m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Жовква. Замок. Частина 2/Наследие. Жолква. Замок. Часть 2.

Продовжимо нашу розповідь/Продолжим наш рассказ.
початок тут/начало здесь

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...



XVIII–XIX століття.
Під час Північної війни, у грудні 1706 — квітні 1707 року у Жовківському замку розмістив свою резиденцію Петро І. Вважається, що саме тут розроблявся історичний Жовківський план перемоги над шведами. Також замок відвідував український гетьман Іван Мазепа.
Український митець Василь Петранович на замовлення королевича Константія Владислава Собєського виконав декоративні розписи інтер'єрів замку.
Останньою представницею роду Собєських, котрі володіли замком, була Марія Кароліна де Буільйон, яка перед смертю продала усе місто майбутньому Великому литовському гетьману Михайлу Казимиру Радзивіллу. У 1741–1742 роках, за дорученням нового власника твердині, італійський архітектор Антоніо Кастеллі розширив палац: продовжив двоярусну галерею з обох боків, перебудував центральний вхід та облаштував величні зовнішні сходи з восьмиколонним портиком іонічного ордеру, завершеним багато декорованим фронтоном. Портик та сходи архітектор прикрасив скульптурами литовських і коронних гетьманів.
—————
XVIII-XIX века.
Во время Северной войны, в декабре 1706 - апреле 1707 годов в Жолковском замке разместил свою резиденцию Петр I. Считается, что именно здесь разрабатывался исторический Жолковский план победы над шведами. Также замок посещал украинский гетман Иван Мазепа.
Украинский художник Василий Петранович на заказ королевича Константия Владислава Собеского выполнил декоративные росписи интерьеров замка.
Последней представительницей рода Собеских, которые владели замком, была Мария Каролина де Буильйон, которая перед смертью продала весь город будущем Великому литовскомому гетману Михаилу Казимиру Радзивиллу. В 1741-1742 годах, по поручению нового владельца крепости, итальянский архитектор Антонио Кастелли расширил дворец: продолжил двухъярусную галерею с обеих сторон, перестроил центральный вход и устроил величественные наружные лестницы с восьмиколонным портиком ионического ордера, завершенным богато декорированным фронтоном. Портик и лестницу архитектор украсил скульптурами литовских и коронных гетманов.













З 1762 року, зі смертю Михайла Казимира замок починає занепадати. Ним володіли Кароль Станіслав Радзивілл, а після Першого поділу Речі Посполитої 1772 року — далекий родич Домінік Радзивілл. У 1787 році твердиню продають на аукціоні. Власником став колишній управитель Радзивіллів Адам Юзефович, пізніше — його син, які перепланували інтер'єри і почали здавати приміщення під житло в найм. В 1847 році у замку зафіксовано зміну фронтона над портиком на похилий дах, а дахове покриття з мідної бляхи замінено на ґонт. Близько 1850 року маєток отримав Артур Ґлоґовський, котрий з часом розбирає на будматеріали споруди замку — не вціліли ні парадні сходи зі статуями власників, ні каплиця, ні західна вежа. Повна картина руйнування помітна при порівнянні з інвентарним описом 1840 року.
—————
С 1762 года, со смертью Михаила Казимира замок начинает приходить в упадок. Им владели Кароль Станислав Радзивилл, а после Первого раздела Речи Посполитой в 1772 году - дальний родственник Доминик Радзивилл. В 1787 году крепость продают на аукционе. Владельцем стал бывший управляющий Радзивиллов Адам Юзефович, позже - его сын, которые перепланировали интерьеры и начали сдавать помещения под жилье в аренду. В 1847 году в замке зафиксировано изменение фронтона над портиком на покатую крышу, а кровельное покрытие из медной жести заменено гонтом. Около 1850 года имение получил Артур Ґлоґовський, который со временем разбирает на стройматериалы сооружения замка - не уцелели ни парадная лестница со статуями владельцев, ни часовня, ни западная башня. Полная картина разрушения заметна при сравнении с инвентарной описью 1840 года.













Новітні часи.
У 1890 році фасадний північно-східний корпус викупив австрійський уряд, а три інші — міська влада. З тих пір протягом XIX—XX століть у замку розміщувалися адміністрації міста і повіту, гімназія. У 1915 році твердиня була спалена російськими військами під час відступу. У польський період проведено два етапи реставрації: перший тривав з 1928 до 1931 року, а другий розпочався в 1935 році, але не був завершений.
Роботи припинилися у 1939 році з приходом радянської влади, замок пристосували під в'язницю. В повоєнні часи частину приміщень перетворили на житлові, і там мешкали жовківчани та офіцери Радянської армії. Фактично, використання замку в житлових цілях тривало аж до початку XXI століття.
—————
Новейшие времена.
В 1890 году фасадный северо-восточный корпус выкупило австрийское правительство, а три другие - местная власть. С тех пор на протяжении XIX-XX веков в замке размещались администрации города и уезда, гимназия. В 1915 году крепость была сожжена русскими войсками при отступлении. В польский период проведено два этапа реставрации: первый длился с 1928 до 1931 года, а второй начался в 1935 году, но не был завершен.
Работы прекратились в 1939 году с приходом советской власти, замок приспособили под тюрьму. В послевоенное время часть помещений превратили в жилые, и там жили жолковчаны и офицеры Советской армии. Фактически, использование замка в жилых целях продолжалось вплоть до начала XXI века.













Сучасність.
На початку XXI століття замок перебував у важкому стані й потребував ґрунтовної реставрації — частково відновленим був лише головний вхід («фронтальне крило замку»). На території та у приміщеннях замку діє музей «Жовківський замок», адвокатська контора, осередки кількох політичних партій, Туристичний інформаційний центр.
У музеї «Жовківський замок», котрий підпорядковується Львівській галереї мистецтв, декілька залів віддано під стаціонарну експозицію, котра розповідає про історію міста та замку. Основна частина експозиції — давні малюнки, гравюри та фотографії, проте експонуються й зброя, предмети побуту, скульптури. Ще два зали музею експонують змінні виставки. У працівників музею також зберігаються ключі від Жовківської синагоги, тому відразу в замку можна домовитися про екскурсію в синагогу.
У 2008 році розпочався проект із пониження подвір'я замку до історичного рівня. Того ж року також розпочалася часткова реконструкція. Проте, вона відбувалася із численними порушеннями та недбальством, через що палацова частина замку зиму 2008–2009 років пережила без даху. Це спричинило утворення численних плям та потьоків на стінах і стелі, а також гниття окремих елементів інтер'єру. Музей, що містився у палацовій частині, був змушений переїхати у східне крило. Громадськість та народні депутати вимагали від будівельників своєчасного і якісного завершення робіт, а від прокуратури — притягнення винних до відповідальності.
—————
Современность.
В начале XXI века замок находился в тяжелом состоянии и нуждался основательной реставрации - частично восстановленным был только главный вход ( «фронтальное крыло замка»). На территории и в помещениях замка действует музей «Жолковский замок», адвокатская контора, ячейки нескольких политических партий, Туристический информационный центр.
В музее «Жолковский замок», который подчиняется Львовской галереи искусств, несколько залов отдано под стационарную экспозицию, которая рассказывает об истории города и замка. Основная часть экспозиции - древние рисунки, гравюры и фотографии, однако экспонируются и оружие, предметы быта, скульптуры. Еще два зала музея экспонируют сменные выставки. У работников музея также хранятся ключи от Жовкивской синагоги, поэтому сразу в замке можно договориться об экскурсии в синагогу.
В 2008 году начался проект по понижению двор замка к историческому уровня. В том же году также началась частичная реконструкция. Однако, она проходила с многочисленными нарушениями и халатностью, из-за чего дворцовая часть замка зиму 2008-2009 годов пережила без крыши. Это привело к образованию многочисленных пятен и потеков на стенах и потолке, а также гниения отдельных элементов интерьера. Музей, который находился в дворцовой части, был вынужден переехать в восточное крыло. Общественность и народные депутаты требовали от строителей своевременного и качественного завершения работ, а от прокуратуры - привлечение виновных к ответственности.













Майбутнє.
З кінця 1990-х років і до сьогодні ведуться розмови про майбутнє застосування приміщень та навколишньої території замку. Ще одну, поки невизначену, частину палацових приміщень планували віддати під історико-художній музей, відділ Львівської галереї мистецтв, а також облаштувати у замку готель, ресторан, концертні зали для камерних концертів. Точні дати реалізації згаданих проектів невідомі.
Активний етап реставрації розпочався у 2015 році. Нарешті вкрито дахом палац, відбудовано з руїн західну вежу. Інтер'єри східної вежі відремонтовано і влаштовано в ній експозиції Державного історико-архітектурного заповідника у м. Жовква. Поки що для огляду доступно три нових зали: на першому поверсі знаходиться музей-кузня, з горном та ковальськими інструментами, на другому — гетьманська зала, присвячена пов'язаним з замком постатям, а на третьому — музей "ідеальне місто".
Відбудова замку і розширення експозицій продовжуються. Проте, на даний час роботи ще тривають, а багато приміщень залишаються порожніми та занедбаними. В далекій перспективі планується відновлення архітектурного ансамблю епохи Радзивіллів, включно з палацовими галереями.
—————
Будущее.
С конца 1990-х годов и до сих пор ведутся разговоры о будущем применение помещений и окружающей территории замка. Еще одну, пока неопределенную, часть дворцовых помещений планировали отдать под историко-художественный музей, отдел Львовской галереи искусств, а также обустроить в замке отель, ресторан, концертные залы для камерных концертов. Точные даты реализации упомянутых проектов неизвестны.
Активный этап реставрации начался в 2015 году. Наконец покрыто крышей дворец, восстановлено из руин западную башню. Интерьеры восточной башни отремонтированы и устроено в ней экспозиции Государственного историко-архитектурного заповедника в г. Жовква. Пока для осмотра доступно три новых зала: на первом этаже находится музей-кузница, с горном и кузнечными инструментами, на втором - гетманский зал, посвященная связанным с замком фигурам, а на третьем - музей "идеальный город".
Восстановление замка и расширения экспозиций продолжаются. Однако, в настоящее время работы еще продолжаются, а многие помещения остаются пустыми и заброшенными. В далекой перспективе планируется восстановление архитектурного ансамбля эпохи Радзивиллов, включая дворцовыми галереями.















Легенди та перекази.
• За однією з версій, свою назву річка Свиня отримала через те, що слуги гетьмана Жолкевського мили в ній однойменних тварин. Згідно з іншою легендою, річка здобула таку назву після того, як туди впав російський імператор Петро І, що перед тим випив забагато алкоголю. За третьою версією, коли річка навесні затоплювала передмістя, то мешканці казали, що вона «суне [нахабно] як свиня».
• Існує легенда, що від замкових садів на дерев'яних палях через став і болота вела алея на гору Гарай, де був збудований літній палац короля Яна III Собєського. Туди вів і підземний хід. Місцеві мешканці дотепер розповідають, що підземний коридор в пасмі Гараю розходиться на чотири сторони світу: до Львова, до Василіанського монастиря в Крехові, замку в Жовкві і потаємного виходу в лісі, по той бік гряди. За легендою, головний, львівський, коридор поступово розширюється, так, що дозволяє цілком вільно їхати ним риссю на коні, і що в коридорі є кам'яні пійла для коней. Принаймні у тому, що в підніжжі північного схилу Гараю є частково засипаний вхід до підземного коридору в формі хреста з цегляними отинькованими склепіннями і збірником джерельної води — можна переконатися і сьогодні. Неодноразово виявляли фрагменти підземних ходів і в самому місті: між костьолом і замком, між костьолом і монастирем отців Домініканців, до мурів міста. Їх ретельно засипали в міру виявлення, «аби чого не вийшло».
• Під час свого перебування у Жовкві російський імператор Петро І захотів піднятися на вершину гори Гарай. Для цього туди від замку витесали в землі сходи й укріпили їх деревом. Місцеві жителі розповідають, що ще на початку 1970-х років ХХ століття їх було видно, проте, оскільки їх ніхто не доглядав, до нашого часу вони практично повністю зруйнувалися.
—————
Легенды и предания.
• По одной из версий, свое название река Свинья получила из-за того, что слуги гетмана Жолкевского мыли в ней одноименных животных. Согласно другой легенде, река получила такое название после того, как туда упал российский император Петр I, что перед тем выпил слишком много алкоголя. По третьей версии, когда река весной заливала пригород, то жители говорили, что она «сует [нагло] как свинья».
• Существует легенда, что от замковых садов на деревянных сваях через пруд и болота вела аллея на гору Гарай, где был построен летний дворец короля Яна III Собеского. Туда вел и подземный ход. Местные жители до сих пор рассказывают, что подземный коридор в пряди Гарая расходится на четыре стороны света: во Львов, в Василианского монастыря в Крехове, замок в Жовкве и сокровенного выхода в лесу, по ту сторону гряды. По легенде, главный львовский, коридор постепенно расширяется, так, что позволяет совершенно свободно ехать ним рысью на коне, и в коридоре есть каменные пойла для лошадей. По крайней мере в том, что у подножия северного склона Гарая есть частично засыпаный вход в подземный коридор в форме креста с кирпичными оштукатурены сводами и сборником родниковой воды - можно убедиться и сегодня. Неоднократно находили фрагменты подземных ходов и в самом городе: между костелом и замком, между костелом и монастырем отцов доминиканцев, к стенам города. Их тщательно засыпали по мере выявления, «как бы чего не вышло».
• Во время своего пребывания в Жовкве российский император Петр I захотел подняться на вершину горы Гарай. Для этого туда от замка вытесали в земле лестницы и укрепили их деревом. Местные жители рассказывают, что еще в начале 1970-х годов ХХ века их было видно, однако, поскольку за ними никто не ухаживал, до настоящего времени они практически полностью разрушились.













Погляд на останок/Взгляд на последок


Частина 1/Часть 1.

Також дивимось панорами/Также смотрим панорамы

Джерело/источник:
wikipedia.org

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Моя карта Приватбанку (5363 5426 0205 1337). Для підтримки друзями з поза меж України, доларова карта (5168 7423 3624 9143). Для PayPal - получатель madmax@studioavtv.com.ua.

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Моя карта Приватбанка (5363 5426 0205 1337). Для поддержки друзьями из за пределов Украины, долларовая карта (5168 7423 3624 9143). Для PayPal - одержувач madmax@studioavtv.com.ua

Спасибо всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Памятки Архитектуры. Наследие".


Технічні партнери весняної експедиції 2017 року/Технические партнеры весенней экспедиции 2017 года.

CANON Україна


та QUADROCOPTER.UA





ну как то так =))

  • 1
Удачи Вам в Вашем благородном занятии!)

Благодарствую =)

  • 1
?

Log in

No account? Create an account