m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Угнів. Римо-католицька церква Успіння Пр. Богородиці.

Приєднуйтесь до благодійних зборів для проекту і отримуйте календарі і фотографії формату А2.
Підтримайте проект своїми лайками і поширенням інформації про акцію. Дякуємо всім Вам за підтримку!

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Угнів сьогодні є найменшим містом в Україні, який розташовується в Сокальському районі практично на самому кордоні з Польщею, а населення містечка не досягає навіть тисячі людей. В принципі і за враженнями населений пункт більше нагадує селище, і лише деякі елементи свідчать, що Угнів є ще і містом з давньою історією. Одним з таких елементів є величний бароковий Успенський храм.











можливо воно було одноліткою церкви ...










Перші літописні відомості про Угневі датовані 1360 роком, хоча місцеві дослідники стверджують, що він був відомий ще за часів Київської Русі як одне з міст Червенської землі, про які йшла мова в «Повісті временних літ». Угнів був сторожовим форпостом, оточеним з чотирьох сторін оборонними валами. Швидше, це було не містечко, а село, в якому переважали ремісники, які постачали свої вироби князівському Белзу, розташованому в 45 кілометрах.





















Однак уже 1462 року Угнів офіційно став містом, так як указом польського короля Казимира IV йому було даровано Магдебурзьке право, яке дозволяло мати свого війта, громадську раду, бургомістра і лавників (суддів), після чого його власник Зигмунт Радзановський заснував католицьку парафію з двома священиками, школою, землями, привілеями на отримання по грошу з кожного дому, городу, гуральні, по 6 грошів з кожного лану (1470).

























Коштом фундатора звели дерев'яна церква Успення Пречистої Богородиці і Св. Дороти. Вірогідно (за іншими відомостями перший храм був побудований воєводою Зигмундом з Радзаново.), у XV—XVI він занепав після переходу власників міста у кальвінізм. Новий дідич міста, каштелян любачівський Вавжинець Тшцінський (пол. Trzciński) надав у 1597 році церкві привілей на ґрунти, став, будівлі, чиї мешканці повинні були відробляти панщину на церкву, який повинен був бути відбудований недалеко ринку при західному пряслі міського валу. На основі привілею була створена юридика римо-католицького пароха. У візитації 1601 було згадано дерев'яна церква з заскленими вікнами, 3 вівтарями, який скоро згорів. За кошти пароха звели новий дерев'яний храм з 4 вівтарями, освячений у 1610 році холмським єпископом Єжи Замойським. Стефан Ніщицький перед смертю перейшов з кальвінізму до католицизму і заповів у 1649 році храму 450 золотих щорічно з угнівського млина. Храм згорів 12 квітня 1680 року.



так ми подивилися на інтер'єр в 2014 році/так мы посмотрели на интерьер в 2014 году










придивившись, не складно побачити силует .../приглядевшись, не сложно увидеть силует...








Були у міста важкі часи і раніше. Ось перелік частини з них: в 1621 році Угнів зазнав нападу татар, в 1624 році містом прокотився мор, в 1634 році місто сильно знищила пожежа, а в 1648 році війська Хмельницького.
Однак були тут і більш благодатні часи, саме тоді добре розвивалися ремесла, зокрема ткацтво, шевство, ковальство, гончарство та кушнірство. Також місто було відоме як один з найбільших осередків видавничої справи.









Фундатором мурованої церкви в Угневі на місці дерев'яного стали любачівський каштелян Христофор Дунін (†16.6.1696) і його дружина Маріанна зі Зборовських. Храм почали будувати біля 1683 році за проектом архітектора Войцеха Лєнартовича у стилі ранішнього бароко. 21 серпня 1695 року храм освятили. Головний консерватор Львівського воєводства Збігнев Горнунг ввів у обіг помилкову дату будівництва мурованої церкви 1642 рік, що було спростовано пізніше Мареком Войціком, оскільки на 1671 існував дерев'яний храм. Помилку повторив Географічний словник Королівства Польського, вказавши фундатором храму в 1633 році К. Дуніна, який тоді ще не народився, а власником міста був Кшиштоф Ніщицький.











К. Дуніна поховали у церкві, де ще у 1930-х роках висів його похоронний портрет. Вдова Маріанна Дуніна заклала при храмі у 1698 році дім для вбогих, записала 1500 золотих на новий вівтар, щорічно по 100 золотих на свічки, прикраси тощо до вівтаря діви Марії Вервечкової. На 1726 рік у критому дахівкою храмі було 10 вікон, 8 вівтарів, у 1742 році стояла окрема дерев'яна дзвіниця. До кінця століття храм став занепадати і на 1803 дах загрожував руйнацією.
















Ще у ХVI столітті (а за деякими джерелами - ще в ХV ст.) При костьолі було відкрито школу для дітей. Пізніше жителі Угнева і його меценати Степан і Пелагія Жуковські побудували українську школу-бурсу для хлопчиків, а в 1855-1857 рр. - церква, яка довгі роки залишалася найкрасивішою в цих місцях. Фундація Жуковських зробила для свого міста чимало. У ХVII ст. тут були побудовані велика і мала синагоги та єврейська школа.
В цей же час в Угневі діяв монастир отців Василіан (зараз в ньому розташована середня школа). Під містом до цього дня збереглися підземні ходи, які ніхто не досліджував, але земля над якими неодноразово провалювалася.











Будівля дожила до ХХ століття попри всі негаразди і забуття. 28 червня 1915 в час боїв храм був обстріляний артилерією, від чого завалилась одна з веж, було пошкоджено дах, мури. Реставрація — 1922 року мала усунути пошкодження. Під шаром тиньку на фасаді костьолу відкрили напис з датою побудови і іменем архітектора (реставрація 1927–1931). Храм був знову пошкоджений в час Другої світової війни і відновлений у 1945–1951 роках, перебуваючи у складі ПНР. У 1951 після повернення Угнева до СРСР вівтарі, оздоблення церкви вивезли до ПНР, а сам храм був закритий і став складом.

ще раз обійдемо церкву і підійдемо до колишнього монастиря








одне зі збережених монастирських будівель,


якщо придивитися, то можна побачити проступающий через штукатурку силует, що прикрашав її раніше ..


погляд на прощання, і на цьому ми закінчуємо розповідь і закриваємо минає 2017 рік разом з найменшим укранських містом - Угнівом.




У 1963 році його включили до Реєстру пам'яток ресспубліканського значення. Через відсутність ремонту він до початку 1990-х років був у стані руїни.
Зараз храм належить Державному історико-культурному заповіднику в Белзі.
У 2006 році був розроблений проект реставрації храму, а в 2007 році почалися відновлювальні роботи, проте проходять вони, на жаль, дуже повільно.

Джерела:
http://ukrainaincognita.com/ru/kostely/ugnev-kostel-uspenyya-presvyatoi-bogorodytsy-1642-1695-gg
http://galleryua.com/photo/dostoprimechatelnosti/1004103-Uspenskij-kostel/
https://zn.ua/SOCIETY/zateryavshiysya_v_vekah_drevniy_ugnev__samyy_malenkiy_gorod_v_ukraine.html


Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Карта Monobank 5375 4141 0522 0577 одержувач - Наталья Рітус. Також відкрит гаманец на PayPal на адресі madmax@studioavtv.com.ua.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки . Спадщина".


Технічні партнери весняної експедиції 2017 року.

CANON Україна


та QUADROCOPTER.UA





ну как то так =))
Tags: Львовщина, Львівщина, костел, напівруїна, полуруина
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments