?

Log in

No account? Create an account

m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Розтоки. Успенська церква/Наследие. Ростоки. Успенская церковь.

Підтримайте проект своїми лайками і поширенням. Дякуємо всім Вам за підтримку!
—————
Поддержите проект своими лайками и распространением. Благодарим всех Вас за поддержку!

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../
напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...




Сіл з такою назвою по Україні безліч. Буковинські Розтоки мають легенду, яка пояснює походження імені поселення. Уроженка Розтоків Марія Влад так передає переказ: "Одного літа на початку XV століття випали нібито сильні дощі. Та такі, що всі потоки переповнилися водою і почали заливати долину в підніжжі гір. Мешканці змушені були переселитися на деякий час у гори. А коли дощі вщухли, і люди повернулися додому, побачили диво — долина була поділена навпіл невеликою, але бурхливою річкою. Люди спробували йти бродом до своїх помешкань і питали:
— Через (ріку) мож?
— Мож, мож! — казали першопрохідці на той бік. Так і назвали прозору річку — Черемош.
—————
Сел с таким названием по Украине множество. Буковинские Розcтоки имеют легенду, объясняющую происхождение имени поселения. Уроженка Роcток Мария Влад так передает предание: "Одного лета в начале XV века выпали якобы сильные дожди. И такие, что все потоки переполнились водой и начали заливать долину у подножия гор. Жители вынуждены были переселиться на некоторое время в горы. А когда дожди утихли, и люди вернулись домой, увидели чудо - долина была разделена пополам небольшой, но бурной рекой. Люди попытались идти вброд в свои дома и говоряли:
- Через (реку) мож?
- Мож, мож! - говорили первопроходцы на другую сторону. Так и назвали прозрачную реку - Черемош.










А розточене надвоє річкою село — Розтоками. Галицькі Розтоки, опинилися на лівобережжі, а буковинські — праворуч. Леся Українка, їдучи на початку 1900-х через гору Німчич підводою до водолічниці в полонинській місцині Буркут, зупинилася від казкового краєвиду. Вона описала, що побачила в долині обабіч ріки щось таке дивне, таке срібне, ніби мрія, ніби казка в серпанку яблуневого цвіту, з виринаючими банями церков... Їй відповіли, що це — Розтоки. Але велика українська поетеса вирішила, що це видиво не має назви, воно — неповторне!"
——————
А расточенное надвое рекой село - Ростоками. Галицкие Розтоки, оказались на левобережье, а буковинские - на правом. Леся Украинка, едучи в начале 1900-х через гору Нимчич подводой к водолечебнице в полонинском местности Буркут, остановилась от сказочного пейзажа. Она описала, что увидела в долине вдоль реки что-то странное, такое серебряное, будто мечта, как будто сказка в дымке яблоневого цвета, с всплывающие куполами церквей ... Ей ответили, что это - Розтоки. Но большая украинская поэтесса решила, что это видение не имеет названия, оно - неповторимое! "

































В центрі села стоїть велика дерев'яна Успенська церква. Зведено храм ще в 1846 році, для Буковинських карпат - майже в доісторичну епоху. За іншими даними вона збудована – у 1875 році. Побудована із смерекових брусів і являє собою ранній зразок триверхого буковинського храму. Кольору церква яскраво-жовтого, відполірована до блиску, а вхід до храму один в один повторює звичні сільські веранди - з заскленими дверима і якимось таким совковим духом.
—————
В центре села стоит большая деревянная Успенская церковь. Возведен храм еще в 1846 году, для буковинских Карпат - почти в доисторическую эпоху. По другим данным она построена - в 1875 году. Возведен из еловых брусьев и представляет собой ранний образец трехъярусного буковинского храма. Цвета церковь ярко-желтого, отполирована до блеска, а вход в храм один в один повторяет привычные сельские веранды - с остекленными дверями и каким то таким совковым духом.





























Храм типовий для Путильщини: на кам'яному фундаменті, тризрубний, триглавий. Верхи пірамідальні і майже однакові за висотою. Бабинець і нава в плані прямокутні, а апсида має п'ять сторін. Верхи колись були обшиті гонтом - може бути, зараз не перевірити, все під блискучою бляхою. Всередині храму збереглися зразки дерев’яного різьблення та живопису XVIII – XIX століть. Велику мистецьку цінність становить дерев’яний різьблений з позолотою іконостас, створений разом із церквою, та окремі зразки релігійного живопису.
—————
Храм типичный для Путильщины: на каменном фундаменте, трехсрубний, трехглавый. Верхи пирамидальные и почти одинаковые по высоте. Бабинец и неф в плане прямоугольные, а апсида имеет пять сторон. Верхи когда были обшиты гонтом - может быть, сейчас не проверить, они все еще под блестящей бляхой. Внутри храма сохранились образцы деревянной резьбы и живописи XVIII - XIX веков. Большую художественную ценность представляет деревянный резной с позолотой иконостас, созданный вместе с церковью, и отдельные образцы религиозной живописи. В середине церки все чистенько и в полотенцах.



































На північний захід від церкви стоїть така ж жовта і велика дзвіниця. Дерев'яна, два восьмерика на четверику. Має три яруси, а завершення неначе копіює верхи самої церкви. Всередині дзвіниці - міні-храм.
——————
К юго-западу от церкви стоит такая же желтая и большая колокольня. Деревянная, два восьмерика на четверике. Имеет три яруса, а завершение будто копирует верхи самой церкви. Внутри колокольни - мини-храм.







Деякі вважають що ні це в церкві найцікавіше.. І не колодязь. І не грушки, що сипляться до храмових дверей.
Найцікавішою називають табличку на стіні храму, яка виходить на дорогу. Табличка ця, присвячена 50-літтю царювання австро-угорського імператора Франца-Йосипа, яка розчулює своєю безмежною простотою і наївністю. Зроблена в часи, коли неписемність була поширеним явищем і граматичні помилки не вважалися смертним гріхом, вона тішить нас, закомп'ютеризованих власників словників і дипломів. Супер-напис!
—————
Некоторие считают что не это в церкви самое интересное. И не колодец. И не груши, что сыплются в храмовые двери.
Наиболее интересной називают табличку на стене храма, которая выходит на дорогу. Табличка эта, посвященная 50-летию царствования австро-венгерского императора Франца-Иосифа, которая трогает своей безграничной простотой и наивностью. Сделана во времена, когда неграмотность была распространенным явлением и грамматические ошибки не считались смертным грехом, она радует нас, закомпьютеризованих владельцев словарей и дипломов. Супер-надпись!



Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Моя карта Приватбанку (5363 5426 0205 1337) одержувач - Максим Рітус. Для PayPal - одержувач madmax@studioavtv.com.ua.

Підтримати проект Ви можете також замовивши розроблені нами календари на 2018 рік або замовивши відбиток вподобаних Вам фотографій до розміру А2 (на жаль, технічно, не для всіх фото можливий такий розмір, але для багатьох)

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Моя карта Приватбанка (5363 5426 0205 1337)- получатель Максим Ритус. Для PayPal - получатель madmax@studioavtv.com.ua

Поддержать проект Вы можете также заказав разработанные нами календари на 2018 год или заказав отпечаток понравившихся Вам фотографий до размера А2 (к сожалению, технически, не для всех фото возможен такой размер, но для многих)

Спасибо всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Памятки Архитектуры. Наследие".




ну как то так =))