m_a_d_m_a_x (m_a_d_m_a_x) wrote,
m_a_d_m_a_x
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Городенка. Церква Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці. Частина 1.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...



Серед багатьох архітектурних шедеврів Прикарпаття, поза всяким сумнівом, найкрасивішим і найвеличнішим храмом краю, гордістю Покуття є костел Непорочного Зачаття Діви Марії у Городенці. Мистецтвознавці зараховують його до найвизначніших споруд стилю пізнього бароко в Центральній Європі.
Як свідчить фундаційний акт від 22 серпня 1743 року, коштом графа Миколи Потоцького (1712-82 рр.), воєводи Белзького, старости Канівського, в його «місті дідичному Городенці» розпочато будівництво костелу Непорочного Зачаття Діви Марії та монастиря місіонерів. На будову храму йшли доходи із сіл Городниці, Поточища, Слобідки, Луки, Незвиська, Герасимова включно з «....полями, ріллями, ланами, обшарами, пасовиськами, вигонами, луками, сіножатями, лісами, запустами, зарослями, ріками, млинами, корчмами, броварями, дворами, будинками, перевозами на Дністрі, підданими тяглими і пішими, їх роботизнами, чиншами, данинами, десятинами». У 1757 році фундацію затвердили львівські архиєпископи Вацлав Сєраковський та Микола Вижицький.

















Неординарна постать фундатора храму вартує певної уваги. Микола Потоцький (1712-82 рр.) - представник одного з наймогутніших і найбагатших у тодішній Речі Посполитій магнатських родів, знаний тим, що у своїх величезних маєтках будував численні храми -як римо-, так і греко-католицькі. Він став легендарною постаттю як для сучасників, так і для майбутніх поколінь.
У молоді літа Микола Потоцький навчався у Львівській єзуїтській колегії, добре знав історію, літературу, перекладав трактати з латини. Після смерті свого батька Стефана Потоцького (помер у 1726 р.) він успадкував великі маєтності. Мав власне надвірне військо, служити в якому багато шляхтичів вважало за честь. Знехтував державною кар’єрою. Граф був палким прихильником «шляхетської вольності» (правильніше - анархії), одним із чільних учасників Барської конфедерації 1768 року -виступу частини магнатів та шляхти проти короля Станіслава-Авґуста. Канівський староста вів розгульне, авантюрне життя, немало дошкуляв своїм шляхетним сусідам, не цурався хмільних напоїв та жіночого товариства. Мав дивакувату звичку перевдягатися в лахміття старця і ходити молитися на околиці Бучача до скульптур Діви Марії та чеського святого Яна Непомука. Такі походи зазвичай закінчувалися різними пригодами, обростали легендами й анекдотами.

















Зі своїх великих володінь Микола Потоцький найбільше любив Бучач і Городенку, до розвитку і розбудови яких доклав багато зусиль. Стараннями графа в Городенці в 1740-60 рр. постали величний костел Непорочного Зачаття Діви Марії та церква Успення Пресвятої Діви Марії, розширено Вірменський костел, даровано численні привілеї тогочасним дерев’яним церквам - дев’ятьом міським і двом монастирським, єврейській громаді надано ділянку під будівництво Великої синагоги. Тоді ж через глибоку долину потоку Ямгорів вимурувано з каменю триарковий міст (від чого і походить його назва - «Три мости») -своєрідний символ Городенки і, можна сказати, її гордість, оскільки ця споруда належить до найстаріших в Україні. У місцевості Підцовга, що між Городенкою та Чернятином, Микола Потоцький звів палац, який до нашого часу не зберігся.

















Завдяки ідеї побудови величного храму в Городенці до Галичини на запрошення мецената Потоцького прибув видатний архітектор Бернард Меретин, який дещо пізніше звів собор св. Юра у Львові, ратушу, Успенський костел і Покровську церкву в Бучачі, Успенську церкву знову ж таки в Городенці (після 1759 р. завершив будівництво Мартин Урбанік), костел у Годовиці на Львівщині, декілька кам’яниць на площі Ринок у Львові. Разом з Меретином у Городенці працював його учень Петро Полейовський. Уже пізніше, в 1770-х роках, консультуючи будівництво Успенського собору Почаївської лаври, останній рекомендував перекрити бокові каплиці «овальним склепінням, як у Городенці та інших нових будівлях».















До городенківської будівельної «фабрики» на запрошення Миколи Потоцького прибули львівські цехові мулярі, які мали організовувати роботу. Історія зберегла імена декотрих цехмайстрів, які зводили архітектурний ансамбль у Городенці, - Іван та Андрій Ороновичі, Іван Зелінський, Войцех Спутовський, Мартин Крупський, Андрій Годебський, Шимон Піщак, Матвій Кавуля, Христофор Думич, Йосиф Галюшкевич.
Будівництво костелу Непорочного Зачаття Діви Марії у Городенці завершено в 1760 році, вже після смерті архітектора, тоді ж, 2 липня, його освячено. Храм зведено у кращих традиціях баварсько-австрійсько-чеської та італійської архітектурної школи і належить до найкрасивіших споруд стилю пізнього бароко в Україні та, мабуть, і в Центральній Європі. Дослідник Збіґнєв Горнунґ вважав, що городенківський костел типологічно близький до костелів у Зальцбурзі (Австрія) -колегіатського та Св. Трійці, побудованих архітектором Фішером фон Ерлахом.











При зведенні храму (а також при наступних будовах) Бернард Меретин співпрацював з талановитим та загадковим скульптором, творчість якого є феноменом, що не має аналогів у європейському мистецтві, - Йоганом-Ґеорґом Пінзелем (Пільзе, Пільце, 1720-ті-1761 рр.), німцем за походженням, автором шедеврів пластики бароко, які характеризуються надзвичайним пафосом та експресивністю. Про скульптора майже нічого не відомо, його імені немає у списках європейських митців того часу. Ми знаємо лише, що одружився він у Бучачі з удовою Маріаною Кейтовою та прожив на світі ледь більше 30-ти років, устигнувши створити чимало неперевершених скульптурних шедеврів. Завдяки вдалій співпраці Йогана Пінзеля з архітектором Бернардом Меретином у спорудах останнього якнайповніше проявився синтез двох мистецтв - архітектури та скульптури.











Костел Непорочного Зачаття Діви Марії прикрашало п’ять вівтарів і близько 30-ти скульптур роботи визначного митця. Скульптури-колоси головного вівтаря були найбільшими з будь-коли виконаних Пінзелем, сягали висоти понад два метри. В його нижньому ярусі містилися фігури святих Йосифа, Анни, Єлизавети та Якима. На верхівках двох колон вклякали два великих ангели, а два менших утримували завислі в повітрі капітелі без колон. Останнє композиційне вирішення несе в собі неабияку оригінальність. Лівий боковий неф містив вівтар Святої Трійці з рельєфом Спасителя, скульптурною композицією «Жертвопринесення» і фігурою пророка та вівтар св. Яна Непомука з алегоричними жіночими постатями. У правому боковому нефі був вівтар зі скульптурами св. Вінцента і св. Роха, а під вікном - Розп’яття з пристояними Богородицею та св. Іоаном. Високомистецький амвон увінчувала скульптура «Розіслання Христом апостолів», прикрашали рельєф «Ісус у Єрусалимському храмі» та фігури чотирьох євангелістів. Частину скульптур з городенківського костелу тепер можна побачити в музеї Йогана Пінзеля у Львові (колишній монастир кларисок на Митній площі) та в мистецькій збірці Олеського замку. З глибокою вдячністю слід відзначити неабияку заслугу директора Львівської картинної галереї Бориса Возницького в порятунку мистецької спадщини Пінзеля, значна частина якої була безповоротно втрачена в радянський період. Крім того, в Баварському національному музеї в Мюнхені представлено два боцеті - «Св. Йосиф» та «Ангел», які є мініатюрними моделями майбутніх скульптур для костелу в Городенці, виготовленими власноручно Пінзелем.









Далі тут...

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.



Технічні партнери проекту:
авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com


найпрофесійніший сервис DJI в Україні


та


хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.




ну як то так =))
Tags: Івано-Франківщина, Ивано-франковщина, Пензель, костел, скульптури, скульптуры
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 6 comments