m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Чортків. Церква Вознесіння Господнього. 1630.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...




Важко переоцінити внесок у розвиток західноукраїнських міст і селищ могутньої магнатської родини Потоцьких, представники якої займали найвищі військово-політичні посади Польського королівства і володіли величезними земельними наділами на теренах Галичини, Волині, Буковини та Поділля. У число облагодіяних ними міст входив і Чортків.





Ім’ям першого її власника цього прізвища, у званнях якого крім іншого значилося генерал Подільської землі, було князь Стефан (1568 – 1631). Саме йому зобов’язана своїм заснуванням дерев’яна перлина храмової архітектури, розташована всього в парі кварталів від древнього замку. Датою закінчення будівництва споружденної без єдиного цвяха церкви, освяченої на честь святого Миколая, вважається 1630 рік (за іншими відомостями 1613-й).





Однак, неспокійне XVII століття було не найкращим часом для дерев’яних будівель: постійні набіги кримчаків (в 1640 році місто ними було захоплене); боєзіткнення під час визвольної війни Богдана Хмельницького 1648 – 1655 років, коли Чортків став одним з оплотів повстанців; польсько-турецька війна 1672 — 1676, підсумком якої стала десятирічна окупація міста османськими військами… і як наслідок всіх цих подій – повне руйнування наприкінці століття дерев’яного творіння талановитих майстрів.





Новою датою народження храму вважається 1717 рік (згідно з іншими джерелами – 1738-ий), коли біля витоків його відродження став чортківський цех кушнірів, який виступив одним із фінансових спонсорів будівництва. Побудована на колишньому святому місці церква на Нижній Вигнанці була освячена 4 липня на честь Вознесіння Господня.







Майже два століття (до 1905 року) дерев’яна перлина виступала в якості парафіяльного храму сіл Нижня і Верхня Вигнанки, будучи надійним якорем в епоху зміни підданства на австрійське і часи великого сум’яття 1848 – 1849 років, після чого у зв’язку з ветхістю розкривала двері перед своєю паствою лише на великі релігійні свята.





Дивом виживши у вогняному згарище двох світових воєн ХХ століття Вознесенська святиня Чорткова з встановленням на галицьких землях антирелігійного комуністичного режиму країни рад розділила долю багатьох своїх побратимів по нещастю (хоча і в таких трагічних масштабах, зберігши свою унікальність): вона була закрита, а в 1946 році в її стінах остаточно припинилися богослужіння.





Пустуюча десятиліттями унікальна будівля, хоч і визнана пам’яткою архітектури, так і не дочекалося допомоги від радянської держави. Порятунок прийшов з рук Української греко-католицької церкви, якій оплот віри був переданий в 1990-му.





Отак вже через шість років силами пастви за підтримки церковної скарбниці були розпочаті масштабні реконструкційні роботи, які повернули церкві не тільки втрачену у вихорі часу дзвіницю та оновили старі фасади, але й доповнили будівлю масивним притвором в південно-західній частині. Роботи з відновлення дерев’яної перлини було завершено в 1997 році.
На цей час храм Вознесіння Господнього є чинним і відноситься до Бучацької єпархії УГКЦ.





Частини тризрубної дерев’яної церковної будівлі довжиною 25м з одним (бічні) і двома (середній) заламами верхніх ярусів при однаковій висоті мають різний периметр і завершення, згладжені за допомогою симетричною даху над бічними частинами. Вінчає конструкцію переважна висота зімкненої покрівлі центральній частині і три декоративних главки.





Візуальним об’єднувальним елементом конструкції Вознесенської церкви, який зливає воєдино давню споруду і нову масивну прямокутну прибудову притвору під вальмовим дахом, служить між’ярусне опасання. А внутрішній простір жваво підкреслює різьблена двоярусна арка між бабинцем і нефом.







Новозбудована за стародавніми канонами триярусна квадратна в плані (сторона 5м) дзвіниця з опасанням першого рівня і заламами другого увінчана відкритим арочним майданчиком під нависаючим зімкнено-схилим дахом.

декілька старих фото






Джерела:
zabytki.in.ua
polona.pl

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.



Технічні партнери проекту:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com


найпрофесійніший сервис DJI в Україні


та


хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.




ну як то так =))
Tags: Тернопольщина, Тернопілля, дерев'яна церква, деревяная церковь
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments