m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Городенка. Костел. Частина 1/Наследие. Городенка. Костел. Часть 1.

Приєднуйтесь до благодійних зборів для проекту і отримуйте календарі і фотографії формату А2.
Підтримайте проект своїми лайками і поширенням інформації про акцію. Дякуємо всім Вам за підтримку!
—————
Присоединяйтесь к благотворительным сборам для проекта и получайте календари и фотографии формата А2.
Поддержите проект своими лайками и распространением информации об акции. Благодарим всех Вас за поддержку!


нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...



Серед багатьох архітектурних шедеврів Прикарпаття, поза всяким сумнівом, найкрасивішим і найвеличнішим храмом краю, гордістю Покуття є костел Непорочного Зачаття Діви Марії у Городенці. Мистецтвознавці зараховують його до найвизначніших споруд стилю пізнього бароко в Центральній Європі.
Як свідчить фундаційний акт від 22 серпня 1743 року, коштом графа Миколи Потоцького (1712-82 рр.), воєводи Белзького, старости Канівського, в його «місті дідичному Городенці» розпочато будівництво костелу Непорочного Зачаття Діви Марії та монастиря місіонерів. На будову храму йшли доходи із сіл Городниці, Поточища, Слобідки, Луки, Незвиська, Герасимова включно з «....полями, ріллями, ланами, обшарами, пасовиськами, вигонами, луками, сіножатями, лісами, запустами, зарослями, ріками, млинами, корчмами, броварями, дворами, будинками, перевозами на Дністрі, підданими тяглими і пішими, їх роботизнами, чиншами, данинами, десятинами». У 1757 році фундацію затвердили львівські архиєпископи Вацлав Сєраковський та Микола Вижицький.
—————
Среди многих архитектурных шедевров Прикарпатья, вне всякого сомнения, самым красивым и величественным храмом края, гордостью Покутья является костел Непорочного Зачатия Девы Марии в Городенке. Искусствоведы причисляют его к самым выдающимся сооружений стиля позднего барокко в Центральной Европе.
Как показывает основополагающих акт от 22 августа 1743 года, на средства графа Николая Потоцкого (1712-82 гг.), воеводы Белзького, старосты Каневского, в его «городе дидичному Городенци» начато строительство костела Непорочного Зачатия Девы Марии и монастыря миссионеров. На строительство храма шли доходы из сел Городницы, Поточища, Слободки, Луки, Незвиска, Герасимова включая «.... полями, пашнями, полями, обшарамы, пастбищами, выгонами, лугами, сенокосами, лесами, запустами, зарослями, реками, мельницами , корчмами, пивоварами, дворами, домами, перевозами на Днестре, подданными тяглими и пешими, их роботизнами, оброком, данью, десятинами ». В 1757 году фонд утвердили львовские архиепископы Вацлав Сераковский и Николай Вижицкий.

















Неординарна постать фундатора храму вартує певної уваги. Микола Потоцький (1712-82 рр.) - представник одного з наймогутніших і найбагатших у тодішній Речі Посполитій магнатських родів, знаний тим, що у своїх величезних маєтках будував численні храми -як римо-, так і греко-католицькі. Він став легендарною постаттю як для сучасників, так і для майбутніх поколінь.
У молоді літа Микола Потоцький навчався у Львівській єзуїтській колегії, добре знав історію, літературу, перекладав трактати з латини. Після смерті свого батька Стефана Потоцького (помер у 1726 р.) він успадкував великі маєтності. Мав власне надвірне військо, служити в якому багато шляхтичів вважало за честь. Знехтував державною кар’єрою. Граф був палким прихильником «шляхетської вольності» (правильніше - анархії), одним із чільних учасників Барської конфедерації 1768 року -виступу частини магнатів та шляхти проти короля Станіслава-Авґуста. Канівський староста вів розгульне, авантюрне життя, немало дошкуляв своїм шляхетним сусідам, не цурався хмільних напоїв та жіночого товариства. Мав дивакувату звичку перевдягатися в лахміття старця і ходити молитися на околиці Бучача до скульптур Діви Марії та чеського святого Яна Непомука. Такі походи зазвичай закінчувалися різними пригодами, обростали легендами й анекдотами.
—————
Неординарная фигура основателя храма стоит определенного внимания. Николай Потоцкий (1712-82 гг.) - представитель одного из самых могущественных и богатых в тогдашней Речи Посполитой магнатских родов, известный тем, что в своих огромных поместьях строил многочисленные храмы - как римо, так и греко-католические. Он стал легендарной фигурой как для современников, так и для будущих поколений.
В молодые годы Николай Потоцкий учился во Львовской иезуитской коллегии, хорошо знал историю, литературу, переводил трактаты по латыни. После смерти своего отца Стефана Потоцкого (умер в 1726) он унаследовал большие владения. Имел собственное надворное войско, служить в котором много шляхтичей считало за честь. Пренебрег государственной карьерой. Граф был горячим сторонником «благородной вольности» (правильнее - анархии), одним из главных участников Барской конфедерации 1768 - виступления части магнатов и шляхты против короля Станислава-Августа. Каневский староста вел разгульную, авантюрную жизнь, немало досаждал своим благородным соседям, не отказывался хмельных напитков и женского общества. Имел странную привычку переодеваться в лохмотья старца и ходить молиться на окраине города Бучач к скульптурам Девы Марии и чешского святого Яна Непомука. Такие походы обычно заканчивались различными приключениями, обрастали легендами и анекдотами.

















Зі своїх великих володінь Микола Потоцький найбільше любив Бучач і Городенку, до розвитку і розбудови яких доклав багато зусиль. Стараннями графа в Городенці в 1740-60 рр. постали величний костел Непорочного Зачаття Діви Марії та церква Успення Пресвятої Діви Марії, розширено Вірменський костел, даровано численні привілеї тогочасним дерев’яним церквам - дев’ятьом міським і двом монастирським, єврейській громаді надано ділянку під будівництво Великої синагоги. Тоді ж через глибоку долину потоку Ямгорів вимурувано з каменю триарковий міст (від чого і походить його назва - «Три мости») -своєрідний символ Городенки і, можна сказати, її гордість, оскільки ця споруда належить до найстаріших в Україні. У місцевості Підцовга, що між Городенкою та Чернятином, Микола Потоцький звів палац, який до нашого часу не зберігся.
—————
Из своих обширных владений Николай Потоцкий больше всего любил Бучач и Городенку, к развитию и стоительству которых приложил много усилий. Стараниями графа в Городенке в 1740-60 гг. появились величественный костел Непорочного Зачатия Девы Марии и церковь Успения Пресвятой Девы Марии, расширен Армянский костел, даровано многочисленные привилегии тогдашним деревянным церквям - девяти городским и двум монастырским, еврейской общине предоставлен участок под строительство Большой синагоги. Тогда же через глубокую долину потока Ямгорив постороено из камня трехарковий мост (от чего и происходит его название - «Три моста») -своеобразный символ Городенки и, можно сказать, ее гордость, поскольку это сооружение принадлежит к старейшим в Украине. В местности Пидцовга, что между Городенкой и Чернятиным, Николай Потоцкий построил дворец, который до нашего времени не сохранился.

















Завдяки ідеї побудови величного храму в Городенці до Галичини на запрошення мецената Потоцького прибув видатний архітектор Бернард Меретин, який дещо пізніше звів собор св. Юра у Львові, ратушу, Успенський костел і Покровську церкву в Бучачі, Успенську церкву знову ж таки в Городенці (після 1759 р. завершив будівництво Мартин Урбанік), костел у Годовиці на Львівщині, декілька кам’яниць на площі Ринок у Львові. Разом з Меретином у Городенці працював його учень Петро Полейовський. Уже пізніше, в 1770-х роках, консультуючи будівництво Успенського собору Почаївської лаври, останній рекомендував перекрити бокові каплиці «овальним склепінням, як у Городенці та інших нових будівлях».
—————
Благодаря идее построения величественного храма в Городенци в Галичину по приглашению мецената Потоцкого прибыл выдающийся архитектор Бернард Меретин, который несколько позже построил собор св. Юра во Львове, ратушу, Успенский костел и Покровскую церковь в Бучаче, Успенскую церковь опять же в Городенке (после 1759 завершил строительство Мартин Урбаник), костел в Годовице на Львовщине, несколько каменных на площади Рынок во Львове. Вместе с Меретином в Городенке работал его ученик Петр Полейовский. Уже позже, в 1770-х годах, консультируя строительство Успенского собора Почаевской лавры, последний рекомендовал перекрыть боковые часовни «овальным сводом, как в Городенке и других новых зданиях».















До городенківської будівельної «фабрики» на запрошення Миколи Потоцького прибули львівські цехові мулярі, які мали організовувати роботу. Історія зберегла імена декотрих цехмайстрів, які зводили архітектурний ансамбль у Городенці, - Іван та Андрій Ороновичі, Іван Зелінський, Войцех Спутовський, Мартин Крупський, Андрій Годебський, Шимон Піщак, Матвій Кавуля, Христофор Думич, Йосиф Галюшкевич.
Будівництво костелу Непорочного Зачаття Діви Марії у Городенці завершено в 1760 році, вже після смерті архітектора, тоді ж, 2 липня, його освячено. Храм зведено у кращих традиціях баварсько-австрійсько-чеської та італійської архітектурної школи і належить до найкрасивіших споруд стилю пізнього бароко в Україні та, мабуть, і в Центральній Європі. Дослідник Збіґнєв Горнунґ вважав, що городенківський костел типологічно близький до костелів у Зальцбурзі (Австрія) -колегіатського та Св. Трійці, побудованих архітектором Фішером фон Ерлахом.
—————
К Городенковской строительной «фабрике» по приглашению Николая Потоцкого прибыли львовские цеховые каменщики, которые должны были организовывать работу. История сохранила имена некоторых цехмайстров, которые возводили архитектурный ансамбль в Городенке - Иван и Андрей Ороновичи, Иван Зелинский, Войцех Спутовський, Мартин Крупский, Андрей Годебський, Шимон Пищак, Матвей Кавуля, Христофор Думич, Иосиф Галюшкевич.
Строительство костела Непорочного Зачатия Девы Марии в Городенке завершено в 1760 году, уже после смерти архитектора, тогда же, 2 июля, он освящен. Храм построен в лучших традициях баварско-австрийско-чешской и итальянской архитектурной школы и принадлежит к самым красивым сооружений стиля позднего барокко в Украине и, пожалуй, и в Центральной Европе. Исследователь Збигнев Горнунґ считал, что Городенковский костел типологически близок к костелам в Зальцбурге (Австрия) - колегиатському и Св. Троицы, построенных архитектором Фишером фон Эрлахом.











При зведенні храму (а також при наступних будовах) Бернард Меретин співпрацював з талановитим та загадковим скульптором, творчість якого є феноменом, що не має аналогів у європейському мистецтві, - Йоганом-Ґеорґом Пінзелем (Пільзе, Пільце, 1720-ті-1761 рр.), німцем за походженням, автором шедеврів пластики бароко, які характеризуються надзвичайним пафосом та експресивністю. Про скульптора майже нічого не відомо, його імені немає у списках європейських митців того часу. Ми знаємо лише, що одружився він у Бучачі з удовою Маріаною Кейтовою та прожив на світі ледь більше 30-ти років, устигнувши створити чимало неперевершених скульптурних шедеврів. Завдяки вдалій співпраці Йогана Пінзеля з архітектором Бернардом Меретином у спорудах останнього якнайповніше проявився синтез двох мистецтв - архітектури та скульптури.
—————
При возведении храма (а также при последующих стройках) Бернард Меретин сотрудничал с талантливым и загадочным скульптором, творчество которого является феноменом, не имеющим аналогов в европейском искусстве, - Иоганном-Георгом Пинзелем (Пильзе, Пильце, 1720-е - 1761 года) , немцем по происхождению, автором шедевров пластики барокко, которые характеризуются чрезвычайным пафосом и экспрессивностью. О скульпторе почти ничего не известно, его имени нет в списках европейских художников того времени. Мы знаем только, что женился он в Бучаче со вдовой Марианной Кейтовой и прожил на свете немногим более 30 лет, успев создать немало непревзойденных скульптурных шедевров. Благодаря удачному сотрудничеству Иоганна Пинзеля с архитектором Бернардом Меретином в сооружениях последнего наиболее полно проявился синтез двух искусств - архитектуры и скульптуры.











Костел Непорочного Зачаття Діви Марії прикрашало п’ять вівтарів і близько 30-ти скульптур роботи визначного митця. Скульптури-колоси головного вівтаря були найбільшими з будь-коли виконаних Пінзелем, сягали висоти понад два метри. В його нижньому ярусі містилися фігури святих Йосифа, Анни, Єлизавети та Якима. На верхівках двох колон вклякали два великих ангели, а два менших утримували завислі в повітрі капітелі без колон. Останнє композиційне вирішення несе в собі неабияку оригінальність. Лівий боковий неф містив вівтар Святої Трійці з рельєфом Спасителя, скульптурною композицією «Жертвопринесення» і фігурою пророка та вівтар св. Яна Непомука з алегоричними жіночими постатями. У правому боковому нефі був вівтар зі скульптурами св. Вінцента і св. Роха, а під вікном - Розп’яття з пристояними Богородицею та св. Іоаном. Високомистецький амвон увінчувала скульптура «Розіслання Христом апостолів», прикрашали рельєф «Ісус у Єрусалимському храмі» та фігури чотирьох євангелістів. Частину скульптур з городенківського костелу тепер можна побачити в музеї Йогана Пінзеля у Львові (колишній монастир кларисок на Митній площі) та в мистецькій збірці Олеського замку. З глибокою вдячністю слід відзначити неабияку заслугу директора Львівської картинної галереї Бориса Возницького в порятунку мистецької спадщини Пінзеля, значна частина якої була безповоротно втрачена в радянський період. Крім того, в Баварському національному музеї в Мюнхені представлено два боцеті - «Св. Йосиф» та «Ангел», які є мініатюрними моделями майбутніх скульптур для костелу в Городенці, виготовленими власноручно Пінзелем.
—————
Костел Непорочного Зачатия Девы Марии украшало пять алтарей и около 30 скульптур работы выдающегося художника. Скульптуры-колоссы главного алтаря были самыми крупными из когда-либо выполненных Пинзелем, достигали высоты более двух метров. В его нижнем ярусе находились фигуры святых Иосифа, Анны, Елизаветы и Якима. На верхушках двух колонн застывали два больших ангела, а два меньших удерживали взвешенные в воздухе капители без колонн. Последнее композиционное решение несет в себе большую оригинальность. Левый боковой неф содержал алтарь Святой Троицы с рельефом Спасителя, скульптурной композицией «Жертвоприношение» и фигурой пророка и алтарь св. Яна Непомука с аллегорическими женскими фигурами. В правом боковом нефе был алтарь со скульптурами св. Винцента и св. Роха, а под окном - Распятие с пристоянимы Богородицей и св. Иоанном. Высокохудожественный амвон венчала скульптура «рассылкой Христом апостолов», украшали рельеф «Иисус в Иерусалимском храме» и фигуры четырех евангелистов. Часть скульптур из Городенковского костела теперь можно увидеть в музее Иоганна Пинзеля во Львове (бывший монастырь кларисок на Таможенной площади) и в художественной сборке Олесского замка. С глубокой благодарностью следует отметить большую заслугу директора Львовской картинной галереи Бориса Возницкого в спасении художественного наследия Пинзеля, значительная часть которой была безвозвратно утрачена в советский период. Кроме того, в Баварском национальном музее в Мюнхене представлены два боцети - «Св. Иосиф »и« Ангел », которые представляют собой миниатюрные модели будущих скульптур для костела в Городенке, изготовленными собственноручно Пинзелем.









Далі буде.../Продолжение следует...

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Моя карта Приватбанку (5363 5426 0205 1337). Для підтримки друзями з поза меж України, доларова карта (5168 7423 3624 9143). Для PayPal - одержувач madmax@studioavtv.com.ua.

Підтримати проект Ви можете також замовивши розроблені нами календарі на 2018 рік або замовивши відбиток вподобаних Вам фотографій до розміру А2 (на жаль, технічно, не для всіх фото можливий такий розмір, але для багатьох)

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Моя карта Приватбанка (5363 5426 0205 1337). Для поддержки друзьями из за пределов Украины, долларовая карта (5168 7423 3624 9143). Для PayPal - получатель madmax@studioavtv.com.ua

Поддержать проект Вы можете также заказав разработанные нами календари на 2018 год или заказав отпечаток понравившихся Вам фотографий до размера А2 (к сожалению, технически, не для всех фото возможен такой размер, но для многих)

Спасибо всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Памятки Архитектуры. Наследие".




ну как то так =))

  • 1
Очень красивый храм.

да, и огромный, и покалеченный... дальше еще будет продолжение...

Городенка. Костел. Частина 1

Пользователь holicin сослался на вашу запись в своей записи «Городенка. Костел. Частина 1» в контексте: [...] нські Пам'ятки Архітектури. Спадщина". https://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/460848.html [...]

Отличные фото.

спасибо, будут еще =)

  • 1
?

Log in

No account? Create an account