посеребренных алтаря. Главный с образом Матери Божией, покрытым деревянной позолоченной ризой, боковые Св. Фаддея и св. Феклы, проповедница, крестильница, 9 образов на стенах, серебряная литургическая утварь. Много мелких деталей алтарей, конфесионалив, снаряжение требовало исправления. на огороженной забором территории стояла крытая драницами каркасная колокольня. На 1828 год состояние костела в основном оставалось без изменений. По инвентарю 1938 года в костеле был орган.
Интерьер костела расписали 1838 году, крыши покрыли в 1936 железом, но через два года писали о повреждении снаряжения и стен костела сыростью. Костел пережил Вторую мировую войну и настоятель Ян Кутовський передал большинство литургических вещей в Успенский костел Каменки-Бугской, ключи оставил пароху церкви Дернива и с ценными вещами выехал 30 апреля 1944 в Польшу.
В советское время храм использовали как колхозный амбар, а с 1992 года - это снова действующий римско-католический костел. Впрочем, богослужения в нем проводят только по большим праздникам - с Каменки-Бугской специально приезжает настоятель Успенского костела, отец Владислав.







Форми тридільного костелу, перекритого двосхилими дахами, виглядали б, напевно, досить сухо, якби усі лінії, запроектовані абсолютно прямими, такими й були. Але від віку костел набув певної, сказати б, криволінійності, що, безперечно, надає йому неповторного шарму старовини, як і скуйовджений гонт на трикутних фронтонах.
Ззовні костел давно потьмянів од часу, зате всередині грає кольорами - попри всі випробування, у ньому на диво непогано зберігся темперний стінопис кінця XVIII ст. Основна кольорова гамма - сірий, охристо-червоний і золотистий по темно-синьому тлу. Зі стелі за вірянами стежить Всевидюче око, а янголи розтягують сувій з написом, що прославляє Святу Трійцю.
—————
Формы трехдольного костела, перекрытого двускатными крышами, выглядели бы, наверное, достаточно сухо, если бы все линии, запроектированные абсолютно прямыми, такими и были бы. Но от возраста костел приобрел определенную, так сказать, криволинейность, что, безусловно, придает ему неповторимый шарм старины, как и взъерошенный гонт на треугольных фронтонах.
Внешне костел давно потускнел от времени, зато внутри играет цветами - несмотря на все испытания, в нем на удивление неплохо сохранилась темперная стенопись конца XVIII в. Основная цветовая гамма - серая, охристо-красная и золотистая по темно-синему фону. С потолка за верующими следит Всевидящее око, а ангелы растягивают свиток с надписью, прославляющей Святую Троицу.







На північній стіні - велике зображення Діви Марії. Вгорі на північній стіні нави добре збереглося зображення незвичного у наших краях чеського святого - Йоана Непомука, покровителя знеславлених. За життя він був священиком і сповідав дружину чеського короля Вацлава. Одного разу ревнивий і підозріливий король став вимагати виказати йому, у яких гріхах сповідалася королева. За відмову Йоан Непомук заплатив власним життям: його втопили у Влтаві. Але згодом тіло спливло, і над ним засяяли зорі...
Вівтарну частину від нави відділяє поперечна балка, що виконує конструктивну і декоративну функції водночас - з'єднує зруб і служить підніжжям для Розп'яття. На балці посеред напису "Ісус Назаретянин Цар Іудейський" вказано дату побудови костелу: "1734".
—————
На северной стене - большое изображение Девы Марии. Вверху на северной стене нефа хорошо сохранилось изображение необычного в наших краях чешского святого - Иоанна Непомука, покровителя опозорившихся. При жизни он был священником и исповедовал жену чешского короля Вацлава. Однажды ревнивый и подозрительный король потребовал выдать ему, в каких грехах исповедовалась королева. За отказ Иоанн Непомук заплатил собственной жизнью: его утопили в Влтаве. Но впоследствии тело всплыло, и над ним засияли звезды ...
Алтарную часть от нефа отделяет поперечная балка, что выполняет конструктивную и декоративную функции одновременно - соединяет сруб и служит подножием для Распятия. На балке среди надписи "Иисус Назаретянин Царь Иудейский" указана дата построения костела: "1734".







Костел у Тадані поряд з костелом у Станіславчику є чи не єдиними збереженими дерев'яними костелами XVII—XVIII ст. на теренах України і доволі цінними прикладами сакрального будівництва, оскільки у ХІХ ст. — ХХ ст. більшість з них була замінена мурованими спорудами. Не менш цікавим є зображення Матері Божої Непорочної, створеного на основі медальйону, який випускали за згодою архієпископа Парижу 1832 на згадку видіння св. Катерини Лябур. Це один з перших прикладів використання зображення медальйону, схваленого папою Левом XIII лише 1894 року.
—————
Костел в Таданах вместе с костелом в Станиславчике есть одними из немногих сохранившихся деревянных костелов XVII-XVIII вв. на территории Украины и довольно ценными примерами сакрального строительства, поскольку в XIX в. - ХХ вв. большинство их было заменено каменными сооружениями. Не менее интересным является изображение Божьей Матери Непорочной, созданного на основе медальона, который выпускали с согласия архиепископа Парижа 1832 в память видения св. Екатерины Лябур. Это один из первых примеров использования изображения медальона, одобренного папой Львом XIII только в 1894 году.

















Джерела/источники:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Костел_Благовіщення_Пресвятої_Богородиці_(Тадані)
http://www.derev.org.ua/lvivska/tadani.htm

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Моя карта Приватбанку (5363 5426 0205 1337) одержувач - Максим Рітус. Для PayPal - одержувач madmax@studioavtv.com.ua.

Підтримати проект Ви можете також замовивши розроблені нами календари на 2018 рік або замовивши відбиток вподобаних Вам фотографій до розміру А2 (на жаль, технічно, не для всіх фото можливий такий розмір, але для багатьох)

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Моя карта Приватбанка (5363 5426 0205 1337)- получатель Максим Ритус. Для PayPal - получатель madmax@studioavtv.com.ua

Поддержать проект Вы можете также заказав разработанные нами календари на 2018 год или заказав отпечаток понравившихся Вам фотографий до размера А2 (к сожалению, технически, не для всех фото возможен такой размер, но для многих)

Спасибо всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Памятки Архитектуры. Наследие".


Технічні партнери весняної експедиції 2017 року/Технические партнеры весенней экспедиции 2017 года.

CANON Україна


та QUADROCOPTER.UA





ну как то так =))

  • 1
Гляжу, што саветы аднолькава любілі, што ў вас, што ў нас у рэлігійныя будынкі зерне ссыпаць. У нас яшчэ любілі ў пасёлках і вышэй па статусу населеных пунктах Леніна паставіць, ці помнік загінуўшым падчас вайны. А яшчэ файна так у іх атрымлівалася адразу амаль за домам узяць і завод пабудаваць на аснове старога гаспадарчага будынку. У вас так жа здзекваліся над архітэктурнымі помнікамі?

зерно - це сама менша біда, коли робили склад міндобрива, от то був жах, тоди храму і внутрішній відділці наступав кінец в повному обсязі...

завод - то да, особливо в великих костелах, як в Перемишлянах, завод до стіни, з костелу двуповерхову майстерню з станками...

та що говорити за переферію, якщо костел в Києві, в столиці, наприклад мав післяреволюційну бурхливу історію ...

правкі від Сергей Калиберда
...по инвентарю 1938 года там был орган. Но не это я хотел написать, а хочу внести небольшие поправки в Ваш такст, а именно:
snycerz - резчик по дереву; сницарськои работы - резной работы;
Kosciol p.w. Nawiedzenia Najswietszej Maryi Panny i sw. Tekli - Костел Явления (Благовещения) Пресвятой Девы Марии и св. Теклы

"есть чуть ли не единственными сохранившимися деревянными костелами XVII-XVIII вв. на территории Украины" - это не так, надо написать "одним из.немногих сохранившихся деревянных .." ...

  • 1