m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Пнікут. Костел/Наследие. Пникут. Костел.

Підтримайте проект своїми лайками і поширенням. Дякуємо всім Вам за підтримку!
—————
Поддержите проект своими лайками и распространением. Благодарим всех Вас за поддержку!

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../
напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...




Сайт ВР датує першу згадку про Пнікут на Мостищині 1359 р., а І том "Львівської архідієцезії латинського обряду. Львівська область" (І.Седельник, М.Бучек, Львів, 2004) дає цифру 1366 рік. В будь якому разі, це сталося в XIV ст. Зараз в селі проживає близько 1100 чоловік, а шпиль красеня-костелу видно здаля: і з Крукеничів, і з Буховичів. Здається, навіть з Раденичів.
—————
Сайт ВР датирует первое упоминание о Пникут на Мостищине 1359 годом, а 1 том "Львовской архиепархии латинского обряда. Львовская область" (И.Седельник, М.Бучек, Львов, 2004) дает цифру 1366 год. В любом случае, это произошло в XIV в. Сейчас в селе проживает около 1100 человек, а шпиль красавца-костела видно издали: и с Крукеничей, и с Буховичей. Кажется, даже с Раденичей.









У 1385 р. власник Пнікута Петро Стрийський передав село перемишльським єпископам, а вже ті потім віддали поселення в розпорядження Кафедрального капітула.
Вже в 1470 році в селі була католицька парафія.
—————
В 1385 году владелец Пникут Петр Стрыйский передал село перемишльским епископам, а те потом отдали поселения в распоряжение Кафедрального капитула.
Уже в 1470 году в селе была приход.









Десь тоді ж, напевно, над джерельцем спорудили першу дерев'яну святиню. Костел та плебанія були оточені оборонним муром, був навіть рів і звідний міст - такі вже були часи. На місці того давнього костелу зараз стоїть капличка. Відомо, що в 1611 році розпочалось будівництво дерев'яного костелу - причому вже не першого. Та споруда згоріла (разом з віруючими) під час нападу козаків на Пнікут у 1648 році.
—————
Где то тогда же, наверное, над ручейком построили первую деревянную святыню. Костел и плебания были окружены оборонительной стеной, был даже ров и подъемный мост - такие были времена. На месте того давнего костела сейчас стоит часовня. Известно, что в 1611 году началось строительство деревянного костела - причем уже не первого. И сооружение сгорело (вместе с верующими) при нападении казаков на Пникут в 1648 году.











В 1667 році знову споруджують дерев'яну святиню, яка була грунтовно відремонтована в 1728 році. Але коли в 1743 з візитацією до костелу прибув єпископ Вацлав Сераковський, він відклав освячення споруди через її незадовільний стан, а в 1753 наказав спорудити новий храм. Що й було зроблено - в 1762 році. Нова дерев'яна святиня була досить схожа на храми в Раденичах і Таданях. Освятив костел в 27 липня 1767 року перемишльський єпископ Ігнатій Кшижановський. Костел мав три вівтарі (Христа розп'ятого, св. Антонія і св. Йосипа). Ремонти мали місце в 1808 і 1831-1834 роках. 14 травня 1869 року в костелі був встановлений новий орган роботи львівських майстрів Карла та Ігнація Таулеців (Taulec).
—————
В 1667 году вновь сооружают деревянную святыню, которая была основательно отремонтирована в 1728 году. Но когда в 1743 году с визитацией в костел прибыл епископ Вацлав Сераковский, он отложил освящение сооружения из-за ее неудовлетворительного состояния, а в 1753 году приказал построить новый храм. Что и было сделано - в 1762 году. Новая деревянная святыня была весьма похожа на храмы в Раденичах и Тадани. Освятил костел в 27 июля 1767 году перемышльский епископ Игнатий Кшижановский. Костел имел три алтаря (Христа распятого, св. Антония и св. Иосифа). Ремонты имели место в 1808 и 1831-1834 годах. 14 мая 1869 в костеле был установлен новый орган работы львовских мастеров Карла и Игнация Таулецив (Taulec).











В 1905 році під час візитації єпископ Кароль Фішер відзначив, що храм справляє гарне враження, але є занадто тісним. Натяк селяни зрозуміли - і в 1908-1911 роках в 200 м від старої святині йшло будівництво мурованого храму, який не показався б тісним вже ніякому єпископу. Автором проекту був житель Добромиля Максиміліан Яблонський. Дах в новобуду з'явився в жовтні 1909 року. Освятили новий костел 6 грудня 1912 року, старий при цьому не розбирали, поруч стояв. Обидва храми сильно постраждали в Першу світову війну.
—————
В 1905 году во время визитации епископ Кароль Фишер отметил, что храм производит хорошее впечатление, но слишком тесным. Намек крестьяне поняли - и в 1908-1911 годах в 200 м от старой святыни пошло строительство каменного храма, что не показался бы тесным уже никакому епископу. Автором проекта был житель Добромиля Максимилиан Яблонский. Крыша у новостроя появился в октябре 1909 года. Освятили новый костел 6 декабря 1912, старый при этом не разбирали, он рядом стоял. Оба храма сильно пострадали в Первую мировую войну.











В 1921 році, після закінчення ремонту, споруду заново освятили (і ще раз - 23 грудня 1936 року). В 1927 було придбано в Перемишлю два нових дзвони. Старий храм розібрали в 1929 і разом з костельним майном перенесли в село Ляшки (за іншою версією в Зав'язанці) парафії в Раденичах. 23 грудня 1936 року мурований костел консекрував єпископ К. Фішер.
—————
В 1921 году, после окончания ремонта, сооружение заново освятили (и еще раз - 23 декабря 1936 года). В 1927 было приобретеон в Перемышле два новых колокола. Старый храм разобрали в 1929 году и вместе с костельной имуществом перенесли в село Ляшки (по другой версии в Завязанцы) прихода в Раденичи. 23 декабря 1936 года костел консекрував епископ К. Фишер.






 


У липні 1946 року парох Юрій (Єжи) Аблевич виїхав до Польщі, за традицією прихопивши найцінніше з костельного майна. Храм же діяв ще десятиліття - на служби з села Мишлятичів приїжджав священник Міхал Свидницький, а пізніше віруючі самі збиралися на молитви у костелі (!) - ключі від храму католики нікому не віддали. Навіть ремонт тихцем проводили. Не дивно - в селі завжди проживало чимало етнічних поляків.
——————
В июле 1946 года настоятель Юрий (Ежи) Аблевич выехал в Польшу, по традиции прихватив самое ценное из костельного имущества. Храм же действовал еще десятилетия - на службу из села Мишлятичи приезжал священник Михал Свидницкий, а позже верующие сами собирались на молитвы в костеле (!) - ключи от храма католики никому не отдали. Даже ремонт потихоньку проводили. Неудивительно - в селе всегда проживало немало этнических поляков.













Кажуть, що костел в Пнікуті був ПЕРШИМ католицьким храмом, який повернули віруючим - сталося це ще в жовтні 1987 р. В 1990-1991 рр. храм було реконструйовано.
—————
Говорят, что костел в Пникуте был ПЕРВЫМ католическим храмом, который вернули верующим - произошло это еще в октябре 1987 года. В 1990-1991 гг. храм был реконструирован.

таким був храм в 1929 р. І "веселкова балка" на місці/таким был храм в 1929 и "радужная балка" на месте




https://www.castles.com.ua/pnikut.html
http://rkc.in.ua/index.php?l=u&m=k&f=ozlvmo&p=lvmopnmk

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Моя карта Приватбанку (5363 5426 0205 1337) одержувач - Максим Рітус. Для PayPal - одержувач madmax@studioavtv.com.ua.

Підтримати проект Ви можете також замовивши розроблені нами календари на 2018 рік або замовивши відбиток вподобаних Вам фотографій до розміру А2 (на жаль, технічно, не для всіх фото можливий такий розмір, але для багатьох)

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Моя карта Приватбанка (5363 5426 0205 1337)- получатель Максим Ритус. Для PayPal - получатель madmax@studioavtv.com.ua

Поддержать проект Вы можете также заказав разработанные нами календари на 2018 год или заказав отпечаток понравившихся Вам фотографий до размера А2 (к сожалению, технически, не для всех фото возможен такой размер, но для многих)

Спасибо всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Памятки Архитектуры. Наследие".


Технічні партнери весняної експедиції 2017 року/Технические партнеры весенней экспедиции 2017 года.

CANON Україна


та QUADROCOPTER.UA





ну как то так =))

  • 1
Прыгожа. Вельмі. На фота адчуванне, што патрапіў у нейкую частку Гары Потэра.

просто - любима своїми параф'ями =)

  • 1
?

Log in

No account? Create an account