m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Божиківці. Палац Чосновського/Наследие. Божиковцы. Дворец палац Чосновского.

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...



Той дуже нечастий випадок, коли стара панська садиба на Поділлі якщо не в ідеальному, то в дуже гарному стані. Бо в збудованому в 1901 році палаці Здислава Колонна-Чосновського з 1923 року розмістилася божиковецька школа.
—————
Тот очень редкий случай, когда старая барская усадьба на Подолье если не в идеальном, то в очень хорошем состоянии. Потому что в построенном в 1901 году дворце Здислава Колонна-Чосновського с 1923 года разместилась Божиковецкий школа.







На дорогу особливих нарікань немає (хоча кавалок, що веде до села лісом, і не надто хороший). Село неймовірно довге: праворуч тягнуться то хатки, то якісь залишки радянської промислової революції, ліворуч - ліс та луг, потім рештки заводу чи фабрики. Його корпуси виглядають досить антикварними, тож легко здогадатися, що вони були зведені ще на поміщиків. Але що саме це за приміщення, не звісно. Так, у Божиківцях були цукровий та крохмальний заводи. Останній завод запрацював у 1930 році, та розмістився він у приміщенні панської ґуральні (1909). Певний час в її корпусах була кондитерська фабрика, тут виробляли цукерки та повидло. Далі вже перекваліфікувалися на крохмаль, котрий виробляли до початку ХХІ ст. Зараз вже ні.
—————
На дорогу особых нареканий нет (хотя кусок, что ведет к селу лесом, и не слишком хороший). Село невероятно длинное: справа тянутся то домики, то какие-то остатки советской промышленной революции, слева - лес и луг, потом остатки завода или фабрики. Его корпуса выглядят достаточно антикварными, поэтому легко догадаться, что они были возведены еще во времена помещиков. Но что именно это за помещение, не ведомо. Так, в Божиковцах были сахарный и крахмальный заводы. Последний завод заработал в 1930 году, и размещался он в помещении барской винокурни (1909). Некоторое время в ее корпусах была кондитерская фабрика, здесь производили конфеты и повидло. Далее уже переквалифицировались в крахмал, который производили до начала XXI века. Сейчас уже нет.









З 1847 року у селі працювала цукровня.
Наскільки відомо, крохмальний завод розібрали до камінчика. Можливо, висока одинока труба, яку можна побачити, - це все, що від нього залишилося. Тоді що було в тих корпусах, котрі збереглися? Не знаю.
В радянський час село взагалі було дуже вже пролетарським: те, що пани тут створили, за інерцією продовжувало працювати і далі. В селі крім крохмального заводу був млин, три цегельні та винний цех. До цього часу центральна вулиця Божиківців називається Заводською.
—————
С 1847 года в селе работала цукровня.
Насколько известно, крахмальный завод разобрали до камешка. Возможно, высокая одинокая труба, которую можно увидеть, - это все, что от него осталось. Тогда что было в тех корпусах, которые сохранились? Не знаю.
В советское время село вообще было очень уж пролетарским: то, что господа здесь создали, по инерции продолжало работать и дальше. В селе кроме крахмального завода была мельница, три кирпичных и винный цеха. К этому времени центральная улица Божиковцы называется Заводской.








 
Про власника палацу, випускника Сорбонни Здислава Колонна-Чосновського, відомо, що був він вправним господарем, непогано давав раду з своїми трьома фільварками (лише в Божиківцях він володів 1121 десятиною землі). Згаданий вище млин належав йому. І винний цех (екс-гуральня) - теж.  А ще одна з цегелень та кузня. Тримав пан Здислав і коней, мав у Божиківцях чималу стайню.Старожили згадували, що пан влаштовував свята дожинок (обжинок) щоліта, коли врожай був зібраний - так що Ігнацій Сцибор-Мархоцький у своїх церемоніях свята Церери був не одиноким. Колонна-Чосновський, правда, бикам роги не золотив і у тозі до людей не виходив. Все було простіше: для селян влаштовувався великий обід.
—————
О хозяине дворца, выпускнике Сорбонны Здиславе Колонна-Чосновськом, известно, что он был искусным хозяином, неплохо справлялся со своими тремя поместьями (только в Божиковцы он владел 1121 десятиной земли). Упомянутая выше мельница принадлежала ему. И винный цех (экс-винокуренный завод) - тоже. А еще один из кирпичных цехов и кузница. Держал господин Здислав и лошадей, имел в Божиковцях немалую конюшня. Старожилы вспоминали, что господин устраивал праздники дожинок (обжинок) каждое лето, когда урожай был собран - так что Игнаций Сцибор-Мархоцкий в своих церемониях праздника Цереры был не единственным. Колонна-Чосновський, правда, быкам рога не золотил и в тоге к людям не выходил. Все было проще: для крестьян устраивался большой обед.







Якби не жовтневий заколот і не наступна громадянська війна, маєток успадкував би хтось з трьох синів поміщика. Не судилося - родина Колонна-Чосновських емігрувала у 1918 році з України до Польщі. За рік пан Здислав повернувся (на Поділлі тоді зовсім короткий час заправляли польські військові) - і застав палац розграбованим. Ну, це дуже м'яко сказано - розграбованим. Селяни забрали собі весь сільгосп-реманент, всю худобу, стадо панських коней-напівкровок, винесли все, що було у хлівах. Розібрали всі будівлі на двох панських фільварках, познімали бляху з дахів. Війна ж, а це тепер нічиє.
—————
Если бы не октябрьский мятеж и не следующая гражданская война, имение унаследовал бы кто-то из трех сыновей помещика. Не суждено было - семья Колонна-Чосновських эмигрировала в 1918 году из Украины в Польшу. Через год господин Здислав вернулся (на Подолье тогда совсем короткое время заправляли польские военные) - и застал дворец разграблен. Ну, это очень мягко сказано - разграбленый. Крестьяне забрали себе весь сельхоз-инвентарь, весь скот, стадо барских лошадей-полукровок, вынесли все, что было в хлевах. Разобрали все здания в двух барских поместьях, сняли жесть с крыш. Война же, а это теперь ничье.







Дмитро Антонюк у другому томі своєї праці "155 польських замків і резиденцій в Україні" ("Грані-Т") пише, що селяни відшкодували своєму колишньому господарю вартість пограбованого золотом. Це, напевно, найдивніша легенда, яку доводилося читати про наші палаци.
—————
Дмитрий Антонюк во втором томе своего труда "155 польских замков и резиденций в Украине" ( "Грани-Т") пишет, что крестьяне возместили своему бывшему хозяину стоимость разграбленного золотом. Это, наверное, самая странная легенда, которую приходилось читать о наших дворцы.







Школу в палац перенесли в 1923 році. У флігелі запрацював дитячий садок - і теж працює до цього часу. Флігель поруч, за парканом. Клуб облаштували у господарському приміщенні маєтку. У цей флігель-садок, палац-школу та господарський клуб ходили і Борис Олійник (1934-1999), перший президент Укрзалізниці (у Деражні є на вокзалі музей його імені), і народжений у 1962 році скульптор, заслужений художник України Василь Корчовий. Останній подарував рідному селу і рідній школі скульптуру Мислителя - серйозний бородань у тозі замислився, опираючись ногою на глобус. Знизу на невеликому камені присвята - "Вчителям". 
—————
Школу во дворец перенесли в 1923 году. Во флигеле заработал детский сад - и тоже работает до сих пор. Флигель рядом, за забором. Клуб обустроили в хозяйственном помещении имения. В этот флигель-сад, дворец-школу и хозяйственный клуб ходили и Борис Олийнык (1934-1999), первый президент Укрзализныци (в Деражне есть на вокзале музей его имени), и рожденный в 1962 году скульптор, заслуженный художник Украины Василий Корчовый. Последний подарил родному селу и родной школе скульптуру Мыслителя - серьезный бородач в тоге задумался, опираясь ногой на глобус. Снизу на небольшом камне посвящение - "Учителям".







Панський дім демонструє себе селу і світу з найкращого боку. Тут ошатні галереї, тут гарно декоровані вікна (споганени пластиком). З боку парку це ж просто велика споруда з цегли без зайвих прикрас.Всередині жодних слідів панської розкоші - всю ліпнину зі стін та стель позбивали під час ремонту в 2006 року…
—————
Барский дом демонстрирует себя селу и миру с лучшей стороны. Здесь нарядные галереи, здесь хорошо декорированные окна (испоганеные пластиком). Со стороны парка это просто большое сооружение из кирпича без лишних прикрас. Всередини никаких следов барской роскоши - всю лепнину со стен и потолков сбили во время ремонта в 2006...





Джерело/источник:
castles.com.ua

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Моя карта Приватбанку (5363 5426 0205 1337). Для підтримки друзями з поза меж України, доларова карта (5168 7423 3624 9143). Для PayPal - получатель madmax@studioavtv.com.ua.

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина".
—————
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Моя карта Приватбанка (5363 5426 0205 1337). Для поддержки друзьями из за пределов Украины, долларовая карта (5168 7423 3624 9143). Для PayPal - одержувач madmax@studioavtv.com.ua

Спасибо всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту "Украинские Памятки Архитектуры. Наследие".




ну как то так =))

  • 1

Божиківці. Палац Чосновського

Пользователь holicin сослался на вашу запись в своей записи «Божиківці. Палац Чосновського» в контексте: [...] d by at Спадщина. Божиківці. Палац Чосновського/Наследие. Божиковцы. Дворец палац Чосновского. [...]

Этот дом совсем не в моём вкусе!)

вкусы - они у всех разные =) но тем не менее интересным он от этого меньше не становиться...

Не налюбуюсь на Ваши фото. Отдельное спасибо за всегда любопытные рассказы!

Благодарствую =) читайте и любуйтесь...

  • 1
?

Log in

No account? Create an account