?

Log in

No account? Create an account

m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Жовква. Замок. Частина 1/Наследие. Жолква. Замок. Часть 1.

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...



За́мок у Жо́вкві (Жо́вківський за́мок) — пам'ятка архітектури епохи ренесансу в місті Жовква Львівської області. Розташований у центрі міста, на площі Вічевій, 2. Внесений до Державного реєстру національного культурного надбання України під № 1928 (385/0).
Побудували замок на замовлення Станіслава Жолкевського в 1594–1606 роках як оборонну споруду у стилі ренесансу. Замок витримував облоги, хоча кілька разів його здобували козаки. Наприкінці XVII століття був улюбленою резиденцією польського короля Яна ІІІ Собеського, за якого пережив період найбільшого розквіту. Сучасного вигляду замок набув внаслідок багатьох перебудов та недбалого ставлення протягом XIX—XX століть. Нині замок реконструюють, проте для огляду відкрита лише його частина — внутрішнє подвір'я та музей.
—————
Замок в Жолкве (Жолковский замок) - памятник архитектуры эпохи ренессанса в городе Жолква Львовской области. Расположен в центре города, на площади Вечевой, 2. Внесен в Государственный реестр национального культурного достояния Украины под № 1928 (385/0).
Построили замок на заказ Станислава Жолкевского в 1594-1606 годах как оборонительное сооружение в стиле ренессанса. Замок выдерживал осады, хотя несколько раз его добывали казаки. В конце XVII века был любимой резиденцией польского короля Яна III Собеского, при котором пережил период расцвета. Современный вид замок приобрел в результате многих перестроек и небрежного отношения на протяжении XIX-XX веков. Сейчас замок реконструируют, однако для осмотра открыта лишь его часть - внутренний двор и музей.













План замку.
Замок побудований з цегли і каменю. Чотирикутний у плані із вежами на кутах, оточений ровом із водою не тільки зовні, а й з боку міста, замок був добре захищений від ворожих нападів. Проте сучасний вигляд не відповідає давньому — «бракує» колон, арок, вишуканих скульптур, рову, що доходив у ширині до 17 метрів, та й сам замок просів у землю на 6—7 метрів.
По осі північно-східного корпусу розташовується в'їздна брама з надбрамною вежею. Брама оздоблена різьбленим білокам'яним порталом у стилі маньєризму. Північна, східна і південна наріжні вежі замку — неправильної п'ятикутної форми, триярусні, вкриті шатровими дахами. Західна вежа — в зруйнованому стані. Віконні прорізи корпусів та південно-східної вежі мають обрамлення з різьбленого білого каменю. На замкових галереях та надбрамній вежі збереглись бійниці, прорізи яких в більшості закладені.
—————
План замка.
Замок построен из кирпича и камня. Четырехугольный в плане с башнями на углах, окруженный рвом с водой не только снаружи, но и со стороны города, замок был хорошо защищен от вражеских нападений. Однако современный вид не соответствует давнему - «не хватает» колонн, арок, изысканных скульптур, рва, что доходил в ширине до 17 метров, да и сам замок просел в землю на 6-7 метров.
По оси северо-восточного корпуса располагаются въездные ворота с надвратной башней. Ворота украшенны резным белокаменным порталом в стиле маньеризма. Северная, восточная и южная краеугольные башни замка - неправильной пятиугольной формы, трехъярусные, покрытые шатровыми крышами. Западная башня - в разрушенном состоянии. Оконные проемы корпусов и юго-восточной башни имеют обрамление из резного белого камня. На замковых галереях и надвратной башни сохранились бойницы, проемы которых в большинстве заложены.













Південно-західний замковий корпус (палац) — репрезентативний. Він — двоярусний з підвалами. У плануванні цього корпусу використано дворядну систему анфілад. Тут розміщувались приватні покої власника, скарбниця, кабінети та парадні зали для офіційних прийомів. До них, на другий поверх, вели парадні сходи. Також до покоїв власника примикала каплиця, зведена 1640 року.
На внутрішньому південно-західному корпусі замку були статуї перших чотирьох власників Жовкви: Жолкевських, Даниловичів, Собєських, Радзивіллів. Також було споруджено двоярусну відкриту галерею з аркадами, у першому ярусі використано колони тосканського ордеру, у другому — іонічного.
У подвір'ї зберігся будинок, у якому жили власники міста. Фронтальне крило служило арсеналом, конюшнею та житлом для солдат і прислуги. При конюшні був каретний двір, а при арсеналі — кузня. Східне крило було житлом для численних гостей замку. В західному містились замкові кухні, пекарні, комори. Перед цим крилом був дубовий водогін, з якого в корито витікала джерельна вода.
Одразу коло замку протікає річка Свиня.
—————
Юго-западный замковый корпус (дворец) - репрезентативный. Он - двухъярусный с подвалами. В планировании этого корпуса использовано двурядную систему анфилад. Здесь размещались частные покои владельца, казна, кабинеты и парадные залы для официальных приемов. К ним, на второй этаж, вели парадные лестницы. Также к покоям владельца примыкала часовня, возведенная 1640.
На внутреннем юго-западном корпусе замка были статуи первых четырех владельцев Жовквы: Жолкевских, Даниловичей, Собеских, Радзивиллов. Также было построено двухъярусную открытую галерею с аркадами, в первом ярусе использовано колонны тосканского ордера, во втором - ионического.
Во дворе сохранился дом, в котором жили владельцы города. Фронтальное крыло служило арсеналом, конюшней и жильем для солдат и прислуги. При конюшне был каретный двор, а при арсенале - кузница. Восточное крыло было жильем для многочисленных гостей замка. В западном содержались замковые кухни, пекарни, кладовки. Перед этим крылом был дубовый водопровод, из которого в корыто вытекала родниковая вода.
Сразу у замка протекает река Свинья.













Історія.
За Жолкевських.
Замок закладений засновником Жовкви, польським військовим і головнокомандувачем Станіславом Жолкевським у 1594 році на високому плоскому підвищенні берега річки Свині. Будувався до 1606 року архітектором Павлом Щасливим. Також відомо, що на запрошення Жолкевського тут працювали такі відомі архітектори, як Амвросій Прихильний, Павло Римлянин, Петро Бебер.
Про початки замку та Жовкви Станіслав Жолкевський писав у листі до дружини:
«Наступають щоразу страхітливіші небезпеки. Це і спонукало мене, насамперед, збудувати свій замок і закласти містечко…».
На думку історика Садока Баронча, яку підтримує офіційна польська історіографія, татарське нашестя 1594 року врешті-решт спонукало Жолкевського до активних дій:
«…для безпеки своїх підданих гетьман постановив певне місце уфортифікувати, щоб усі могли схоронитись у часи тривог. … Станіслав Жолкевський розпочав будувати над озером оборонний замок, а навпроти замку — костел у волоському стилі».
—————
История.
При Жолкевских.
Замок заложен основателем Жовквы, польским военным и главнокомандующим Станиславом Жолкевским в 1594 году на высоком плоском повышении берега реки Свиньи. Строился до 1606 году архитектором Павлом Счастливым. Также известно, что по приглашению Жолкевского здесь работали такие известные архитекторы, как Амвросий Прихильный, Павел Римлянин, Петр Бебер.
О начале замка и Жовквы Станислав Жолкевский писал в письме к жене:
«Наступают каждый раз ужасающие опасности. Это и побудило меня, прежде всего, построить свой замок и заложить городок ... ».
По мнению историка Садока Баронча, которую поддерживает официальная польская историография, татарское нашествие 1594 в конце концов побудило Жолкевского к активным действиям:
«... для безопасности своих подданных гетман постановил определенное место фортифицировать, чтобы все могли укрыться во времена тревог. ... Станислав Жолкевский начал строить над озером оборонный замок, а напротив замка - костел в волошском стиле ».













Для замку Станіслав Жолкевський вибрав найбільш захищену територію, підхід до якої з південного сходу, південного заходу і північного заходу закритий озером з болотистими берегами. Вразливий північно-східний бік замку захистили новоствореним середмістям. На випадок можливої загрози з боку середмістя цей бік також укріпили широкою заводненою фосою (ровом) і земляними фортифікаціями. На них (біля замкової брами) стояли мортири (короткі гармати), хоча вони і створювали загрозу для міста, оскільки ринкова площа і прилегла до неї забудова повністю прострілювалися із замкових укріплень. Розміщення артилерії жерлами у бік міста не тільки захищало від ворога, який увірвався в місто, а й забезпечувало контроль над мешканцями у разі заворушень.
За переказами, навколо замку знаходився сад дружини Жолкевського. Сад був неймовірної краси, але до нашого часу він не зберігся. У 1606 році за замком Жолкевський створив звіринець, де розводили зубрів, оленів, сарн та інших тварин. Але проіснував він тільки до кінця XVII століття. Цей звіринець дав назву одній із міських брам — «Звіринецька».
—————
Для замка Станислав Жолкевский выбрал наиболее защищенную территорию, подход к которой с юго-востока, юго-запада и северо-запада закрыт озером с болотистыми берегами. Незащищеную северо-восточную сторону замка защитили новопостроенным центром города. В случае возможной угрозы со стороны центра города эту сторону также укрепили широкой заводненною фосою (рвом) и земляными фортификациями. На них (у замковых ворот) стояли мортиры (короткие пушки), хотя они и создавали угрозу для города, поскольку рыночная площадь и прилегающая к ней застройка полностью простреливались из замковых укреплений. Размещение артиллерии жерлами в сторону города не только защищало от врага, что ворвался в город, но и обеспечивало контроль над жителями в случае беспорядков.
По преданию, вокруг замка был сад жены Жолкевского. Сад был невероятной красоты, но до нашего времени он не сохранился. В 1606 году за замком Жолкевский создал зверинец, где разводили зубров, оленей, серн и других животных. Но просуществовал он только до конца XVII века. Этот зверинец дал название одним из городских ворот - «Зверинецкие».















В 1610 році Жолкевський поїхав з замку на Москву, а згодом, повернувшись наступного року як переможець, написав твір «Початок і прогрес Московської війни». Після смерті у 1620 році Станіслава Жолкевського замок, як і вся Жовква, переходить його дружині Регіні. Наступною власницею замку, у 1624 році, стає старша донька Регіни та Станіслава — Софія. Далі замок та місто перейшли доньці Софії — Теофілі, матері Яна ІІІ Собеського.
У 1648 році замок і міські укріплення Жовкви пережили пасивну короткочасну облогу об'єднаного козацько-татарського війська під керівництвом Богдана Хмельницького. Проте штурму не було — взявши великий викуп, військо рушило на Замостя, не завдавши Жовкві шкоди. Проте, 26 вересня 1655 року козацькі загони після короткочасного штурму таки зайняли і пограбували місто.
—————
В 1610 году Жолкевский уехал из замка в Москву, а затем, вернувшись в следующем году как победитель, написал произведение «Начало и прогресс Московской войны». После смерти в 1620 году Станислава Жолкевского замок, как и вся Жовква, переходит его жене Регине. Следующей владелицей замка, в 1624 году, становится старшая дочь Регины и Станислава - София. Далее замок и город перешли дочери Софии - Феофил, матери Яна III Собеского.
В 1648 году замок и городские укрепления Жовквы пережили пассивную кратковременную осаду объединенного казацко-татарского войска под руководством Богдана Хмельницкого. Однако штурма не было - взяв большой выкуп, войско двинулось на Замостье, не причинив Жовкве вреда. Однако, 26 сентября 1655 года отряды после кратковременного штурма таки заняли и разграбили город.















Королівська резиденція Яна ІІІ Собеського.
У кінці XVII століття замок стає резиденцією Яна ІІІ Собеського, що зумовило оновлення оздоблень та збагачення будівлі (у 1678 році почалася ґрунтовна реставрація споруди — архітектори Петро Бебер і Августин Лоцці). Шатрові дахи башт, які були покриті дахівкою, замінили на банеподібні, покриті позолоченою мідною бляхою. У замку збільшили габарити більшості вікон, на які встановили нові білокам'яні різьблені обрамлення. У південно-західному корпусі змінили форму шпилів, а над боковими корпусами добудували по одному ярусу.
Трофеї, привезені з походів, поповнили мистецьку колекцію, бібліотеку, зібрання зброї. Саме у цьому замку Ян ІІІ Собеський отримував привітання з нагоди перемоги над турками під Віднем.
—————
Королевская резиденция Яна III Собеского.
В конце XVII века замок становится резиденцией Яна III Собеского, что обусловило обновление отделок и обогащения здания (в 1678 году началась основательная реставрация здания - архитекторы Петр Бебер и Августин Лоццо). Шатровые крыши башен, которые были покрыты черепицей, заменили на банеподдобные, покрытые позолоченной медной бляхой. В замке увеличили габариты большинства окон, в которые установили новые белокаменные резные обрамления. В юго-западном корпусе изменили форму шпилей, а над боковыми корпусами достроили по одному яруса.
Трофеи, привезенные из походов, пополнили художественную коллекцию, библиотеку, собрание оружия. Именно в этом замке Ян III Собеский получал поздравления по случаю победы над турками под Веной.















На південному заході від замку й далі квітнув парк, котрий для королеви Марії-Казимири доглядали італійські та французькі садівники.
Після смерті короля його син Якуб доручив захопити замок воякам під командуванням коронного ловчого Стефана Александра Потоцького. Він успішно виконав завдання орінтовно в червні-липні 1696 року, та намагався тоді переконати свого швагра — львівського старосту Адама Миколая Сенявського — прибути до міста, стати на сторону королевича.
—————
На юго-западе от замка и дальше процветал парк, за которым для королевы Марии-Казимиры ухаживали итальянские и французские садоводы.
После смерти короля его сын Якуб поручил захватить замок воинам под командованием коронного ловчей Стефана Александра Потоцкого. Он успешно выполнил задание ориентировочно в июне-июля 1696 г. года и пытался тогда убедить своего шурина - львовского старосту Адама Николая Сенявского - прибыть в город, стать на сторону королевича.













вікна південного паркового фасаду з написами - клікабельно/окна юэного паркового фасада с надписями - кликабельно



Далі тут/Дальше здесь

Також дивимось панорами/Также смотрим панорамы

Джерело/источник:
wikipedia.org

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Моя карта Приватбанку (5363 5426 0205 1337). Для підтримки друзями з поза меж України, доларова карта (5168 7423 3624 9143). Для PayPal - получатель madmax@studioavtv.com.ua.

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Моя карта Приватбанка (5363 5426 0205 1337). Для поддержки друзьями из за пределов Украины, долларовая карта (5168 7423 3624 9143). Для PayPal - одержувач madmax@studioavtv.com.ua

Спасибо всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Памятки Архитектуры. Наследие".


Технічні партнери весняної експедиції 2017 року/Технические партнеры весенней экспедиции 2017 года.

CANON Україна


та QUADROCOPTER.UA





ну как то так =))