?

Log in

No account? Create an account

m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Оброшине. Палац архієпископів/Наследие. Оброшино. Дворец архиепископов.

Приєднуйтесь до благодійних зборів для проекту і отримуйте календарі і фотографії формату А2.
Підтримайте проект своїми лайками і поширенням інформації про акцію. Дякуємо всім Вам за підтримку!
—————
Присоединяйтесь к благотворительным сборам для проекта и получайте календари и фотографии формата А2.
Поддержите проект своими лайками и распространением информации об акции. Благодарим всех Вас за поддержку!


нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...



Пала́ц архієпи́скопів — ансамбль будівель, датований початком XVIII століття. Розташований у селі Оброшино, Пустомитівського району, Львівської області. Видатний зразок галицької заміської садиби, в архітектурі якої переплелися стилі бароко, рококо і сецесії (австрійського модерну).
Ансамбль у стилі бароко первісно складався з:
- палацу
- п’ятикутного парадного двору
- барокових за планом службових приміщень біля воріт
- окремого будинку кухні
- саду бароко
—————
Дворец архиепископов - ансамбль зданий, датированный началом XVIII века. Расположен в селе Оброшино, Пустомытовского района Львовской области. Выдающийся образец галицкой загородной усадьбы, в архитектуре которой переплелись стиле барокко, рококо и сецессии (австрийского модерна).
Ансамбль в стиле барокко первоначально состоял из:
- дворца
- пятиконечного парадного двора
- барочных по плану служебных помещений у ворот
- отдельного дома кухни
- Регулярный парк

































Колись поселення було королівщиною. У 1456 р. король Казимир Ягеллончик віддав цей фільварк під заставу каштеляну Петру Шамотульському (Piotr Szamotulski) - за борг, який "висів" на монархові після пруської кампанії. Через 10 років оброшине викупив у Шамотульського львівський архієпископ Грегож з Санока (1404-1477), відомий також як поет та письменник. Саме Грегож і вирішив долю поселення: з 1466 по 1939 рр. львівські архієпископи володітимуть селом. Хоча розквіту свого Оброшине досягло лише на початку XVIII ст., коли курію очолив Ян Скарбек (помер у 1733 р.), який прославився будівництвом нових та реставрацією старих галицьких костелів. Так як їздити аж в Дунаїв Скарбеку чомусь не хотілося, новою літньою резиденцією було обране Оброшине.
—————
Когда то поселение было королевским. В 1456 король Казимир Ягеллончик отдал этот фильварк под залог кастеляну Петру Шамотульському (Piotr Szamotulski) - за долг, который "висел" на монархе после прусской кампании. Через 10 лет Оброшино выкупил у Шамотульського львовский архиепископ Грегож с Санока (1404-1477), известный также как поэт и писатель. Именно Грегож и решил судьбу поселения: с 1466 по 1939 львовские архиепископы владели селом. Хотя расцвета своего Оброшино достигло лишь в начале XVIII в., когда курию возглавил Ян Скарбек (умер в 1733), прославившийся строительством новых и реставрацией старых галицких костелов. Так как ездить аж в Дунаев Скарбеку почему-то не хотелось, новой летней резиденцией было выбрано Оброшино.











Парковий фасад. Не видно і сліда від реставрації. Балкончик, сходи, декоративні вази, фігури добудовано в 1920р. архітектором Броніславом Віктором.
—————
Парковый фасад. Не видно и следа от реставрации. Балкончик, лестницы, декоративные вазы, фигуры достроен в 1920г. архитектором Брониславом Виктором.





















Отже, архієписькопсько-аграрний палац, збудований ще у 1730 році за проектом Юзефа ІІ Фонтана. Спочатку архітектуринй комплекс був витриманий у стилі бароко. Ян Скарбек встиг побачити сам палац, але впорядкували та вмеблювали приміщення вже після його смерті, за архієпископа Миколая Ігнація Вижицького (Mikolaj Ignacy Wyzycky, помер в 1757 р.). В той самий час виникла і палацова каплиця. А оздоблювальні роботи все тривали і тривали - навіть за наступного душпастиря, Вацлава Сєраковського (помер в 1780 р.). За Сєраковського з'явилися також чудові оранжереї з екзотичними рослинами, які і визначили "кар'єру" палацу в радянський і пост-радянський час.
—————
Итак, архиепископско-аграрный дворец, построенный еще в 1730 году по проекту Юзефа ІІ Фонтана. Сначала архитектуринй комплекс был выдержан в стиле барокко. Ян Скарбек успел увидеть сам дворец, но упорядочили и меблировали помещения уже после его смерти, при архиепископе Николае Игнации Вижицком (Mikolaj Ignacy Wyzycky, умер в 1757 г.). В то же время возникла и дворцовая часовня. А отделочные работы все продолжались и продолжались - даже при следующем пастыря, Вацлаве Сераковском (умер в 1780 г.). При Сераковском появились также замечательные оранжереи с экзотическими растениями, которые и определили "карьеру" дворца в советский и пост-советское период.































У 1922-25 рр. арх. Б. Віктор перебудував парадний фасад в стилі модерн, при цьому парковий фасад зберіг барокове оформлення. Службові будівлі, що примикають до парадних воріт, прикрашені скульптурами у стилі рококо. До палацу примикає дендропарк (60 видів дерев і чагарників) з невеликим звіринцем.
—————
В 1922-25 гг. арх. Б. Виктор перестроил парадный фасад в стиле модерн, при этом парковый фасад сохранил барочное оформление. Служебные здания, примыкающие к парадным воротам, украшенны скульптурами в стиле рококо. К дворцу примыкает дендропарк (60 видов деревьев и кустарников) с небольшим зверинцем.



































Найважче зрозуміти, чому прекрасний палац зовсім поруч зі Львовом наприкінці ХІХ ст. прийшла в цілковите запустіння. Відомо проте, що на той час в залах все ще стояли меблі часів побудови комплексу. Особливо сильно постраждала будівля в часи Першої світової війни, російські війська, пройшовши тут в 1915 році, забрали все, що порахували цінним.  Вмурований в стіну архів понести було не можна, тому його спалили. Пізніше палац займали німці, які використовували каплицю як їдальню. Після них палац перейшов до австрійців, що влаштували тут табір для турецьких військових біженців. Останніми тут були наддніпрянської козаки, які винесли з палацу те, що залишилося після попередників. Будівля стояла без вікон, дверей, із зруйнованими камінами і виламаними паркетинами.
—————
Труднее всего понять, почему прекрасный дворец совсем рядом со Львовом в конце XIX в. пришел в полное запустение. Известно однако, что в то время в залах все еще стояла мебель времен постройки комплекса. Особенно сильно пострадало здание во времена Первой мировой войны, российские войска, пройдя здесь в 1915 году, забрали все, что посчитали ценным. Вмурованный в стену архив унести было нельзя, поэтому его сожгли. Позже дворец занимали немцы, которые использовали часовню как столовую. После них дворец перешел к австрийцам, эти устроили здесь лагерь для турецких военных беженцев. Последними здесь были Надднепрянские казаки, они вынесли из дворца то, что осталось после предшественников. Здание стояло без окон, дверей, с разрушенными каминами и выломанными паркетинами.





А ось так виглядає кімната першого поверху (видно підтьоки води на стелі, а що на другому поверсі та піддашші...) Якщо виділяють кошти першим ділом перекривається дах щоб зупинити руйнування, а не обгороджують парканом і фарбують фасад +можливе випаровування решти коштів.
—————
А вот так выглядит комната первого этажа (видно подтеки воды на потолке, а что же на втором этаже и чердаке ...) Если выделяют средства первым делом перекрывается крыша чтобы остановить разрушение, а не ограждают забором и красят фасад + возможно испарение остальных средств.



























За дивним збігом обставин, дах залишилася неушкодженою. В 1920 році провели реконструкцію, добавили балкон, сходи, статуї з паркової сторони палацу (архітектор Броніслав Віктор і реставратор Юзеф Пётровскій). Спершу споруда складалась з центральної частини і двох каретних приміщень які з часом перебудували в праве і ліве крило будівлі. Тут, з періодичністю, були розміщені: школа механізаторів, тюрма НКВД, зараз бібліотека інституту.
—————
По странному стечению обстоятельств, крыша осталась невредимой. В 1920 году провели реконструкцию, добавили балкон, лестницы, статуи с парковой стороны дворца (архитектор Бронислав Виктор и реставратор Юзеф Пётровский). Сначала сооружение состояло из центральной части и двух каретных помещений которые со временем перестроили в правое и левое крыло здания. Здесь, с переодичностью, были размещены школа механизаторов, тюрьма НКВД, сейчас библиотека института.

Піднімимось на піддашья/Поднимемся на чердак












Службові приміщення що прилягають до парадних воріт, прикрашені скульптурами в стилі рококо. Належать до найкращих зразків подібної скульптури на теренах України. Приміщення одноповерхові, цегляні, тиньковані, побудовані водночас з палацом. Фасади реконструйовані у 1920-ті рр. в спрощених формах класицизму. Дах лише одного приміщення зберіг скульптуру Атланта з земною кулею на плечах. Огорожа кам'яна, цікава за силуетом, в стилі рококо.
Усі статуї розвернуті в центр дворика. В правій вежі видно отвір від годинника засновника Першої національної фабрики баштових годинників Міхала Менсовіча. Зараз там знаходиться капличка.
—————
Служебные помещения прилегающие к парадным воротам, украшенны скульптурами в стиле рококо. Принадлежат к лучшим образцам подобной скульптуры на территории Украины. Помещения одноэтажные, кирпичные, тинькование, построенные одновременно с дворцом. Фасады реконструированы в 1920-е гг. В упрощенных формах классицизма. Крыша только одного помещения сохранил скульптуру Атланта с земным шаром на плечах. Ограждение каменное, интересное по силуэту, в стиле рококо.
Все статуи развернуты в центр дворика. В правой башне видно отверстие от часов основателя Первой национальной фабрики башенных часов Михала Менсовича. Сейчас там находится часовня.















підвал/подвал
















Зараз на території садиби розташований Науково-дослідний інститут сільського господарства.
Відповідно до Державного реєстру національної культурної спадщини України до пам'яток архітектури в Оброшині відносяться: садиба львівських архієпископів (1730 р., № 477-0), палац (№ 477-1), господарські флігелі (№ 477-2), мурована огорожа з парадною та господарчою брамами (№ 477-3), а також парк (XVIII століття, № 477-4).
Інстітутське начальство всіляко перешкоджало до потрапляння всередину палацу (не дивлячись на моє журнальне посвідчення (правда з пару тижневим простроченням дати =)), наполягая на те що там все не доглянуто, обдерте і взагалі в жахливому стані, кажучи ... ми ось через півроку почнемо ремонт, тоді Вас обов'язково запросимо зателефонувавши в журнал. Але ми не звикли відступати і таки протиснулись всередину, що не побачили самі - додали з мережі інтернету. Ми чесно витримали більше півроку (матеріал був готовий ще на початку осені), але ... нам ніхто так і не передзвонив і ось готова стаття побачила світ.
—————
Сейчас на территории усадьбы расположен Научно-исследовательский институт сельского господарства.
Согласно Государственный реестр национального культурного наследия Украины к памятникам архитектуры в Оброшино относятся: усадьба львовских архиепископов (1730, № 477-0), дворец (№ 477-1), хозяйственные флигели (№ 477-2), каменная ограда с парадной и хозяйственной воротами (№ 477-3), а также парк (XVIII век, № 477-4).
Институтское начальство всячески препятствовало к попаданию во внутрь дворца (не смотря на моё журнальное удостоверение (правда с пару недельной просрочкой даты =)), наполягая на том что там всё не ухожено, ободрано и вообще в ужасном состоянии, говоря ... мы вот через полгода начнем ремонт, тогда Вас обязательно пригласим позвонив в журнал. Но мы не привыкли отступать и таки протиснулись вовнутрь, что не увидели сами - добавили из сети интернет. Мы честно выдержали более полугода (материал был готов еще в начале осени), но... нам никто так и не перезвонил и вот готовая статья увидела свет.

















еще раз статуи, с коптера




Палац.
Розпланування вісьове, симетричне, притаманне ансамблям у стилі бароко.
Палац за проектом архітектора Юзефа Фонтани, найближчий аналог — палац Бєліньських у місті Варшаві того ж архітектора. Головна будівля — видовжений блок з бічними павільйонами по кутах (чотири павільйони). Палац на 2 поверхи, побудований у 1730-х рр. з цегли, тинькований. Оздоблювальні роботи тривали у 1760-х рр. Розпланування коридорне, зали паркового фасаду — анфіладою. Приміщення прямокутні, наближені до квадратів, окрім восьмикутного вестибюля. Зала праворуч від вестибюля розпланована як палацова каплиця вікнами на парадний двір. Дах з переломом, прикрашений люкарнами.
—————
Дворец.
Планировка осевая, симметричная, присущее ансамблям в стиле барокко.
Дворец по проекту архитектора Юзефа Фонтаны, ближайший аналог - дворец Белиньських в городе Варшаве того же архитектора. Главное здание - удлиненный блок с боковыми павильонами по углам (четыре павильона). Дворец на 2 этажа, построен в 1730-х гг. Из кирпича, тинькований. Отделочные работы продолжались в 1760-х гг. Планировка коридорная, залы паркового фасада - анфиладой. Помещение прямоугольные, приближенные к квадратам, кроме восьмиугольного вестибюля. Зал справа от вестибюля распланирован как дворцовая часовня окнами на парадный двор. Крыша с переломом, украшенная люкарнами.

декілька старих фото/несколько старых фото










Джерела/источники:
castles.com.ua
explorer.lviv.ua
photo-lviv.in.ua
wikipedia.org
audiovis.nac.gov.pl
zommersteinhof.dreamwidth.org

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Моя карта Приватбанку (5363 5426 0205 1337). Для PayPal - одержувач madmax@studioavtv.com.ua.

Підтримати проект Ви можете також замовивши розроблені нами календарі на 2018 рік або замовивши відбиток вподобаних Вам фотографій до розміру А2 (на жаль, технічно, не для всіх фото можливий такий розмір, але для багатьох)

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Моя карта Приватбанка (5363 5426 0205 1337). Для PayPal - получатель madmax@studioavtv.com.ua

Поддержать проект Вы можете также заказав разработанные нами календари на 2018 год или заказав отпечаток понравившихся Вам фотографий до размера А2 (к сожалению, технически, не для всех фото возможен такой размер, но для многих)

Спасибо всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Памятки Архитектуры. Наследие".


Технічні партнери весняної експедиції 2017 року/Технические партнеры весенней экспедиции 2017 года.

CANON Україна


та QUADROCOPTER.UA





ну как то так =))