?

Log in

No account? Create an account

m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Білорічиця. Садиба Рахманових/Наследие. Белоречица. Усадьба Рахмановых.

Підтримайте проект своїми лайками і поширенням. Дякуємо всім Вам за підтримку!
—————
Поддержите проект своими лайками и распространением. Благодарим всех Вас за поддержку!

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../
напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...




У 35 км від м. Прилуки розташоване с.Білорічица відоме до 1945 року як Вейсбаховка. Кажуть, шо першим його власником був німець, який називав протікаючу поруч річку Вейс (Біла). Правда, чи ні, але в 1727 році село переходить до генерала графу Вейсбаха. У цих фактах ймовірно і слід шукати пояснення назви села.
А у 1873 році поміщик Рахманов одружується з дочкою декабриста Сергія Григорович Волконського - Олені Сергіївні Волконської-Кочубей і землі Вейсбаховкі перейшли до них. Тоді ж і почалося створення Білорічицкого архітектурного ансамблю.
-----------
В 35 км от г. Прилуки расположено с.Белоречица известное до 1945 г. как Вейсбаховка. Говорят, что первым его владельцем был немец, который называл протекающую рядом речку Вейс (Белая). Правда или нет, но в 1727 г. село переходит к генералу графу Вейсбаху. В этих фактах вероятно и следует искать объяснение названия села.
А в 1873 г. помещик Рахманов женится на дочери декабриста Сергея Григориевича Волконского — Елене Сергеевне Волконской-Кочубей и земли Вейсбаховки перешли к ним. Тогда же и началось создание Белоречицкого архитектурного ансамбля.

















За відомостями з іншого джерела справа була по іншому:
У 70-ті роки XIX століття доля приводить архітектора А. Ягна в с. Вороньки (нині Бобровицький район Чернігівської області), де пройшли останні роки життя декабриста Сергія Григоровича Волконського і його дружини Марії Миколаївни. Перебування в Вороньках виявилося для Олександра Юлійовича важливим з точки зору особистого життя. Він захопився Оленою Сергіївною, дочкою Волконських, яка на той час була одружена з керуючим маєтками Кочубеїв, місцевим поміщиком А. Рахмановим. Згодом цей шлюб був розірваний, але оформити офіційно четверте заміжжя Олена Сергіївна не могла за церковними канонами, тому дочка Олександра Ягна - Олександра Олександрівна - формально носила прізвище Рахманова.
-----------
По сведениям из другого источника дело было по иному:
В 70-е годы XIX столетия судьба приводит архитектора А. Ягна в с. Вороньки (ныне Бобровицкий район Черниговской области), где прошли последние годы жизни декабриста Сергея Григорьевича Волконского и его жены Марии Николаевны. Пребывание в Вороньках оказалось для Александра Юльевича важным с точки зрения личной жизни. Он увлекся Еленой Сергеевной, дочерью Волконских, которая к тому времени была замужем за управляющим имениями Кочубеев, местным помещиком А. Рахмановым. Впоследствии этот брак был расторгнут, но оформить официально четвертое замужество Елена Сергеевна не могла по церковным канонам, поэтому дочь Александра Ягна — Александра Александровна — формально носила фамилию Рахманова. 

















Від колишнього чоловіка Олена Сергіївна отримала маєток, що знаходився в 30 км від Вороньків, - село Вейсбаховку, там і оселилася разом з двома дочками і А. Ягном. Тут він побудував цегляний завод і створив художньо-виробничі майстерні, де виготовляли керамічні плитки з мотивами українського народного орнаменту. Тут і були виконані майоліки і решітки для саратовського музичного училища. За проектом А. Ягна неподалік від с. Вейсбаховка був споруджений архітектурний ансамбль, що складається з палацу (1886), готелю, флігеля (1878), церкви і пекарні. Завдяки створенню цього ансамблю Ягн увійшов в історію як один із засновників стилю український модерн.
-----------
От прежнего мужа Елена Сергеевна получила имение, находившееся в 30 км от Вороньков, — село Вейсбаховку, там и поселилась вместе с двумя дочерьми и А. Ягном. Здесь он построил кирпичный завод и создал художественно-производственные мастерские, где изготовляли керамические плитки с мотивами украинского народного орнамента. Здесь и были выполнены майолики и решетки для саратовского музыкального училища. По проекту А. Ягна неподалеку от с. Вейсбаховка был сооружен архитектурный ансамбль, состоящий из дворца (1886), гостиницы, флигеля (1878), церкви и пекарни. Благодаря созданию этого ансамбля Ягн вошел в историю как один из основателей стиля украинский модерн.

















Палац нагадував казковий терем, мерехтливий кольоровою майолікою: дах, фриз, віконні лиштви були зроблені з майоліки і теракоти. Вхід в нього вирішено у вигляді ганку з шатровим покриттям. Деякі форми нагадують про повалушу - елементі російських теремних палаців XVII в. Всі споруди гармонійно поєднувалися з двома чудовими парками, ставками і штучно насипаними островами.
Свого часу цей куточок української землі з прекрасними спорудами в стилі українського модерну викликав захоплення І. Тургенєва, який називав маєток Е. Волконської земним Ельдорадо.
-------------
Дворец напоминал сказочный терем, мерцающий цветной майоликой: крыша, фриз, оконные наличники были сделаны из майолики и терракоты. Вход в него решен в виде крыльца с шатровым покрытием. Некоторые формы напоминают о повалуше — элементе русских теремных дворцов XVII в. Все постройки гармонично сочетались с двумя прекрасными парками, прудами и искусственно насыпанными островами. 
В свое время этот уголок украинской земли с прекрасными сооружениями в стиле украинского модерна вызвал восхищение И. Тургенева, называвшего имение Е. Волконской земным Эльдорадо.



















На території Білорічиці в 19 ст. було два парки, три фруктових сада з теплицею, озеро Мокрець (пізніше перейменоване в Криве), ставки Ревня (в 200 м від садиби з двома штучно насипаними островами) і Млаки. До нашого часу зберігся лише будинок флігель для приїжджих, в якому зараз знаходиться Свято-Миколаївська церква.
У цьому творі дещо еклектично змішані форми російської (XVII-XVIII ст.) і української народної архітектури. У плані нагадує українську хату на дві половини. Перший поверх - кам'яний, другий - дерев'яний. Будинок мав високий черепичний дах, виступаючі мансарди і «ганок». Форма отворів різна (шестигранні скошені і прямокутні з типово російськими лиштвами і сандриками). Білі оштукатурені стіни прикрашені барвистими майоліковими вставками і лиштвами. Колони і піч також були прикрашені теракотою і майолікою.
------------
На территории Белоречицы в 19 в. было два парка, три фруктовых сада с теплицей, озеро Мокрец (позднее переименованное в Кривое), пруды Ревня (в 200 м от усадьбы с двумя искусственно насыпанными островами) и Млаки. До нашего времени сохранился только здание флигель для приезжих, в котором сейчас находится Свято-Николаевская церковь.
В этом произведении несколько эклектично смешаны формы русской (XVII-XVIII вв.) и украинской народной архитектуры. В плане напоминает украинскую хату на две половины. Первый этаж – каменный, второй – деревянный. Дом имел высокую черепичную крышу, выступающие мансарды и «ганок». Форма проемов разная (шестигранные скошенные и прямоугольные с типично русскими наличниками и сандриками). Белые оштукатуренные стены украшены красочными майоликовыми вставками и наличниками. Колоны и печь также были украшены терракотой и майоликой.











декілька кадрів з неба/несколько кадров с неба










Головний будинок, в якому і проживали Рахманови, був аналогічний за формами і стилем, але триповерховий. Вхід в нього був вирішений у вигляді ганку з шатровим покриттям. Деякі форми нагадували про повалушу - елементі російських теремні палаців XVII в. На жаль палац був зруйнований під час Великої вітчизняної війни.
Церква ж була розібрана вже за часів Радянського Союзу в 1962 році.
Якщо флігель і палац садиби були побудовані за проектом архітектора і майстри художньої кераміки Олександра-Едуарда Юлійовича Ягна (1848-1922), то всередині вони були розписані товаришем Ягна по навчанню в Римі і Москві художником В.М.Соколовим (1841-1921). Обидва майстри поховані тут же в Білорічиці.
-----------
Главный дом, в котором и проживали Рахмановы, был аналогичен по формам и стилю, но трехэтажный. Вход в него был решен в виде крыльца с шатровым покрытием. Некоторые формы напоминали о повалуше — элементе русских теремных дворцов XVII в. К сожалению дворец был разрушен во время Великой отечественной войны.
Церковь же была разобрана уже во времена Советского Союза в 1962 г.
Если флигель и дворец усадьбы были построены по проекту архитектора и мастера художественной керамики Александра-Эдуарда Юльевича Ягна (1848-1922), то внутри они были расписаны товарищем Ягна по учебе в Риме и Москве художником В.М.Соколовым (1841-1921). Оба мастера похоронены тут же в Белоречице.

Ймовірно фото палацу/Возможно фото дворца


Реконструкція В.Ясневічем палацу Рахманових/Реконструкция В.Ясневичем дворца Рахмановых


Джерела/источники:
http://siver.org.ua/?p=393
http://www.doroga.ua/poi/Chernigovskaya/Belorechica/Nikolaevskaya_cerkovj/2410

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Моя карта Приватбанку (5363 5426 0205 1337) одержувач - Максим Рітус. Для PayPal - одержувач madmax@studioavtv.com.ua.

Підтримати проект Ви можете також замовивши розроблені нами календари на 2018 рік або замовивши відбиток вподобаних Вам фотографій до розміру А2 (на жаль, технічно, не для всіх фото можливий такий розмір, але для багатьох)

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Моя карта Приватбанка (5363 5426 0205 1337)- получатель Максим Ритус. Для PayPal - получатель madmax@studioavtv.com.ua

Поддержать проект Вы можете также заказав разработанные нами календари на 2018 год или заказав отпечаток понравившихся Вам фотографий до размера А2 (к сожалению, технически, не для всех фото возможен такой размер, но для многих)

Спасибо всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Памятки Архитектуры. Наследие".




ну как то так =))