m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Могилівка. Оборонна церква Стефана Великого/Наследие. Могилевка. Церковь Стефана Великого.

Підтримайте проект своїми лайками і поширенням. Дякуємо всім Вам за підтримку!
—————
Поддержите проект своими лайками и распространением. Благодарим всех Вас за поддержку!

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../
напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...




Перед нами церква Стефана Великого – другий за віком оборонний храм Буковини. «Другий за віком» - номінально, бо перевірити дату побудови церкви – 1440 рік, неможливо: пам’ятка відсутня в усіх існуючих реєстрах. На такій самій даті наполягають і мешканці села, які дуже пишаються своїм храмом. Здійснюючи короткий огляд старих мурованих храмів Буковини, відмітимо Вознесенську церкву в Лужанах (офіційно – 1453-1455 рік, хоча нещодавні знахідки фресок ХІІІ століття дають підставу датувати храм саме тим періодом), церкву Різдва Богородиці в Рухотині (1459 рік) та Іллінську церкву в Топорівцях (1560 рік).
—————
Перед нами церковь Стефана Великого - второй по возрасту оборонительный храм Буковины. «Второй по возрасту» - номинально, ибо проверить дату построения церкви - 1440 год, невозможно: памятник отсутствует во всех существующих реестрах. На той же дате настаивают и жители села, которые очень гордятся своим храмом. Осуществляя краткий обзор старых каменных храмов Буковины, отметим Вознесенская церковь в Лужанах (официально - 1453-1455 год, хотя недавние находки фресок XIII века дают основание датировать храм именно тем периодом), церковь Рождества Богородицы в Рухотине (1459) и Ильинскую церковь в Топоровцах (1560).







Знайти її доволі просто. Її навіть видно з дороги, що веде з Герци до Новоселиці через Лунку. Дійти до храму можна навіть з Герци: від центру містечка до неї не більше 3 кілометрів, щоправда круто угору. Алгоритм попадання простий: майже в центрі Герци переїжджаємо річку Могилівка. Відразу за нею починається однойменне село, а на початку села – капличка. Біля каплички вертаємо ліворуч. Спочатку їдемо долиною, а потім – вгору. По дорозі питаємо місцевих мешканців, щоб не заїхати куди не потрібно. Остання сто метрів до храму – дуже важки. Мій бус після вчорашнього дощику даже пів підйому подолати не зміг і покотився назад.
—————
Найти ее довольно просто. Ее даже видно с дороги, ведущей из Герца в Новоселицы через лунку. Дойти до храма можно даже с Герца от центра города к ней не более 3 километров, правда круто вверх. Алгоритм попадания прост: почти в центре Герца переезжаем реку Могилевка. Сразу за ней начинается одноименное село, а в начале села - часовня. У часовни возвращаем налево. Сначала едем по долине, а затем - вверх. По дороге спрашиваем местных жителей, чтобы не заехать куда не нужно. Последняя сто метров до храма - очень тяжелые. Мой бус после вчерашнего дождя даже пол подъема преодолеть не смог и покатился назад.







Про саму церкву інформації фактічно немає, є тільки згадка на castles.com.ua про румунську статтю, з якою такі данні.
- що її закрили в 1940-х - з усім церковним майном.
- що в той час були на стінах ще досить яскраві фрески в червоних і синіх відтінках, що дах був під дранкою, вже за кілька років церква стояла без даху, а фрески стікали дощами.
- що незадовго до війни люди їздили до Бухаресту за коштами на ремонт могилівської святині, кошти начебто виділили - але тут 1940 рік, Герца приєднана до СРСР, які вже румунські кошти, ви що. Тут половину села депортували, було вже не до споруд.
- що в кінці 1940-х, коли деякі з депортованих повернулися додому, в селі вже заставляли розмовляти російською. Але в храмі - таємно - правив священик. Остаточно радянська влада закрила церквицю (вона мала й посвяту - Богородиці) в 1961 році. Храм почав помирати, перетворюючись в руїну.
——————
О самой церковь информации фактично нет, есть только упоминание на castles.com.ua о румынскую статью, из которой такие данные.
- что её закрыли в 1940-х - со всем церковным имуществом.
- что в то время были на стенах еще достаточно яркие фрески в красных и синих оттенках, что крыша была под дранкой, уже через несколько лет церковь стояла без крыши, а фрески стекали с дождями.
- что незадолго до войны люди ездили в Бухарест за средствам на ремонт Могилевской святыни, средства вроде выделили - но тут 1940 год, Герца присоединена к СССР, какие уже румынские средства, вы что. Здесь половину села депортировали, было уже не до сооружений.
- что в конце 1940-х, когда некоторые из депортированных вернулись домой, в селе уже заставляли говорить по-русски. Но в храме - тайно - продолжал священник. Окончательно советская власть закрыла церковку (она имела и посвящение - Богородицы) в 1961 году. Храм начал умирать, превращаясь в руины.









а також от така інформація з місцевих балачок:
- що в часи Незалежності покотилася Могилівкою чутка про кишинівського студента, котрий мріє відреставрувати святиню на свої кошти - і навіть збирає якісь дозволи в Румунії, Москві (чому Москві?) і Чернівцях. І в Чернівцях начебто ставлять палки в колеса - бо їм чомусь Стефан Великий як кістка в горлі. - що іржавий залізний хрест на півмісяці, котрий колись був на дзвіниці, ще донедавна валявся поруч з святинею, на стінах все ще проступали фрески(Стефан Великій - на одній), а на вівтарі хтось нашкрябав "КОЛЯ".
- Ну і хрестоматійне: храм Стефан Великий поставив тут на честь чергової перемоги у битві - він завжди так робив. Але ну ніяк не міг зробити цього у 1440 р.: йому на той час було лише 11 років. 
—————
а также вот такая информация из местных разговоров:
- что во времена независимости покатился Могилевкой слух о кишиневского студента, который мечтает отреставрировать святыню на свои средства - и даже собирает какие-то разрешения в Румынии, Москве (почему Москве?) И Черновцах. И в Черновцах вроде ставят палки в колеса - потому что им почему-то Стефан Великий как кость в горле.
- что ржавый железный крест на полумесяце, который когда-то был на колокольне, еще недавно валялся рядом со святыней, на стенах все еще проступали фрески (Стефан Большой - на одной), а на алтаре кто нацарапал "КОЛЯ".
- ну и хрестоматийное: храм Стефан Великий поставил здесь в честь очередной победы в битве - он всегда так делал. Но ну никак не мог сделать этого в 1440 г .: ему в то время было всего 11 лет.







Храм мініатюрний, зі стінами завтовшки від одного метра до більш двох. Напівкругла апсида, витягнута поперек нава, оборонна дзвіниця над квадратним бабинцем, розширеним прибудовою. Все це вкрито металочерепицею: у 2007 році проведено “реставрацію” храму, як розповіла ключниця храму, церкву підняли з цілковитої руїни, що стояли тільки стіни, на яких вже жодних розписів і даху давно не було.
Найбільшою окрасою храму є 4 могутніх контрфорси: два з півдня і два з заходу.
—————
Храм миниатюрный, со стенами толщиной от одного метра до более двух. Полукруглая апсида, вытянутая поперек неф, оборонная колокольня над квадратным притвором, расширенным пристройкой. Все это покрыто металлочерепицей: в 2007 году проведенf "реставрацию" храма, как рассказала ключница храма, церковь подняли из полной руины, что стояли только стены, на которых уже никаких росписей и крыши давно не было.
Наибольший украшением храма является 4 мощных контрфорсы: два с юга и два с запада.







Замість вікон, можливо, раніше були амбразури, але в процесі перебудов вони скоріше за все були розтесані. В інтер’єрі церкви фактично все нове. Хоча іконостас дуже нагадує ті, що в інших буковинських храмах (наприклад, в Берегометі), збереглися з XVIII століття.
—————
Вместо окон, возможно, раньше были амбразуры, но в процессе перестройки они скорее всего были растесаны. В интерьере церкви фактически все новое. Хотя иконостас очень напоминает те, что в других буковинских храмах (например, в Берегомете), сохранились с XVIII века.







Джерела/источники:
andy-travel.com.ua
castles.com.ua

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Моя карта Приватбанку (5363 5426 0205 1337) одержувач - Максим Рітус. Для PayPal - одержувач madmax@studioavtv.com.ua.

Підтримати проект Ви можете також замовивши розроблені нами календари на 2018 рік або замовивши відбиток вподобаних Вам фотографій до розміру А2 (на жаль, технічно, не для всіх фото можливий такий розмір, але для багатьох)

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Моя карта Приватбанка (5363 5426 0205 1337)- получатель Максим Ритус. Для PayPal - получатель madmax@studioavtv.com.ua

Поддержать проект Вы можете также заказав разработанные нами календари на 2018 год или заказав отпечаток понравившихся Вам фотографий до размера А2 (к сожалению, технически, не для всех фото возможен такой размер, но для многих)

Спасибо всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Памятки Архитектуры. Наследие".




ну как то так =))

?

Log in

No account? Create an account